Викриття злодіянь проти народу в “Посланні до єпископів… ” (2 варіант)
У 1596 році в Україні була створена унія, що мала би об’єднати православну та католицьку церкви. Уніати повинні були коритися Папі Римському, але це не подобалось як священикам, так і простому люду. Тим більше, що єпископи уніатської церкви, розбагатівши та здобувши високі посади, забули Христові заповіді. І. Вишенський, православний чернець, глибоко переживав через те, що творили уніати на українській землі, і почав жорстоко викривати їх у своїх посланнях.
У “Посланні до єпископів… ” І. Вишенський малює не дуже привабливий образ
У той час, як бідному часом немає чим прикрити свою наготу, єпископи одягають у розкішний одяг не тільки
І. Вишенський показує, як нажилися ці єпископи на високих посадах, згадуючи про життя кожного з них. Наприклад, Потій перед тим, як став каштеляном, мав “тільки чотири слуговини і в одежі, яка барва вміститися могла, за собою волочив”. А нині має і багато служників, і дорогий одяг.
І. Вишенський протиставляє цих служителів Христа бідним хлопам. Перші, на його думку, подібні до тих архієреїв, що замучили Христа. А хлопи – то справжні віруючі, і вони є чесніші і кращі від священиків, а тому заслуговують на Божу благодать.
На відміну від хлопів, над душами єпископів панує диявол, а отже, не знатимуть вони Божого раю.
І. Вишенський викрив усі пороки священиків, які замість того, щоб і словом, і ділом служити Христові, насправді не тільки користуються усіма земними благами, але і роблять це за рахунок ближніх – бідняків. І. Вишенський був першим, хто виступив в українській літературі проти експлуататорів, і першим, хто почав захищати гноблених.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Викриття злодіянь проти народу в “Посланні до єпископів… ” (1 варіант) Пнуться рівні скелі Афонської гори до неба, піднімається море до скель, демонструючи вічне бажання дістатися того, що вище. Високого і чистого неба прагнула душа Івана Вишенського – поета в миру, аскета в Бога. Поніс свою душу високо над злободенними і земними спокусами, а тіло назавжди заховав в печері Афонської гори. Будучи людиною кришталево чистою, пристрасно […]...
- Послання до єпископів (дуже стисло/скорочено) – Вишенський Іван Послання пишеться у відповідь на “Оборону згоди з латинським костьолом та вірою, що Риму служить”, яке підписали архієпископ Михайло, єпископи Потій, Кирило, діонісій і Григорко, представники вищого духовенства, що погодились на унію – об’єднання католицької та православної церков. Він називає їх унію – “гадючою унією”, дивується, чому вони вважають себе святими, хоча нічого для святості […]...
- Послання до Єпископів (скорочено) – Вишенський Іван (пр. 1545 -20-ті роки XVII ст.) Уривки Твір починається з глузливого звернення до архієпископа Михайла та ще п’яти єпископів, які підписали унію: “Вельможним їх милості панам”. до автора “Послання” дійшов плід їхнього “подвигу, праці, ретельності і старання, писання під назвою “Оборона згоди з латинською церквою і вірою, що служить Риму”. Характеризуючи своїх ідейних супротивників, як […]...
- Послання до Єпископів (уривки) – Вишенський Іван Уривки Твір починається з глузливого звернення до архієпископа Михайла та ще п’яти єпископів, які підписали унію: “Вельможним їх милості панам”. до автора “Послання” дійшов плід їхнього “подвигу, праці, ретельності і старання, писання під назвою “Оборона згоди з латинською церквою і вірою, що служить Риму”. Характеризуючи своїх ідейних супротивників, як “піклувальників і будівничих тієї названої згоди, […]...
- Іван Вишенський – видатний полеміст-сатирик давньої української літератури Серед письменників давньої української літератури найвидатнішим полемістом кінця XVI – початку XVII століття був Іван Вишенський. На жаль, біографічних відомостей про цього письменника-полеміста дуже мало: лише те, що був він людиною освіченою, а в 30-35 років постригся в ченці, став монахом-аскетом, переселився у Грецію на Святу гору, на Афон. На Афоні І. Вишенський почав свою […]...
- Роздуми про долю рідного народу в посланні Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм… “ В історії кожної літератури є твори, які володіють магічним даром безсмертя. Саме до таких шедеврів належить поезія Великого Кобзаря. Йому було властиве глибинне відчуття кревної причетності до долі рідного народу, до його трагічної історії. Саме тому він спрямовує свої твори на захист пригнобленого люду. З творчої скарбниці Т. Шевченка можна виділити твір, який, на мою […]...
- Роздуми про долю рідного народу в посланні Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм… “ В історії кожної літератури є твори, які володіють магічним даром безсмертя. Саме до таких шедеврів належить поезія Великого Кобзаря. Йому було властиве глибинне відчуття кревної причетності до долі рідного народу, до його трагічної історії. Саме тому він спрямовує свої твори на захист пригнобленого люду. З творчої скарбниці Т. Шевченка можна виділити твір, який, на мою […]...
- Зображення героїчної боротьби українського народу проти іноземної навали у козацьких літописах В історії української літератури XVII-XVIII століть визначне місце посідають літописи, головною темою яких було зображення визвольної війни 1648-1654 pp. під проводом Богдана Хмельницького проти польсько-шляхетських загарбників. Поширення цього жанру зумовлено тим, що він міг найпослідовніше і найповніше відбити знамениті події. Вершину українського літописання XVII-XVIII ст. складають твори Самовидця, Григорія Грабянки та Самійла Величка. Вони найтиповіше […]...
- Викриття і заперечення прислужництва та зазнайства в байці “Цуцик” (2 варіант) Спогади дитинства… Найяскравіші спогади в житті. Слухаючи казки старої бабусі, Леонід Глібов так і уявляв перед собою тварин, які були добрими і злими, багатими й бідними. Були серед них пани й кріпаки. Усе, як у людей. Мабуть, ще тоді, у ранньому дитинстві, прокинувся у хлопчика талант, який через багато років прославив Леоніда Глібова – найвидатнішого […]...
- Відображення в повісті Івана Франка “Захар Беркут” героїчної боротьби народу Русі в XIII столітті проти татаро-монгольських нападників Відображення в повісті Івана Франка “Захар Беркут” героїчної боротьби народу Русі в XIII столітті проти татаро-монгольських нападників Іван Франко був визнаним істориком, цікавився історичним минулим своєї батьківщини, написав багато художніх творів і наукових праць. Найвідомішим художнім твором Івана Франка на історичну тему є повість “Захар Беркут”, написана на конкурс, оголошений редакцією журналу “Зоря” (1882), і […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” (2 варіант) Завжди існувала нерівність: бідні – багаті. А до скасування кріпацтва жили кріпаки гірше за худобу. Люди не мали права вільно пересуватись, не могли одружитись без дозволу панів. Пан Нимидори не дозволяв їй одружитись, бо у нього тоді залишалося замало кріпаків. Молодят врятувала лише щаслива випадковість – хлопець і дівчина одружились і переїхали в село, де […]...
- Чіпка Вареник – бунтар, борець проти соціальної неправди (3 варіант) У романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” зображено життя народу і його боротьбу за своє право бути вільним. В основу роману було покладено історичні факти. Панас Мирний використав розповідь про Василя Гнидку, який, на думку автора, є “безталанна дитина свого віку, скалічений виводок свого побуту, пригніченого усяким панством”. У романі П. Мирний намагається не […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) (5 варіант) П’єса Карпенка-Карого “Сто тисяч” по праву належить до кращих сатиричних комедій в українській драматургії. В основу п’єси покладений життєвий матеріал, і нічого вигаданого в ній немає. У центрі комедії – образ жадібного Герасима Калитки. Можна впевнено сказати, що прагнення до збагачення – основний зміст життя Калитки. Він любить землю, але чому ми засуджуємо цю любов? […]...
- Викриття і заперечення прислужництва та зазнайства в байці “Цуцик” (1 варіант) Л. Глібов все життя глибоко симпатизував пригнобленим. У своїх байках багато уваги він приділяє викриттю соціальної несправедливості тогочасного суспільства. Панських прислужників Л. Глібов висміяв у байці “Цуцик”. Ця байка написана у формі діалогу між ледачим Цуциком і трудівником Бровком. Пес Бровко стереже двір “і день, і ніч”, але життя його не солодке: Всього доводиться терпіти… […]...
- Чіпка Вареник – бунтар, борець проти соціальної неправди (4 варіант) Життя – що стерняста нива: Не пройдеш, ноги не вколовши. П. Мирний Панас Мирний – один з найвидатніших письменників, продовжувач традицій Т. Шевченка, творець романів і повістей з народного життя. Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” був одним із Перших зрілих творів П. Мирного, перша редакція якого – повість “Чіпка”. Чіпка і є головним […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” (1 варіант) Вже дуже давно у нашому суспільстві немає таких понять, як “кріпак”, “панщина”. Важко собі уявити, що колись люди не належали самі собі, платили “подушне”, працювали на панському полі, а своє жито осипалося. Саме ці події І. Нечуй-Левицький відтворив у повісті “Микола Джеря”. В образі Миколи втілено ідеї усіх борців, що казали: “Досить! Не будемо працювати […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) (2 варіант) І. Карпенка-Карого хвилювали проблеми українського селянства, його важка доля Письменник-демократ зневажав прагнення глитаїв до збагачення, що засліплює цих людей, вбиває в них почуття любові, дружби, вірності. У своїй комедії “Сто тисяч” він показав на прикладі головного героя Герасима Калитки, як низько може впасти людина, що в житті має лише один інтерес – гроші. Калитка втратив […]...
- Чіпка Вареник – бунтар, борець проти соціальної неправди (1 варіант) Найбільший твір Панаса Мирного, роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, спочатку задумувався як повість “Пропаща сила”, але пізніше під впливом брата – Івана Білика – письменник доповнив і дещо переосмислив свій первинний задум. У результаті перед читачем постає широке тло дії -. історія України на прикладі села Піски, а на цьому тлі показане життя […]...
- Чіпка Вареник – бунтар, борець проти соціальної неправди (5 варіант) Соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, що спочатку мав назву “Пропаща сила”, належить перу двох авторів – Панаса Мирного та Івана Білика. Цей роман є одним з найвизначніших творів української реалістичної літератури, в якому на тлі суспільно-історичних подій відтворено трагедію чутливої душі і сильної натури, що поєдналися в образі головного героя Чіпки Варениченка. […]...
- Чіпка Вареник – бунтар, борець проти соціальної неправди (2 варіант) Перший в українській літературі соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” був написаний Панасом Мирним у 1875 роді, надрукували його в 1880 році в Женеві. В романі подано широку панораму селянського життя пореформених часів – так званого періоду “голодної волі”, коли селянам начебто “дали волю”, та не дали землі. Головний герой твору – Чіпка […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” (3 варіант) Видатний письменник своєї епохи І. С. Нечуй-Левицький всю свою творчість присвятив зображенню складного життя українського покріпаченого селянства. В багатьох творах він описував боротьбу людей з панським гнітом. У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено життя кріпаків з села Вербівка. На фоні прекрасної природи розгораються усі події. “Дивишся й не надивишся” на ці білі хатки, […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) (ІІІ варіант) Під час перебування І. Карпенка-Карого з дружиною у вигнанні в станиці Костянтинівський, він багато спілкувався з селянами. Одного разу, обідаючи в трактирі, драматург почув історію про те, як багатого мужика обдурили шахраї, продавши замість фальшивих грошей прості папірці. Цей випадок був використаний автором, що вже давно хотів прилюдно осудити сільських багатіїв нового типу, у комедії […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) (IV варіант) “Сто тисяч” – це один з найкращих сатиричних творів І. Карпенка-Карого. Автор викриває експлуататора, його нестримний потяг до багатства. Г. Калитка, головний герой комедії, володіє степами, має декілька економій, велику кількість різних управителів, які по натурі такі ж жадібні, як і їх хазяїн. У гонитві за грішми багатій раз у раз потрапляє у смішні обставини, […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) (1 варіант) І. Карпенко-Карий цікавився проблемами українського села. Він завжди хотів усвідомити причину виникнення селянина нового типу – п’явки-глитая, який збагачувався за рахунок народу. Обурюючись хижаками нового часу, письменник висміяв їх у своїй комедії “Сто тисяч”. Головний герой п’єси – багатий мужик Герасим Калитка, всі помисли якого спрямовані на придбання землі. Заради цього він накопичує гроші. Калитка […]...
- Іван Вишенський – видатний український полеміст Історична доба, в яку жив Іван Вишенський, була складною і суперечливою, а сама постать Івана Вишенського оповита легендами, багато чого з його життя залишається невідомим для нас і, зважаючи на прірву часу, яка розділяє нас із ним, вже таким і залишиться. Саме життя Івана Вишенського викликає багато питань. Він народився в невеличкому містечку Судова Вишня, […]...
- Образ народу в комедії “Хазяїн” (1 варіант) І. Карпенко-Карий був добре ознайомлений з життям сільських багатіїв, з методами збагачення, завдяки яким звичайні, але спритні селяни своїм майном та прибутками зрівнялись з поміщиками-дворянами. П’єса є злою сатирою на любов до стяжання заради стяжання. Головна діюча особа – Пузир – колишній “мужик”, що тепер розбагатів такими методами. Є в п’єсі жертви Пузиревого “хазяйнування”. У […]...
- Образ народу в комедії “Хазяїн” (2 варіант) Як ми знаємо з історії і народознавства, українці споконвіку займалися хліборобством. Тому коли ми говоримо про Народ, найчастіше маємо на увазі саме селян. Але наприкінці XIX сторіччя нові умови життя породили іншу верству суспільства – робітників. У п’єсі “Хазяїн” народом і є багаточисленна маса незаможних, а часом і безземельних селян, що поступово перетворюються у робітників. […]...
- Поетичний образ дівчини з народу (за п’єсою “Наталка Полтавка”) (1 варіант) І. Котляревський – не тільки перший письменник нової української літератури, але й власне перший український драматург. У своїй п’єсі він зобразив життя простих людей, показав і їх позитивні, і негативні риси. Головна героїня твору – Наталка – є уособленням ідеалу простої української дівчини. Хоч і народилася та виростала Наталка у заможній родині, але ніколи не […]...
- Показ війни як трагедії народу (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (1 варіант) Народжений і вихований українським степом, Юрій Яновський одержав від природи романтичне світовідчуття. Він закроєний був на високе місце в царині художнього слова і зайняв його поруч із найвидатнішими постатями національної культури. У середині 30-х років XX століття Юрієм Яновським був написаний дивний і прекрасний історико-революційний роман у новелах “Вершники”, сповнений трагізму і водночас світлої радості […]...
- Відображення почуття патріотизму в посланні “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм… “ Для кожної людини є на землі щось найголовніше, найдорожче, найсвятіше, щось таке, до чого вона ставилась з особливою шанобливістю. Для Тараса Шевченка такою святинею була рідна Україна та її народ. Йому було властиве глибинне відчуття кревної причетності до долі рідного народу, усвідомлення масштабності його історії і неповторності культури. Із творчої скарбниці Тараса Шевченка можна виділити […]...
- Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу (3 варіант) Неможливо ні з чим порівняти той страшний голодомор 1933 року. Він був зроблений штучно, щоб знищити більшість українців, які славилися своїм волелюбством і не хотіли миритися з новим порядком володарювання. Щоб ніколи ми не змогли забути про ці страшні події, Василь Барка та інші українські письменники написали свої правдиві твори. Наче крик душі, залишилися їхні […]...
- Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу (2 варіант) Нічого страшнішого за голодомор, мабуть, не відбувалося в українській землі. Про нього пам’ятають як про нашесть, яка змела з лиця землі більшість українців, вкоротивши віку і старим людям, і маленьким дітям. Здавалося, що українців збираються зовсім знищити. Мабуть, так і було, бо письменники, яким довелося жити в ті роки й які не схотіли мовчати, намагаючись […]...
- Опис звичаїв та новорічних обрядів українського народу (за оповіданням “Новолітування”) (2 варіант) Наш український народ завжди суворо дотримувався своїх давніх звичаїв. Від прадіда до діда передавалися вони, від батька до сина. Усе це – магічні дії, пісні – мало допомогти досягти успіху, бути здоровими, щасливими, багатими. Багато цікавого є у творі Бориса Харчука “Новолітування”. Автор так описує цей звичай: у хату заходить найстарший чоловік з житнім снопом, […]...
- Відображення волелюбності трудового народу в оповіданні “Дорогою ціною” (3 варіант) Оповідання “Дорогою ціною” – один з кращих творів М. Коцюбинського. Автор розкрив правдиві картини підневільного життя кріпаків, їх нестримне прагнення до волі. Це є головною темою оповідання. Головні герої твору – Остап і Соломія – втілення волелюбності українського народу. Панщина нещадно покалічила їхнє життя. З гіркотою згадує Остап, що вони були лише “панською худобою”. Тяжка […]...
- Проблема національного відродження українського народу в ранній творчості П. Тичини (2 варіант) Музика весняної пори, що символізувала початок нового життя на початку двадцятого століття, зазвучала у “Сонячних кларнетах” – збірці поезій молодого поета, що поспішав назустріч не тільки власній долі, а й змінам у суспільстві, поета, чий голос зазвучав на всю Україну, збуджуючи її від зимового сну, Висловлюючи її думки і почуття, поета, якого буде названо “співцем […]...
- Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій (за байкою “Ведмежий суд”) (ІІІ варіант) Є. Гребінка, як і всі передові люди того часу, вважав, що кріпацтво – лад несправедливий. Протест ліберальної інтелігенції проти несправедливостей соціального устрою письменник відобразив у своїй байці “Ведмежий суд”. Байкар змальовує несправедливий суд. Попелястого Вола, що уособлює собою селянина, Лисичка звинуватила у тому, що він “на панській винниці пив, як мошенник, брагу, їв сіно, і […]...
- Трагічні картини важкого минулого українського народу в романі “Маруся Чурай” (1 варіант) Важко тій країні, яка не має своєї історії; важко тому народові, хто її забуває. А ще важче тій нації, яка не знає своєї історії. Була та й є своя історія і в українців. Історія страшна і кривава, історія трагічна і непідвладна людському суду. Неможливо стерти з пам’яті людської тяжкі картини і нападу ординців, і стрілянини […]...
- Показ війни як трагедії народу (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (2 варіант) У листі до Ю. Яновського Олесь Гончар писав, що ця книга “творилась при такій духовній погоді, при високих температурах для творчої спеки, що й “Слово о полку”. Таким чином справжній художник слова вшанував творчий здобуток іншого художника. І події, і народні герої зображуються в романі в піднесеному й героїчному ключі. Дух народної героїки загалом був […]...
- Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу (1 варіант) Є в історії нашої країни сторінки, які чомусь і не хочеться згадувати, настільки вони страшні, настільки жахають усіх своїм натуралізмом та, на жаль, ганебністю. Це, зокрема, голодомор 1933 року Але про нього треба пам’ятати, щоб не допустити повторення, яке може назавжди припинити написання нових сторінок української історії. Жили на українській землі письменники, які не схотіли […]...
- Вияв мужності й стійкості борців за визволення трудового народу з-під гніту (за поезією “Каменярі”) (3 варіант) І. Франко через усе життя проніс любов до трудового народу і прагнення полегшити його життя. Творчість письменника – це спроба наблизити прекрасне майбутнє нашої Батьківщини. І незважаючи на те, що досягнути цієї високої мети надзвичайно важко, І. Франко та тисячі таких же невтомних працівників готові присвятити цьому все життя. У поезії “Каменярі” бачить поет себе, […]...
Росповідь моя кімната.