Поетичне вираження глибокої любові до рідної мов (за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?”) (1 варіант)
Українська земля дуже часто народжує талановитих людей, бо сама є дуже щедрою. Серед них багато артистів і художників, письменників і поетів. Усі вони дуже люблять і поважають свою Батьківщину, намагаються своєю працею принести їй якнайбільшу користь, прославити її. їхня талановитість розкриває перед ними двері у широкий світ, де збирається увесь бомонд. Але, на диво, українці залишаються на рідній землі, щоб продовжувати чарувати своїми грою і картинами, прозою та поезіями наш народ.
Я дуже люблю поезії Дмитра Павличка. Він є продовжувачем
Для ліричного героя Дмитра Павличка рідна мова – це “пісня, сила і відвага”, це – його життя. Він вчуває у ній відгомін багатьох століть
Мова – це і велика любов до рідної домівки, до рідної матері. Ліричний герой знає, що ніколи не зможе забути українську мову ще й тому, що нею розмовляла найрідніша для нього людина. Павличко пише:
Тобою палахтить душа моя,
Втишається тобою серця спрага.
Мені стають зрозумілими почуття поета, який не перестає дивуватися красі рідної мови. Він не може поважати тих людей, які зрікаються її, яким байдужа її чарівність та мелодійність. Від таких людей відцураються близькі люди, не буде у них ні “роду, ні народу”. Не знатимуть вони ані спокою, ані дружньої ласки.
Дмитро Павличко хоче зберегти рідну мову, адже її нам у спадок передали наші предки, щоб потім, через роки, через століття, її любовно прийняли наші нащадки. Ліричний герой Павличка збуджено запитує:
О рідне слово, хто без тебе я?
Німий жебрак, старцюючий бродяга,
Мертвяк, оброслий плиттям саркофага,
Прах, купа жалюгідного рам’я.
Дійсно, без рідної мови загине кожен з нас, зникне духовність, зникне духовний зв’язок між багатьма поколіннями українців, взагалі зникне наша Батьківщина. Бо мова – це її розум, її любов, її дійсність та її майбутнє.
Дмитро Павличко просить, навіть заклинає, звертаючись до неї:
Так не засни в запиленому томі,
В неткнутій коленкоровій труні –
Дзвени в моїм і правнуковім домі!
Можна без усього прожити на світі, зрікаючись людських почуттів. Проте жити, не чуючи, не розуміючи тієї мови, якою з народження розмовляєш сам, якою розповідали свої оповідки наші діди та прадіди, якою писалася наша історія, я гадаю, неможливо. Я розумію почуття справжнього патріота, який не хоче навіть чути і знати, що українці можуть зректися найріднішого – мови, а значить і Батьківщини. Адже Батьківщина без мови, як і мова без Батьківщини, не можуть існувати. Це – єдине ціле.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мов (за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?”) (2 варіант) Кожна людина, на мій погляд, яка любить свою Батьківщину, піклується про розвиток рідної мови. Це і не дивно, адже ми розуміємо, наскільки це важливо для нашого суспільства. Вірні патріоти мріють про подальший розвиток своєї країни, мріють побачити її наймогутнішою серед інших країн світу. А якщо країна не має власної мови, то гріш їй ціна. Це […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мов (за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?”) (3 варіант) Летить над просторами нашої рідної землі щира українська пісня, зігріваючи душу та бентежачи серце; від краю до краю чутно знайомі до болю мелодійні звуки. Це – українська мова. Від неї не може відцуратися справжній патріот, її не може забути той, хто хоч раз у житті почув її чудові переливи. Тому не треба чому дивуватися, що […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мов (за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?”) (4 варіант) Хто голодував, той ніколи не викине в сміття шматок хліба. Хто пройшов пекло війни, не буде співати гімнів кривавому богу Аресу. Кому затикали рота, відбираючи останній скарб, рідну мову, ніколи не забуде цього, він, як дзвонар у набат під час пожежі, буде скликати людей до захисту рідного слова. Таким дзвонарем є Дмитро Павличко. Син лісоруба, […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови в поезії Дмитра Павличка Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови в поезії Дмитра Павличка. Рідне слово, мова рідного народу – це одна із наскрізних тем у творчості Дмитра Павличка. У часи, коли сфера використання української мови була звужена, мова принижена. Д. Павличко написав сонет “О рідне слово, що без тебе я?” (1956), який увійшов до “Київських сонетів”. Перший […]...
- Вираження глибокої синівської любові поета до матері Вітчизни (за поезією “Україно моя, моя люба Вкраїно… “) (1 варіант) Українська земля завжди була багата на таланти. Та й не могла ця розкішна земля, на полях якої зростали щедрі врожаї, а сади буяли плодами, не народжувати талановитих дітей. Безсмертний кріпак Шевченко, ім’я якого золотими буквами назавжди вписане в історію України; Великий Франко, незламна Леся Українка, лагідний Олесь, мужній Стус… Усі вони різні, але всіх об’єднує […]...
- Вираження глибокої синівської любові поета до матері Вітчизни (за поезією “Україно моя, моя люба Вкраїно… “) (2 варіант) В. Стус називав П. Тичину “феноменом доби”. Так, цей поет є одним з найталановитіших митців, що прославляли Україну. “У світі небагато є поетів, які так глибоко відчувають слово, як Тичина… Кожне слово складається із змісту й мелодії. І саме мелодію слова вмів чути й передавати П. Тичина”, – писав про нього П. Панч. Тому багато […]...
- “О рідне слово, хто без тебе я?” (сонети Дмитра Павличка про рідне слово) Багато творів поета Дмитра Павличка присвячено проблемам розвитку української національної культури, історії, мови. Він починав навчання в польській школі, де українська мова, рідна для Павличка, була заборонена. Гіркоту зневаженої гідності виллє поет пізніше у віршах: “За мову мужицьку не раз на коліна довелося у школі ставати мені… ” З дитинства у нього любовне, бережливе, трепетне […]...
- “О рідне слово, хто без тебе я?” (За творчістю Дмитра Павличка) Що відрізняє одну націю від іншої? Насамперед, мова, національний характер, звичаї. Отже, втратити мову та традиції свого народу – значить втратити себе. Це дуже важлива думка, яку, серед інших, намагався донести до нас талановитий поет Д. Павличко. Любов до рідного слова відкрилася в юнакові ще з дитинства. За його власними спогадами, він був єдиною україномовною […]...
- Поетичне відтворення історії України, любові до рідної землі в поезії Максима Рильського “Слово про рідну матір” Поетичне відтворення історії України, любові до рідної землі в поезії Максима Рильського “Слово про рідну матір”. У роки другої світової війни на перше місце у художній свідомості Максима Рильського вийшла пекуча тривога за долю України, рідного народу. Написана в цей час його натхненна патріотика залишиться взірцем високої громадянської гідності українського слова в критичну добу історії. […]...
- Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) (2 варіант) На долю нашої рідної мови випало багато страждань. Її споконвіку плюндрували, намагалися стерти з лиця землі. М. Рильський у вірші “Рідна мова” описав багатостраждальне становище української мови за часів царизму: Цареві блазні і кати, Раби на розум і на вдачу, В ярмо хотіли запрягти Її, як дух степів гарячу, І осліпити, й повести На чорні […]...
- Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) (1 варіант) В землі віки лежала мова І врешті вибилась на світ. О. Олесь Мова – духовне багатство народу. Чим глибше людина пізнає рідну мову, тим тоньше сприймає її серце красу слова, а також красу життя. Поет-громадянин О. М. Підсуха – тонкий знавець багатства української мови. Про її милозвучність, величезний лексичний фонд і багату синоніміку він пише […]...
- “О рідне слово, хто без тебе я?” (Д. Павличко) Справедливо говорять, що біографія поета – у його віршах. Із поезії Дмитра Павличка справді можна дізнатися про життєвий шлях, становлення характеру, про погляди та переконання чи не більше, ніж із підручників, монографій, досліджень, де йдеться про цього талановитого поета. Народився Дмитро Павличко, пригадує мати, “коли копати картоплю з батьком йшли вони”. Майбутньому поетові “тверда земля […]...
- Мова – найцінніший скарб нації (за поезією “Рідне слово”) П. Куліш як поет і патріот українського народу багато значення надавав мові. Багато хто навіть у XIX сторіччі вважав, що ця мова придатна тільки для побутового вжитку, що вона є звичайнісіньким діалектом російської мови, на якому спілкуються малоросійські чи південноросійські селяни, прості люди. Але Шевченко довів, що нею можна творити поетичні шедеври. П. Куліш продовжує […]...
- Поетичне вираження любові до України у творчості В. Сосюри Творчість багатьох українських письменників пронизує глибока самовіддана любов до Батьківщини, прагнення зберегти і примножити славу рідного народу. Великим патріотом України називають Володимира Сосюру (1898-1965), адже його життя і творчість стали яскравим прикладом безмежної синівської любові до матері-Вітчизии. Пройшовши драматичний і болючий шлях національного самоусвідомлення, шлях, сповнений цькувань і переслідувань, жорстоких страждань, невимовних душевних мук, поет […]...
- Поетичне вираження любові до землі в поезії Максима Рильського Коли читаєш вірші Максима Рильського, то ніби йдеш битим шляхом, а навколо розляглися безмежні поля України. Творчість його невичерпна. Кожному, хто діткнеться поезії Максима Рильського, впадає в око палка любов до життя, жагучий потяг до єднання з людьми та природою. Його поезія оспівує духовне багатство трудівника, що оновлює, відроджує, прикрашає свою землю, У творчості поета […]...
- Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) (3 варіант) “Мова – це душа народу, його культура, його характер, в мові здійснюється зв’язок часів, сучасне перегукується з минулим”. Ці слова Максима Рильського про мову можна було б використати як епіграф до багатьох поезій різних авторів. У тому числі й до вірша “Мова” Олександра Підсухи. Перший рядок вірша “Ой яка чудова українська мова!” став крилатим висловом. […]...
- Поетичне вираження любові до матері-землі у віршах “Спасибі”, “Розмова з другом” Рідна земля – найдорожчий скарб народу. Любов до неї надихає на подвиги, зігріває душу, допомагає у важкі часи. Красу української землі описував у своїх віршах М. Рильський Поет палко любить природу рідного краю. Як живу істоту, описує він ліс у вірші “Розмова з другом”: Ліс зустрів мене як друга Тінню від дубів крислатих, Смутком білої […]...
- Поетичне вираження любові до землі у творах М. Рильського Максим Рильський розпочав свою творчість у “гроні п’ятірному” неокласиків. Їх висока школа дуже вдячно позначилася на поетичній майстерності цього тонкого і вишуканого лірика. Навіть у тих творах, які він був змушений написати на догоду ідеологам від літератури (а таких “поезій” у нього небагато, та й ті написані з метою захистити себе від цькування за “буржуазність”), […]...
- Поетичне вираження любові до матері-землі у творах М. Рильського Сто років – поважний вік. Але не для поета. Його душа молода. І навіть коли постаріє та згасне тіло – душа молодітиме. Адже душа – вічна! Нещодавно незабутньому Максимові Тадейовичу виповнилося сто. Пишу без частки “б”, бо хіба думаємо ми, відкриваючи томик його поезії, про те, що нема вже між нами ювіляра… На білу гречку […]...
- Вираження синівської любові до Батьківщини в поезії “Грудочка землі” (2 варіант) Дуже коротке життя прожив Василь Симоненко – всього двадцять вісім років. Все його життя, вся творчість пронизані любов’ю до матері, Батьківщини, гіркими роздумами про долю нашого народу. У вірші “Грудочка землі” ми разом з поетом поринаємо в його спогади про дитинство. Ми відчуваємо легку радість. Поет з любов’ю змальовує природу рідного краю: “гомінливі трепетні ліси”, […]...
- Слово – найдорожчий скарб народу (за поезією “Мова”) (1 варіант) Мови нашої слова – Наче музика жива. С. Пархоменко Мова – велике духовне надбання народу, його гордість. Красу неповторної української мови оспівували Т. Шевченко, І Франко, Л. Українка, П. Тичина, В. Сосюра та інші представники українського славного письменства. Калиновою, солов’їною називали нашу мову поети. Великий український письменник М. Рильський, наслідуючи досвід батька, якого польські шляхетські […]...
- Вираження синівської любові до Батьківщини в поезії “Грудочка землі” (1 варіант) Поезія “Грудочка землі” змальовує надзвичайно глибоке почуття автора до своєї Батьківщини. Автор завдячує їй усім, що в нього є дорогого. Він вдячний Батьківщині і за гомінливі трепетні ліси, в які автор ходив ще в дитинстві, і за ніжні замріяні пісні, які співали дівчата і в кожному слові дзвеніло щастя; і за те, що з цих […]...
- Вияв глибокої любові і пошани до вчителя (за поезією “Учитель”) Кожна людина на все життя пам’ятає свого першого вчителя, зберігає в своїй душі теплі почуття до людини, яка відчинила двері у прекрасний світ знань. Наставник поета викликав до себе щиру любов учнів. Так про нього пише В. Сосюра у вірші “Учитель”: Учитель мій! Як ми тебе любили, Як слухали тебе в полоні юних мрій! Він […]...
- Слово – найдорожчий скарб народу (за поезією “Мова”) (2 варіант) Максим Тадейович Рильський народився в Києві в 1895 році. Його батько був етнографом, фольклористом і громадським діячем. Мати була простою селянкою. Зростав він у селі під Києвом, грався з сільськими хлопчаками, тому й знав злигодні їхнього життя. Великий вплив на формування світогляду майбутнього поета мав композитор М. Лисенко. У ті роки, як він сам згадував, […]...
- Вияв синівської любові до батьків, рідної землі (за творами “Батьківське поле”, “Від серця поклонюсь”) (1 варіант) З дитинства привчився М. Сингаївський шанувати хліборобську працю. Батьки прищепили йому любов до батьківського поля, трудівників-землеробів. Свої почуття до рідної землі поет висловив у віршах. М. Сингаївський дуже поважає свого батька, який все своє життя присвятив праці на полі. Це поле уявляється поету якоюсь розумною істотою, можливо, воно навіть має багато людських якостей. Воно все […]...
- Твір на тему: Мово рідна, слово рідне Мово рідна, слово рідне… Мово моя материнська, Квіти в душі й на устах. Ти – мій рушник український, Ти – моя доля, мій шлях. / І. Чернецький / Україна, український народ, українська мова! Які величні, незрівнянні ні з чим поняття! Україна, як і українська мова, мають свою історію. Україна… В одному цьому слові бринить жмуток […]...
- Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі (за віршами П. А. Грабовського) П. А. Грабовський – поет високого громадянського обов’язку. Де б він не був: чи то за тюремними гратами, чи у Вілюйську, чи в Якутську, чи в Тобольську,- тяжкий сум за Україною визначав зміст його творчості; поет відчував, що має жити для рідної землі, служити їй своїм словом. Ще в юності майбутній поет дав собі клятву […]...
- Твір на тему: Рідне слово Часто кажуть, що душа народу виражається в слові. Це справді так, бо рідне слово сповнене любові, воно витримало випробування впродовж століть, продовжує жити в душах тих, хто сприймає його не як державну мову, а як щось рідне, материнське, ніжне. А з ніжної душі й слово виринає чисте, свіже, запашне, як лірична українська пісня. Рідне слово […]...
- Вияв синівської любові до батьків, рідної землі (за творами “Батьківське поле”, “Від серця поклонюсь”) (2 варіант) У віршах “Батьківське поле” та “Від серця поклонюсь” поет Микола Сингаївський оспівує своїх батьків, їх любов до праці. Це прості сільські трударі. Вірш “Батьківське поле” пройнятий любов’ю до рідної землі, наче “батьківське поле за ясенем” потом. У вірші оспівується вічна праця трударя-хлібороба, найсвятіша і невмируща. Бо хліб – це святиня, це символ трудової честі, звитяги […]...
- Коротко про “О слово рідне! Орле скутий!..” (1909) Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: патріотична. Провідні мотиви: любов до рідної мови і заклик до її збереження. Віршовий розмір: ямб. Літературознавці про вірш. У збірці “Будь мечем моїм… ” О. Олесь, розвиваючи традицію Т. Шевченка та Лесі Українки, гостро порушує проблему рідного слова, щиро захоплюється ним і нищівно картає колонізаторів, які […]...
- Слово Кобзаря – гостра зброя в руках народу (за поезією “На роковини Шевченка”) (2 варіант) Справжня патріотка, Леся Українка у своїх творах прославляє борців, які здатні на будь-які тортури заради щастя народу. Поетичне гасло її – служіння поета народові. Саме таким поетом був Т. Шевченко, оспіваний авторкою у вірші “На роковини Шевченка”. Л. Українка вдячна Кобзареві, що він не спокусився принадами багатства та ситого життя, “обрав свою вбогу ниву”. Із […]...
- “Україно моя, Україно, Я для тебе на світі живу” за поезією Д. Павличка Кожен із нас чув, як таємничо шепотить трава, як сюрчать коники. Кожен чув, як ніжно співає вивільга, як кує зозуля. Саме про це вірші відомого українського поета Дмитра Павличка. Ще хлопцем майбутній поет милувався краєвидами рідного села, в якому мальовничо розкидані білі хатки, оточені рясними садками. Там я знаю кожну стежку, Кожен камінець. Там узяв […]...
- Мотиви любові до рідної землі у творчості Остапа Вишні Давно відомо, що дуже часто природа буває для митця могутнім джерелом творчого натхнення. Талант письменника залежить від того, наскільки глибоко і точно зуміє він проникнути в таємниці природи, відчути подих її життя. Особливо помітний зв’язок вічно мінливих картин рідної природи з переживанням Остапа Вишні у “Мисливських усмішках”. Письменник дуже любив полювання, довго готувався до відкриття […]...
- Олександр Олесь – О слово рідне! Орле скутий!.. (АНАЛІЗ) Аналіз твору Олександр Олесь “О слово рідне! Орле скутий!..” 1909 р. Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: патріотична. Провідні мотиви: любов до рідної мови і заклик до її збереження. Віршовий розмір: ямб. Літературознавці про вірш. У збірці “Будь мечем моїм… ” О. Олесь, розвиваючи традицію Т. Шевченка та Лесі Українки, гостро порушує проблему […]...
- Аналіз вірша Олександра Олеся “О слово рідне! Орле скутий!..” “О слово рідне! Орле скутий!” – пристрасний гімн рідному слову. Поет прославляє народ, який зберіг рідну мову в страшну годину, “коли він сам стоять не міг”. Слово в поезії О. Олеся може бути мечем і сонцем. Слово – це душа народу і її, душу, можна зберегти, тільки зберігши мову. Вірш “О слово рідне! Орле скутий!” […]...
- Олександр Олесь – О слово рідне! Орле скутий!.. (Характеристика твору) Характеристика твору Олександр Олесь “О слово рідне! Орле скутий!..” “О слово рідне! Орле скутий!” – пристрасний гімн рідному слову. Поет прославляє народ, який зберіг рідну мову в страшну годину, “коли він сам стоять не міг”. Слово в поезії О. Олеся може бути мечем і сонцем. Слово – це душа народу і її, душу, можна зберегти, […]...
- Поетичні картини рідної природи у творах (за віршами “Хор лісових дзвіночків”, “Дощ”, “Пробіг зайчик”, “Де тополя росте”) (ІІ варіант) Павло Тичина дуже майстерно змальовує картини рідної природи. У поезії “Хор лісових дзвіночків” перед очима постає ранок, від якого прокидаються лісові дзвіночки. Складається враження, ніби я чую, як вони дзвенять. У вірші “Дощ” змальовується картина дощу, і я стежу за його краплинками, як вони залишають мережані кола у калюжах. Поезія “Пробіг зайчик” розкриває перед очима […]...
- Слово Кобзаря – гостра зброя в руках народу (за поезією “На роковини Шевченка”) (3 варіант) Слово – єдина зброя в боротьбі з кривдою і неправдою. Поет, озброєний словом, повинен стати ватажком рідного народу й активно діяти на його користь. Великий Кобзар своїми творами прокладав шлях розвитку нової української літератури, і цим шляхом пішли наступні покоління письменників. Леся Українка народилась через десять років після смерті Шевченка. Творчість Великого Кобзаря будила любов […]...
- “Сонячні кларнети” П. Тичини – поетичне вираження авторського розуміння гармонії Всесвіту Уже своєю першою збіркою “Сонячні кларнети” Павло Тичина здобув загальне визнання читачів і критики. Вона вийшла друком у 1918 році. У віршах її поєдналися дві музи – Музика і Поезія з братом Живописом. Тому картини заговорили звуками, звуки утворили полотна, слова засяяли барвами. Внесений у заголовок книжки незвичний образ – символ сонячних кларнетів якнайкраще відбиває […]...
- Образ матері України (за поезією “У дитячому серці жила Україна”) У своїй творчості Д. Павличко часто звертається теми Батьківщини, до теми рідної землі. Вірш “У дитячому серці жила Україна” починається споминами поета про веселі і сумні пісні матері. У дитячому серці жила Україна Материнські веселі і журні пісні. Д. Павличко вчився в польській школі, де суворо заборонялося спілкування українською мовою. Тому поетові багато разів доводилося […]...
Жуковский вечер сочинение романтизм.