Трагедія українського селянства (за новелами В. Стефаника)
Творчість Василя Стефаника, визначного українського письменника-демократа, назавжди ввійшла в овну скарбницю нашого народу, у золотий фонд таїнської класики. Неповторний майстер соціально-психологічної новели Стефаник з великою художню силою відобразив життя трудящих Галичини за страшних умов буржуазно-поміщицького ладу цісарської Австрії та шляхетської Польщі. Його новели – це своєрідний літопис народного життя, велика книга правди, написана кров’ю серця великого гуманіста. Він горів болем свого народу, страждав його стражданнями.
Центральною темою новел є показ процесу розорення, пролетарізації села. Яскравим прикладом цього може бути герой новели “Синя книжечка” бідний селянин Антін. Злидні і нестатки,
Твори “Катруся”, “Новина”, “Кленові листки” належать до найбільш популярних і вражаючих силою своєї художньої правди. Характерною ознакою їх є виняткова увага автора до соціальних проблем, його глибоке проникнення у внутрішній світ своїх героїв, уміння показати їх почуття і думки в найкритичніші хвилини.
Так, новела “Катруся” характерна не зовнішніми подіями, не сюжетом, а тим внутрішнім життям героїв, тим глибоким співчуттям автора, що надає його новелам великої художньої сили і переконливості. Велике горе батьків укладено в скупі, сповнені болю слова. Автор показав, що життя бідняка було гірше від смерті. Продовжуючи традиції Т. Шевченка, Ю. Федьковича, В. Стефаник писав і твори на жовнірську тематику. У новелах “Виводили з села”, “Стратився”, які нагадують народні голосіння, великий психолог Стефаник показує горе батьків, які оплакують своїх синів. Сцени прощання з селом, опис похмурої казарми і холодних мурів мертвецької глибоко зворушують нас своєю суворою правдою.
Не можна без хвилювання читати новели, в яких письменник показав велику трагедію для українського селянства – еміграцію за океан, новели, в яких звучить любов до рідної землі, туга за отчим краєм, відчай і страх перед невідомим майбутнім. У творі “Камінний хрест” В. Стефаник показує психологію селян-емігрантів, яких безземелля і злидні гнали в далеку чужину.
Але герої видатного новеліста не тільки страждають і терплять наругу і визиск, вони прагнуть знайти вихід із скрутного становища, а деякі з них стають на шлях стихійної боротьби. Таким постає сільський пролетар Федір із новели “Палій”.
Вражають своєю правдивістю антивоєнні новели В. Стефаника, в яких йдеться про трагедію народу, показано, як війна руйнує, спустошує села і людські душі. У новелах “Сини” і “Марія” автор відтворив глибокі душевні муки батьків, в яких війна забрала синів, розбила всі їхні надії.
До кращих його творів належить і “Новина”, в якій змальовано нестерпні умови життя галицького селянства, трагедію батька – бідняка Гриця Летючого, що став злочинцем. Злидні, душевні муки штовхнули його на вбивство рідних дітей. Жахливі умови життя довели батька до крайнощів, стали причиною страшної драми. Нещасний переконаний, що краще вмерти, ніж так жити.
Новели В. Стефаника – як найкращі народні пісні. Сумні, тужливі. Твори, які змушують нас думати, поважати трудящу людину, любити землю.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Трагізм селянської долі в новелах Василя Стефаника Творчість Василя Стефаника, визначного українського письменника-демократа, назавжди ввійшла в духовну скарбницю нашого народу, у золотий фонд української класики. Неповторний майстер соціально-психологічної новели Стефаник з великою художньою силою відобразив життя трудящих Галичини за страшних умов буржуазно-поміщицького ладу цісарської Австрії та шляхетської Польщі. Його новели – це своєрідний літопис народного життя, велика книга правди, написана кров’ю серця […]...
- Селянська доля найважча (за новелами В. Стефаника) Земля… Неосяжні, безмежні простори… Якою дивною і прекрасною стає вона навесні, убрана оксамитом зелених трав, різноцвіттям, цвітінням усієї природи. Людина зробила землю матінкою-годувальницею, докладаючи зусиль, поливаючи її трудовим потом. Але не завжди людина мала змогу вільно працювати на землі, обробляти її, бо не було того заповітного шматочка. Так жили на українських землях знедолені селяни, працюючи […]...
- Камінний хрест як художній символ трагізму долі українського селянина-бідняка в однойменній новелі В. Стефаника Письменник-гуманіст Василь Семенович Стефаник – один із найвідоміших новелістів світу – жив і творив для народу. Тому його твори – документ про важке, безпросвітне життя людей. Сам письменник говорив: “Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоб з того вийшла велика музика Бетховена”. У творах Стефаника, у цих “золотих […]...
- Трагедія переселення галицьких селян до Канади (за новелою В. Стефаника “Камінний хрест”) Пояснюючи постійну тематичну зацікавленість своєї творчості, В. Стефаник одного разу сказав: “… Я свою душу пустив у душу народу, і там я почорнів з розпуки”. Саме тому картини соціальної дійсності у новелах письменника настільки виразні. Трагізм і правдивість ситуації постає у новелі “Камінний хрест”, яка зображує від’їзд до Канади сім’ї Івана Дідуха. Чому він змушений […]...
- Камінний хрест як художній символ трагізму українського селянина-бідняка в новелі Василя Стефаника “Камінний хрест” Письменник-гуманіст Василь Семенович Стефаник – один із найвідоміших новелістів світу – жив і творив для народу. Тому його твори – документ про важке, безпросвітне життя людей. Сам письменник говорив: “Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоб з того вийшла велика музика Бетховена”. У творах Стефаника, у цих “золотих […]...
- Трагедія українського селянства (За поезією Ю. Федьковича “Пречиста Діво, радуйся, Маріє!”) Тодішні критики називали Юрія Федьковича “закарпатським Шевченко”. Так, постать Федьковича – одна з найвизначніших постатей української поезії. Цей митець поєднав свою творчу долю з долею рідної України. Звичайно, поет не може залишатися у спокої, коли він бачить страждання свого народу, бачить сльози на обличчях своїх братів та сестер. Україна XIX століття була по живому роздерта […]...
- Проблема розпаду роду як трагедія народу (за новелами роману “Вершники” Ю. Яновського) Юрій Яновський – письменник з романтичною душею, неординарним світобаченням і оригінальним творчим почерком. У своїх новелах він прагнув показати глибокі картини свого часу, мріяв про час істинний, ідеальний. “Життя є молодість, труд і любов. Дайте мені посмакувати цих напоїв”, – пише він у своїй ранній новелі “Байгород”. Яновського, як і Хвильового, хвилювали питання про співвідношення […]...
- Мій улюблений твір В. Стефаника Василь Стефаник – неперевершений майстер новели. До одного із кращих його творів належить “Новина”. У цій новелі автор змалював нестерпні умови життя галицького селянства, трагедію батька, якого злидні та душевні муки штовхнули на скоєння злочину. “Новина” – невеликий за обсягом твір, та автор зумів передати трагедію галицького села, показати, як селяни пропадають без землі. Письменник […]...
- Життя українського селянства у творах Ю. Мушкетика Земля і люди. Вічна тема, що завжди хвилювала українських митців і буде хвилювати їх доти, доки існуватиме Україна, доки передаватимуть українці з роду в рід, від покоління до покоління своє хліборобське вміння, свою любов до праці, землі, сонця і неба. У доробку сучасного українського прозаїка Ю. Мушкетика (народ. 1929 р.) твори про людей села посідають […]...
- Камінний хрест як художній символ трагізму життя українського селянина – бідняка в новелі Василя Стефаника “Камінний хрест” Василь Стефаник – трагік у сприйнятті життя, стиль його творів гранично напружений, рельєфний, ніби біль, що вилився в слова. Ці характерні риси його творчості притаманні й відомій новелі “Камінний хрест”, яку сам автор називав своєю “сердечною роботою”. Головний герой новели Іван Дідух усе життя тяжко працював, щоб перетворити горб землі, який єдиний дістався йому у […]...
- Кайдаші – типові представники українського селянства Кайдаші – типові представники українського селянства I. “Кайдашева сім’я” – епопея про українське село в перші десятиріччя після реформи 1861 р. II. Сім’я Кайдашів – типові селянські мешканці. 1. Працьовитість Кайдашів (чоловіки працюють у полі, роблять вози; жінки – готують страви, дбають про хату тощо). 2. Маруся й Омелько Кайдаші (долі зламані кріпацтвом; перетворення з […]...
- Камінний хрест як художній символ українського селянина-бідняка (за новелою В. Стефаника “Камінний хрест”) Розпочати свій твір я хочу спогадами про зустріч Василя Стефаника і Гната Хоткевича. Якось письменник-новеліст запитав письменника-романіста: Як ви можете так багато і легко писати? Хоткевич відповів: “Бачите, така несправедливість на цьому світі. Вам досить написати кілька сторінок, щоб сказати, що ви маєте талант, а мені треба – цілу книжку”. В цих словах – висока […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Повістю “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко хотів переконати упередженого читача, що можливості української мови не вичерпуються бурлеском, що нею можна передати відтінки почуттів, розчулити читача та змусити його співпереживати героям. Але завдяки своєму талановитому перу та добрій обізнаності з народним життям письменник виконав ще одне завдання: майстерно змалював селянський побут, українські обряди та звичаї, втілив у повісті […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства у повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Прагнучи оспівати кращі духовні якості українського народу, Г. Ф. Квітка-Основ’яненхо у повісті “Маруся” створив яскраву картину життя, побуту, звичаїв, взаємин душевно багатих простих людей, яких письменник-гуманіст свідомо ідеалізує. Квітка Основ’яненко вперше в українській прозі показав людину праці, відтворив трудове життя хліборобів. Зразком для наслідування є Марусин батько Наум Дрог, який, хоч і був кріпаком, завдяки […]...
- Доля сім’ї Катранників – уособлення долі українського селянства (за романом В. Барки “Жовтий князь”) У 1989 році Василь Барка написав передмову до роману “.Жовтий князь”, у якій визначив три взаємопов’язані ідейно-тематичні лінії твору, три його структурні плани: реалістичне змалювання трагедії родини Мирона Катранника під час голодомору; передача внутрішнього, психічного стану людини, яка гине від голоду; духовний вимір зображуваних подій. Голод, неначе страшна повінь, неначе жахлива чума, поступово входить в […]...
- Дітовбивство – найтяжчий злочин. Огляд новели В. Стефаника “Новина” Доля дарувала В. Стефанику можливість жити серед прекрасної природи Карпат – це просто рай. Тут би жити людині й радіти, але поряд з цією чудовою казкою співіснують нестерпні умови життя, злидні, розчарування галицького селянства. Кожна його новела – це окрема трагедія! З великою ніжністю змальовує Стефаник маленьких людей, яких у майбутньому чекають тільки тяжка праця […]...
- Трагічна доля галицького селянина у новелах В. Стефаника (4 варіант) У художній літературі є багато творів, які не залишають читачів байдужими, які не просто хвилюють, а вражають і навіть приголомшують. На мою думку, це можна віднести до творів Василя Стефаника про долю галицьких селян. Справді, важко знайти інше слово, щоб передати враження від них. Бо ці твори саме приголомшують! Хіба можна залишитися спокійною, прочитавши перше […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” (2 варіант) … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Г. Шевченко На початку XIX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява прозових творів Г. Квітки-Основ’яненка була продовженням літературного подвигу Івана Котляревського, доведенням зрілості і […]...
- “… Україні потрібні її діти… ” (за новелою В. Стефаника “Марія”) Свої життя і творчість В. Стефаник присвятив Україні. На власні очі він бачив, як найкращі сини рідної землі поклали голови за незалежність і державність своєї Батьківщини. Та чому ж молоді галичани з піднесенням і заповзяттям вступали добровільно до лав УСС? Василь Стефаник описує це в новелі “Марія”: “В місті зійшлося сила їх – паничі і […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” “Маруся” – повість, що за своїми філософськими мотивами та літературними ознаками належить до сентименталізму, літературної течії, що панувала наприкінці XVIII – початку XIX століття. Після довгих часів класицизму й раціоналізму мистецтво знов звернулося до почуттів, доводячи цінність звичайного життя й щастя. Чисті почуття письменники і поети шукали у представників народу, типовими тоді вважалися селяни. Водночас […]...
- Камінний хрест як художній символ трагізму українського селянина-бідняка в новелі В. Стефаника “Камінний хрест” Він витесував слово, як брилу, Він трудився завзято, як віл, Аж допоки не падав безсило… А коли відчинялися двері, Щоб гукнути його надвір, Він лежав, наче мрець, на папері. Та зате був живий папір. П. Сорока Кінець XIX століття… Західна Україна. Журавлями розлітаються по світу українці. Що змушувало їх залишати рідну землю? Чого шукали вони […]...
- Кайдаші – типові представники українського селянства пореформеного періоду, носії національного характеру Люблячи свій народ, співчуваючи його тяжкій долі, видатний український письменник І. Нечуй-Левицький вважав своїм обов’язком говорити йому правду, будити від тяжкого сну й апатії, які були викликані довгими роками кріпосницького гніту та злиднями. І правда ще висловлена у такій досконалій художній формі, з таким гумором та іронією, що це викликає сміх і сльози вже в […]...
- Життєва основа новели “Новина” Василя Стефаника (Роль художньої деталі) Життєва основа новели “Новина” Василя Стефаника (Роль художньої деталі) В основу сюжету новели “Новина” В. Стефаника покладена реальна подія, що трапилася в селі Трійці 1898 року. Коли Максим Горький прочитав цю новелу, він сказав: “як коротко, сильно і страшно пише ця людина”. Батько дружини В. Стефаника – Кирило Гаморак, – прочитавши “Новину” та інші новели, […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” … Утни, батьку, чтоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Г. Шевченко. На початку XIX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява Квітчиних прозових творів була продовженням літературного подвигу Івана Котляревського, доведенням зрілості і художньої […]...
- Камінний хрест – символ трагічної долі українського селянина-бідняка (за новелою В. Стефаника “Камінний хрест”) Кінець XIX століття… Західна Україна. Журавлями розлітаються по світу українці. Що змушувало їх залишати рідну землю? Чого шукали вони в чужих країнах? Селяни західних українських районів залишають батьківську землю, зводячи як пам’ятники по собі камінні хрести, їдуть до далекої Канади в пошуках землі обітованої. А що ж чекає їх там, далеко за океаном?.. Багатостраждальна історія […]...
- Проблематика психологічної новели Василя Стефаника “Новина” Проблематика психологічної новели Василя Стефаника “Новина” Оригінальність новел Стефаника полягає ще, як відзначив Іван Франко, у новому способі “бачення світу крізь призму чуття і серця не власного, авторського, а мальованих автором героїв”. Стефаник живе інтересами своїх героїв, глибоко співчуває їм. “Всі нариси Стефаника, – підкреслювала Леся Українка, – пройняті тим животворним духом співчуття автора до […]...
- Трагічна доля галицького селянина у новелах В. Стефаника (3 варіант) Василя Стефаника вважають майстром соціально-психологічної новели, ставлять поряд з майстрами світової літератури. Він був новатором у літературі – його твори короткі, стислі, проте надзвичайно драматичні й напружені. Стиль письменника експресіоністичний, тобто такий, що впливає на емоції читача, створює в його уяві яскраві вражаючі образи. Майже всі твори Стефаника присвячені темі важкого життя галицького селянства, що […]...
- Роздуми над сенсом життя у творах Василя Стефаника Творчість Василя Стефаника завжди сприймалася читачем як вираз трагічної долі галицького селянства. Та в новелах цього письменника є не тільки картини розпачу і горя. Його новели містять глибоку думку про вічне – життя і смерть, добро і зло. Для чого живе людина на цьому світі? По-різному відповідають на це питання його герої, та й не […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки “Жовтий князь”) (3 варіант) Жовтий князь… Хто він і чому жовтий? У романі В. Барки “Жовтий князь” – це збірний символічний образ, це втілення зла і насильства, рудий ящір тоталітарної системи, який через своїх посланців у 33-му році минулого століття приніс в Україну голод, смерть, руїну. У романі відтворено реальні події і явища голодомору. Важко читати цю страхітливу хроніку […]...
- Трагедія українського села (за романом Уласа Самчука “Марія”) У житті, як на довгій ниві – все трапляється. Перед нами розгортається епопея життя головної героїні однойменного роману “Марія”. У. Самчук навмисне показує її життя читачеві від першого дня появи на світ. Народилася вона щасливою дитиною. У неї були люблячі, лагідні батьки. Але життя – це, як правило, синтез білих і чорних кольорів, щасливих і […]...
- “Він трудився завзято, як віл… ” Образ Івана Дідуха за новелою В. Стефаника “камінний хрест” Людська душа завжди цікавила будь-яку літературу з її муками і стражданнями, благородними поривами і сподіваннями на краще. Не обійшла ця тема і творчість В. Стефаника – великого новатора, творця і неперевершеного майстра новели про сільське життя. Василь Стефаник, сам хлібороб, вболівав за українських трударів, злиденне життя яких гнало їх у масову еміграцію до Канади. Проводи […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний земляк Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленої на народній основі. У своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX ст. […]...
- Камінний хрест як художній символ трагізму українського селянина-бідняка у новелі В. Стефаника “Камінний хрест” Новели В. Стефаника – це маленькі шедеври, у яких зважене кожне слово. У щільних, як кам’яні брили, рядках проглядає народне безталання та бідність. Твори, напоєні кров’ю серця, увібрали в себе любов і ненависть, одвічну жагу щастя і одвічну тугу через його недосяжність. Творчості Стефаника притаманна глибока психологічна правдивість написаного, переконлива вмотивованість кожного вчинку героїв. Трагедія […]...
- Трагічна доля галицького селянина у новелах В. Стефаника (1 варіант) Багато сказано й написано про нелюдські страждання українського селянства. Цій темі присвятили свої твори Марко Вовчок і Юрій Федькович, Леся Українка й Іван Франко, Ольга Кобилянська й Михайло Коцюбинський та багато інших письменників. Але найвагоміші, мабуть, твори Василя Семеновича Стефаника. Написав він мало: приблизно сімдесят новел, але написав багато, бо сказане ним – велике й […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки “Жовтий князь”) (2 варіант) “Ноги пухли. І я уже ходив, тримаючись за паркан і стіни, там, де вже лежали мертві. Я не надіявся, що виживу. Та мука голоду аж до передсмертної лінії жахлива… “ Голодомор 1932-33 рр. – одне з найстрашніших явищ в історії нашої держави. Тоталітарна система винищила велику частину українського народу, а багато людей на все життя […]...
- Символічність образу камінного хреста в новелі В. Стефаника “Камінний хрест” Василь Стефаник увійшов в історію не лише української, а й світової літератури як автор правдивих соціально-психологічних новел із життя галицького селянства. “Мабуть, ніхто до Стефаника не показав селянську душу хлібороба у такому повному освітленні,- захоплено писав Михайло Мочулевський,- ніхто не змалював так, як він, переживань цієї душі: відчай, резигнація, плач і сміх, сум і сподівання. […]...
- Символічний зміст назви новели Василя Стефаника “Камінний хрест” Символічний зміст назви новели Василя Стефаника “Камінний хрест” Прочитавши новелу Василя Стефаника “Камінний хрест”, О. Кобилянська писала йому: “Страшно сильно пишете Ви. Так, якби-сьти витесували потужною рукою пам’ятник свого народу… Гірка, пориваюча, закровавлена поезія Ваша, котру не можна забути… “ І справді, ця новела заворожує правдивим зображенням людської злиденної долі. Таке відчуття, що ти знаходишся […]...
- Трагізм селянської долі у творах В. Стефаника Якщо повірити, що лаконічність – це сестра таланту, то на його терезах має бути зважене кожне слово із творів Стефаника, бо писав він переважно в жанрі новели. Кожен його шедевр містить людський біль, вилитий на декількох сторінках. Досягає цього письменник вибором потрібного слова, тими вражаючими деталями і штрихами, дібраними з абсолютним художнім чуттям. Те, що […]...
- Трагізм долі героїв М. Хвильового (за новелами “Кіт у чоботях” та “Я (Романтика)”) Микола Хвильовий жив на зламі століть. Його особистість формувалася під впливом бурхливих подій Першої світової війни, революції, встановлення радянської влади. Письменник був відданим ідеалам більшовизму, і (але!) водночас полум’яним патріотом України. Таке його світосприйняття призвело до того, що серце митця було поділене навпіл: одна частина вірила радянській владі, а інша любила Україну, хоч ці почуття, […]...
- Трагедія українського села 20-30-х в творчості В. Барки і У. Самчука Реферат на тему: Трагедія українського села 20-30-х в творчості В. Барки і У. Самчука Кінець 20-х – початок 30-х років ХХ ст. ознаменувався для України, яка була тоді в складі СРСР – найстрашнішого, мабуть, прикладу тоталітарної держави в історії, приходом тяжких, дуже тяжких часів. За підрахунками Юрія Лавріненка, одного з небагатьох діячів національного відродження, якому […]...
Твір на тему хіба ревуть воли.