Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик”
Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик”
Казка, лише один з жанрів щедрінської творчості, органічно близька художньому методу сатирика. Для сатири Щедріна властиве використання художнього перебільшення, фантастики, гротеску, езопівської мови та зіставлення соціальних явищ дійсності з явищами тваринного світу, казкової фантастики, у своєму розвиткові призвели до появи у творчості Щедріна окремих казкових епізодів та вміщення казок у прозові твори, далі – до перших казок.
Казка “Дикий поміщик” має
Не зважаючи на те, що люди його кола називають поміщика дурнем, він не звертає уваги на це. Він все ще вважає себе мудрішим за всіх. Тільки коли приїздить капітан і каже, що не тільки собі він зробив погано, а й усім навкруги, поміщик на мить замислюється над своєю поведінкою, але тільки на мить.
Взагалі, Салтиков-Щедрін порівнював життя поміщика із життям тварини в зоопарку. Там теж тільки годують, миють та чешуть, а весь інший час воно бродить своїм володінням. А на природі всі ці тварини дикі. Так і життя поміщика безглузде та нікчемне.
Своєю казкою Салтиков-Щедрін намагався розкрити очі поміщикам на їхнє життя і подивитися на нього з боку. Жити треба вчитись у мужика, який у будь-якій ситуації не пропаде, не загине з голоду навіть на безлюдному острові.
Три казки ігор калинець.