Трагічна доля Євгена Плужника
(1898-1936)
Народився в слободі Кантемирівці Вороніжчині в багатодітній родині управителя торговельної фірми. Рано втратив матір. Під час революційних заворушень родина переїхала на Полтавщину, звідки родом був батько. Євген викладав там українську мову й літературу, організував театральний гурток. Навчався у Ветеринарно-зоотехнічному інституті, потім – у Київському музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка. Був репресований, помер від сухотна Соловках.
Поет, прозаїк, драматург. Поезія Плужника відзначається ліричністю та філософською
Трагічна доля Євгена Плужника
Я – як і всі. І штани з полотна…
І серце моє наган…
Бачив життя до останнього дна
Сотнями ран!
Ці слова належать Євгену Плужнику, який посів дуже своєрідне місце в складній добі молодого українського відродження 20-х років, коли воно почало руйнуватися тиранією тоталітаризму. І хоч поет говорить про “сотні ран”, але, читаючи його поезії, приходиш
Мій народе!
Темний і босий!
Хай святиться твоє ім’я!
Хай розквітнуть нові жита
Пишним цвітом нової слави!
… Його літературний шлях почався пізно: писати Плужник почав на 25-у році життя, друкувався – на 27-у. Та з кожною своєю поезією, з кожною книжкою він підносився все вище й вище над більшістю своїх сучасників. Критика не без підстав назвала поета “найвидатнішим майстром імпресіоністичної поезії XX сторіччя”. Кожна з трьох збірок його творів (“Дні”, “Рання осінь”, “Рівновага”) засвідчують, що Плужників поетичний лаконізм народжується із прагнення вилущити ядро, суть речі, дійти до найістотнішого, показати толу правду, відкинувши фальш. Цілий “світ єдиний” відбивався у цій правді: і приреченість глухої української провінції (“сум світовий в масштабі повітовім”), і топтана власним безвихіддям тисячолітня страта українського селянства – “темного, босого”, і трагедія молодого українського відродження.
Він завжди відчував себе частиною цієї національної трагедії, тому так часто його вірші сповнюються скептицизмом, зневірою, втомою та нудьгою. В основі такої поезії лежить той великий “біль”, “мука свята” сковородинської й шевченківської “духовної людини”, у яких звільняється, самостверджується людина і нація, торуючи свій власний шлях життя.
Тому віриш Плужникові, коли в нього проривається скромне признання своєї готовності поділити долю замученої людини своєї нації: “Я такої смерті не боюсь!” Це – позиція людини сильної, духовної, яка серед какофонії тоталітарної доби знайшла в собі душевну рівновагу, певність своєї правди, красу “світу єдиного” серед загального розпаду. Поєднання гідної громадянської позиції з красою поетичного слова, з цією палаючою повнотою “жаркої, важкої і повної квітки”, – ось що вражає і захоплює мене у віршах Євгена Плужника. Залишається тільки дивуватися, як могло статися таке чудо поєднання у поета, якого дожирали сухоти і на якого чекала смерть від руки варвара, чудо, зроджене у трупній атмосфері тотального голоду і терору. Цей “терор” поет геніально затаврував у своїх поезіях, і “терор” йому закидають у присуді, після чого він потрапляє в чергову пачку призначених до розстрілу. Згодом кара була замінена на найдовший у той час термін каторги – 10 років. Остання стадія туберкульозу не залишила ніякої надії на відбування цього ув’язнення на Соловках – на острів його привезли умирати. 2 лютого 1936 року Євгена Плужника не стало…
Суди мене судом своїм суворим,
Сучаснику! – Нащадки безсторонні
Простять мені і помилки, й вагання,
І пізній сум, і радість передчасну, –
Їм промовлятиме моя спокійна щирість.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Життя і творчість Євгена Плужника Життя і творчість Євгена Плужника Ім’я Євгена Плужника далеко не всім відоме. І тому, що поет працював порівняно недовго, якихось 12 років, видавши всього дві книги віршів – “Дні” (1926) та “Рання осінь” (1927), – і тому, що за певних умов його ім’я майже 20 років не згадувалось. І лише коли в 1996 році вийшла […]...
- Лірика і філософія в поетичній творчості Євгена Плужника Євген Плужник – талановитий український поет, письменник, драматург, якого не оминули жорна сталінських репресій, він один із тих, кого ми називаємо тепер “розстріляне відродження”. Із його біографії знаємо, що митець свідомо уникав політичних питань, не втручався в досить бурхливі літературні полеміки, ставився до них певною мірою скептично. Можливо, з цієї причини в його поезіях часто […]...
- Поетичний геній Євгена Плужника Він був мудрець всім мудрецям на диво, Навчав-бо щастя і навчати вмів… Є. Плужник Євген Плужник… Чи багато ми знаємо про цього оригінального і неповторного поета? У мене в руках збірка віршів поета, видана з допомогою 3. Качуровського в далекому Мюнхені. Гортаю сторінки збірки, читаю вірші, поринаю у світ малознайомого поета-українця. А через вірші поета […]...
- Творчість Євгена Плужника Реферат На тему: “Творчість Євгена Плужника” Бачив життя до останнього Дна сотнями ран! Євген Плужник Серед тих, кому судилося “Розстрiляне Безсмертя” постає талановитий поет Євген Плужник. Доля подарувала йому всього 38 лiт (1898-1936). Тяжко хворий на сухоти, вiн був заарештований i зiсланий до концтабору на Соловки, там i помер. Скiльки їх, молодих, талановитих, люблячих свiт […]...
- Життя та творчість Євгена Плужника ЄВГЕН ПЛУЖНИК (1898-1936) Псевдонім – Кантемирянин. Євген Павлович Плужник народився 26 грудня 1898 р. у слободі: Кантемирівці Воронезької губернії в родині дрібного купця: Закінчивши гімназію в м. Боброві, у 1918-1920 pp. жив на Полтавщині, працював учителем, вів театральний гурток, був актором. У 1920 р. Плужник переїхав до Києва, де навчався в Київському ветеринарно-зоотехнічному інституті (1920-1921рр.). […]...
- Хронологічна таблиця життя й творчості Є. Плужника Хронологічна таблиця життя й творчості Є. Плужника 26 грудня 1898 р. народився в багатодітній родині дрібного купця Павла Плужника в слободі Кантемирівці. 1918 р. разом із родиною переїхав на Полтавщину. 1923 р. Микола Зеров залучає Євгена Плужника до Асоціації письменників (Аспис). У 1923 р. у київській газеті “Більшовик” та журналі “Глобус” з’являються перші вірші, підписані […]...
- Поезія та творчість Є. Плужника В українську поезію середини 1920-х років Євген Павлович Плужник увійшов як співець гуманізму. Поезії його сповнені трагічного звучання: проповідям класової ненависті й безжальному братовбивству він протиставляє ідею абсолютної цінності людського життя, протест проти бездумної революційної жорстокості. Поет прагнув конкретного гуманізму, зверненого до кожної людини, яка опинилася у вирі терору й репресій і була безсилою захистити […]...
- Трагічна доля поезії “Любіть Україну” Володимира Сосюри Володимир Сосюра віддано любить Україну, народ свій, якому впродовж його тернистого шляху випало зазнати стільки кривд і поневірянь. Згадаймо Тараса Григоровича, який усе своє полум’яне життя поклав на олтар Вітчизни України, матері, неньки єдиної, найдорожчої. Про палку любов до неї він з далекої Орської фортеці посилав свій голос: Я так її, я так люблю Мою […]...
- Трагічна доля матері в поемі “Катерина” (IV варіант) Українська жінка, її характер, її душа, її доля були темою багатьох віршів та поем Т. Г. Шевченка. Достатньо лише перелічити такі з них, як “Тополя”, “Причинна”, “Слепая”, “Відьма”, “Сова”, “Наймичка”. Одним із вражаючих образів є образ довірливої Катерини із однойменної поеми. Трагедія Катерини – це рядова, дуже поширена, на жаль, за всяких часів, трагедія зрадженої […]...
- Трагічна доля матері в поемі “Катерина” (1 варіант) Поема “Катерина” належить до творів, що ввійшли до “Кобзаря”. Вона присвячена В. Жуковському на згадку про 22 квітня 1838 року – рік викупу Т. Шевченка з кріпацтва. У поемі розповідається про зведення селянської дівчини спокусником, що належав до іншого соціального стану. Трагедія Катерини полягає в тому, що вона безоглядно покохала і вірила, що сімейне життя […]...
- Трагічна доля Миколи Хвильового Могутня сила національного відродження 20-30-х років породила покоління патріотів з активною громадянською позицією, яке прийшло в українську літературу з палким бажанням змінити світ і піднести рідну культуру на світовий рівень. Серед найяскравіших літературних зірок – Микола Хвильовий, який став основоположником нової української літератури. Та як і багато інших прозаїків, Хвильовий прийшов у літературу закоханим у […]...
- Трагічна доля матері в поемі “Катерина” (3 варіант) Жіноча доля завжди хвилювала Тараса Шевченка. Написавши на початку свого творчого шляху поему “Катерина”, він протягом усього життя повертався до долі жінки в багатьох творах, – як в поемах (наприклад “Марія”, “Наймичка”, “Сова”), так і в невеличких віршах. Поема “Катерина” присвячена трагедії покритки. У творі зображено типове для тогочасної дійсності явище: зведення російським офіцером селянської […]...
- Трагічна доля галицького селянина у новелах В. Стефаника (4 варіант) У художній літературі є багато творів, які не залишають читачів байдужими, які не просто хвилюють, а вражають і навіть приголомшують. На мою думку, це можна віднести до творів Василя Стефаника про долю галицьких селян. Справді, важко знайти інше слово, щоб передати враження від них. Бо ці твори саме приголомшують! Хіба можна залишитися спокійною, прочитавши перше […]...
- Трагічна доля галицького селянина у новелах В. Стефаника (2 варіант) Багате талантами чарівне Прикарпаття. Не випадково одне з кращих його міст носить ім’я Івана Франка. Сюди він приїжджав. Тут жили й працювали його однодумці, друзі. Серед них – Василь Стефаник, письменник, визнаний одним із кращих майстрів психологічної новели в світовій літературі. Не знаю, чи знайдеться хоч одна людина, яка могла б без сліз читати “Новину”, […]...
- Трагічна доля галицького селянина у новелах В. Стефаника (3 варіант) Василя Стефаника вважають майстром соціально-психологічної новели, ставлять поряд з майстрами світової літератури. Він був новатором у літературі – його твори короткі, стислі, проте надзвичайно драматичні й напружені. Стиль письменника експресіоністичний, тобто такий, що впливає на емоції читача, створює в його уяві яскраві вражаючі образи. Майже всі твори Стефаника присвячені темі важкого життя галицького селянства, що […]...
- Трагічна доля галицького селянина у новелах В. Стефаника (1 варіант) Багато сказано й написано про нелюдські страждання українського селянства. Цій темі присвятили свої твори Марко Вовчок і Юрій Федькович, Леся Українка й Іван Франко, Ольга Кобилянська й Михайло Коцюбинський та багато інших письменників. Але найвагоміші, мабуть, твори Василя Семеновича Стефаника. Написав він мало: приблизно сімдесят новел, але написав багато, бо сказане ним – велике й […]...
- Трагічна доля підгірського селянина у творах Івана Франка Іван Якович Франко написав велику кількість прозових творів, у тому числі понад 100 оповідань. Найбільше оповідання з життя галицького селянства, яке він добре знав, бо сам з нього вийшов і не поривав з ним зв’язків до кінця свого життя. “Як син селянина, – говорив він, – вигодуваний твердим мужицьким хлібом, я почував себе до обов’язку […]...
- Трагічна доля Галілея за драмою Бертольта Брехта “Життя Галілея” Трагічна доля Галілея за драмою Бертольта Брехта “Життя Галілея” Бертольт Брехт увійшов в історію німецької літератури як оригінальний поет і прозаїк, теоретик мистецтва, але своєю світовою славою він забов’язаний театру. Драми Брехта завоювали собі сцени всього світу. Ранні твори його пов’язані з епохою Першої світової війни і революційної кризи в країні. Наприкінці 20-х років Брехт […]...
- Трагічна доля матері в поемі “Катерина” (2 варіант) Багато трагедій зазнав український народ у XIX столітті. Він страждав і через неволю, і через нестатки, і від тяжкої праці. Особливо тяжкою була доля жінки. У поемі “Катерина” Т. Шевченко показав трагедію звичайної дівчинки-селянки, причиною якої стало її кохання до москаля. Катерина кохала щиро і безоглядно. Вона вірила своєму Йванові, а він просто познущався над […]...
- Трагічна доля Есмеральди (за романом Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері”) Трагічна доля Есмеральди (за романом Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері”) І. “Собор Паризької Богоматері” – твір про сутність життя, проблеми моралі та духовної краси людини. ІІ. Есмеральда – улюблена героїня В. Гюго. 1. Зовнішня краса Есмеральди (“циганка”, “чудова, свіжа, чиста, чарівна й тендітна дівчина”; виразні очі, жваве обличчя). 2. Духовна краса дівчини (щира вдача; романтичний […]...
- Засвітилася над убогою стріхою мужицькою божа іскра (трагічна доля народного таланту у повісті Степана Васильченка “Талант”) Засвітилася над убогою стріхою мужицькою божа іскра (трагічна доля народного таланту у повісті Степана Васильченка “Талант”) “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжньо го письменника, вищою мірою був притаманний цій людині”, – керувався пристрасним прагненням послужити рідному народові, обравши його героєм неперевершених новел. Саме життя підказувало йому теми й сюжети, а прості […]...
- Трагічна доля Марії (за романом Уласа Самчука “Марія”) … І перед нею помолюся Мов перед образом святим Тієї матері святої… Т. Шевченко Видатний український письменник Улас Самчук назвав свій роман ім’ям головної героїні – Марії. Образ героїні став образом-символом, втілюючи в собі страждання всіх матерів України. Недарма твір має красномовну присвяту: “Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932-1933”. Здається, Марія […]...
- Трагічна доля селянської родини (за оповіданням Панаса Мирного “Морозенко”) Я прочитав оповідання Панаса Мирного “Морозенко” і вважаю, що всі біди сім’ї Катрі через їхню бідність. У Катрі не було коштів ні на одяг, ні на їжу. Тому Катрин син Пилипко вирішує іти посівати до хрещеного батька, щоб на Новий рік мати його була щаслива. Але як же тоді інші люди ходили до сусіднього села […]...
- Трагічна доля талановитої молоді з народу (за повістю А. Тесленка “Страчене життя”) Будучи письменником-демократом, Архип Тесленко у своїх творах порушив багато проблем, які поставила тогочасна дійсність. Серед тем, які глибоко хвилювали письменника, була й гірка доля талановитої молоді з народу, яку Тесленко добре знав. Зображення трагічної долі молоді в лабетах капіталу було тісно пов’язане з тим, що письменникові довелося пережити особисто. Архип Юхимович використовував у своїх творах […]...
- Трагічна доля Галілея (за драмою Б. Брехта “Життя Галілея”) БРЕХТ БЕРТОЛЬД (1898-1956) Німецький драматург, творець нового “епічного театру”, з життєвою позицією революціонера – прагненням змінити світ. Вершини драматургії Брехта: “Добра людина з Саузана” (1938-40), “Матінка Кураж та її діти” (1939-41), “Життя Галілея” (1938-39). У “Матінці Кураж… ” автор звертається до подій Тридцятилітньої війни (XVII століття), намагаючись застерегти сучасників від війни у майбутньому. Брехт апелює […]...
- Трагічна доля жовніра в цісарській армії в повісті Юрія Федьковича “Три, як рідні брати” Тема жовнірського життя є провідною у творчості Юрія Федьковича. У своїх творах письменник, який сам прослужив у австрійській армії десять виснажливих років, знав думки і прагнення простих солдат, з глибокою художньою силою викривав цісарську вояччину, висловлював справедливий гнів проти цього світу гноблення і насильства. Автор змальовує гірку долю селян, зневажених, безправних, яких відірвали від рідної […]...
- Одна сторінка з життя Євгена Маланюка Євген Маланюк і Наталка Левицькі-Холодна… Це наші земляки, які приблизно в один і той же час покинули межі своєї держави, зневірившись у більшовицькій ідеї. Вісімнадцятирічною дівчинкою покинула Наталка рідну Полтавщину восени 1920 року, що став фатальним і для Євгена Маланюка. Та любов до рідного краю вони пронесли через десятиліття, вболіваючи за його долю, за його […]...
- Трагічна доля героїні твору “Дівчина-чайка” Дніпрової Чайки Письменниця Дніпрова Чайка, мені здається, дуже любила море, морські краєвиди, чайок, тому й описувала їх у своїх творах. Використавши легенду про чайку, вона створила чудове оповідання “Дівчина-чайка”. Я уявляю маленьку дитину, яку морські хвилі колихали, каміння жаліло, а буря втішала. “І виросла дивно хороша дочка у старого: біла, мов піна морська… ” Дівчина не боялася […]...
- Трагедія поета-вигнанця в ліриці Євгена Маланюка (1 варіант) Коли почалися соціальні зрушення на початку XX століття, українська молодь активно стала на захист України, віддала майже всі сили, щоб рідна земля здобула незалежність. Та на жаль, кров’ю захлинулися визвольні змагання українців – на нашу землю завледи зазіхали, як на ласий шматок, вороги. Після поразки більша частина тих, хто залишився в живих, змушена була емігрувати: […]...
- Трагедія поета-вигнанця в ліриці Євгена Маланюка (2 варіант) Життя Євгена Маланюка – приклад того трагічного існування викинутого за межі рідної землі українського поета, свідомого громадянина, що не потрібний виявився Батьківщині саме тоді, коли потребував віддати всю свою долю їй. Тому лірика поета – болючий монолог емігранта-вигнанця, закоріненого в рідній землі. Портрет емігранта накреслює Євген Маланюк в “Сонетах про Орлика” – керівника козацької еміграції […]...
- Своєрідність творчості Євгена Маланюка Поезію Євгена Маланюка можна назвати автобіографічною, адже у ній митець передавав своє світовідчуття, своє розуміння подій, свідком яких він був. Воїн УПА, після поразки визвольних змагань він повинен був разом зі своїми товаришами назавжди покинути Батьківщину, стати вигнанцем. Опинившись в еміграції, він, як і багато інших, гостро переживав свою відірваність від України, мріяв повернутися на […]...
- Цікаві факти біографії Є. Плужника Цікаві факти біографії Є. Плужника Плужник усе життя повторював наче заклинання слова спокій, щирість і їх похідні. Обов’язковими у його аутотренінгу стали витримка, розважливість, той недемонстративний стоїцизм, що не зрадив йому і в останні хвилини життя. Є. Плужник помер у соловецькій тюремній лікарні. Перед смертю розпорядився, щоб його верхній одяг і пальто передали тим, до […]...
- Своєрідність художньої антитези у збірці Євгена Маланюка “Стилет і стилос” Свого часу Марина Цвєтаєва поділила поетів на визначних, великих і високих. Останні в її класифікації посідали особливе місце. Вони існували в четвертому вимірі, де дійсність не має фальші, а в житті і творчості важить одне – воля, характер, найглибша природа людського “я”. В українській літературі таким високим поетом був Євген Маланюк. Його особистість важко убгати […]...
- Художнє осмислення проблем буття людини, ностальгічні мотиви, філософічність поезій Євгена Маланюка І ти, – нащадче мій, збагнеш, Як скрізь тисячолітній порох Розгорнеться простір без меж. Збагнеш оце, чим серце билось, Яких цей зір нагледів мет, Чому стилетом був мій стилос І стилосом бував стилет. Євген Маланюк Євген Маланюк – особлива постать у розвитку української літератури, адже його спадщина – це культурологічні дослідження, літературознавчі публікації, а також […]...
- Питання національної свідомості та національної гідності у творчості Євгена Маланюка І будемо ми Дратувати залізом звіра, Руйнувати логово тьми. Є. Маланюк. “З варязької весни” Відомо, що великі поети в різні епохи знаходять своїх, читачів. Tax було з Т. Шевченком, О. Пушкіним, Дж. Байроном та іншими. Поет ніби народжується заново, бо творить не тільки для своїх сучасників. Щось подібне відбувається тепер і з творчістю Євгена Маланюка, […]...
- Образ батьківщини у творчості Євгена Маланюка (2 варіант) Творчість Є. Маланюка і до сьогодні не оцінена літературознавцями і читачами. Ми ще не до кінця усвідомили весь комплекс його ідей, настільки проникливих і далекоглядних, не відчули до кінця духу його творчості, глибинного національного світовідчуття, не оцінили естетичної своєрідності його поезії. У своїй свідомості поет глибоко закорінений у минуле України, як він сам говорить: Внук […]...
- Чарівна сила таланту (життя і творчість Євгена Гуцала) Понад тридцять років творчості Євгена Гуцала – це поєднання яскравого літературного таланту і синівської любові до України. Визначальними рисами його характеру були дитяча вразливість душі, доброта, порядність, відсутність заздрості до інших літераторів. Євген Гуцало народився 14 січня 1937 року на Вінниччині в сім’ї вчителя. Дитячі роки майбутнього письменника припали на воєнні та голодні повоєнні роки. […]...
- Творчість Євгена Маланюка на тлі історіософських пошуків “Празької школи” Творча енергія “розстріляного відродження” не зникла зовсім – вона продовжувала існувати вже за кордоном. Це відгалуження української літератури – “празька школа”. Основу “празької школи” склали вчорашні учасники визвольних боїв 1917-1921 pp., інтерновані в Польщі: О. Ольжич, Є. Маланюк, Л. Мосендз, Олена Теліга, Наталя Лівицька-Холодна, Оксана Лятуринська, Юрій Клен тощо. Після того, як Польща стала дуже […]...
- Прагнення розбудити національну свідомість у творчості Євгена Маланюка Творчість Євгена Маланюка – різноманітна й різнобарвна. Вона дісталась не лише вершин української поезії, але й вплинула на її формування як в Україні, так і за рубежем. І хоча радянська критика називала його “ворогом народу”, проте до голосу великого поета, мислителя-енциклопедиста, публіциста, історика літератури прислухалися, по-різному безумовно, реагуючи й засвоюючи його уроки. Більшу частину свого […]...
- Огляд творчості Євгена Маланюка Сам себе Є. Маланюк назвав імператором залізних строф! Ця фраза міцно вкоренилася в літературі стосовно життя й творчості Маланюка, у спогадах про нього. Значну частину творчості поета становить поезія, присвячена Батьківщині. Поезію Євгена Маланюка можна назвати автобіографічною, адже в ній митець передавав своє світовідчуття, розуміння подій, свідком яких він був. Воїн УПА після поразки визвольних […]...
Філологічний водевіль.