Література рідного краю. Художній дивосвіт – поруч (2 варіант)



Література рідного краю. Художній дивосвіт – поруч (ІІ варіант)

Ознайомлюючись з шедеврами світового мистецтва, ми часом забуваємо про те, що поруч. А не варто!

Ми живемо в місті з цікавою історією і різноманітним мистецьким життям. Це тут, на Харківщині, ми можемо знайти

… сліди,

Не змиті вічності дощами,

Мандрівника Сковороди

(М. Рильський, “Слово про рідну матір”)

В Бабаях біля джерела збиралися люди, щоб послухати його мудрі поради, зараз там знаходиться його музей. Існує й інша пам’ятка про цього видатного

філософа та поета – саме з його допомогою було відкрито в Харкові перший в Україні університет, хоча сталося це черех 11 років після його смерті. Та й іншими цікавими іменами багатий мій рідний край.

Один Квітка-Основ’яненко чого вартий – видатний письменник і драматург, редактор першого в Україні журналу, що теж брав безпосередню участь у заснуванні Харківського університету. З багатьох його творів ми дізнаємось про вигляд нашого міста майже двісті років тому.

В Харківському університеті працював викладачем П. Гулак-Артемовський.

У Харкові писав свої байки Є. Гребінка. Неподалік від

нашого міста народився один з найвизначніших поетів кінця ХІХ століття П. А. Грабовський. Чи не Харківською була у тому числі та земля, про яку він писав, підсумовуючи свій життєвий шлях?

Я не літав в надзоряні країни,

Я все державсь бездольної землі.

Боровся я за щастя для людини,

За світло в чорній млі.

Особливо багато видатних імен зібралось у Харкові, коли він був столицею України. Тут жили і працювали П. Тичина і В. Сосюра, Остап Вишня і Ю. Яновський, М. Еллан-Блакитний і М. Хвильовий.

До речі, про Хвильового – ця людина трагічної долі посідає особливе місце серед пореволюційних письменників. Вразливий і гордий, спочатку він був у захваті від змін, що ніби обіцяли людям довгоочікувану волю. Його вірші та новели входили до шкільних підручників, його пісні співав народ. Але коли почалися репресії, Хвильовий був приголомшений. Він гарячково шукав пояснень, виходу, і не знайшов їх. Пролунав трагічний постріл. Болем відгукнулося самогубство письменника в багатьох серцях…

Схожа доля спіткала і відданого революції прекрасного поета М. Еллана-Блакитного, вірші якого також входили до шкільних хрестоматій:

Ударом зрушив комунар

Бетонно-світові підпори.

І над розвіяністю хмар –

Червоні зорі.

Жорстокою виявилась омріяна революція. Поет був репресований і загинув, проживши усього 31 рік.

Але найбільше про письменників, що творили саме в Харкові, можна довідатися у особливому будинку “Слово”, в якому жили і живуть митці. Про нього згадувала в евакуації поетеса Наталя Забіла:

І знов мені наснився Харків,

Такий, як був у літні дні.

В прозорій млі зелених парків,

В невтомній людській метушні.

Іду кудись з будинка “Слово”

У колі радісних облич,

І мій товариш випадково

Іде, всміхаючись, навстріч.

З цього будинка пішов на війну обдарований письменник Вадим Собко і повернувся звідти покаліченим.

З третього курсу ХДУ пішов добровольцем на фронт Олесь Гончар – один з найкращих українських прозаїків, що закликав нас берегти собори своїх душ. Ще один поет-харків’янин – Василь Бондар – став партизаном у 14 років. Щиро любив рідне місто ще один колишній фронтовик – Ігор Муратов. Це його слова: “На Харків мій ніяк не надивлюсь… “. Цього поета і письменника “милістю Божою” майже замовчували, бо під час війни він непритомним потрапив у полон.

Але не можна забувати і про російськомовних літераторів, що жили і живуть у Харкові, чия творчість була тісно пов’язана з Україною. Харків може пишатися таким поетом, як Борис Чічібабін.

“С Украиной в крови я живу на земле Украины”, – гордо заявляв він.

Було ще багато імен дуже талановитих, але менш відомих харків’ян – Добровольский, Шовкопляс, Мисик, М. Козак, А. Перерва, І. Мироненко, І. Перепеляк, Л. Таран, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка Степан Сапеляк та багато-багато інших.

Можна було б сказати і про іншу красу та її творців, пов’язану з нашим Харковом: живописну, музичну, архітектурну тощо. Але це вже інша тема, хоч і свідчить вона про талановитісь наших земляків, тож обмежимося дивосвітом літературним. Головне – побачити його. Він – поруч.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...




Вірш пишіть листи.
Ви зараз читаєте: Література рідного краю. Художній дивосвіт – поруч (2 варіант)
Copyright © Українська література 2019. All Rights Reserved.