Проблематика повісті С. Васильченка “Талант” (1 варіант)
Степан Васильченко – літературний псевдонім Степана Васильовича Панасенка, людини складної особистої долі, що присвятила не тільки свою творчість, а й життя народові, його освіті, розвитку, зміні світогляду селян. Він був не тільки письменником, але й учителем, жив серед селян, добре знав усі їх проблеми, біди, а свої твори писав не про якихось абстрактних селян, а про тих людей, що оточували його. Тому й образи його героїв такі реалістичні, правдиві, без прикрас, бо письменник дійсно був знавцем народної душі.
На реальних подіях основана
Друга сюжетна лінія повісті піднімає ще один шар проблем, пов’язаних з діяльністю сільських вчителів. Кому, як не Васильченку, було знати, яким важким було це життя. Вчителі жили на мізерну зарплатню, часто в холодних кімнатах при школі, проте вони намагалися підняти рівень освіченості селян, змінити їх світогляд. Письменник виводить в повісті два образи саме таких вчителів – оповідача й Андрія Маркевича. Вони присвятили своє життя служінню народу, у цих образах багато автобіографічного. Андрій Маркович – людина з досвідом, він переживає за Тетяну, бажає їй всього найкращого, проте, тверезо оцінюючи ситуацію, побоюється, що нічого доброго з мрій дівчини не вийде. Оповідач – це молодий учитель, що лише приїхав до села, він також повний ідей, хоче, щоб у його учнів було краще майбутнє. Це людина, що постійно працює над власним розвитком, не зупиняється на досягнутому і хоче здобути вищу освіту. Письменник показує, як його герой поступово рухається до своєї мети, і, я думаю, він її досяг.
Я гадаю, що письменник з власного досвіду знав, як багато зможе зробити вчитель, впливаючи на своїх учнів, розкриваючи перед ними світ. Я думаю, що саме вчителів Васильченко вважав тією силою, що здатна змінити ситуацію на краще, щоб талант людини не заважав їй жити, а міг у повній мірі розкритися та реалізуватися.
І звичайно, торкається письменник і проблеми важкого життя українського селянства. Ця проблема хоча й не виводиться на перший план, проте є чи не головною в усій творчості С. Васильченка. Автор не вдається до подробиць, але кількома деталями, за допомогою чи то опису, чи діалогу майстерно відображає умови життя селянства. Але одночасно з тим показує, що це вже не та забита юрба, безсловесна маса, як колись. У селян починає прокидатися обурення на гнобителів, почуття справедливості.
Отже, звертаючись до життя селян, письменник показав, що турбувало українців на початку XX ст. і які проблеми слід було розв’язати в першу чергу.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Твір українська писанка.