Ольга Паламарчук – давай зробимо це ніжно і тихо
Давай зробимо це ніжно і тихо
Як хвилі світанкового моря,
Б’ючись із берегом щоразу,
Словами б’ючись по черзі.
Давай зробимо це спокійно
Без зайвих думок і здогадок,
Тримаючись краю обрію,
Одне одного тримаючи.
Давай зробимо це прямо на кухні
Серед уламків посуду і розсипаного чаю,
Тілами світло збираючи,
Замерзаючи в оголені душі.
Давай зробимо це повільно і просто
Без будь-яких питань і доказів,
Запираючи всі часопростори
І хто ми – забуваючи.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Оксана Кравець – давай розіб’ємо весь посуд Давай розіб’ємо весь посуд. Давай стрибнемо з парашутом. Давай не звертати уваги на побут. Давай сьогодні підем іншим маршрутом. Давай зробим дурниці. Давай заб’ємо на пари. Давай купим суниці. Давай будем ходити по дорозі, до біса тротуари. Давай співати в маршрутці Давай я тобі нафарбую рожевим нігті. Давай я буду в твоїй куртці Давай вип’єм […]...
- Ольга Паламарчук – де шукати тебе, незнайомцю? Де шукати тебе, незнайомцю? У трьохстах кілометрах від дому? У сумках подорожніх, вагонах? На підпільних квартирах? У кімнатах порожніх? Питати у зустрічних дорогу, Міняючи в них воду на втому? У яких книгах про тебе писали? Кому з тих авторів ти говорив правду, Залишав готельні номери та мобільні? У яких містах брав таксі, Вчиняв терори? Брав […]...
- Ольга Паламарчук – У цій кімнаті завжди в’яли квіти У цій кімнаті завжди в’яли квіти. Яскраві чи тьмяні, Дрібні й навпаки Вони просто в’яли, Просто закривали повіки. Стрибали з балконів, Злітали в повітря. Ще до світанку втікали, За собою ламали ліфти. Він щодня їх приносив, Все нові і нові, Вони щодня йому вірили, Щодня сюди йшли. У цій кімнаті завжди зашторені вікна. Ніхто не […]...
- Ольга Паламарчук – У нас тут серпень У нас тут серпень Вмикнули осінь Тариф на дощ – безлім Хмари видко сонце косять Твоїми снами зібгана постіль Комірки пам’яті падають в сором Той день здається очі мав Їх забивав пісок і пил У нас тут вітер Із кожної щілини дме холодом Тобі просто (не) можливо сказати Мені дико (не) можливо сказати У нас […]...
- Ольга Паламарчук – Старі пси оминали капкани Старі пси оминали капкани Подорожніх жінок лякали вужі На цих землях танцювали аркани Заборонені як і ми Ти казала за любов нам щось там воздасться Віра наша того вартує і знов Закривала очі мов двері в купейнім вагоні Щоб я бодай раз у них не зайшов Хтось до нас вже проходив цими шляхами Зривав джекпоти […]...
- Ліля Колісник – давай з тобою ми побудемо нестримними? Давай з тобою ми побудемо нестримними? Давай любити, як маленькі діти. Щоб вечорами, коли буде зимно нам, Змогли серцями одне одного зігріти Давай-но бігти по веселці в небо, Давай купатися під пестощами зливи. Я б не змогла всього цього без тебе, Та і без тебе все це неможливо… Давай ловити подихом весну! Переплітатись з нею […]...
- Алла Жабокрик – давай торкатися будемо душами Давай торкатися один одного просто зараз у цій безодні Давай говорити різними мовами і розумітися на півслові Давай я буду тобою дихати тобою мріяти тобою бачити Давай рахувати спільні вибухи після промови усіх означень Серце твоє переповнене стукотом. голос твій переповнений силою Давай розчинятися разом із звуками наче вода із чорнилами Давай дивитися один на […]...
- Юлія Кириленко – давай порахуємо зорі Давай порахуємо зорі на небі, І хай нас розділять міста, Свої на дністровій простелю я греблі, Твої ж упадуть на вуста. Давай порахуємо зорі – не гроші, Ціни їм не скласти в віках, І хай подивуються з нас перехожі, Що сяйво розквітло в руках. Давай порахуємо зорі в півночі, Складемо до пазухи їх, Це бачачи […]...
- Аня Тет – давай погреемся с тобою виртуально Давай погреемся с тобою виртуально Пусть так нелепо, через монитор Я с “язычком” отправлю тебе смайлик, А ты в ответ мне мило подмигнешь.. Давай сквозь “сеть” ловить потоки нежности Вдыхать через экран ее флюиды Я обещаю быть с тобою здесь, по прежнему И только сообща жать кнопку “Выход”.. Давай сканировать друг друга мысли, Через открыточки, […]...
- Ольга Паламарчук – Я бачив сон Я бачив сон, Мені те диво снило Як ще не квітли липи, Як юні парами ходили І як вкраїна вільною була. Я бачив сон: У ньому люди вільно говорили, Там про гоніння правда і не чула І політв’язні волю віднайшли. І сниться сон, Як було все до того: Як взяли люди в руки зброю, Брудну, […]...
- Ольга Паламарчук – Я готова вставати із сонцем Я готова вставати із сонцем І варити найсмачнішу вранішню каву Я буду готувати обіди з собою І чекати з роботи в одній лиш маєчці Я уважно слухатиму Твої найбезглуздіші ідеї та плани І подумки цілуватиму, Заворожена очей твоїх океанами Мені тебе досить по пів грама на день Я намагатимусь зменшити дозу І більшою зробити відстань […]...
- Ірина Лахоцька – А давай ми вже спустим вітрила А давай ми вже спустим вітрила, Я не питиму слів твоїх трунок І дістану з – під серця пакунок, У якому поламані крила, Що отримала якось в дарунок. А давай ми відпустим назавжди Тих метеликів у наших душах, Бо втомились вони і неслушно Їх в неволі так довго тримати, Де самотньо, нестерпно і душно. А […]...
- Ольга Паламарчук – Перетворю тебе на літературу Перетворю тебе на літературу Попсову Схожу на твою натуру Масову Як твої почуття Закую тебе в рими паршиві Побиті Старі ритми Із темними зморшками на тілі Поставлю на тобі кліше Як діагноз Як вирок дорогого психоаналітика Зроблю із тебе слова Без визначення і Жодного змісту Без пунктуації та правил Без сенсу...
- Ольга Паламарчук – де ти є, коли кличуть морози? Де ти є, коли кличуть морози? Де ти є, коли вода заливає шляхи? Де ти є, коли осінь пророкує хвороби І листям залипають її брудні сни? Де ти був, коли німіла від крику? Де ти був, коли блювала од квітів весни? Де ти був, коли горіли останні листи І за вітром з даху розлітався попіл? […]...
- Дід Михалич – давай я дорахую до п’яти Давай я дорахую до п’яти, А потім ми візьмемося за руки. І підем в пекло – тільки я і ти. Ми не відчуєм більше біль розлуки. А просто біль… Та справимось, я знаю! На роздоріжжі проклятому геть. Ти пам’ятай, що я тебе кохаю І це наш знак – давно померла смерть. Ми справимось! А пам’ятаєш […]...
- Давай зламаєм ліжко Давай зламаєм знову твоє ліжко Бо тільки вчора відремонтував його Прийшла весна ти розумієш мене кішко Ти пошкодуй весною котика свого Давай ламатимем його весною І літом, осінню, а також і зимою Тебе я люблю, люблю я з тобою Ламати твоє ліжко моєю виною Давай зламаєм ліжко моєю виною Нехай на тебе батько не кричить […]...
- А давай ти доб’єш мене прозою А давай ти доб’єш мене прозою, Щоб не дихати більше неправдою? Перебивши всі спогади грозами, Значно рідше про тебе я згадую. Я чекаю не літа, а осені, Жовте листя якось заспокоює. Ну давай, добивай мене прозою, Тільки так, як тоді, а не новою. Знов заплутуюсь в променях сонячних, Забуваю тебе з непокірністю Я тепер посміхаюсь […]...
- Таня Бенещук – давай убей меня! Затронь словами сердце Давай убей меня! Затронь словами сердце. Не бойся, мне не больно… Я же “сталь”. Добей и будь собой доволен, Ведь я же “бывшая”, а бывших нам не жаль. Натягивай своею ложью нервы, Ори, что не в ладах я с головой… Со мной заговорили даже стены, Уставшие терпеть глухую боль. Была желанною, а стала просто “некто”… […]...
- Наталія Пиж – давай залишим все як є Давай залишим все як є Не будем будувать ілюзій Пройшло, минуло те усе Тепер з тобою просто друзі. Не будем плакати, страждать В душі вже все переболіло Не будем зустрічі шукать Для нас це все вже не важливо. Лиш інколи у голові Вспливуть моменти того щастя Коли були на самоті Кохали, й все було прекрасне. […]...
- Крістік Хрустік – Не треба слів, давай мовчати Не треба слів, давай мовчати. Це все-життя, а ми в нім люди. І часом коли хочеться збрехати, Подумай ти, що потім буде. Чи треба тобі в щасті, а чи може в горі Та спокуса, що приведе до грішних дій? Ми всі тут рівні, всіх брехня нас губить. Лиш правда, то розрада їй. Давай мовчати, але […]...
- Давай побудем наодинці Думки, як чорні лебедята Пульсує жилка на віску… Набридло замки будувати Із карамельного піску. Ми розмінялися в дрібницях Два недоторкані світи… На позолочених китицях Щораз гойдаються мости. Набридло вірити у щастя- Гіркого фенікса життя. І впаде карта не по масті Й назад не буде вороття. І доля виронила шпиці На недов”язані вірші… Давай побудем наодинці, […]...
- Сергій Жадан – давай, скажи їй щось, зупини Давай, скажи їй щось, зупини Немає жодної ночі, немає війни Серед цієї темряви та висоти Є лише її вперте бажання піти Хто іще, скажи, заспокоїть і зупинить, якщо не ти? Просто спини її, не відпускай її Хай далі говорить усі дурниці свої Хай далі змішує кров свою зі слізьми Потім колись вона піде Але хай […]...
- Ольга Анцибор – Жінка Жінка йде по вулиці красива, Впевнена й легка її хода. Жінка йде по вулиці щаслива, Вже не юна – просто молода. Рання сивина лягла в волосся, Сум і радість хлюпають з очей, В тих очах я бачу, чи здалося Світло дня і темряву ночей. Ближче підійшла – ні, не здалося, Жінка і весела і сумна, […]...
- Давай ти не будеш сьогодні іти Давай ти не будеш сьогодні іти, Давай ти залишишся на чашку чаю? Хоч присмак і запах вже будуть не ті, Але це пусте.. ,,А можна спитаю?,, Ти впадеш на ліжко, лицем у подушку І потім притиснеш одною рукою Мене, а в другу ти візьмеш ватрушку Й промовиш : ,,питай!,, на нотці спокою. Я поверну погляд […]...
- Єлизавета Замана – давай востаннє відкриємо дУші Давай востаннє відкриємо дУші: – мушу зізнатись, тобою марила Марно тільки, бо спогади душУ Закриваю надійно тебе-примару… А ти як? бачу ж щасливий, ніби? Мовчиш? – ну, як завжди. Вона, кажуть, з німбом? Вже йдеш? – не тримаю. Хоча востаннє відкрив би серце… Наостанок скажи кілька слів! Моє ж он, чуєш, до тебе не б’ється […]...
- Його вуста так ніжно шепотіли Його вуста так ніжно шепотіли Слова кохання щирі і прості. Вони так вірно одне одного любили, Допоки не було брехні. У неї очі сяяли від щастя, Коли він просто поряд був. Тоді ніщо не віщувало їй нещастя, Як в один день за неї він забув. Здавалося, що світ увесь перевернувся, Що проти неї навіть рідні […]...
- Христина Сирова – І краще в скроню. Цілься. давай І краще в скроню. Цілься. давай. По всім капілярам сіллю, розливаються Твої шиплячі. Мої судомні речення перелий У чашку та завари міцніше. Щоби зігрітись. Щоби, як в затишку десь біля моря В омріяному будиночку. Чайкою розбивайся Об хвилі моїх хвилювань. Помаранчами І корицею, як на різдвяні holidays зігрівай. Замотай у шарф із справжньої вовни Не […]...
- Юлія Алейнікова – давай разОм наробимо дурниць! Давай разОм наробимо дурниць! Під старість будем дружно “шкодувати”. Улігшись на дивані горілиць, Нехай колись нам буде, що згадати. Зіграємо в щасливих божевільних! Пакуй валізи і вмикай гучніше рок. До біса побут, чхати на стабільність! У нас життя лише одне на двох. 10.06.2013...
- Ольга Анцибор – Нова подруга Я подругу нову собі знайшла, Неначе все життя до неї йшла. Усмішка – сонце, зорі – оченята, До праці й до пісень вона завзята. Красива, мила, а душа – перлина, Прекрасна мати, віддана дружина. Як же мені в житті поталанило, Що я чудову жінку цю зустріла. Давай співати разом, не журитись, Не плакати давай, а […]...
- Ольга Анцибор – Мамі Я прийду до тебе з поцілунком, Мамочко ріднесенька моя, Обдарую скромним подарунком, З святом привітаю тебе я. З днем народження, моя хороша. Щоб не знала більше ти журби, Хай чекає ще зими пороша, Не фарбує скроні хай тобі. Мамо, відтепер давай забудем Все погане, наче й не було. Хай тебе всі поважають люди І в […]...
- Ольга Анцибор – Світло любові Я тебе приворожила, Я тебе причарувала. Тобі темними ночами Своє серце віддавала. Віддавала своє тіло, Відкривала свою душу. Час пройшов, ніч пролетіла, Я ж тепер страждати мушу. Я страждаю-бо кохаю, Я сумую-бо розлука, Чи надовго, я не знаю, А в душі солодка мука. В серці туга за тобою, В грудях щем, в душі вагання, Щастя […]...
- Крістік Хрустік – Спокійно, тихо, зі сльозами Спокійно, тихо, зі сльозами Я зашивала пальцями минуле. Все, що було – усе пройшло між нами, Хоч ми й нічого не забули. Банально опускатися до болю І прикро убиватися думками. Більше ніколи я нікому не дозволю Ставати в серці чорними комками. Я зроблю аплікацію з емоцій та бажань І замість неба усе це розвішу. Зітру […]...
- Люблю коли тихо Люблю коли тихо, ні звуку машин І скочує сніг з небесних вершин І вдягнуті в біле зимові дерева Так схожі на гриви звеличених левів І там аж за пагорбком тільки хребти Містків, що притрушені снігом, хитких І там аж за пагорбком всього початок І виткане поле з білесеньких латок…...
- Тихо чекаю чуда Я не розумію чому, Всю ніч поринаю в зорі, Чому поринаю в думки, У ріки, у море, у гори… Я не розумію чому, Так боляче груди стискає, Та щастя приходить в ту мить І серце моє співає. Хоча… мабуть це через тебе, Пишу я оці пісні і бачу блакитне небо… А зараз лиш білі сніги […]...
- Іра Сас – В місті сумно сьогодні й тихо В місті сумно сьогодні й тихо. Легким шурхотом сірих сов Плаче ніч, у тумані зшита, Про утрачену кимось любов. Скорблять площі й безлюдні вокзали, Побивається жовта верба. Тонуть в смутку осінні каштани Про чуття, що його вже нема.. Ходять люди – маленькі й великі, Від проблем утікаючи знов. Тільки ніч, більш ніхто й не помітив, […]...
- Вона сидить тихо і мовчить Вона сидить. А у неї очі, як у побитого собаки. Винні і нерозуміючі, За що її побили? Її побило життя!!! Хто вона тепер – собака? Чи людина? Кирзовим чоботом Прямо в морду! А потім чи ще погладять? Чи ще їсти дадуть? Вона сидить тихо і мовчить. Вона жила, працювала, Любила людей. А її кирзовим чоботом […]...
- Ольга Кричинська – Справді, ну що я таке вигадую Справді, ну що я таке вигадую, Хто мені лікар і хто тобі критик, Будь я хоч звабою, владою, Ладою – Ти не повинен мене любити. Речі чимдалі стають простішими, Простір люб’язно стає закритим, Будь я хоч світлом, відлунням, тишею – Ти не повинен мене любити. Мрії підошвами стали стертими, Мало дороги, багато провини, Будь я […]...
- Христина Головко – Тихо, кволо, напівслова Тихо, кволо, напівслова Ти заходиш у мій дім Ніби ти тут випадково Заблукалий пілігрим. Власно, гордо, без пояснень Ти ведеш мене в пітьму Ніби ти це сонце ясне Хоч душа належить злу Вміло, знано і насильно Ти стираєш слово “ні” І незнати чи я вільна Чи живу в якомусь сні Вічно, завше і ніколи Ти […]...
- Iren Konst – Тихо. Це ти чекаєш мого голосу Тихо. Це ти чекаєш мого голосу, Ніжного шепотіння, Лагідних доторків губ До твоїх губ. Безболісно І безтурботно ми накриваємося Простирадлом і чекаємо півночі. Чекаємо нового дня сірого мегаполісу. І лише вночі з’являєшся справжній ти. Я хочу до тебе іти І нести Усі твої біди, усі непосильні твої хрести. Іти твоїми слідами босоніж, лише б іти, […]...
- Ольга Анцибор – Жіноче щастя Я жіночого щастя краплинку Вкрала в долі чи просто взяла. Я на віях сльозинку-перлинку Обережно і ніжно несла. Так боялась на землю зронити Під безжалісні ноги чужі, Так боялась її загубити, Бо ж сльозинка – частинка душі. А душа моя росами вмита, А душа, як пташина мала, Лихом шарпана, долею бита, Так їй хочеться щастя […]...
Біографія т коломієць.