Сугестивна лірика



Сугестивна лірика (лат. suggestio – натяк, навіювання) – жанрова група ліричних творів, яка спирається не стільки на логічно оформлені зв’язки, скільки на асоціації та інтонаційні відтінки, звернена до емоційної сфери читача і в цьому розумінні протилежна медитативній ліриці, раціоналістичній у своїй основі. Сугестивна і медитативна лірика належать до одного метажанру, феноменологічного, і розглядаються як два його полюси чи різновиди. Предметом зображення у С. л., як і в медитативній, є духовна сфера, внутрішні конфлікти мораль-но-психологічного

характеру. Відмінності зосереджені на цільовій настанові твору і образному ладові, які спрямовані на осягання душевних станів, невловимих для раціональних мовних структур. Тут головну роль відіграють багатоканальні асоціативні зв’язки, яскрава, соковита метафорика, синтез художніх явищ у межах полісемантичного ліричного сюжету, активізація ритмомелодики. У С. л. значну роль відіграють мелодія вірша, ритм, інтонаційний малюнок. Саме через них поетові вдається зачарувати читача рухом почуттів. Така поезія найближча до музики, бо її засоби виразності виходять на перший план, а семантика слів стає другорядною. Частіше сугестивні вірші з’являються у творчості поетів з інтроспек-тивним мисленням (В. Сосюра, В. Свідзинський, В. Кордун), але зустрічаються і в інших (Б. Пастернак, “Зимова ніч”; Ліна Костенко, “Осінній день, осінній день, осінній… “).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Вірші про природу лесі українки.
Ви зараз читаєте: Сугестивна лірика