Смерть князя Олега – Народні казки
СМЕРТЬ КНЯЗЯ ОЛЕГА
І жив Олег в мирі з усіма землями, княжачи в Києві. І прийшла осінь, і згадав Олег коня свого, якого тримав здавна у стайні, вирішивши ніколи не сідати на нього. Питав-бо колись волхвів і віщунів: “Од чого мені доведеться померти?” І сказав йому один віщун: “Княже! Кінь, якого ти любиш і їздиш на ньому, від нього тобі й померти!” Олег же, взявши це собі до тямки, каже: “Ніколи не сяду на нього і більше не гляну”.
І звелів годувати його, і не приводити його до себе. І перебув декілька років, не бачивши його, аж поки
А повернувшись до Києва і проживши чотири роки, на п’яте літо він спом’янув коня, що від нього, як віщували волхви, мав померти. І покликавши старшого над конюхами, запитав: “Де кінь мій, якого я поставив був годувати і берегти його?” А той каже: “Помер”. Олег же посміявся і докорив віщунові, кажучи: “Невірно ото говорять волхви, і все те неправда є: кінь помер, а я живий”. І наказав він осідлати коня: “Хай-но погляну на кості його”. І прибув він на місце, де лежали його кості і череп голий, спішився і, посміявшись, сказав: “Чи не від цього черепа смерть мені приймати?”
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Смерть героя (за твором О. С. Пушкіна “Легенда про смерть київського князя Олега”) Існує багато міфів і оповідей про легендарних героїв, які прославилися нечуваною силою та відвагою. І здебільшого їхня смерть була раптовою та безглуздою, а іноді навіть принизливою. Наприклад, Ахіллеса поцілили у п’ятку, Сосланові переїхали сталевим колесом коліна – це було єдине вразливе місце на його крицевому тілі, Проводир походу аргонавтів загинув під кормою власного корабля, коли […]...
- Легенда про смерть київського князя Олега Легенда про смерть київського князя Олега Я перечитав багато міфів і оповідей про легендарних героїв, які прославилися нечуваною силою та звитягою. І здебільшого їхня смерть була раптовою та безглуздою, чесно кажучи, навіть принизливою. Ахілеса поцілили у п’ятку. Сосланові переїхали сталевим колесом коліна – єдине вразливе місце на його крицевому тілі. Проводир походу аргонавтів загинув під […]...
- Судьба князя Олега (по стихотворению А. С. Пушкина “Песнь о Вещем Олеге”) (1 вариант) Александр Сергеевич Пушкин – величайший русский поэт. Его судьба и поэзия слиты воедино, потому что очень многие мысли, чувства, искания и стремления нашли свое отражение в его стихах. Читая произведения этого замечательного поэта, нельзя не заметить его интереса к родной истории, к событиям давно минувших дней. Так, например, основой стихотворения “Песнь о вещем Олеге” послужила […]...
- Пісня про віщого Олега А. С. Пушкін. “Пісня про віщого Олега” З літописів відомо, що на початку X століття в Києві царював князь Олег. Він здійснив вдалий похід на Царград, уклав з Візантією вигідний для російських купців торговельний договір. У відповідь на набіги кочових племен зі сходу Олег зі своїм військом зробив великий похід в бік Каспійського моря й […]...
- Судьба князя Олега (по стихотворению А. С. Пушкина “Песнь о Вещем Олеге”) (2 вариант) В “Повести временных лет”, с которой мы познакомились еще в прошлом учебном году, есть легенда о смерти киевского князя Олега, жившего в X веке. Он прославился как мудрый князь и победитель “неразумных хазар” и других врагов Киевского княжества. Смерть якобы была предсказана Олегу волхвом (жрецом славянского бога Перуна). Легенда о смерти князя Олега поразила воображение […]...
- Про жар-птицю та вовка скорочено – Народні казки Було у царя три сини: два розумних, а третій – дурень. Вирішили Іони поїхати з батьківщини – світу подивитися. Сказав їм батько сідлати собі коней. Старші брати вибрали найкращих коней, а молодший – найгіршого. Їдуть та й їдуть, аж бачать – три стовпи стоять, і від них дороги – прямо, наліво й направо. На однім […]...
- Легенди з повісті минулих літ – Народні казки ЛЕГЕНДИ З “ПОВІСТІ МИНУЛИХ ЛІТ” Після потопу, отже, три сини Ноєві розділили Землю – Сим, Хам і Яфет. І дістався схід Симові: Персіда, Бактрія і аж до Індії в довготу, а в широту ж до Рінокорури, – як ото сказати, від сходу і аж до півдня,- і Сірія, і Мідія, і Євфрат-ріка, і Вавілонія, Кордуена, […]...
- Кирик – Народні казки КИРИК В одному селі жив собі Кирик-мужичок. Стала Кирикові велика біда: умерла саме в жнива дитина. Тепер бідний Кирик ходить, шукає, нема кому ямки копати, нема кому труну робити; ніхто не хоче – ніколи. Пішов Кирик до попа. – Прийшов до вашої милості, щоб йшли дитя хоронити. – А є у тебе, Кирику, карбованець? – […]...
- Містичний зміст твору О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” О. С. Пушкін, чиє ім’я тісно пов’язане із золотим віком російської літератури, був майстром творів різноманітної тематики, що належали до різних літературних жанрів. Це казки, балади, ліричні твори, повісті, поеми, романи. О. Пушкін часто звертався до фольклору, запозичуючи народну мову, сюжети, змальовував життя простих людей, звертався до історії. Наприклад, у баладі “Пісня про віщого Олега” […]...
- Людина та її доля (за поемою О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега”) Ім’я великого російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна входить у наше життя ще з раннього дитинства з прекрасними віршами та чудовими казками. Назавжди залишаються у нашій пам’яті незабутні герої його творів. Пушкін народився в сім’ї, де добре знали й любили літературу. Великий вплив на поета мала усна народна творчість; пісні, казки, легенди. Глибокий інтерес виявляв Олександр […]...
- Мудра дівчина – Народні казки МУДРА ДІВЧИНА Було собі два брати – один убогий, а другий багатий. От багатий колись ізласкавився над бідним, що не має той ні ложки молока дітям, та й дав йому дійну корову, каже: – Потроху відробиш мені за неї. Ну, бідний брат відробляв потроху, а далі тому багачеві шкода стало корови, він і каже вбогому […]...
- Названий батько – Народні казки НАЗВАНИЙ БАТЬКО Зосталися три брати сиротами – ні батька, ні неньки. І дома нема нічого – ні хазяйства, ні хати. Ото й пішли вони всі втрьох найматися. Ідуть та й думають: “Коли б натрапити на доброго хазяїна!” А йде дід старий, борода біла. Зустрів братів та й питає: Куди це ви, дітки, йдете? А вони […]...
- Про правду і кривду – Народні казки ПРО ПРАВДУ І КРИВДУ Жили колись-то два брати: один багатий, а другий бідний, що й не сказати. Цей бідний брат умер. Зостався у нього син, і він жив теж бідно. І спитався раз він у свого дядька: – А що, дядьку, як лучче жити: правдою чи неправдою? – Е-е-е!.. Де ти тепер найшов правду? Нема […]...
- Кирило Кожум’яка – Народні казки КИРИЛО КОЖУМ’ЯКА Колись був у Києві якийсь князь, лицар, і був коло Києва змій, і щороку посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. Ото прийшла черга вже і до дочки самого князя. Нічого робить, коли давали городяни, треба й йому давать. Послав князь свою дочку в дань змієві. А дочка була така хороша, […]...
- Про Кирика і жадного попа – Народні казки ПРО КИРИКА І ЖАДНОГО ПОПА … Біжить річка невеличка А на тій річці стоїть капличка; Недалечке од каплички божа церковка, Святая, старая, благостивая; А при тій церкві піп з попадею: У попа борода велика й сивая, А попадя молода ще та гладкая. Жив був Кирик, бідний чоловічок, Була в його бідна жінка, Були й діти […]...
- Роздуми над твором “Пісня про віщого Олега” Олег бы послушал – еще один щит Прибил бы к вратам Цареграда. Волхвы-то сказали с того и с сего, Что примет он смерть от коня своего! В. Висоцъкий Драматизм вірша О. С. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” наводить на роздуми про ті суворі часи, коли жили наші древні предки. Докладно про життя й діяльність новгородського […]...
- Пісня про віщого Олега (за твором О. С. Пушкіна) ПУШКІН ОЛЕКСАНДР (1799-1837) Відомий російський поет, лірик, казкар, який першим наважився ввести народну російську мову на сторінки “високої літератури”. У центрі уваги поета – історія власного народу, призначення і місія покоління, до якого належав сам поет. З дитинства Олександр Пушкін багато читав, спілкувався з відомими літераторами, у його батька була велика бібліотека, і майбутній поет […]...
- Як заєць ошукав ведмедя – Народні казки ЯК ЗАЄЦЬ ОШУКАВ ВЕДМЕДЯ Був собі в одному лісі ведмідь. Та такий дуж’ий та лютий!.. Піде було по лісі і душить та роздирає все, що здибає. Ліс був великий, і звірини в ньому багато, та проте страх пішов на всіх. Адже так і року не мине, а в цілому лісі душі живої не лишиться, коли […]...
- Поетичне змалювання давньоруської минувшини у баладі Олександра Пушкіна “Пісня про віщого Олега” Колись у давнину балада була однією з головних форм розповідей про певні подій або відомих людей. Навіть про деякі історичні факти ми можемо дізнатися лише з балад, народних дум або інших подібних творів. Сама минувшина живе у них. Але й пізніше поети намагалися відтворювати дух давнини, звертаючись до старовинних поетичних форм. Так виникла літературна балада. […]...
- Корейські народні казки – Просяне дерево (Збірка) Корейські народні казки в перекладах Ірени Барановської ПРОСЯНЕ дЕРЕВО Жив колись бідний селянин, звали його Кім. Щовесни Кім сіяв просо, цілісіньке літо доглядав його, а восени збирав урожай. Спіткала якось Кіма біда. Тільки засіяв він свою нивку та й занедужав. Треба б уже прополоти просо, вирвати бур’яни, а він з постелі не підводиться, люту хворобу […]...
- Вірша про Кирика – Народні казки ВІРША ПРО КИРИКА Що ся стало на Волині в Овруцькім повіті? Таке чудо, якого ще не було на світі. Слухайте, люди уважні! Хоч мова не гладка, Але очевиста правда, як вивинув з платка. В однім селі между бором – там же тече річка, – Хрест зелений і святого Івана капличка. Дворець красний, в нім розкішне […]...
- Заснування Києва – Народні казки ЗАСНУВАННЯ КИЄВА Був на Русі один пан, який неймовірно пригнічував своїх підданих: не тільки мусили працювати на нього, але ще він відбирав від них все, що можна було. І не було в них у дворі нічого – від корови до яйця, – що б могли назвати своєю власністю. Довго терпів бідний люд те знущання й […]...
- Поетичне змалювання побуту та звичаїв Київської Русі в поемі О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” Поетичне змалювання побуту та звичаїв Київської Русі в поемі О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” О. Пушкін, видатний російський поет, із дитинства захоплювався творами фольклору, переказами про життя народу в давні часи. В зрілому віці він вивчав історію свого народу. Цей інтерес до історичного минулого знайшов відображення в багатьох творах митця. Поема О. Пушкіна “Пісня […]...
- Пісня про віщого Олега (скорочено) – Пушкін Олександр Збирається віщий Олег-войовник З хазарами знов воювати: За напад – мечам і пожарам прирік Він ниви хазарські і хати. Із військом своїм, в царгородській броні, Князь їде полями на вірнім коні. Із темного лісу старий чарівник Виходить назустріч поволі, Перунові1 тільки покірний старий, Провісник він людської долі. В мольбах, в ворожбі все життя він провів. […]...
- Брати Грімм – Німецькі народні казки Німецькі народні казки записані братами Грімм. БРАТИК І СЕСТРИЧКА Узяв братик свою сестричку за руку та й каже: – Відколи матуся наша вмерла, ми не маємо просвітлої години: мачуха щодня б’є нас, а як підійдемо до неї, то тільки й дивиться, як би стусонути ногою. А їмо ми самі черстві скоринки. Цуценяті і то краще […]...
- Українські народні казки Реферат на тему: Українські народні казки Казки є одним з найпоширеніших видів оповідальної народної творчості. На земній кулі нема жодного народу, який би не створив свого казкового епосу. Кожен народ має свої казки і сюжети, в якій він вкладає свою життєву і соціальну філософію, зумовлену побутом та історією. Казка – фольклорний розповідний твір про вигадані, […]...
- Чукотські народні казки – Пташка-Пуночка (Збірка) Чукотські народні казки про тварин “Пташка Пуночка”, “Ворон і Лисиця Нутенеут”, “Куличок і Ворон Куркиль”, “Оце яранга!”. ПТАШКА-ПУНОЧКА Жила на березі річки пташка-пуночка. Була в неї дочка. Просить пташка свою дочку: – Сходи по воду! А та відповідає: – У воду впаду, – А ти тримайся за кущ!- порадила їй Пташка. А дочка у відповідь: […]...
- Про правду і кривду скорочено – Народні казки Жили колись два брати – багатий і бідний. От бідний помер, а син його якось запитав у дядька, як краще жити – правдою чи неправдою. Дядько сказав, що, звичайно ж, неправдою, бо на світі залишилася сама тільки кривда. Засперечалися племінник із дядьком і вирішили піти в людей попитати. Пішли вони дорогою. Хто не зустрічався – […]...
- Козака несуть скорочено – Народні балади Козака несуть І коня ведуть. Кінь головоньку клонить. А за ним, за ним Його дівчина Білі рученьки ломить. Ой ломи, ломи Білі рученьки До єдиного пальця! А де знайдеш ти, Та дівчинонько, Над козака коханця! Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Балада “Козака несуть” змальовує сумну картину загибелі козака. Йде вірний кінь, голову клонить, іде […]...
- Мудра дівчина скорочено – Народні казки Жили собі два брати – бідний і багатий. Якось багатий вирішив зробити ласку братові й дав йому дійну корову, щоб було молоко для дітей. Але віддав її з умовою, щоб той одробив потроху. Бідний брат одробив, а багатому стало шкода корови, зажадав він її назад. А вбогому теж шкода своєї праці – не хоче віддавати. […]...
- Красний Іванко і закляте місто скорочено – Народні казки Якось одна бідна жінка пішла сама до міста. По дорозі зустрівся їй незнайомий чоловік, який сказав, що може виручити її з бідності, якщо вона продасть те, про що сама не знає. Жінка, не здогадуючись, про що йдеться, погодилась. А не знала вона про дитину, яку вже носила під серцем. Коли повернулася додому, в її хаті […]...
- Короткий життєпис Олега Ольжича Олег Ольжич (1907 – 1944) Олег Олександрович Кандиба (справжнє прізвище) – поет, публіцист, політичний діяч. Син Олександра Олеся. Народився 8 липня 1907р. у Житомирі. Після поразки УНР разом з родиною залишив Україну. Навчався в Карловому університеті в Празі та Українському вільному університеті, працював у Гарвардському університеті (США). З часу виникнення ОУН стає одним з найактивніших […]...
- Відповідь на контрольне питання До теми “Народні Казки” Чи можна арабську народну казку “Подорожі Синдбада-Мореплавця” назвати фантастичною? Я вважаю цю казку фантастичною. Адже головний герой – мандрівник Синдбад – через свою допитливість опиняється в надзвичайних умовах. То він потрапляє на острів, який виявляється спиною величезної риби, і дивом урятовується. Іншим разом мореплавцю допоміг вибратися з острова гігантський птах Рухх. А потрапивши у долину […]...
- Як мати стала зозулею – Народні легенди ЯК МАТИ СТАЛА ЗОЗУЛЕЮ Були собі чоловік і жінка і мали четверо дітей. Жили вони з риболовлі. Якось чоловік застудився і помер. Жінка сама ловила рибу і годувала дітей. Та незабаром і вона застудилась і злягла хвора. Лежить у постелі, а дітей і немає чим годувати. Вже й у неї пересохло в горлі, мовила тихо […]...
- Не впусти рака з рота – Народні байки НЕ ВПУСТИ РАКА З РОТА Летіла ворона понад морем, дивиться – лізе рак. Вона хап його та й понесла через лиман у ліс, щоб, сівши де-небудь на гіллі, гарненько поснідати. Бачить рак, що приходиться пропадати, та й каже вороні: – Ей, вороно, вороно, знав я твого батька і твою матір: славні люди були! – Угу! […]...
- Дума про козака Голоту – Народні думи ДУМА ПРО КОЗАКА ГОЛОТУ Ой полем киліїмським, То шляхом битим гординським, Ой там гуляв козак Голота, Не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота. Правда, на козакові шати дорогії Три семирязі лихії: Одна недобра, друга негожа, А третя й на хлів незгожа. А ще, правда, на козакові Постоли в’язові, А онучі китайчані Щирі жіноцькі […]...
- Лицар української ідеї (життя і творчість Олега Ольжича) (1907-1944) Справжнє прізвище – Кандиба. Народився в м. Житомир у родині відомого поета Олександра Олеся. Був дуже здібною дитиною: навчився читати у три роки, у п’ять написав п’єсу, гарно малював, грав на скрипці, фортепіано. У 20-і роки родина емігрувала спочатку до Берліна, потім – до Праги. Навчався на філософському факультеті Карпового університету та в Українському […]...
- Звільнення Києва від облоги печенів – Народні перекази та легенди ЗВІЛЬНЕННЯ КИЄВА ВІД ОБЛОГИ ПЕЧЕНІГІВ Прийшли печеніги вперше на Руську землю, а Святослав був саме в Переяславці. І зачинилася Ольга у городі Києві з онуками своїми – Ярополком, і Олегом, і Володимиром. І обступили печеніги город силою великою, незліченним числом довкола города – і не можна було із города вибратись, ні вісті послати. І знемагали […]...
- Стоїть явор над водою – Народні пісні СТОЇТЬ ЯВОР НАД ВОДОЮ Стоїть явор над водою, В воду похилився, На козака пригодонька: Козак зажурився. Не хилися, явороньку, Ще ж ти зелененький. Не журися, козаченьку, Ще ж ти молоденький! Не рад явір не хилитися – Вода корінь миє! Не рад козак журитися, Та серденько ниє. Ой поїхав з України Козак молоденький – Оріхове сіделечко, […]...
- Життєве кредо Олега Ольжича у вірші “Господь багатий нас благословив” Життєве кредо Олега Ольжича У вірші “Господь багатий нас благословив” Олег Ольжич – син відомого українського поета Олександра Олеся (справжнє прізвище – Кандиба) – прославився як поет, публіцист, вчений-археолог, історик, громадський і політичний діяч. Після 1923 року він живе і працює в еміграції в Берліні, Празі, викладає в Гарвардському університеті Америки. У творчому доробку письменника […]...
Плач ярославни на українській мові.