Давай побудем наодинці
Думки, як чорні лебедята
Пульсує жилка на віску…
Набридло замки будувати
Із карамельного піску.
Ми розмінялися в дрібницях
Два недоторкані світи…
На позолочених китицях
Щораз гойдаються мости.
Набридло вірити у щастя-
Гіркого фенікса життя.
І впаде карта не по масті
Й назад не буде вороття.
І доля виронила шпиці
На недов”язані вірші…
Давай побудем наодинці,
Щоб пити музику душі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Оксана Кравець – давай розіб’ємо весь посуд Давай розіб’ємо весь посуд. Давай стрибнемо з парашутом. Давай не звертати уваги на побут. Давай сьогодні підем іншим маршрутом. Давай зробим дурниці. Давай заб’ємо на пари. Давай купим суниці. Давай будем ходити по дорозі, до біса тротуари. Давай співати в маршрутці Давай я тобі нафарбую рожевим нігті. Давай я буду в твоїй куртці Давай вип’єм […]...
- Ліля Колісник – давай з тобою ми побудемо нестримними? Давай з тобою ми побудемо нестримними? Давай любити, як маленькі діти. Щоб вечорами, коли буде зимно нам, Змогли серцями одне одного зігріти Давай-но бігти по веселці в небо, Давай купатися під пестощами зливи. Я б не змогла всього цього без тебе, Та і без тебе все це неможливо… Давай ловити подихом весну! Переплітатись з нею […]...
- Юлія Кириленко – давай порахуємо зорі Давай порахуємо зорі на небі, І хай нас розділять міста, Свої на дністровій простелю я греблі, Твої ж упадуть на вуста. Давай порахуємо зорі – не гроші, Ціни їм не скласти в віках, І хай подивуються з нас перехожі, Що сяйво розквітло в руках. Давай порахуємо зорі в півночі, Складемо до пазухи їх, Це бачачи […]...
- Алла Жабокрик – давай торкатися будемо душами Давай торкатися один одного просто зараз у цій безодні Давай говорити різними мовами і розумітися на півслові Давай я буду тобою дихати тобою мріяти тобою бачити Давай рахувати спільні вибухи після промови усіх означень Серце твоє переповнене стукотом. голос твій переповнений силою Давай розчинятися разом із звуками наче вода із чорнилами Давай дивитися один на […]...
- Ольга Паламарчук – давай зробимо це ніжно і тихо Давай зробимо це ніжно і тихо Як хвилі світанкового моря, Б’ючись із берегом щоразу, Словами б’ючись по черзі. Давай зробимо це спокійно Без зайвих думок і здогадок, Тримаючись краю обрію, Одне одного тримаючи. Давай зробимо це прямо на кухні Серед уламків посуду і розсипаного чаю, Тілами світло збираючи, Замерзаючи в оголені душі. Давай зробимо це […]...
- Аня Тет – давай погреемся с тобою виртуально Давай погреемся с тобою виртуально Пусть так нелепо, через монитор Я с “язычком” отправлю тебе смайлик, А ты в ответ мне мило подмигнешь.. Давай сквозь “сеть” ловить потоки нежности Вдыхать через экран ее флюиды Я обещаю быть с тобою здесь, по прежнему И только сообща жать кнопку “Выход”.. Давай сканировать друг друга мысли, Через открыточки, […]...
- Крістік Хрустік – Не треба слів, давай мовчати Не треба слів, давай мовчати. Це все-життя, а ми в нім люди. І часом коли хочеться збрехати, Подумай ти, що потім буде. Чи треба тобі в щасті, а чи може в горі Та спокуса, що приведе до грішних дій? Ми всі тут рівні, всіх брехня нас губить. Лиш правда, то розрада їй. Давай мовчати, але […]...
- Ірина Лахоцька – А давай ми вже спустим вітрила А давай ми вже спустим вітрила, Я не питиму слів твоїх трунок І дістану з – під серця пакунок, У якому поламані крила, Що отримала якось в дарунок. А давай ми відпустим назавжди Тих метеликів у наших душах, Бо втомились вони і неслушно Їх в неволі так довго тримати, Де самотньо, нестерпно і душно. А […]...
- Дід Михалич – давай я дорахую до п’яти Давай я дорахую до п’яти, А потім ми візьмемося за руки. І підем в пекло – тільки я і ти. Ми не відчуєм більше біль розлуки. А просто біль… Та справимось, я знаю! На роздоріжжі проклятому геть. Ти пам’ятай, що я тебе кохаю І це наш знак – давно померла смерть. Ми справимось! А пам’ятаєш […]...
- Давай зламаєм ліжко Давай зламаєм знову твоє ліжко Бо тільки вчора відремонтував його Прийшла весна ти розумієш мене кішко Ти пошкодуй весною котика свого Давай ламатимем його весною І літом, осінню, а також і зимою Тебе я люблю, люблю я з тобою Ламати твоє ліжко моєю виною Давай зламаєм ліжко моєю виною Нехай на тебе батько не кричить […]...
- А давай ти доб’єш мене прозою А давай ти доб’єш мене прозою, Щоб не дихати більше неправдою? Перебивши всі спогади грозами, Значно рідше про тебе я згадую. Я чекаю не літа, а осені, Жовте листя якось заспокоює. Ну давай, добивай мене прозою, Тільки так, як тоді, а не новою. Знов заплутуюсь в променях сонячних, Забуваю тебе з непокірністю Я тепер посміхаюсь […]...
- Юлія Алейнікова – давай разОм наробимо дурниць! Давай разОм наробимо дурниць! Під старість будем дружно “шкодувати”. Улігшись на дивані горілиць, Нехай колись нам буде, що згадати. Зіграємо в щасливих божевільних! Пакуй валізи і вмикай гучніше рок. До біса побут, чхати на стабільність! У нас життя лише одне на двох. 10.06.2013...
- Сергій Жадан – давай, скажи їй щось, зупини Давай, скажи їй щось, зупини Немає жодної ночі, немає війни Серед цієї темряви та висоти Є лише її вперте бажання піти Хто іще, скажи, заспокоїть і зупинить, якщо не ти? Просто спини її, не відпускай її Хай далі говорить усі дурниці свої Хай далі змішує кров свою зі слізьми Потім колись вона піде Але хай […]...
- Наталія Пиж – давай залишим все як є Давай залишим все як є Не будем будувать ілюзій Пройшло, минуло те усе Тепер з тобою просто друзі. Не будем плакати, страждать В душі вже все переболіло Не будем зустрічі шукать Для нас це все вже не важливо. Лиш інколи у голові Вспливуть моменти того щастя Коли були на самоті Кохали, й все було прекрасне. […]...
- Давай ти не будеш сьогодні іти Давай ти не будеш сьогодні іти, Давай ти залишишся на чашку чаю? Хоч присмак і запах вже будуть не ті, Але це пусте.. ,,А можна спитаю?,, Ти впадеш на ліжко, лицем у подушку І потім притиснеш одною рукою Мене, а в другу ти візьмеш ватрушку Й промовиш : ,,питай!,, на нотці спокою. Я поверну погляд […]...
- Таня Бенещук – давай убей меня! Затронь словами сердце Давай убей меня! Затронь словами сердце. Не бойся, мне не больно… Я же “сталь”. Добей и будь собой доволен, Ведь я же “бывшая”, а бывших нам не жаль. Натягивай своею ложью нервы, Ори, что не в ладах я с головой… Со мной заговорили даже стены, Уставшие терпеть глухую боль. Была желанною, а стала просто “некто”… […]...
- Єлизавета Замана – давай востаннє відкриємо дУші Давай востаннє відкриємо дУші: – мушу зізнатись, тобою марила Марно тільки, бо спогади душУ Закриваю надійно тебе-примару… А ти як? бачу ж щасливий, ніби? Мовчиш? – ну, як завжди. Вона, кажуть, з німбом? Вже йдеш? – не тримаю. Хоча востаннє відкрив би серце… Наостанок скажи кілька слів! Моє ж он, чуєш, до тебе не б’ється […]...
- Христина Сирова – І краще в скроню. Цілься. давай І краще в скроню. Цілься. давай. По всім капілярам сіллю, розливаються Твої шиплячі. Мої судомні речення перелий У чашку та завари міцніше. Щоби зігрітись. Щоби, як в затишку десь біля моря В омріяному будиночку. Чайкою розбивайся Об хвилі моїх хвилювань. Помаранчами І корицею, як на різдвяні holidays зігрівай. Замотай у шарф із справжньої вовни Не […]...
- Наодинці зі “Щоденником” Олександра Петровича Довженка Щоденникові записи, листи – своєрідна кардіограма життєпису Довженка – воєнного кореспондента. На думку Миколи Вінграновського, О. Довженко, як художник слова, розкрився найяскравіше у своїх щоденникових записах, які він розпочав у роки війни і про які ніхто не знав. Своєму “Щоденнику” на той час уже Майстер зі світовою славою довіряв найпотаємніші свої думки. І якби хтось […]...
- Вікторія Невідомська – Наодинці Наодинці тривожне серце Загубилось в пітьмі питань, Тихо грає мінорне скерцо, Ніби сум тих гірких кохань. Скільки можна встрічать світанок І самотньо дивитись в слід? Він давно залишив цей ранок… Сонця колір до болю зблід. Вже не варто чекати дива В небоцвіті шумливих днів. Наодинці. Лиш ти і злива, Гасись щастя твоїх вогнів. Нахиливши додолу […]...
- Краткое содержание Давай поженимся – Апдайк Джон Давай поженимся Краткое содержание романа Уединенный пляж на коннектикутском побережье близ вымышленного города Гринвуда. Джерри Конант и Салли Матиас встречаются там тайком. У каждого из них свои семьи, дети, но их неудержимо влечет друг к другу. Снова и снова они заговаривают о том, чтобы найти в себе силы порвать с условностями и сделать последний шаг […]...
- Павло Мовчан – Кільця О здичавілий дзвін серед зів’ялих дзвонів! У скроні кров’ю б’єш, як серце на бігу! Чи вигук з губ зірвавсь, чи, може, так холоне Мальована луна кілечком на снігу? Я біг, та не застав… І, біжучи, спізнився: Минуле відійшло… і чути стук коліс. Хоч з колеса часу повипадали шпиці, Та проорався слід через життя навкіс, І […]...
- Твір на тему: Наодинці з природою, або Прощання з Осінню (твір-опис) Наодинці з природою, або Прощання з Осінню (твір-опис) Як прекрасно йти тоненькою стрічечкою стежини і, забуваючи про все, розчинятися у величній красі лісу! Він начебто розкриває для тебе свої обійми, і ти завмираєш у німому подиві. Тиша захоплює тебе. Ти стоїш нерухомо, немов чекаєш на щось. Але от налітає вітер, і все відразу оживає. Прокидаються […]...
- Роман Штігер – Ідея Виношую в лоні ідею І де я тепер після Наших вчорашніх істерик? Все стерто й Каліцтво пророків не зовсім тілесне Душевне скоріш Поріж Розчленуй на кавалки всі дні що пройшли Все те що ми втратили Все те що стало старим і затертим! Краще давай забуватись?! Давай не дусити загноєні рани З-під наших сердець Холодними тінями […]...
- Надя Ковалюк – Я – причина нестримних фантазій Я – причина нестримних фантазій, Джерело твоїх райдужних снів. Я – червона троянда у вазі, Прикрашаю святковий твій стіл. Я – твоя попелюшка у казці, Я – зоря, що упала до ніг. Наче карта червової масті – Я лягаю в долоні твої. Я – одна із солодких ілюзій І найбільша з небесних світил. Я – […]...
- Олесь Гончар – Бура трава без води Бура трава без води В гарячім конанні злягла. Над степом, од сонця рудим, Дзвінка пролітала стріла. Все заглушила на мить Сила стріли молода. Повітря навкруг аж кипить, Мов сонячна світла вода. Співуча стріло! Як і ти, Прожити б хотів життя. Вперед блискавицею йти, Не знати назад вороття....
- Титры Давай заканчивать все наши типа игры, Уже по девятнадцать нам с тобой. Пускай останутся лишь только титры, И дни, где ты был только мой. Слова, цветы, улыбки и подарки, Все нужно позабыть, как будто сон. Пусть с нами будут только марки, И затемненный белый фон. Давай, пусти меня уже на волю, Через себя переступить я […]...
- Вірш – Таких як ти шукають все життя З Твоїх стихій немає вороття, Моря шумлять і холодно на світі, Таких як Ти шукають все життя, Хоча б заради однієї миті!* Тому що мить ця краща за життя, Віддав би все, аби у ній лишитись І це незнане, дивне відчуття, Як просто можна в мить таку влюбитись. Або не в мить, а у її […]...
- Максим Рильський – Вже червоніють помідори Вже червоніють помідори, І ходить осінь по траві. Яке там біса горе, Коли серця у нас живі? Високі айстри, небо синє, Твій погляд, милий і ясний… Це все було в якійсь країні, Але не знаю я, в якій. Що з того, що осіннім чарам Прийде кінець? Але в цю мить Баштан жовтіє понад яром, Курінь […]...
- Мій любий друже… (частина 2) Ну що привіт мій любий друже Розказуй як ти там живеш… ? Я тебе прошу, і прошу дуже Скажи… коли мене ти звідси забереш? Мені набридло вже так жити, Мені набрид вже весь цей люд… Мені набридло стільки пити, Але по іншому немош вже тут. Як же хочеться мені туди… Де є кохання і купа […]...
- Охолоджений віршик В заплутаних сітях, що душать мене Я крізь дірочки бачу свободу, Не потрібно кричати, щоб чути тебе Й кип”ятити остуджену воду… В закованих чарах, літати не так, Але вірити в дрІбочки солі, Не потрібно на лініях бачити знак І шукати перлинку у морі Намальовані очі, сліпі без життя Крізь шпаринки я бачу страждання І не […]...
- Ліля Колісник – Курличе в небі журавель самотньо Курличе в небі журавель самотньо, Затамувало подих сонце золоте. А під вуаллю ночі вже законно Розкішною ходою осінь йде. Не буде більше теплих митей, У вирі мрій ми поринали в літо. У вирі мрій я закохалась в небо. Таке безмежне, в ньому є потреба. Нелегко віднайти, чого душа бажає, Усі ми зайняті дрібницями життя. Ніхто […]...
- Богдана Лапченко – А теплий вітер вмить розвіє втому А теплий вітер вмить розвіє втому І дощ заслухає пісні до дір. Коли впаде останній лист додолу, Дорогу не знайде мій лютий звір. Не докладе зусиль безсилий дехто, Щоб залатати пам’ять і думки. Шепоче синє небо: “де ти? де ти? Ніяк не можу я тебе знайти”....
- Ольга Анцибор – Зачарована Я заворожена, Я зачарована, До тебе, гожого, Навік прикована. Очима синіми, Руками грішними, До тебе сильного, До тебе ніжного. Приїдь же, милий мій, Зігрій обіймами. З тобою лихо ми Удвох обійдемо. З тобою довгий час Буду щасливою, Любов впаде на нас Літньою зливою. Впаде рясним дощем І завірюхою, Осіннім листячком, Лиш не розлукою, Лише не […]...
- Леся Українка – Сон літньої ночі Посвята М. Ставиському Сон літньої ночі колись мені снився. Коротка та літняя нічка була, І сон був короткий, – він хутко змінився І зник, як на сході зоря розсвіла. Чудовая мрія, розкішна та ясна, Кохано в ту ніч обгорнула мене, Приснилась мені люба доля прекрасна, Приснилось невидане щастя дивне. Була я щаслива, безмірно щаслива; Приснилось […]...
- Повір І знову сум на обличчі твоєму, Як завжди перечитуєш застарілу поему. Наодинці з тугою й печаллю, Нема ні крихти в них жалю. Від спогадів минулого льються сльози, Висохли у вазі квітки мімози. Не висохли в тобі надія і віра, Ніколи не загине у людях й довіра. Повір у себе й розправ крила І зразу знайдеться […]...
- Марина Курило – На скроні тисне ніч На скроні тисне ніч, немов в Напрузі. Похмуро-сіра і важка Субстанція, З якою ви неначе давні друзі, А разом з тим тримаєте Дистанцію. І вже не відчуваючи загрози У вирі всеохоплючої тиші, Щоразу ти свою життєву прозу Охайно заримовуєш у вірші. Втрачаєш розум в мареві Вечірнім, В обіймах сутінків із запахом Вишень. І світ сьогодні […]...
- Оксана Пахльовська – Я посміхнусь тобі крізь сльози – їдь! Я посміхнусь тобі крізь сльози – їдь! Бо профіль вітру вранішнього строгий. Твій корабель у гавані стоїть, Готовий до дороги. А берег знов пустельній і нічий. А чорна буря розпустила крила. Але я сонце вишила вночі На цих вітрилах. Ти, може, не повернешся назад, Далекий голос так співає тужно! Твоя любов – як дзвін старих […]...
- Крістік Хрустік – Стій. Нам варто зупинитись Стій. Нам варто зупинитись. Ти вже достатньо розпізнав мене, А я просто хочу звільнитись. Ти створив в мені дурне й сумне. Йди, тримати вже набридло І вітром хай думки у слід здуває. А те, шо було просто остогидло, Ти зрозумій, таке в житті буває. Не повертайся. Я всі речі запакую І відправлю через “Нову пошту”. […]...
- Юрій Вітяк – Погляд, як карти з Богом Погляд, як карти з Богом, Гра неможлива. Утопія. Сонце так смажить, зо попелу – Я на твоєму плечі. Гострю думки-мечі Із ренесансною втомою Хочу зродитися комою, Щастям, гучним прологом, Погляд, як карти з Богом, Карта на наше грядуще, Душі, як кавові гущі, Запахи плоті сплелися, Де ж ти фатальна милосте, Дай же дізнатись імення, Крила […]...
Українське альфреско головні герої.