Образ автора у літературному творі

Related posts:

1. Образ автора у “Щоденнику” О. Довженка Існує така думка, що найбільші муки – це муки совісті. То ж, роблячи підсумок свого життя, Олександр Петрович Довженко записує в щоденнику: “Мені сорок вісім років. Моєму серцю – шістдесят. Воно зносилося від частого гніву, і обурення, і туги. Недосконалість видимого порядку речей навколо підточила і зв’ялила його”. І додає: “Мабуть, я дратую людей, як […]...
2. Образ автора у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Ви скажете, що Пушкін присутній у кожному із своїх героїв. Він присутній в описах лісів та узгір’їв, у милих його серцю куточках з такими знайомими адресами: і узагальненим “на берегах Невы”, і конкретною московською вказівкою “у Харито-нья в переулке”, і швидкоплинним спогадом “там, где ранее весна блестит над Каменкой тенистой” та “итак, я жил тогда […]...
3. Образ автора в романе “Евгений Онегин” Пушкин, закончив работу над основными главами “Евгения Онегина”, бил в ладоши и кричал, хваля самого себя: “Аи да Пушкин!..” Поэт, которого даже холодный Николай II признал “одним из самых умнейших мужей России”, понял, что создал шедевр. Роман “Евгений Онегин” – легкий, изящный, искрящийся своей многогранностью и бездонной глубиной содержания. Этот “магический кристалл”, отразивший в себе […]...
4. Образ автора в романі “Євгеній Онєгін” Образ автора в романі “Євгеній Онєгін” 1. Жанр диктує особливості. (У 1823 році, перебуваючи в Одесі, Пушкін писав у листі до П. Вяземського: “Что касается до моих занятий, я теперь пишу не роман, а роман в стихах – дьявольская разница! В роде Дон-Жуана”. Засновником жанру вважають Дж. Байрона, автора “Дон Жуана”. Уже сам жанр диктує […]...
5. Образ автора в романе “Евгений Онегин” (2) Создавая роман “Евгений Онегин”, эту “энциклопедию русской жизни”, Пушкин дал картину всех слоев русского общества. Но описывая все это Пушкин раскрывал и себя, свое отношение ко всему описываемому. А кроме того, образ автора в романе дорисовывают лирические отступления, в которых автор напрямую беседует с читателем. В романе двадцать семь значительных по объему и около пятидесяти […]...
6. Образ автора в романе А. С. Пушкина “Евгений Онегин”. (2) Образ автора – это точка зрения, которая отображает действительность. “Евгений Онегин” – это лиро-эпическое произведение. Образ автора здесь не менее важен, чем образ героев. Эпическим в романе является сюжет, а лирическим – авторское отношение к сюжету, персонажам, читателю. Автор присутствует во всех сценах произведения, комментирует их, дает свои пояснения, суждения и оценки. Необходимо отметить, что […]...
7. Образ автора в романе А. С. Пушкина “Евгений Онегин”. (3) В нем русская душа, русский язык, русский характер… Н. В. Гоголь Пушкин… Наверное, трудно найти человека, который не знал бы этого имени. Пушкин входит в нашу жизнь в детстве и остается с нами до конца. Каким же был этот человек? Я думаю, что он стремился к свободе и справедливости. Поэт осуждал месть, произвол помещиков, эгоизм. […]...
8. Образ автора в романе А. С. Пушкина “Евгений Онегин” А. С. Пушкин – не только повествователь, сочинитель романа, но и один из героев произведения. Это придает описываемым событиям необыкновенную достоверность, заставляя читателя поверить в реальность персонажей романа, как реален образ его автора. Автор как персонаж придает роману необыкновенный лиризм. Он незримо присутствует на страницах романа во время всего повествования, периодически предстает как действующее лицо […]...
9. Образ автора в романе “Герой нашего времени” Для верного понимания и Лермонтова, и его “Героя”, надо помнить время и политическую обстановку России того периода.”Черной страницей в истории России” назвал этот период И. А. Герцен. Реакция не смогла заглушить голос М. Ю. Лермонтова, но время наложило свой отпечаток на творчество великого поэта, оно диктовало свои темы, образы, настроения. По словам А. Герцена, “… […]...
10. Образ автора в романе А. С. Пушкина “Евгений Онегин”. (1) Роман “Евгений Онегин”, написанный в двадцатых годах девятнадцатого века, не утратил популярности и сейчас. И не удивительно. Ведь это лучшее из произведений гениальнейшего поэта и одно из самых крупных художественных творений русской литературы. Роман писался свыше восьми лет. Он был начат в то время, когда поэт был молод и находился в южной ссылке, в годы […]...
11. Образ автора в романе М. Ю. Лермонтова “Герой нашего времени” Мне жизнь все как-то коротка. И все боюсь, что не успею я свершить чего-то. М. Ю. Лермонтов, “Монолог” Именем М. Ю. Лермонтова открывается новая страница русской литературы. Чтобы правильно понять характер Лермонтова, необходимо знать политическую обстановку, сложившуюся в России в 30-е годы XIX века, так как она оказала большое влияние на формирование Лермонтова как Человека. […]...
12. Образ автора и его роль в романе А. С. Пушкина “Евгений Онегин” В поэме Пушкина “Евгений Онегин” перед нами предстает образ типичного молодого человека 20-х годов XIX века. Безусловно, Онегин – персонаж вымышленный. Однако, по замыслу поэта, Онегин представляет собой не отдельную личность, а портрет целого поколения на фоне реальной, повседневной жизни. В этой связи в романе наряду с героями придуманными присутствуют в действительности существующие люди: Каверин, […]...
13. Образ автора в поэме-эпопее Н. А. Некрасова “Кому на Руси жить хорошо” Поэма Н. А. Некрасова “Кому на Руси жить хорошо” является поэмой-эпопеей. Поэт сумел создать поистине новаторский жанр, показать жизнь народа в дореформенной и послереформенной России, те перемены, которые произошли после отмены крепостного права. В поэме звучит великое, разнообразное многоголосье, а голоса автора и автора-повествователя слышатся лишь в некоторые моменты. Образ автора-повествователя возникает почти с первых […]...
14. Любимый женский образ автора в романе “Война и мир” (толстовский идеал женщины) Как А. С. Пушкин показал нам в своем романе “Евгений Онегин” свой любимый женский образ, так и Л. Н. Толстой нарисовал образ женщины, близкой и дорогой его сердцу. Если у Татьяны Лариной – главной героини романа Пушкина – долг преобладает над чувствами, то у любимицы Толстого – Наташи Ростовой – вся сущность ее жизни заключается […]...
15. Суперечливий образ Анни Кареніної в однойменному романі Льва Толстого (сповідь автора) Кажуть, що зрозуміти – це пробачити… Хто, як не я – автор, “родитель” своєї героїні, мав би краще зрозуміти народжену мною? Я зрозумів свою героїню, свою Анну, але простити не зміг. Люблю її усім серцем, душа болить за неї, плачу разом із нею над її дитиною, над коханням, над заплутаним життям, але суд над нею […]...
16. Образ організатора й керівника самочинних дій селян у творі “Салдатики!” (2 варіант) В. Винниченко належить до письменників XX ст. Його збірка “Краса і сила” побачила світ у 1906 році. На цей час Російська імперія вже пережила революцію 1905 року. То тут то там вибухали селянські погроми. Це поки що були поодинокі вибухи, але вони готували грунт для майбутніх подій 1917 року. Оповідання “Салдатики!” є “малюнком із селянських […]...
17. Проблематика та конфлікт у художньому творі Проблематика – аспект змісту твору, на якому акцентує свою увагу автор. Коло проблем, охоплених авторським інтересом, питань, поставлених у творі, становить його проблематику. Дозвіл поставленої у творі художнього завдання – частина творчого процесу письменника, що знаходить своє втілення в проблематиці його твори. Проблематика художнього твору безпосередньо пов’язана з авторським задумом. Вона може бути відображена “напряму”, […]...
18. Генологія Генологія (грецьк. genos – рід і logos – вчення) – розділ у теорії літератури, присвячений дослідженню літературних жанрів (родів, видів). Термін Г. запропонований французьким ученим П. Ван Тіжем в 30-ті XX ст. і був впроваджений у літературознавчу науку багатьох країн. В українському літературознавстві Г. відповідає термін “теорія літературних родів і жанрів”. Г. – наука, котра […]...
19. Образ кріпака-робітника у творі “Сватання на Гончарівці” Г. Квітка-Основ’яненко відомий, перш за все, як талановитий письменник. Але його драматичні твори теж мають неабияке значення для української літератури, для розвитку театру. У них він підіймав важливі сучасні йому проблеми, зокрема, проблему соціальної нерівності у драмі “Сватання на Гончарівці”, та змальовував живих, реальних людей. У центрі драми стоїть любовний трикутник. Уляна за наказом матері […]...
20. Антивоєнні оповідання Г. Белля в соціально-історичному та літературному контексті Антивоєнні оповідання Г. Белля в соціально-історичному та літературному контексті Як відомо, жанр – це не якась застигла, “заморожена” категорія зі стійкими рамками, а спосіб бачення й оцінки дійсності, що реалізується в певній рухливій формі, яка надзвичайно чутлива до соціальних, історичних, естетичних змін у суспільстві. Жанр тісно пов’язаний з особистістю митця, його світосприйняттям, манерами, способом бачення […]...
21. Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” (1 варіант) Б. Грінченко завжди переслідувався урядом за демократичні погляди. Реалізацію своїх народолюбних ідей він пов’язував з просвітницькою діяльністю в селянських колах. Письменник поширював серед простих людей думки про їх рівність з панами. Ця проблема і розглядається автором у творі “Сам собі пан”. Головний герой оповідання – селянин Данило, який робить спробу “панського права добути”. Він бажає […]...
22. Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” (2 варіант) В українську літературу кінця XIX – початку XX століття Б. Грінченко ввійшов як майстер прози. Тематика його оповідань різноманітна. Тут зображено діяльність учителів, життя та інтереси дітей. У деяких оповіданнях проступають мотиви соціальної нерівності. Одним з творів, що присвячені темі селянства, є оповідання “Сам собі пан”. Починається твір з розповіді автора, який їде в залізничному […]...
23. Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” (3 варіант) Борис Грінченко збагатив українську літературу великою кількістю творів, серед яких були вірші, оповідання, повісті, п’єси та байки. Також він є автором ряду статей і упорядником “Словника української мови”. З самого початку літературної діяльності Грінченко відчував велике покликання – працювати для народу. В його творах – опис життя українських селян, робітничого класу, інтелігенції. Оповідання “Сам собі […]...
24. Образ часу у творі М. Коцюбинського “Дорогою ціною” У творі Михайла Коцюбинського “Дорогою ціною”, крім основних дійових осіб, є ще одна дійова особа – це час. Пригоди Остапа і Соломії укладаються в межі кількох тижнів, але зміст твору охоплює близько двох століть. Читаючи оповідання, ми глибоко проникаємо у славні й трагічні сторінки історії українського народу. “Діялося се в тридцятих роках минулого століття”, – […]...
25. Образ організатора й керівника самочинних дій селян у творі “Салдатики!” (1 варіант) В. Винниченко зарекомендував себе як талановитий письменник вже з першої своєї збірки оповідань “Краса і сила”. Він стає літописцем свого часу. Його увагу привертають кардинальні зрушення у свідомості селянства, що досі було покірним і мовчазним, а тепер піднімає повстання, забирає землю та хліб у панів. Таку ситуацію зображує він в оповіданні “Салдатики!”, в центрі якого […]...
26. Образ Онєгіна у творі Олександра Пушкіна “Євгеній Онєгін” Головний герой роману – молодий поміщик Євгеній Онєгін – зображений Пушкіним людиною з дуже складним та суперечливим характером. Виховання, яке дістав Онєгін, було шкідливим. Він виріс без матері. Батько, легковажний петербурзький барин, не звертав на сина ніякої уваги, доручивши його “вбогим” гувернерам. Тому Онегін виріс егоїстом, людиною, яка піклується тільки про себе, про задоволення своїх […]...
27. Образ Онегіна у творі Олександра Пушкіна “Євгеній Онегін” Образ Онегіна у творі Олександра Пушкіна “Євгеній Онегін” Головний герой роману – молодий поміщик Євгеній Онегін – зображений Пушкіним людиною з дуже складним та суперечливим характером. Виховання, яке дістав Онегін, було шкідливим. Він виріс без матері. Батько, легковажний петербурзький барин, не звертав на сина ніякої уваги, доручивши його “вбогим” гувернерам. Тому Онегін виріс егоїстом, людиною, […]...
28. Образ юного героя у творі “Печенізька облога Києва” Справжній патріотизм виявляється не на словах, а у справах. Хто би міг подумати, що маленький хлопчик може врятувати ціле місто. А таке сталося у X столітті. Святослав – великий князь київський, пішов до Болгарії, коли Київ оточили печеніги. Хтось мав повідомити військо Святослава про оточення міста. Це зробив хлопчик, якому судилося стати юним героєм. Але […]...
29. Величний образ української жінки Олесі у творі “Україна в огні” (1 варіант) Війна забрала життя мільйонів людей, а ті, хто залишився живий, відчули на собі весь страшний тягар її жорстокої вдачі. Особливо важко прийшлося жінкам, які не тільки доглядали поранених у військових шпиталях, не тільки партизанили нарівні з чоловіками, а були змушені працювати поряд з фашистською нечистю, були рабинями на німецьких біржах та у німецьких родинах. Олександрові […]...
30. Величний образ української жінки Олесі у творі “Україна в огні” (3 варіант) Коли читаєш кіноповість Олександра Довженка “Україна в огні”, твоє серце переповнюють складні почуття. Це і глибока ненависть до фашистів, які намагалися знищити українську націю, знущалися, вбивали, палили, різали; це і велика вдячність українським бійцям, що зуміли витримати усі незгоди війни і перемогти ненависного ворога; це і несказанна гордість за наших українських жінок, які змогли пронести […]...
31. Величний образ української жінки Олесі у творі “Україна в огні” (2 варіант) Були різні жінки в українських селах. Були невпевнені у собі, забиті життям і роками, бездушні й безчесні. Але були й яскраві особистості, які бачили чарівність світу, яким усе здавалося щасливим і прекрасним, які вірили у кохання і чесність, у добро і щастя. Такою була і незвичайна дівчина Олеся з кіноповісті Олександра Довженка “Україна в огні”. […]...
32. Проблеми взаємодій різних стилів, напрямів, течій у сучасному літературному процесі Проблеми взаємодій різних стилів, напрямів, течій У сучасному літературному процесі Ще сто п’ятдесят років тому світовий літературний процес можна було порівняти з рівнинною річкою або поважною статечною леді, що плине крізь сторіччя – наче йде сходинками палацу, гречно вітаючись зі знайомими. Класицизм змінювався на сентименталізм, а той – на романтизм, це відбувалося в одній країні […]...
33. Потворне і прекрасне у творі Е. Т. Гофмана “Малюк Цахес” Потворне і прекрасне у творі Е. Т. Гофмана “Малюк Цахес” Ернст Теодор Амадей Гофман народився у Східній Пруссії. Все життя цього письменника було наче розірване навпіл. Син адвоката, він усе життя прослужив у суді, але насправді його покликанням було мистецтво – музика, живопис, література. Він навіть самовільно додав собі третє ім’я на честь Моцарта – […]...
34. Діалог автора і читача у постмодерністському романі У. Еко “Ім’я троянди” Автор роману “Ім’я троянди” Умберто Еко – відомий італійський учений і публіцист. Умберто Еко віддав багато сили вивчанню питань художньої творчості. У своєму постмодерністському романі “Ім’я троянди” письменник не лише виконував художні завдання, але й прагне написати твір, який би сформував активного, мислячого читача. Постмодернізм став потужним літературним напрямком другої половини XX століття, хоча його […]...
35. Твір на тему: Пам’ятник літературному герою Пам’ятник літературному герою Пам’ятники споруджують не тільки вченим, письменникам, воїнам, але й героям улюблених книг. Можна згадати пам’ятник Тілю Уленшпігелю в Голландії, героям п’єси “За двома зайцями” М. Старицького в Києві. Іноді такий пам’ятник стає символом міста, як стала андерсенівська Русалочка символом Копенгагена. І, на відміну від пам’ятників історичним подіям і різним діячам, пам’ятники літературним […]...
36. Місце творчості В. Винниченка в українському літературному процесі Місце творчості В. Винниченка в українському літературному процесі I. Тріумфальний прихід Володимира Винниченка в українську літературу. (Після виходу першого ж оповідання “Краса і сила” творчість В. Винниченка була помічена і відзначена Іваном Франком і Лесею Українкою. Іван Франко писав, що серед млявої, малосилої, ординарної генерації сучасних українських письменників “раптом виринуло щось таке дуже рішуче, мускулисте […]...
37. Твір на тему: Пам’ятник літературному герою (проект для майбутнього) На жаль, я не настільки технічно обдарована людина, щоб підібрати потрібний матеріал для цього пам’ятника. Це має бути щось з новітніх технологій, щоб мало вигляд живого, пульсуючого – такого, що реагує на настрій та думки людини, – то стуком метроному, то музикою, що створює настрій. І щоб супровідні елементи: інші скульптури, п’єдестал – теж змінювали […]...
38. Літературний жанр Літературний жанр (фр. genre – рід, вид) – тип літературного твору, один із головних елементів систематизації літературного матеріалу, класифікує літературні твори за типами їх поетичної структури. Категорією вищого порядку при тричленному поділі літератури є літературний рід (загальне) – епос, лірика, драма; категорією середнього порядку – літературний вид (особливе) – роман, повість, новела в епосі; категорією […]...
39. Інтрига Інтрига (фр. intrigue, від лат. intrico – заплутую) – спосіб організації подій у драматичному, рідше – епічному, іноді – ліричному творах за допомогою складних, напружених перипетій, гострої боротьби мотивів, часто прихованих намірів. І. – важливий складник композиції, особливо в драматургії, в детективній літературі тощо....
40. “Я (Романтика)” Миколи Хвильового: співвідношення автора з його героєм “Я (Романтика)” Миколи Хвильового: співвідношення автора з його героєм Революція. Ідеї. Ідеали. Надії. І розчарування. Все сплелося в душі українського письменника Миколи Хвильового, все переплелося і в його творах. Як вірив митець в ті ідеї “загірної комуни”, як сподівався, що вони є єдино вірними! В своєму житті Хвильовий робив усе, щоб той прекрасний “загірний рай” […]...