Твір на тему: Кабінет письменниці (твір-опис приміщення)



У нашому під’їзді живуть представники різних професій. Я не раз замислювався над тим, чи можна, якщо увійти до квартири, зрозуміти, де і ким працюють її мешканці. Таке розслідування я почав із власного помешкання.
Нас троє: батько, мама і я. Ми живемо на другому поверсі, під нами магазин, а поруч – відділення Ощадбанку. Наша квартира невелика – дві кімнати. Батьки мешкають у великій кімнаті з балконом. У кімнаті сучасний телевізор, шифоньєр, просторий диван-ліжко. Мені подобається в їхній кімнаті вмонтована в нішу шафа. Ця шафа висока

– до стелі, має сім полиць, чотири з них займають книжки, на інших – посуд. Матове скло на дверцятах не дозволяє побачити, що там на полицях. Посеред кімнати на підлозі лежить килим, товстий, різнобарвний, він поглинає наші кроки. На килимі стоїть журнальний столик. Поблизу нього – два м’яких крісла.
А ось у моїй кімнаті меблів значно менше, бо вона невеличка. Письмовий стіл біля стіни, ліворуч – вікно, за столом – стілець-крісло – дуже зручний! Навпроти столу – книжкова шафа і диван-ліжко значно менших розмірів, ніж у батьків.
Розглядаючи нашу квартиру, важко здогадатися, де працюють мої батьки. Батько
– водій тролейбуса, мама – медсестра.
Якось мене запросила до себе сусідка з третього поверху Ірина Миколаївна. Знаючи, що я люблю читати, вона подарувала мені новеньку книжку. Це був пригодницький роман. Як же я здивувався, коли на обкладинці побачив її прізвище! Мабуть, збіг, подумав я. Побачивши мій погляд, Ірина Миколаївна сказала, що вона і є автор цього роману. Я із зацікавленням почав розглядати кімнату, де було написано книжку.
На письмовому столі – комп’ютер, поруч зі столом – велика етажерка, де лежать тонкі і товсті книжки – це довідкова література, до якої звертається Ірина Миколаївна, коли працює над черговим романом. Вона бере інтерв’ю у різних людей – а інакше як вона напише книгу? Ці інтерв’ю записані на диктофон, а деякі – в товстих зошитах, що містяться на широкому підвіконні. У цій кімнаті стоїть і велика шафа з книжками. Впадає в очі старе потерте крісло. На ньому – шкура ведмедя. Виявилося, що Ірина Миколаївна, коли запрошує людину ‘ для інтерв’ю, пропонує їй це крісло, а на мініатюрний столик, покритий ошатною скатертиною, ставить гостю ласощі та чашку з кавою або чаєм. На стінах кімнати – велика кількість картин. “Наче у музеї”, – подумав я.
Навіть якщо я не знав би, що Ірина Миколаївна пише книжки, то, потрапивши до її кімнати-кабінету, безпомилково б визначив, що тут мешкає творча людина.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір як живеться людям далеко від батьківщини.
Ви зараз читаєте: Твір на тему: Кабінет письменниці (твір-опис приміщення)