Зображення козацького лицарства і любові до України в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада”



Зображення козацького лицарства і любові до України в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада”

При вивченні української літератури ХІХ ст. обов’язково слід звертатися до першого українського історичного роману П. Куліша “Чорна рада”. Це глибокий багатопроблемний твір. Серед поставлених питань чільне місце займає проблема героїзму, душевної чистоти і духовної ницості у важкі для країни часи.

Одна з драматичних сторінок України, художньо розкрита П. Кулішем, – це надзвичайно гостра явна і таємна боротьба за владу, боротьба

за гетьманування після смерті Б. Хмельницького. Різні соціальні прошарки висунули своїх лідерів: Павла Тетерю, Якима Сомка та Івана Брюховецького. Переможцем вийшов Брюховецький, який невдовзі стратив своїх політичних суперників.

Це зараз ми знаємо, чим закінчилися події 1663 року. А поки що в ро-мані все ще попереду, і кожен з персонажів діє за підказкою свого серця.

Паволоцький полковник Шрам – одна з центральних постатей роману – людина досвічена, мудра. Він добре розуміє, чого прагнуть претенденти на гетьманську булаву, правильно оцінює їхні політичні та військові сили. Заради незалежності України

Шрам готовий віддати сили й літа, що йому судилося ще прожити. Він їде до Якима Сомка, щоб словом і ділом допомогти йому в цій справі – “привернути всю Україну до однієї булави”.

Шрам – ідеально-романтичний образ, який усіма силами прагне добра та спокою Україні. Навіть стосовно єдиного сина Петра, якому Божий Чоловік пророкував, що той помре своєю смертю, відповідає: “Нехай лучче поляже од шаблі і од кулі, аби за добре діло, за цілість України, що ось розідрали надвоє”.

І загинув Шрам теж за Україну, коли, рятуючи Паволоч, сам здався Тетері й “прийняв усю вину на одного себе”.

Майже однодумцем полковника є Яким Сомко, один з кандидатів на булаву. На відміну від інших претендентів це безкомпромісна щодо свободи свого народу людина. У творі він разом зі Шрамом мріє з’єднати обидві частини України під однією булавою: “… що Україна розідрана надвоє, про те усім байдуже!” – каже Сомко при першій зустрічі зі Шрамом.

Сомко дещо легко, навіть ілюзорно, сприймає події, що розгорта ються в Україні. Бо він запальний, “як порох”, ідеаліст, який понад усе ставить лицарські чесноти і не уявляє, як можна діяти інакше – за допомогою грошей, лестощів і підступності. Тому і не зважає особливо на Брюховецького, який сріблом узяв владу на Запоріжжі, думає, що достатньо палкої чесної промови або, на крайній випадок, гармат, щоб показати сутність кожного. А коли Сомко доведе свою правоту, то “Запорожців тоді я здавлю, як макуху, гетьмана їх поверну в свинопаси, а дурну чернь навчу шанувати гетьманськую зверхність!” Так самона-діяно та ідеалізовано сприймає він ситуацію, хоч вирізняється винятко вою чесністю, завзятістю, відданістю своїй справі. Його гасло: “Нехай у мене всяке, нехай і міщанин, і посполитий, і козак стоїть за своє право; тоді буде на Вкраїні і правда, і сила”. Але недооцінивши руйнів-ну силу противника, що розколює народ, так само, як і Шрам, Сомко гине у боротьбі за права народу.

Видно, що погляди цих двох борців близькі й самому П. Кулішеві. Шрам і Сомко – це засоби висловити заповітні письменницькі думки стосовно державності.

Не можна оминути й не зачудуватися душевною широтою козака-запорожця Кирила Тура – завзятого воїна і характерника, філософа і по-своєму мудрої людини. Саме про таких “ляхи” казали, що в козака “дев’ять душ у тілі”, що “буцім запорожці ростуть у Великому Лузі з землі, як гриби”.

Для нього головне – гідно нести славу воїнів-запорожців. Відповідаючи Чорногору на питання про втечу від погоні, Тур гордо вимовляє: “Про славу думає лицар, а не про те, щоб ціла була голова на плечах. Не сьогодні, дак завтра поляже вона, як од вітру на степу трава; а слава не вмре, не поляже… “

Апофеозом доброти, товариськості Кирила Тура є спроба врятувати Сомка від страти. Заради вищої справедливості, вищих ідей, які запорожець розумів, він готовий був віддати життя.

Кожен з основних персонажів – Сомко, Шрам, Тур, Петро, Черевань, Брюховецький, Тетеря – несе в собі певну життєву філософію, певну ідею. Тільки одні ідеї спрямовані на об’єднання нації, осягнення інтересів кожної людини і народу, а інші – тільки на власний, вузьколобий інтерес.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір молодіжний лідер.
Ви зараз читаєте: Зображення козацького лицарства і любові до України в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада”