Валентина Капшук – То не твоє, як не чекають
То не твоє, як не чекають,
Солодку мить, зустрітись знов,
То не твоє, як не питають,
Що на душі..то не любов.
Не те, коли тобі не вірять,
І звинувачують весь час,
То не твоє, коли не мріють,
Торкнутися руки..хоч раз..
Ти знай, що не твоє, коли,
Не б’ється серце в унісон,
Не сяють очі, хоч могли,
У серці не цвіте бутон.
Твоє – коли сміються очі,
І кожен дотик – арфи звук,
Коли спокійні дні і ночі,
І гармонійний серця стук.
Твоє – як хочеться ділитись,
Віддати всю свою любов,
За цю людину помолитись,
І милуватись знов і знов.
Коли твоє, ти надихаєш,
Іти вперед, творити разом,
Коли твоє, ти точно знаєш,
Любов не зникне, навіть з часом.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Валентина Капшук – Багато в нас речей є безкоштовні Багато в нас речей є безкоштовні, Такі як квітів аромат чи захід сонця, Як зорі стеляться чи місяць повний, Смак кави, ясний промінь у віконце.. Багато що не можна порівняти, Чи виміряти в цифрах, часом, милях, Безмежне небо, щирий сміх, дістати.. До хмарочосу суті музики, по хвилях. Багато що не можна розказати, Не вистачить всіх […]...
- Валентина Капшук – Не мовить ще ні слова, та Не мовить ще ні слова, та.. Ті вогники в очах все скажуть, Відкрилась нОва стежка, золота, Де світ та чудеса покажуть.. Ні, неможливо порівняти погляд, Що сповнений наївності й любові, Їм лиш потрібно душу поряд – Маленькі янголи, вони чудові..!...
- Валентина Капшук – Магніти, що притягують людей Магніти, що притягують людей, Відома, невідома, все ж – та сила, Причалом є нових – старих ідей, Це дійство для душі є любо-миле.. Ідеї, стЕжки, логотип життя, Традиції та стиль і поведінка, Переплітаються зі сміхом вороття, Малюється нова буття картинка. По Одному йшли, а тепер разОм, Душа цвіла – цвітуть тепер обоє, Відбувся знАчний шляху […]...
- Валентина Капшук – Прокинулась серед щасливих лиць Прокинулась серед щасливих лиць, Вітали день вони, не поспішали, Вони жилИ в цю саму мить, Образ та відчаю не знали.. Прокинулась і світло зустрічає, Кристали мрії втілились в життя.. Сьогодні наймиліший ранок, з чаєм, І джазова мелодія буття.. Навпроти найрідніші очі маю, Вітання..нОвий день для відкриттів! Це найщиріше моє щастя, знаю, І не соромитимусь більше […]...
- Катерина Кочетова – Як солодко звучить твоє ім’я Як солодко звучить твоє ім’я, Коли всю ніч зірки його шепочуть, Лишити сну мене, напевно, хочуть. Сьогодні кличе хтось тебе, не я. А, наче небо, ті блакитні очі Хвилюють душу з кожним днем сильніш – Як йти по лезам гострим босоніж, Крається серце біднеє дівоче. Як зветься те незнане відчуття, Коли думками високо літаєш, Чи […]...
- Тетяна Гапонюк – Борися! Це твоє життя! Борися! Це твоє життя! Прокинься з світу забуття! Ти хочеш бути кимось – будь! Не хочеш – назавжди забудь! Твоє життя не назавжди, Прокинься ти, прокинься ти! Яскраві барви звідусіль, Усе в твоїх руках – май ціль, І йди до неї до кінця, Бо скоро всі займуть місця, Майбутнє лиш в твоїх руках, Бори свій […]...
- Таня Гелетюк – Якщо любов – здолає все! Не говоріть багато зайвих слів – За вас усе розкажуть очі, Прошепчуть лагідні слова П’янкі і темні ночі. Вас повінчає теплий шум Біля прибою річки, І буде свідком лиш любов І сяйво зірки-свічки. Не говоріть і не кляніться На все є воля Божа! Благословення доля дасть І в горі допоможе… І хай заплутаються сни, Хай […]...
- Іван Байдак – Я не зможу купити твоє кохання Я не зможу купити твоє кохання У твоїй країні не ходить жодна валюта Я готовий його обміняти… взамін… на своє Поставлю все на червоне, опущу монету у таксофон… гудки… Їхні обірвані стукоти підіграють твоєму диханню, заграють із твоїм мовчанням, я знаю: Докурюй, випалюй, без жалю останні рядки, які на прощання сказала мені ти: Ми можемо […]...
- Олеся Крисько – Твоє фото… Записки… Букети Твоє фото… Записки… Букети… Приглядаюсь в обличчя несміло, Намагаюсь у нім розпізнати, Що за біль ти у серці носила. Що за біль, чи любов нероздільну, Чи яку невиправну утрату, Чи самотність, що так безнадійно В собі стерти хотіла, зламати. Чорні очі наповнені сумом – Чом печалі ніхто не помітив? Що тепер? Лише фото в альбомах. […]...
- Твоє тіло то є ціла історія Твоє тіло то є ціла історія. Яку говорять пошепки, Щоб не зурочити Яке торкаються мовчки, Щоб не сполохати. Твої руки так ніжно стомлені, І Блукають по моїх вигинах Зараз не втримаю спогадів Просто не втримаю. Ти відчуваєш, як солодко? Розливається теплота по зап’ястях. Нам сьогодні все дозволено За квитком, На щастя....
- Герасим’юк Василь – На зорях твоє ворожіння? На зорях твоє ворожіння? На зорях ворожу. Різдвяна вела вівчарів. Привела різьбярів. Я знаю цю древню різьбу. Так різьбити не можу. Я більше но можу. Я сам собі наворожив. А ти підведись до схід сонця, Живою водою Обмивши лице, В купині закопай пуделце. А в ньому твій волос І сіль твого тіла, Тобою Одібрані в […]...
- Твоє життя по-новому засяє Твоє життя по-новому засяє, І щастя усміхнеться на всі сто. Удача буде наче небо те безкрає, І завжди людям робиться добро. Повір у себе і повір у свої сили, Зміни життя почавши із себе. Жили ви так, і далі б були жили, Та нове щастя змінить і тебе. У Новий рік чекають люди чуда, Що […]...
- Іолана Тимочко – Слово твоє обплітає мене Слово твоє обплітає мене, мов кокон, На рукавах сорочки – сліди навиріст. Біль не зашити Навіть тонкою голкою – Вістря впивається в шкіру, Стає гострішим. Голос згори – як постріл у воду, в голову Камінь – шубовсть! – І хвиля його поглинула. Світло стає на диби́, залишає осторонь Небо і землю, Світ на поталу хвилям. […]...
- Богдан Кіселичник – Ми підсіли на любов Ми підсіли на любов Я повторюю це знов Знов інтриги, знов слова Оп’яніла голова Зустрічаю твої очі Знов не сплю я тої ночі Ми ж підсіли на любов Я повторюю це знов Посміхаєшся щасливо Це обличчя, просто диво Щось я знову відчуваю Те, що було забуваю Все минає, все походить Час усе це, налагодить Я […]...
- Павло Мовчан – “Твоє персидське око, мов графіт… “ Твоє персидське око, мов графіт, Розлінувало вицвілий вже світ. Від краплі меду враз задухмяніло, Наче стільник, моє вощане тіло. Лик проступив нерукотворний… Спаса На полотні повітря, на стіні, Немов бджола, на дні густого часу Заворушився спогад у мені. І спільним подихом задихали легені, А погляд твій занурювавсь у мене Колючим світлом, звуком дротяним, Пришпилюючи щільно […]...
- Валентина Попелюшка – Вона стояла боса між вітрів Вона стояла боса між вітрів І куталась у збіжжя поріділе. Благенький шалик ледве майорів, Але не грів, не приставав до тіла. Нарешті впав і він до босих ніг. Здригнулася і знову посміхнулась. І хто її від холоду беріг Серед осінніх посірілих вулиць? Немов жебрачка, поміж двох церков, Та не просила – щиро віддавала Вразливу, та […]...
- Олесь Гончар – Твоє ім’я Іноземка! Слово це дике Не по нутру мені. Дам тобі ймення – інше, велике, Мною відшукане в чорній війні. Будеш із ним ти прийнята всюди, Як рівня і як сестра. Над Тисою, і над Прутом, На берегах дніпра. Хто нас і чим розгородить, Ким заборонена ти? Суд? Окрім суду природи, Я всі зневажаю суди. Кордони? […]...
- Скотилась зірка на плече Скотилась зірка на плече Прошепотіла-ти одна І зашарілась на щоці Сльозинка забавна. А серце стук і стук – повір Він твій. І чари мрій І знову, знову очі зір Перлини незабутніх днів І місяць з нами в унісон Сріблинка ніжності в очах І день як рік, а ніч як сон І ти в моїх думках […]...
- Володимир Сосюра – Сталін Твоє ім’я, як сурми срібний звук, В борні за день завжди ти перед нами. Тебе до зір знесли мільйони рук, Щоб ти сіяв, як прапор, над віками. Ти нас ведеш, як вів колись давно До перемог, скоривши час і далі. Коли серця мільйонів злить в одно – Твоє це серце буде, рідний Сталін! Шумлять міста, […]...
- Полинок Валентина – Романко та ромашки (Збірка) Короткі віршики для малят БЕРЕЗЕНЬ Крап-дзень! Крапле березень. Вже потічки заструміли, Очі проліски розкрили, У струмочках вмилися, Сонечку вклонилися. ШПАЧОК У саду живе шпачок,- Чорна шапочка й бочок, Чорні крильця, Чорна спинка, Чорний весь, Мов та вуглинка. РОМАНКО ТА РОМАШКИ Вдень, увечері та ранком Мама зве мене Романком, Білі квіти ставить в чашку, Називає їх […]...
- Каменчук Валентина – У чаплі буде свято (Збірка) 1976 рік, видавництво “Веселка” ДУБКИ Я здивована стою У зеленому гаю. А дубки в легких шапках Застудились на вітрах: Кахи-ках! Кахи-ках! СИНИЧКИ У крамниці Дві синиці Продавали Рукавиці. Зайчик скік На поріжок: – дайте білий Кожушок: Хочу бути Як сніжок! БИЧОК На галявині Бичок Білий Виставив Бочок: – Я не буду Більш Брикати,- Краще буду […]...
- Твір на тему: Твоє здоров’я в твоїх руках (твір-роздум) Твоє здоров’я в твоїх руках (твір-роздум) Людина початку XXI століття особлива, бо живе в екстремальних умовах, дихає забрудненим повітрям, п’є воду, на яку страшно навіть дивитись, до тога ж ми привчились труїти себе медикаментами. Сучасна людина майже не звертає уваги на своє здоров’я, палить, вживає алкоголь. Але її ресурси не можуть бути невичерпними. Ми беремося […]...
- Твір на тему: Вірю в твоє майбутнє, Україно! Україна – це історія народу, який упродовж багатьох років боровся за свою свободу й незалежність. Це її славні лицарі: Петро Сагайдачний, Іван Сірко, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Устим Кармелюк, які віддали своє життя за щастя народу. Це відомі всьому світові діячі української культури: Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка, М. Коцюбинський, О. Гончар, М. Лисенко, […]...
- Богдан Согор – дорога життя Біжи, кричи, моли про допомогу, А навкруги лиш власна тінь і срах, Ти сам повинен побороти цю знемогу, Один пройти цей кам’янистий шлях. Був впевней ще вчора, що сьогодні, Знов успіх подарує новий день, Чому ж сидиш тепер немов в безодні, І з уст твоїх не чути радісних пісень. Хоч вчили нас ніколи не здаватись, […]...
- Олеся Крисько – Якби ж ти слухав стук мого серця Якби ж ти слухав стук мого серця, Та рахував би його удари, Розшифрував би у його герцах Всю потаємність ранкових марень. Якби ж відчув ти чим пахне небо, Пташиних співів весняні ноти, Що невагомо ллються у вуха Якби ж ти знав це, якби ж ти слухав! В передсвітанні, як завжди, знову Ховаю в грудях той […]...
- Біографія Валентина Тарнавського З усіх вісімдесятників Валентин Тарнавський чи не найзагадковіша постать свого покоління. Він завжди тримався осторонь і перебував у затінку літературного процесу. Хоча його творчість дивує і викликає повагу. Якби українська проза пішла за Валентином Тарнавським, то зайняла б таку нішу в сучасній європейській літературі, яку завдяки Патрику Зюскінду і Бернгарду Шлінку сьогодні займає німецька проза. […]...
- Життєпис Валентина Чемериса Валентин Чемерис Валентин Лукич Чемерис народився 8 липня 1936 року в с. Заїченці на Полтавщині. Сорок років (з 1953 року) жив і працював у Дніпропетровську, де й розпочався його творчий шлях. 1971 року закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. О. М. Горького. Працював у радгоспі, на ряді підприємств Придніпров’я, в редакціях обласних газет, […]...
- Відчуття Те, що відчуваю Не забутннє із тобою. Це як новий елемент життя, Але відкривши очі не бачу Тебе поряд із собою. Ту, що так жадав. Заради якої на все готовий. Пришвидчити час… І навіть стук серця в своїх грудях. Зробити сонячне проміння яскравішим, Або стати клаптиком тебе. Хоча тобі і все одно Хоча і не […]...
- Лишають дітям – Чубач Ганна Лішають багатство дітям: Квартиру, машину, дачу. Я також своє багатство Даремно сама не розтрачу. Залишу допитливій доні На обрії небо погоже, Дні роботящі, ночі безсонні Все те, що прожити не зможу. Лишають багатство дітям. Радіють чи, може, бідніють? Спокійні, упевнені, ситі Самі залишить не зуміють. Залишу довірливій доні Слова, що од віку правдиві, Любов у […]...
- Олена довганюк – Віддай мені мою частинку неба Віддай мені мою частинку неба, Нічого більше не візьму у тебе. Віддай мені назавжди лиш його, Частинку серця і життя мого. Тебе благала і просила, Й чекала, скільки було сили, Віддай мені тепер його, віддай, Натомість, все що маю – забирай. Від дня до дня останній час живу, Я прірву пустоти твою долаю. Чекання довгу […]...
- Камінчик Валентина – Біографія Камінчик Валентина Віталіївна народилася 11 квітня 1956 р. в с. дружня Бородянського району на Київщині. Закінчила факультет журналістики Київського університету, курси болгарської мови при Софіївському університеті. Автор збірок “У чаплі буде свято”, “Ходімо з нами по гриби”, “Носять зайчики гостинці”, “Чому ведмедик зажуривсь”; статей з проблем сучасної української літератури для дітей. Перекладає з болгарської мови....
- Ткаченко Валентина – Біографія Валентина данилівна Ткаченко (6 березня 1920, Корюківка – 19 грудня 1970, Київ) – українська радянська поетеса. Народилася Валентина данилівна Ткаченко 6 березня 1920 року в містечку Корюківка на Чернігівщині в родині робітника. Після Харківського технікуму культполітпросвіти, відчувши потяг до літератури, вступила до Київського університету на філологічний факультет (1940-1941 ). добра, привітна, комунікабельна, вона одразу знайшла […]...
- Катерина Кочетова – Заховай мене у обійми і не відпускай Заховай мене у обійми і не відпускай, З насолодою буду вслухатись у твоє мовчання, Що тобі мене мало, на мить усе ж забувай, Бо твій погляд і так найщирішим стане зізнанням. І пробач мене за розмови, що ти обминав, Адже в світі не все пояснити можна словами. Ти від серця до серця на відстані шлях […]...
- Тарас Шевченко – Заросли шляхи тернами Заросли шляхи тернами На тую країну, Мабуть, я її навіки, Навіки покинув. Мабуть, мені не вернутись Ніколи додому? Мабуть, мені доведеться Читати самому Оці думи? Боже милий! Тяжко мені жити! Маю серце широкеє – Ні з ким поділити! Не дав єси мені долі, Молодої долі! Не давав єси ніколи, Ніколи! ніколи! Не дав серця молодого […]...
- Дмитро Загул – “Я спитав, чи ти кохала… “ Я спитав, чи ти кохала, Чи пізнала вже любов? Чи щовечора зітхала Після зустрічей, розмов? Ти на жовтому пісочку Пишеш пальчиком: люблю… Змиє хвиля по часочку Першу відповідь твою. А моя любов не перша… Але все забуду я, На скрижалях свого серця Я вписав твоє ім’я. ІЗ ЗБІРКИ “З ЗЕЛЕНИХ ГІР”, З ЦИКЛУ “ЛІРИКА ІІ”...
- Руданський Степан – Моя смерть Прийшла смерть моя, Легке точиться… Ти мори, маро, Коли хочеться. Я віддам землі Всі кісткі мої, А на світ пушу Лиш щілки мої! Не умруть вони: Кожна щілочка Полетить жива, Як та пчілочка; Полетить жива І покотиться, В сотні, тисячі Переплодиться. І я знов живий Світ оглядую, Смерті першої Не пригадую. Прийде друга смерть – […]...
- Краткое содержание Валентин и Валентина – Рощин Михаил Михайлович Валентин и Валентина Краткое содержание пьесы Ействие происходит в наши дни в большом городе. Комната в стиле пятидесятых годов. Вечерний чай. В кресле бабка Валентины, рядом Валина мать, у зеркала – Женя, старшая сестра. Ждут Валю. Мать возмущается. Ей кажется, что Валя слишком распущена: в метро та шла в обнимку с молодым человеком. Мать думает, […]...
- Таня Крисюк – Закохана в осінь Закохана в осінь, залюблена в весну. Самотня навіки, хоча й не одна. Ти знаєш, так хочеться інколи жити, Щоб пити лиш ранки прозорі до дна. Шукати скарби у очах перехожих, Писати листи невідомо кому, В надії, що жоден із них вже ніколи… Ніколи не втрапить у руки йому. Хворіти красою і марити літом, Гуляти босоніж […]...
- Мілена – Про що так часто голос твій мовчить? Про що так часто голос твій мовчить? І де ти є, коли разом зі мною? Чи чуєш ти, про що той стук кричить? Чи знаєш, де блукаю я самою? Чи бачиш біль нестерпний у очах, Який ковтати стало далі важче? Чи ніс би мою мрію на плечах, І не сміявся б, як душа заплаче? Ти […]...
- Старий рояль давно вже не звучить Старий рояль давно вже не звучить, Не чуть акордів від гітари, І ніжний голос вже давно мовчить, І світле небо затягнули хмари. Нема образ й недоліків не залишилось Лиш тиха пам’ять у старих фотоальбомах І світла тінь від ніжності твоїх очей. Немає сил і навіть шепоту уже немає, Куди поділась ти? І щастя де зникає? […]...
Вірш хотіла б я п!с нею стати.