Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу (за творчістю Василя Симоненка)
Я живу тобою і для тебе.
Вийшов з тебе, в тебе перейду,
Під твоїм високочолим небом
Гартував я душу молоду.
В. Симоненко
Василь Симоненко – великий син українського народу, геніальний поет. Його світлій пам’яті, його палкому* і ніжному слову я хочу присвятити свій твір.
В оточенні дідуся і матері промайнуло дитинство майбутнього генія. Він ріс, мужнів, як молодий дубок. Любив матір, любив дідуся, який замінив йому батька і став найпершим і наймудрішим порадником у житті. Дідусь розповідав онукові не тільки казки, він
Ти знаєш, що ти – людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя – єдина,
Очі твої – одні.
Блискавично промайнуло дитинство, і ось уже Василь – студент Київського університету. А з серця просяться на папір, до людей щирі та привітні вірші. Й увічнюються в цих віршах до щему рідні люди – дідусь, мама, родичі, односельці. Вони ж бо і є Народ.
У Симоненкових рідних Біївцях жила маленька, майже непомітна бабуся. Звали її Онисею. Жила сама-самотою: три сини, три орли загинули на фронті, їй поет присвячує свій вірш “У баби Онисі було три сини”:
Щоб знали майбутні
В щасливій і гордій добі:
Їх горе на утлії плечі
Онися взяла собі.
Якби не складалося життя Василя, а юність брала своє, весняними вітрами мрій, неспокою, натхнення шугає у скронях, ніжним квітом любові спалахує в серці. І те п’янке, юне, солодке переливається в чарівну поезію:
Вітер пісню співа стоголосо.
Але раптом в екстазі німім
Зупинивсь біля тебе і млосно
Зазітхає у волоссі твоїм.
Василь любив правду, ненавидів зло. Умів любити так щиро, ніжно, самозречено, як ніхто на світі:
Ображайся на мене, як хочеш.
Зневажай, ненавидь мене –
Все одно я люблю твої очі
І волосся твоє сумне.
Умів Василь Симоненко і ненавидіти підлість, сваволю, лицемірство. По-лицарськи поет боровся з чорною кривдою і рядками своїх віршів, і друкованими статтями. Це накладало свій відбиток. Тяжко жилося поетові такої громадянської мужності. Оті відгодовані демагоги і брехуни не могли подарувати йому такого нечуваного вільнодумства, простити правду. І не прощали… Похмура політична зима дедалі лютішала. Побільшало цькувань, наклепів, звинувачень. В цей час Симоненко звіряється лише своєму щоденнику. Він пише про те, що втрата мужності – це втрата людської гідності, котру він ставить понад усе. Навіть над самим життям. Але скільки людей рятували своє життя в нікому непотрібному животінні.
На 28-му році згасла Симоненкова зоря, та навіки він залишився з нами, і його любов і мука, його радість і гнів, його вогненна поезія з нами:
Україно! Ти моя молитва,
Ти моя розлука вікова.
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Поет вірив, що проллється він крапелькою крові на українське священне знамено – і спалахне яскраве світло. Саме тому, що він жив, любив і ненавидів, страждав і згорів за рідну землю, за народ, Батьківщина повік не забуде його.
Симоненко сьогодні – символ незнищенності українського духу, символ правди і сумління:
Син мужицький. Золоте коріння.
Одчайдушна блискавка брови.
Спалах – і холуйське павутиння
Запалив пожаром голови.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу” (творчість Василя Симоненка) “Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу” (творчість Василя Симоненка) Суворі юнацькі очі уважно дивляться на нас з обкладинки книги. Очі людини, погляд якої, попри всі життєві негаразди, залишився вольовим, пронизливим і відвертим. Юнак, що вмів по-справжньому любити і страждати, що не тільки своїми творами, а й своїм життям довів вірність добру […]...
- “Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу” (за поезією В. Симоненка) (1 варіант) Можна жить, а можна існувати, Можна думать – можна повторять. Та не можуть душу зігрівати Ті, що не палають, не горять! В. Симоненко. Можна У часи масових повоєнних репресій, коли будь-яка прогресивна думка переслідувалась, жодна з них не могла втілитись у життя, Василь Симоненко відверто заявив про своє прагнення до правди, до пошуку істини і […]...
- “Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу” (за поезією В. Симоненка) (2 варіант) Ніколи український народ не забуде найстрашнішої трагедії в історії України – кривавого терору часів сталінщини, хрущовщини і брежнєвщини. Скільки лише за цей час загинуло невинних людей, а також “розумників із гнилої інтелігенції”, як тоді називали письменників, художників та інших, які виступали проти існуючого ладу і не хотіли “присмоктуватись” до нього. Сюди відноситься талановитий поет, сурмач […]...
- Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу (Василь Симоненко) Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу (Василь Симоненко) Якщо ти дійсно служиш правді, а не злу – Чому ж у щирості вбачаєш крамолу? / В. Симоненко “Пильному” / Василь Андрійович Симоненко – великий син України, її геніальний поет. Він умів любити так щиро, так ніжно, так самозречено, як, мабуть, ніхто на […]...
- “Я хочу правді бути вічнім другом і ворогом одвічним злу” (В. Симоненко) Василь Симоненко… Сонячне, палахкотливе ім’я цього поета пломенітиме для нових і нових поколінь полосуючим, тривожно-радісним сяйвом непотьмареної правди, непоганьбленої духовності. Він – один з найталановитіших виразників дум і прагнень рідного народу, своєї доби, він і словом і життям своїм ствердив загальнолюдські здобутки й ідеали. Твори митця дістали всенародне визнання, стали виразом правди і совісті поколінь, […]...
- “Ти знаєш, що ти – людина… ” (за творчістю Василя Симоненка) Твір Василя Симоненка “Ти знаєш, що ти людина… ” можна вважати гімном людській гідності. Ці рядки, звернені до сучасників, прозвучали в умовах виховання поваги до держави, а не до людини. І це є знаменною ознакою того часу, зараз ми вже знаємо, що то був тоталітарний режим. Бо, не дай Боже, звичайна людина усвідомить таку просту […]...
- “Ти знаєш, що ти – людина” (за віршем Василя Симоненка) I. Василь Андрійович Симоненко – талановитий український поет (поезії В. Симоненка притаманний дух непоборності, вогонь неспокою, жага гуманізму). II. Ідея неповторності людського “я” в творчості В. Симоненка. 1. Ствердження поетом унікальності людини (людина для Симоненка поняття не біологічне, а духовне: Ти знаєш, що ти – людина. Ти знаєш про це, чи ні? Усмішка твоя – […]...
- Творче кредо Василя Симоненка Творче кредо Василя Симоненка У 60-ті роки XX століття в українську літературу ввійшов молодий, але талановитий, із великим творчим потенціалом поет, який згодом став символом правди художнього слова і незрадливої любові до України. Ім’я цього поета – Василь Симоненко. Тема рідної землі, України – провідна у ліриці поета: Україно! Ти для мене – диво! І […]...
- Основні мотиви лірики Василя Симоненка Основні мотиви лірики Василя Симоненка В. А. Симоненко – поет прекрасної, але трагічної долі. Він прагнув сказати правду про свій час і про себе, розвінчати добу сталінського культу, відродити загальнолюдські моральні й духовні цінності. Його творчість була теплим подихом вітру після важкої крижаної зими, першою ластівкою, що, на жаль, не принесла з собою весни. В. […]...
- “Ти знаєш, що ти людина?” (за творчістю В. Симоненка) В. Симоненко належить до руху шістдесятників, що виник за часів так званої відлиги. Це були молоді люди, які вперше за багато років насмілилися вголос сказати те, що думають. На відміну від своїх попередників, які оспівували робітничий клас як єдине ціле, поети-шістдесятники звернули свій погляд на звичайну людину, її турботи, почуття, оригінальність. В. Симоненко у своїй […]...
- Образ України у творчості Василя Симоненка Образ України у творчості Василя Симоненка. “Я – українець. Оце і вся моя автобіографія”, – сказав В. Симоненко. У його поетичній спадщині чимало віршів адресовано Україні. Діалог з Україною, з українським народом, поставленим у підневільні і злиденні умови життя, звернення до славного минулого українців – то міцна основа майже всієї його громадянської лірики. Поетична пристрасть […]...
- Патріотичні та громадянські мотиви у творчості Василя Симоненка Поетична зірка Василя Симоненка спалахнула на небосхилі української літератури в шістдесятих роках минулого століття. Усього 28 років відпустила йому доля, але й за цей невеликий проміжок часу він зумів прогриміти молодим весняним громом, який відлунюватиметься ще багато десятиліть. Адже у творчості “витязя молодої української поезії”, як сказав про нього Олесь Гончар, порушені вічні питання, що […]...
- Уроки справжньої любові (за творчістю В. Симоненка) Любов – найпрекрасніше почуття, яке тільки може народитися в серці людини. Воно супроводжує нас завжди. Любов – це початок усього: із любові народжується нове життя, у пестощах світлих променів материнської ласки зростає нова людина, а від її тепла, отриманого у дитинстві, у серці дорослої людини формується почуття з почуттів, найчарівніший прояв любові – кохання. І […]...
- Основні мотиви творчості Василя Симоненка Василь Симоненко у своїй поезії звертається до усіх тих тем, які споконвіку хвилювали митців і складали основу будь-якої поетичної творчості, серед них любов до Батьківщини та рідної природи, віра у духовну силу свого народу, філософські роздуми над призначенням людини на землі, оспівування глибокого і пристрасного кохання. До якої б теми не звертався Василь Симоненко, він […]...
- Мотиви лірики Василя Симоненка Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. В. Симоненко Україна! Як багато почуттів вкладено у це слово. Яка вона гарна, велична і неповторна. А чого тільки не винесла вона на своїх плечах! Скільки років наш народ не знав своєї історії, не знав багатьох талановитих письменників, які пожертвували собою через любов до […]...
- На крилах лебедів материнства (за творчістю В. А. Симоненка) На крилах лебедів материнства (за творчістю В. А. Симоненка) Провідною у творчості Василя Симоненка є тема любові до рідної України. Одним з найвідоміших творів є поезія “Лебеді материнства”. Коли читаєш цей вірш, в уяві постає ціла низка образів. Ще рідна мати, біла хата, верби, тополі, людина праці. І все це зливається в один образ Батьківщини. […]...
- Літературно-музична композиція за творчістю В. Симоненка Сценарій Я ВОСКРЕС, ЩОБ ІЗ ВАМИ ЖИТИ ПІД ШАЛЕНСТВОМ ВЕСНЯНИХ ЗЛИВ В. Симоненко (Літературно-музична композиція за творчістю В. Симоненка) Я ВОСКРЕС, ЩОБ ІЗ ВАМИ ЖИТИ ПІД ШАЛЕНСТВОМ ВЕСНЯНИХ ЗЛИВ В. Симоненко (Літературно-музична композиція за творчістю В. Симоненка) Шкільний зал прибраний під українську світлицю – квітами, рушниками, вишивками. На стіні – портрет В. Симоненка, під ним […]...
- У мене стукотить у грудях грудочка любимої землі (за поезією Василя Симоненка) У мене стукотить у грудях грудочка любимої землі (за поезією Василя Симоненка) Я б побажав тобі когось отак любити, Як я тебе люблю… / В. Симоненко / З полону літ повернулося до нас ім’я поета-шістдесятника Василя Симоненка. Він прожив коротке, але яскраве життя і запалив неповторну зорю на небосхилі нашої духовності. Життя В. Симоненка промайнуло […]...
- Головний герой поезій В. Симоненка Головний герой поезій В. Симоненка I. Глибина думок і сила віршів Василя Симоненка. (Василь Симоненко – ніжний поет-лірик, який любив свій край, свою землю. В його юнацькому серці завжди жили любов, віра в людину, в її творчі можливості.) II. Образ ліричного героя поетичної спадщини В. Симоненка. 1. Ліричний герой – патріот своєї країни. (Ліричний герой […]...
- Громадська мужність, безкомпромісність та патріотизм Василя Симоненка І. Віра у торжество правди. (По-юнацьки повірив В. Симоненко у свободу та демократію після XX з’їзду КПРС. На повні груди вдихнув молодий поет озон хрущовської “відлиги” й увірвався у царину тодішнього красного письменства. Уже перші його поезії засвідчили, що в українській літературі з’явився самобутній і зрілий майстер.) 1. Осяяна краса власної душі. (Як справедливо зазначала […]...
- Творчі джерела поезії Василя Симоненка Творчі джерела поезії Василя Симоненка Василь Симоненко. Поет-“шістдесятник”. Недовгим був його життєвий і творчий шлях, та його поезію знають як у нашій країні, так і за її межами. І сьогодні поезії В. Симоненка хвилюють людські серця, кличуть до дружби, праці, закликають до боротьби. Поетична творчість В. Симоненка живилася джерелами народного життя, піснями, скорботою і радостями […]...
- Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю… (за поезією Василя Симоненка) (2) “Я Б ПОБАЖАВ ТОБІ КОГОСЬ ОТАК ЛЮБИТИ, ЯК Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ… “ (ЗА ПОЕЗІЄЮ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА) Василь Симоненко, співець чарівної краси нашої незрівнянної України, пішов з життя ще зовсім молодим, не досягнувши тридцятилітнього віку. Але всі двадцять вісім років, подарованих йому вічністю, прожив чесно, відкрито й гордо ніс звання народного поета, “витязя молодої української поезії”. […]...
- Ідея унікальності людської особистості в поезії В. Симоненка “Ти знаєш, що ти людина?” (2 варіант) Любов – це життєстверджуюча сила. В ім’я любові здійснювалися найвеличніші подвиги людства. З любов’ю в серці жив і творив Василь Симоненко. Рядки його поезій наскрізь пронизані любов’ю до України, до її народу, до людства й окремої людини. Василь Симоненко ввійшов у літературу як співець рідної землі, як тонкий і ніжний лірик, як шукач істини і […]...
- “Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину” (за поезією В. Симоненка) Василь Симоненко прожив коротке, але яскраве життя. Поет-шістдесятник, поет-лірик, поет-сатирик і просто незвичайна людина, яка безоглядно любила навколишній світ, любила життя, своїх батьків, а звідси – і народ, і, безумовно, Україну, яка “була в його грудях”, “у чолі і в руках”. Його творчість – гімн правді. Далеко не кожен поет зважувався на правду. І цього […]...
- Правозахисний світогляд поета (за твором Василя Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина”) Правозахисний світогляд поета (за твором Василя Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина”) Вірш “Ти знаєш, що ти – людина” входить до останньої прижиттєвої збірки поета “Земне тяжіння” (1964). До неї увійшли такі досягнення поетового таланту, як “Задивляюсь у твої зіниці”, “Лебеді материнства”, “Розвели нас дороги похмурі”, “Земле рідна! Мозок мій світліє… “, “Ну скажи […]...
- Казка Василя Симоненка “Цар Плаксій та Лоскотон” Серед численних книжок, які я любила читати, мені надзвичайно подобалася весела, дотепна казка “Цар Плаксій та Лоскотон”. У ній автор показує нам два світи: Добра і Зла. Спочатку Василь Симоненко знайомить нас із країною Сльозолій, царем якої був Плаксій. Автор так описує царя: Голова його – мов бочка, Очі – ніби кавуни. Він мав трьох […]...
- Правозахисник світогляд поета (за поезією Василя Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина”) Вірш “Ти знаєш, що ти – людина” входить до останньої прижиттєвої збірки поета “Земне тяжіння” (1964). До неї увійшли такі досягнення поетового таланту, як “Задивляюсь у твої зіниці”, “Лебеді материнства”, “Розвели нас дороги похмурі”, “Земле рідна! Мозок мій світліє… “, “Ну скажи – хіба не фантастично… “. Ти знаєш, що ти – людина. Ти знаєш […]...
- Життєвий і творчий шлях Василя Симоненка Народився Василь Андрійович Симоненко 8 січня 1935 р. в селянській сім’ї в Біївцях Лубенського району на Полтавщині. Дитинство припало на роки війни, було трудним, голодним, зростав Василь без батька, який залишив сім’ю. Мати тяжко працювала, заробляючи на шматок хліба. Допомагали дідусь і бабуся: В мене була лиш мати Та був іще сивий дід,- Нікому не […]...
- Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю… (за поезією Василя Симоненка) Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю… (за поезією Василя Симоненка) Hад поезією Василя Симоненка навіть час не владний. Давно відшуміли над весною його весни, та не згасає його зіpка на літеpатуpному небокpаї. Виблискує вона любов’ю до Укpаїни, до матеpі, до жінки.. Інтимна ліpика – особлива стоpінка твоpчості Василя Симоненка. Вpазливість […]...
- Роздуми над поезією (за віршем В. Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина?”) “Ти знаєш, що ти – людина?” З таким вимогливим запитанням звертається Василь Симоненко до кожного свого читача. Без зайвих слів і “красивостей”, чітко, ясно, лаконічно. Задуматися має кожен. Хто я в цьому світі? Навіщо живу? З відповідями на ці питання рано чи пізно доводиться визначатися кожній людині. Будучи дуже молодим, Симоненко відчував, що життя надто […]...
- Розмаїття образів у поезії Василя Симоненка “Можна все на світі вибирати, сину, – вибрати не можна тільки Батьківщину… ” Хто не знає цих мудрих, справедливих слів, що належать перу одного з найдивовижніших українських ліриків – Василя Симоненка. Вітчизна для поета – це не тільки рідна земля, а й народ. І кожна людина – це ж маленьке “я”, з якого складеться величне […]...
- Краса і щирість почуттів в інтимній ліриці Василя Симоненка Краса і щирість почуттів в інтимній ліриці Василя Симоненка. Василь Симоненко прожив 28 років. Та він назавжди увійшов у історію рідної культури своїм болем за долю України, тривогами за Всесвіт, ліричним звучанням своїх інтимних творів, у яких зворушує краса і щирість почуттів. І хоч інтимні мотиви В. Симоненка переважно тісно поєднані з пейзажними, соціальними, громадянськими, […]...
- Життя та творчість Василя Симоненка ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО (1935-1963) Псевдоніми – В. Щербань, С. Василенко, Симон. Василь Симоненко народився в с Біївці Лубенського р-ну на Полтавщині 8 січня 1935 р. Ріс без батька, мати працювала в колгоспі. Протягом 1942-1952 pp. майбутній поет навчався в школі: 4 класи – у Біївцях (1942-1946), решта – у сусідніх селах Єньківцях (1946-1947) і Тарандинцях (1947-1952). […]...
- Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства” Василя Симоненка Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства” Василя Симоненка Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. / В. Симоненко / Письменники – виразники поетичної душі свого народу. Ним був і Василь Симоненко, що навічно зостався молодим заспівувачем поезії другого повоєнного десятиліття. У його поезії “Лебеді материнства” стікаються воєдино […]...
- Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил. Образ України в творчості Василя Симоненка Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил. Образ України в творчості Василя Симоненка I. “Я – українець. Оце і вся моя біографія”. (Несправедливо коротке життя судилося В. Симоненку. Однак він чітко окреслив справжні життєві цінності і утвердив їх у своїй творчості. А найдорожчою цінністю для людини є Батьківщина.) II. Оспівування любові до […]...
- Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні… (за творчістю Василя Стуса) “Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні… ” (за творчістю Василя Стуса) Людям краще щоб було Жити, Попід косами лягло Жито. / В. Сосюра / Минають століття, держави зникають і народжуються нові. та вічно живуть народи. І навіки залишаються в народній пам’яті ті, кому Батьківщина, рідна мова та вільна думка були дорожчими […]...
- Життя і творчість Василя Симоненка Реферат на тему: Життя і творчість ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО (1935 – 1963) Чесний і чистий, він нагадує велику рибу, яка радісно вискочила з води, вхопила свіжого повітря, сп’яніла від кисню свободи, затріпотіла на березі довіри і затихла… “Здається, я став писати гірше, ніж рік тому. Зледачіли мозок і серце”, – це його останні рядки в щоденнику, […]...
- Творчий шлях Василя Симоненка ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО (1935 – 1963) Чесний і чистий, він нагадує велику рибу, яка радісно вискочила з води, вхопила свіжого повітря, сп’яніла від кисню свободи, затріпотіла на березі довіри і затихла… “Здається, я став писати гірше, ніж рік тому. Зледачіли мозок і серце”, – це його останні рядки в щоденнику, записані 20 вересня 1963 року. А […]...
- Образ України в поезії В. Симоненка Я… з твоїм ім’ям вмираю І в твоєму імені живу! В. Симоненко. “Україні” У шістдесяті роки XX століття в українську літературу приходить плеяда талановитих українських поетів – І. Драч, Л. Костенко, Д. Павличко, Б. Олійник, В. Стус, В. Симоненко. Вони прагнули наблизити людей до ідеалів добра, справедливості, гуманізму, правди – цих загальнолюдських ідеалів, за якими […]...
- Любов до рідної землі в поезії В. Симоненка Можна все на світі вибирати, сину Вибрати неможна тільки Батьківщину. Ці рядки по-різному читали в різні часи. У роки “залізної завіси” вони були мов вирок. У наш час відкритих кордонів комусь вони здаються застарілими. А правда проста: Батьківщину дійсно не вибирають. Де б ти не жив, мова, рід, могили предків лишаються в тобі Батьківщина обумовлює […]...
Твір на тему мода і я.