Остап Вишня – “чарівник сміху” (2 варіант)
Чому людям так подобається смішне?’ Я гадаю, тому, що це підвищує настрій, допомагає забути про власні проблеми. А якщо автор до-того ж намагається об’єднати у своїх творах ліризм, гумор та сатиру, то знайомитися з його творчістю – велике задоволення. Саме таке почуття у мене викликають гуморески Остапа Вишні, цього незвичайного “чарівника сміху..
3 насолодою перегортаю сторінки “Мисливських усмішок”. Бачу усміх нене обличчя автора, який розкриває перєді мною свою душу. З глибоким ліризмом розповідає Остап Вишня про свої
Остап Вишня дуже любив свою Батьківщину, намагався підтримати її за будь-яких обставин. Тому в роки війни виходить з друку його славнозвісна гумореска
Особливо ж мене вразили своїм неповторним ліризмом, своїм незабутнім тонким гумором “Мисливські усмішки”. Мені здається, аналогів таким творам просто немає. Де ще можна знайти ненав’язливі описи природи, які чарують поетичною мовою і малюють чудові картини української природи?! Це не просто пейзажі. Вони доповнюються тонкими натяками на добре серце мисливців, їхню легку вдачу та глибоке розуміння того, що природа потребує невпинного захисту від людей. Тому рушниця на полюванні стає зайвою річчю. Головне, милуватися красою річок та полів, милуватися багаторічною лісів і… бути просто Людиною. І тоді головним буде не здобич, яку приносять з полювання, а споглядання того, як “швиргається вгорі якийсь космічний хлопчик зорями, залишаючи в чорно-синій безодні золоті смуги, рипить віз, дишель свій униз спускаючи, блідне поволі Чумацький шлях, а під ожередом плететься чудесне мереживо з мисливських оповідань… “. Оце і є справжнє життя, в якому людина живе поряд і разом з природою, не заважаючи один одному, а даруючи насолоду і захист. Здається, так і чуєш “ніжний шелест очеретів”, і “крик бугая на болоті бринить в вухах… “, а “загадковий тихий плескіт на озері в… серці одгукується трепетними перебоями… “.
Не пройшли повз увагу великого сміхотворця і недоліки, вади, негативні сторони в житті наших людей. Згадаємо гумореску “Усипка, утечка, усушка й утруска”. Що ж це за явища? Виявляється, найзвичайнісінькі для нашого суспільства, такі, які відбуваються майже кожного дня. Саркастично Остап Вишня запитує: “Чи гадали ви коли-небудь, щоб такі речі, як гас там чи олія, чи жито, тікали?” І все ж таки виходить, що вони спроможні на це, бо інакше чим пояснити їхнє зникнення? Сатира Остапа Вишні гнівно засуджувала все негативне, що псувало життя людини, примушувала замислитися над недоліками.
Мені здається, залишитися спокійним, байдужим до гуморесок, фейлетонів, усмішок Остапа Вишні неможливо, як неможливо їх забути. Це цілий світ, щедро розбавлений гумором, ліризмом та сатирою. А уся творчість Вишні – це ціла поема під назвою життя. І хоч життя йде далі, і немає вже поряд з нами великого гумориста, його гумор продовжує жити, пробуджуючи в нас найкращі почуття, даруючи нам сміх та насолоду. Якщо ж це відбувається, то це значить, що великий гуморист не вмер; він продовжує жити у своїх гуморесках.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Остап Вишня – “чарівник сміху” (1 варіант) Мені здається, немає в світі такої людини, яка б ніколи в житті не сміялась. Як відомо, сміх – дуже корисна річ, яка може навіть вилікувати деякі хвороби. Тому в той час, коли суспільство дуже хворе, з’являється якнайбільше гумористів. Певна річ, що Остап Вишня народився не випадково. Він, мабуть, відчував, що його сміх допоможе людям вижити […]...
- Остап Вишня – майстер гумору, чародій сміху І. Остап Вишня – найвизначніший представник української сатирично-гумористичної літератури. (Це був майстер художньої пародії і шаржу, короткого памфлету, сатиричного фейлетону і гуморески. Остап Вишня все життя був веселою, оптимістичною людиною і своїм темпераментом так заражав оточуючих, що ті забували про будь-які проблеми і турботи. Адже “гумор – кращий порадник у важкій ситуації і кращі ліки […]...
- Остап Вишня про гумор 1. “Все життя гумористом. Господи! Збожеволіти можна… ” (О. Вишня. Щоденник “Думи мої, думи мої”). 2. Сміх – виховна сила (“Так от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? Треба любити людину більше, ніж самого себе. Тоді тільки ти маєш право сміятися. І тоді людина разом з тобою буде сміятися… Із себе, […]...
- Остап Вишня – майстер гумору (1 варіант) Видатний український письменник Павло Михайлович Губенко, відомий широкому загалу читачів під псевдонімом Остап Вишня, ввійшов в українську літературу як високоталановитий майстер сатири і гумору. Всенародне визнання і тривала популярність творчості цього письменника зумовлюється його рідкісним талантом, глибоким, тонким знанням народного життя, і, головне, знанням природи і законів гумору. Остап Вишня вважав, що література, а передусім, […]...
- Остап Вишня – письменник-новатор Сатира і гумор – прадавні жанри літератури, що висміюють хиби людей, суспільства, держави тощо. Як правило, гумор асоціюється з висміюванням рис людини, а сатира – держави та суспільного ладу. В час, коли творив Остап Вишня, навіть гумористичні твори мали утверджувати більшовизм. Але ж це розходилося з сутністю сатири. Тому Остап Вишня, справжній сатирик за природою […]...
- На полювання з девізом: хай живуть зайці! (Остап Вишня) Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) був завзятим мисливцем і рибалкою, але на полювання він збирався з дивним девізом: хай живуть зайці! Павло Михайлович, пройшовши пекло десятирічного заслання, вирушав на полювання з єдиною метою – помилуватися густими лісами, зеленими луками, запашними сінокосами, бездонно-спокійними озерами, бузковими надвечір’ями, сріблястими нічними росами, ніжно-рожевими світанками. Своє найвище захоплення красою природи […]...
- Остап Вишня Максим Рильський Максим Рильський ОСТАП ВИШНЯ Найхарактернішою, може, рисою Остапа Вишні як письменника є те, що він органічно поєднує в своїй творчості новий, соціалістичний зміст з глибоким національним характером. Це – український письменник передовсім, український у своїх пейзажах, у своєму лукавому й добродушному гуморі, у своїй далеко не добродушній сатирі, у своїй ласкавій і соромливо-ніжній ліриці. Саме […]...
- Остап Вишня – майстер гумору (2 варіант) Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Письменник, який у 20-х роках минулого століття заохотив мільйонні маси до читання, якого в той час називали “королем українського тиражу”, якого сьогодні по праву вважають найяскравішою постаттю національного відродження 20-х рр. Остап Вишня – майстер гумору, чародій сміху, який за особливостями природи свого […]...
- Остап Вишня – Сом (АНАЛІЗ) Аналіз твору Остапа Вишні “Сом” 1953 р. Літературний рід : епос. Жанр: усмішка. Тема: гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл і міг з’їсти гусака, гімалайського ведмедя і навіть парового катера. Головна ідея: виховання любові до природи. Композиція: усмішка складається з чотирьох частин: у першій оповідач запрошує читача побувати на Осколі й помилуватися […]...
- Остап Вишня – Біографія (Дуже коротко) ОСТАП ВИШНЯ (ПАВЛО ГУБЕНКО) (1889-1956) Остап Вишня (справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко) народився 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва біля містечка Грунь на Полтавщині (тепер Охтирський район Сумської області). Закінчив початкову, потім – двокласну школу в Зінькові. Навчався в Київській військово-фельдшерській школі, яку закінчив у 1907 р. Працював фельдшером: спочатку – в армії, […]...
- Остап Вишня – Моя автобіографія (АНАЛІЗ) Аналіз твору Остапа Вишні “Моя автобіографія” 1927 р. Літературний рід : епос. Жанр : гумореска. Тема : розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника. Головна ідея : у гумористичній формі висвітлити фактори, які впливають на формування митця. Композиція : гумореска складається з трьох розділів: у вступному етюді-розділі йдеться про народження Остапа Вишні, його батьків […]...
- Остап Вишня Остап Вишня. Павло Михайлович Губенко (літературний псевдонім – Остап Вишня) народився 13 листопада 1889 року на хуторі Чечві, поблизу містечка Грунь Зіньківського повіти на Полтавщині у незаможній багатодітній родині. Михайло Кіндратович, батько майбутнього письменника, довго ніс осоружну царську службу-муштру. Нарешті звільнився. Але де ж притулок знайти? У пошуках роботи опинився аж тут, в хутірці з […]...
- Остап Вишня – Сом (Характеристика твору) Характеристика твору Остапа Вишні “Сом” Уперше цю усмішку було надруковано в 1953 р. в журналі “Дніпро” з підзаголовком “З мисливських усмішок”. Починається твір із запрошення побувати “на річці на Осколі”, ніби спонукаючи читача до довірливої розмови. Оповідач перейнятий щирим захватом від краси довколишнього світу – своєрідної ідилії гармонійного поєднання людини й природи. Мова живописного пейзажного […]...
- “Треба – любити людину, більше, ніж самого себе” (Остап Вишня) “Що таке, по-моєму, література? – запитував Остап Вишня і відповідав: – Це – крила Шевченка! Це – ніжність Лесі Українки! Це – мудрість Івана Франка!.. А взагалі талант – це народ!” Остап Вишня – знаний в Україні і за кордоном. Протягом усього творчого шляху він виступав як талановитий і неповторний митець, слово якого глибоко проникало […]...
- Як варити і їсти суп із дикої качки (скорочено) – Вишня Остап Був такий славнозвісний орнітолог Мензбір, який на підставі батолітніх спостережень і наукових досліджень визначив, що дикі качки, крім базару, водяться ще по лугових озерцях та наших річках-колисках, по тихих плесах. Словом, ви поїхали на ті самі озерця, на очерети й плеса. “Само бою розуміється, що ви берете з собою рушницю (це така штука, о стріляє), […]...
- Остап Вишня – Як варити і їсти суп з дикої качки (СКОРОЧЕНО) Остап Вишня Як варити і їсти суп із дикої качки (Скорочено) Був такий славнозвісний орнітолог Мензбір, який на підставі батолітніх спостережень і наукових досліджень визначив, що дикі качки, крім базару, водяться ще по лугових озерцях та наших річках-колисках, по тихих плесах. Словом, ви поїхали на ті самі озерця, на очерети й плеса. “Само бою розуміється, […]...
- Остап Вишня – письменник, рибалка і мисливець (1889-1956) Справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко. Народився на хуторі Чечва на Полтавщині в багатодітній селянській родині. Навчався в Київській військово-фельдшерській школі. Працював у лікарні фельдшером. У 1917 р. екстерном склав іспити в приватній гімназії і вступив на історико-філологічний факультет Київського університету, але не закінчив його. Під час визвольних змагань перебував у війську Центральної Ради, […]...
- Остап Вишня – Біографія Остап Вишня (13 листопада 1889 – 28 вересня 1956) Письменник унікальної (не тільки для України) популярности, рекордних – мільйонових! – тиражів, твори якого знали навіть неписьменні, за що його деякі вибагливі критики виключали з літератури, а диктатори – із життя. Хоч спіткала його доля гумориста-мученика, але й після десятилітньої каторги на Печорі, немов той Мамай […]...
- Остап Вишня – Моя автобіографія (Характеристика твору) Характеристика твору Остапа Вишні “Моя автобіографія” Тема : розповідь про родину, становлення і формування Остапа Вишні, як письменника. Ідея : у гумористичній формі розповісти про фактори, що сприяли становленню митця. Гумореску “Моя автобіографія” вперше надруковано окремим виданням у 1927 році (Харків, “Книгоспілка”). За жанром це гумористичне оповідання, або гумореска. Хоча тут є одна особливість. Взагалі-то […]...
- Остап Вишня – Моя автобіографія (СКОРОЧЕНО) ОСТАП ВИШНЯ МОЯ АВТОБІОГРАФІЯ (Скорочено) Письменник не має жодного сумніву, що він таки народився, хоч мати років з десять казала синові, що його “витягли з колодязя, коли напували корову Оришку”. Ця подія відбулась 1 листопада (за ст. ст.) 1889 року, в містечку Груні Зіньківського повіту на Полтавщині. Але насправді він народився на хуторі Чечві, поблизу […]...
- Моя автобіографія (скорочено) – Вишня Остап 1889-1956 Письменник не має жодного сумніву, що він таки народився, хоч мати років з десять казала синові, що його “витягли з колодязя, коли напували корову Оришку”. Ця подія відбулась 1 листопада (за ст. ст.) 1889 року, в містечку Груні Зіньківського повіту на Полтавщині. Але насправді він народився на хуторі Чечві, поблизу Груні в маєткові поміщиків […]...
- Вишня Остап – Біографія (13 листопада 1889 – 28 вересня 1956) Письменник унікальної (не тільки для України) популярности, рекордних – мільйонових! – тиражів, твори якого знали навіть неписьменні, за що його деякі вибагливі критики виключали з літератури, а диктатори – із життя. Хоч спіткала його доля гумориста-мученика, але й після десятилітньої каторги на Печорі, немов той Мамай чи Байда, […]...
- Остап Вишня – майстер української сатири та гумору Остап Вишня увійшов до всесвітньої літератури як майстер української малої гумористичної прози. Саме української, бо тематика та мова його “усмішок” іде від народного характеру, народної творчості, рідної землі. Новаторський жанр “усмішки”, який вигадав він сам, відзначається розмаїтістю: гуморески, фейлетони, шаржі, новели, пародії, репортажі, “реп’яшки”. Але всіх їх об’єднує головне – яскрава комічність ситуації та мови, […]...
- Усипка, Утечка, Усушка й Утруска (скорочено) – Вишня Остап (1889-1956) УСИПКА, УТЕЧК А, УСУШКА Й УТРУСКА (Теорія) Чотири найулюбленіших слова на господарському фронті. Чотири наймодніших слова нашої доби. І всі на “у”… І от ці чотири “у” ростуть і вниз, і вгору, скрізь розростаються, вкорінюються, “як тропічні маки”, хочуть покрити все народне господарство. Коли дивишся здалеку на економічні бази, то здається, ніби бачиш не […]...
- Остап Вишня – Моя автобіографія ОСТАП ВИШНЯ МОЯ АВТОБIОГРАФIЯ У мене нема жодного сумнiву в тому, що я народився, хоч i пiд час мого появлення на свiт бiлий i потiм – рокiв, мабуть, iз десять пiдряд – мати казали, що мене витягли з колодязя, коли напували корову Оришку. Трапилася ця подiя 1 листопада (ст. стилю) 1889 року в мiстечку Грунi, […]...
- Сом (скорочено) – Вишня Остап За славним містом Енськом на Харківщині тече річка Оскіл, що впадає у Північний донець. її заплава розбивається на кілька рукавів, зарослих густими очеретами, верболозом, соковитою травою. І скрізь сила-силенна озеречок, вкритих густою зеленою ряскою, [лататтям, лілеями. Пливуть, бувало, на човні дівчата, уквітчавшись (тими білими лілеями, й тихо пісню співають. Чарівна річка Оскіл! А скільки там […]...
- Остап Вишня – Сом Остап Вишня СОМ Ви були коли-небудь на річці на Осколі, що тече Харківщиною нашою аж у річку Північний Донець? Не були? Побувайте! … За славним містом Енськом Оскіл тече повз радгосп, і радгоспівський садок, як то кажуть, купається в річці. Заплава річки Осколу, де він у цьому місці розбивається на кілька нешироких рукавів, заросла густими […]...
- Остап Вишня – Сом (СКОРОЧЕНО) Остап Вишня Сом (Скорочено) За славним містом Енськом на Харківщині тече річка Оскіл, що впадає у Північний Донець. її заплава розбивається на кілька рукавів, зарослих густими очеретами, верболозом, соковитою травою. І скрізь сила-силенна озеречок, вкритих густою зеленою ряскою, [лататтям, лілеями. Пливуть, бувало, на човні дівчата, уквітчавшись (тими білими лілеями, й тихо пісню співають. Чарівна річка […]...
- Дилда – Вишня Остап Дилда, Тимiш Iванович, такий собi є на свiтi. Прiзвище таке в нього: дилда. Коли заснувався в його селi колгосп, дилда, Тимiш Iванович, сильно покрутив носом, – отак: круть-круть-круть! – i сказав своїй жiнцi Салимонiї Пилипiвнi дилдi: – Гуртове – чортове! Залишився тодi Тимiш Iванович дилда одноосiбником. Ну, що ж: одноосiбник, коли вiн чесний, коли вiн […]...
- Отак і пишу (скорочено) – Вишня Остап Часто письменників питають, як вони пишуть. Герой-оповідач на це часто відповідає жартома: “А так пишу: беру папір, беру олівця, сідаю собі та й пишу собі… ” Навряд чи можна, на його думку, навчити когось писати художні твори, а от навчитися можна. Працювати в газетах почав пізно, коли було вже йому тридцять з гаком літ. Тепер […]...
- Остап Вишня – Отак і пишу (СКОРОЧЕНО) Остап Вишня Отак і пишу (Скорочено) Часто письменників питають, як вони пишуть. Герой-оповідач на це часто відповідає жартома: “А так пишу: беру папір, беру олівця, сідаю собі та й пишу собі… ” Навряд чи можна, на його думку, навчити когось писати художні твори, а от навчитися можна. Працювати в газетах почав пізно, коли було вже […]...
- Остап Вишня – Бенгальський тигр Остап Вишня БЕНГАЛЬСЬКИЙ ТИГР Полювати бенгальського тигра треба їхати в Бенгалiю, бо це не простий тигр, як бачите, а бенгальський. Чому нас iнтересує саме бенгальський тигр? Тому вiн нас iнтересує, що бенгальський тигр найбiльший з усiх тигрiв на свiтi, тому що завдовжки вiн 2,5-3 метри i що самий хвiст у нього 80-95 сантиметрiв, так що, […]...
- Остап Вишня – Зенітка ОСТАП ВИШНЯ “ЗЕНIТКА” Сидить дiд Свирид на колодках. Сидить, стружить верболозину. – Як дiла, дiдусю? Драстуйте! – Драстуйте! Дiла? Дiла – нiчого! Дiла, як казали отi песиголовцi, – гут! – I по-нiмецькому, дiдусю, навчились? – Атож. У соприкосновенiї з ворогом був, – от i навчився. – I довго, дiдусю, соприкасалися? – Та не так, щоб […]...
- Гострі проблеми сучасності крізь призму сміху (за творчістю О. Вишні) Остап Вишня прийшов у літературу цілком зрілою і сформованою людиною, коли йому було вже за тридцять. 1922 рік став роком його могутнього і стрімкого злету в українській гумористиці. Багатющий творчий досвід світової сатири й гумористики переконливо засвідчує, що живучими, вічними стають лише ті твори, творці яких, окрім літературного таланту, уміють бачити, уміють помічати те, чого […]...
- Остап Вишня – Отак і пишу І Як ви пишете? З такими запитаннями частенько звертаються слухачі до всіх письменників мало не на всіх літературних вечорах, де письменники читають прилюдно свої власні твори. Звертаються з такими запитаннями вони й до мене. – Як я пишу? Колись, замолоду, на такі запитання відповідалося жартома так: – А так пишу: беру папір, беру олівця, сідаю […]...
- Зенітка (скорочено) – Вишня Остап (1889-1956) “Сидить дід Свирид на колодках. Сидить, стружить верболозину. – Як діла, дідусю? драстуйте! – драсігуйте! діла? діла – нічого! діла, як кажуть оці песиголовці, – гут! – І по-німецькому, дідусю, навчились? – Атож. У соприкосновенії з ворогом був, – от і навчився”. Дідусь розповідає, що од нього троє ворогів загинуло. Ось як це було. […]...
- Остап Вишня – Бенгальський тигр (СКОРОЧЕНО) Остап Вишня Бенгальський тигр (СКОРОЧЕНО) Полювати на тигра треба їхати в Бенгалію, тому що саме там водяться найбільші тигри – 2,5-3 метри, й хвіст до метра. Тому, якщо одбити тільки хвоста, то й це вже не абищо. На Бенгалію з Києва тре ба їхати через Мотовилівку, Васильків і Фастів. Потім брати на Жмеринку до Одеси, […]...
- Бенгальський тигр (скорочено) – Вишня Остап Полювати на тигра треба їхати в Бенгалію, тому що саме там водяться найбільші тигри – 2,5-3 метри, й хвіст до метра. Тому, якщо одбити тільки хвоста, то й це вже не абищо. На Бенгалію з Києва тре ба їхати через Мотовилівку, Васильків і Фастів. Потім брати на Жмеринку до Одеси, а там на дарданелли, через […]...
- Остап Вишня – Зенітка (СКОРОЧЕНО) Остап Вишня Зенітка (Скорочено) “Сидить дід Свирид на колодках. Сидить, стружить верболозину. – Як діла, дідусю? Драстуйте! – Драсігуйте! Діла? Діла – нічого! Діла, як кажуть оці песиголовці, – гут! – І по-німецькому, дідусю, навчились? – Атож. У соприкосновенії з ворогом був, – от і навчився”. Дідусь розповідає, що од нього троє ворогів загинуло. Ось […]...
- Остап Вишня – Мисливські усмішки (збірник) ОСТАП ВИШНЯ МИСЛИВСЬКI УСМIШКИ ( Збірник) ВIДКРИТТЯ ОХОТИ Власне кажучи, щороку “Вiдкриття полювання” буває двiчi: першого серпня на птицю, а першого листопада на звiра, але якось уже – так утрадицiйнилося, що за урочисте, коли хочете, свято серед мисливцiв вважається перше вiдкриття, коли пiсля довгої перерви у вас у руках знову улюблена вами рушниця i ви […]...
Рух до мети твір.