Таблиці “Художні засоби” в літературі
Таблиця №1
| Назва | Визначення | Приклад |
| Епітет | Художнє означення | Прощавайте, сині гори, білії сніги. |
| Алегорія | Зображення відокремленого поняття через конкретні предмети та образи. | Грім розсердився.. |
| Порівняння | Зіставлення двох предметів або явищ із метою пояснити один з них за допомогою іншого. | “Москва, як ріка, загасає… “ |
| Іронія | Приховане глузування | Це правду ви кажете, пане! Усі босоногі й голодні |
| Метонімія | Зближення, зіставлення понять за суміжністю позначуваних понять, коли предмет чи явище позначають за допомогою інших слів і понять. | Золото у вухах (замість: золоті сережки чи сережки з золота) |
| Гіпербола | Художнє перебільшення, яке використовується, щоб підсилити враження | Швидкий як блискавка, блискавичний |
| Метафора | Приховане порівняння, побудоване на подібності або контрасті явищ, у якому слова “як”, “начебто”, “немов” відсутні, але припускаються. | Вечір-мулат підійшов |
| Риторичні питання, оклики | Посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді | “Хто тільки не проклинав станційних наглядачів, хто з ними не лаявся!” (О. Пушкін) |
| Анафори | Єдинопочаток | Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, Як тяжко рветься на цій землі Древнє чоловіче коло, Як тяжко зчеплені чоловічі руки, Як тяжко почати і зупинити… |
| Епіфори | Єдність кінцівок | – У тебе задовгі руки, – сказав Прокруст, – Відрубаємо – і ти будеш щасливий. – У тебе задовгі ноги, – сказав Прокруст, – Відрубаємо – і ти будеш щасливий. |
| Градація | Своєрідне угруповання визначень або за наростанням, або за ослабленням експресивно-емоційної сили | “Зросте любов моя, всякчас нова, Люблю ніжніше, мовчки, до нестями”; |
| Антитеза | Протиставлення | Так, тут це все було: і жага до вбивства і жага до любові. (Chr. Wolf, “Kasandra”) |
| Інвектива | Різке обвинувачення | Я. Савченко “Репліка” (реп-батл) |
| Панегірик | Різке звеличення | Похвальна промова на урочистих усенародних зборах |
| Інверсія | Порушення узвичаєного порядку слів, перестановка частин фрази. | Життя ще довге перед мною, Я молодий, я ще й не жив… Чого ж горючою сльозою свою я пісню окропив? |
| Алітерація | Повторення приголосних звуків | Тінь там тоне, тінь там десь… |
| Асонанс | Повторення голосних звуків | І день іде, і ніч іде. |
Таблиця №2
Назва | Характеристика | Приклади |
| Епітет | Художнє означення, за допомогою якого автор підкреслює певну властивість чи рису зображуваного об’єкта. | Іменник: “трепет щастя”, “вечора синь”, “просинь мети”; Прикметник, дієприкметник: “щастя золотого”, “стежки, скриті, інтимні”, “грім залізний”, “синь прозора”, “гори найсвятії”, “невсипущий мозок”, “прив’ялі діброви”, “втомлена пісня”, “береза плакуча”, “світе вольний, несповитий”; Прислівник: “пес доброзичливо скривився”, “води ритмічно, невпинно понесли його в своїх гарячих обіймах”. |
| Порівняння | В основі – підметна або смислова подібність, схожість явищ, виділення певної риси предмета через зіставлення з іншим. | Сполучники: “круглі хмари, білі, як сніг, жваві, ворушливі, мов живе срібло”, “мов зачарований, стоїть Бахчисарай”; Ор. В.: “горами хвилі підійма”; Стверджувальна форма: “… дівчинонька така гарна, як зіронька”; Заперечення: “ой то не зоря – то дівчина моя”; Поширені: “По обидва боки високі, але не круті гребні гір, неначе дві велетенські зелені хвилі на морі піднялися разом, а далі збіглися докупи краями, злилися і тут підскочили вгору білою піною”. |
| Метафора | Вживання слів і словосполучень в непрямому значенні на основі подібності, аналогії, що міститься в їх семантиці, скрите порівняння, може бути розгорнуте в порівняння. | “Хтось заплутав зажурені віти в павутиння нитки золоті”, “скрізь і завжди він з вояцтвом… “, “сплять – вкриваються вітрами”, “облетіли надії”. |
| Метонімія | Вказівка на окреме явище, за яким передбачаються інші, заміна назви одного предмета назвою іншого на основі тісного зв’язку між ними. | “Радіє Київ рідний мій” (Київ – замість кияни); “І Коллара читаєте з усієї сили, і Шафарика, і Ганка” (Коллара, Шафарика, Ганка – замість назви твору – ім’я автора). |
| Алегорія | Перенесення значень одного кола явищ на інше, напр.. відтворення людських характерів та взаємин в образах тварин, предметів, явищ природи, іносказання. | “Вовк та ягня” (поміщики та селяни, або сильний, жорстокий та слабкий, незахищений). |
| Символ | Заміна абстрактного або узагальнюючого поняття конкретним образом. | Голуб – символ миру, свічка і символ краси(“Є дівчина, якби сюди ввійшла – померкли б всі свічки та всі красуні”) і символ життя(“І ось в крові, в багні весільна сукня. І згасла свічка, як твоє життя”), і символ небезпеки (“Завчасно ви глузуєте, панове, Дивіться як би свічка ця пожежі нам, бува, не наробила”). |
| Оксиморон | Сполучення слів, що виражають протилежні або суперечливі поняття, і як результат, виникає нове смислове значення (дотепно-безглузде, алогізм). | “Многоголоса тиша”, “дзвінка тиша”, “вас я боюся, ви трупи живії, мрій наших спільних, любові, надій, вас я боюся – ви, зрадники-друзі… “. |
| Іронія | Прихована насмішка. | “На всіх язиках все мовчить, бо благоденствує”, “у всякого своя доля і свій шлях широкий”. |
| Гіпербола | Перебільшення. | “Сліз поневолених людей не ріки – море розлилось, вогненне море”, “Тобі я кину всі квітки до ніг… “ |
| Літота | Надмірне неприховане применшення. | “О принесіть, як не надію, то крихту радної землі… “, “курці по коліно”, “це такий чоловік, що в ложці води втопить”. |
| Риторичні фігури | Особливі синтаксичні конструкції з виразною авторською інтонацією, з яскравим емоційним забарвленням, посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді. | Запитання: “За що кара? За що мені муки? Кому я що заподіяв?”; Оклик: “Село! Село! Веселі хати!”; Звертання: “І вам слава, сині гори, кригою окуті! І вам, лицарі великі, Богом не забуті!”. |
| Рефрени (повтори) | Неодноразове повторення тих самих слів і висловів для підкреслення важливості. | Тавтологія – повторення одного й того ж чи близького за змістом або звучанням слова:”рано-вранці новобранці”, “ворон-птах”, “сад-виноград”. Анафора – повторення слова чи словосполучення на початку речення або віршованого рядка, єдино початок: “Може, то тільки легенда… Може, то казка знадлива… Може, то відьма-гарячка… Може, і в сніжних пустелях… ” Епіфора – повторення слова чи словосполучення в кінці рядка або речення:”Свята брама одчинилась. Козака впустили, і знов брама зачинилась, навік зачинилась”. |
| Інверсія | Зворот поетичної мови з незвичайним порядком слів. | “Лягло кістьми людей муштрованих чимало”, “аби хто-небудь, мислію возросший до мене часом слух свій прихилив”, “відношень дивних я знавець тонкий”. |
| Антитеза | Протиставлення протилежних понять, явищ, предметів, людських характерів тощо. | “Люди мучились, як в пеклі, пан втішався, мов в раю”. |
| Паралелізм | Паралельне зображення чимось подібних предметів. | “Ой річеско, голубонько! Як хвилечки твої – пробігли дні щасливії і радості мої! До тебе, моя річечко, ще вернеться весна; а молодість… не вернеться – не вернеться вона!..” |
| Алітерація | Повторення приголосних звуків. | “Плили хмаринки, немов перлини… Набігли тіні – і… ждуть долини. Пробігли тіні – сумні хвилини.” (Н та Л) |
| Асонанс | Повторення голосних звуків. | “Усе міняється, оновлюється, рветься, рветься, у ранах кров’ю сходить, з туги в груди б’є… ” (Е, О, У) |
- Тропи
(3 votes, average: 3,67 out of 5)
Роль духовних цінностей у житті людини.