Яскравість і сила поетичних образів у поезії М. Вінграновського “Грім”
Микола Вінграновський – поет, прозаїк, знавець і співець природи. Ще з дитинства він відзначався допитливістю та веселою вдачею, мав надзвичайний хист бачити те, що інші не завжди помічають. Він відчував неповторну красу природи, людську доброту.
М. Вінграновський – майстер поетичних пейзажів. У його поезіях немає різкої грані між людиною і природою. У вірші “Грім” автор оживив природу, звичайний грім показав зовсім несподівано. Маючи багату уяву і фантазію, поет малює грім у вигляді дядька, який допомагає деревам, озерам, ярам:
А потім хмару опустив
На сад наш на щасливий
І натрусив зі сливи слив,
Щоб легше було сливі.
Пряма мова, використана в поезії, олюднює текст, дієслова надають почуття руху, бадьорості та життєрадісності. Поет користується звуковими повторами для створення поетичної картини грому:
Була гроза, і грім гримів,
Він так любив гриміти,
Що аж горів, що аж тремтів
На трави і на квіти.
Своєю поезією М. Вінграновський стверджує, що природа прекрасна, треба лише бачити цю красу, і закликає берегти та цінувати її.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Храм природи (за віршем М. Вінграновського “Грім”) Микола Вінграновський порадував наймолодших своїх читачів збірками “Андрійко – говорійко”, “Мак”, “Літній ранок”, “Ластівка біля вікна” та іншими дивовижними поезіями. У віршах поет багато уваги приділив зображенню природи. Він захоплюється її чаром, красою, таємничістю. У вірші “Грім” письменник відтворює фантастичні картини: Грім жив у хмарі, і з гори Він бачив, хто що хоче: Налив грозою […]...
- Людина і природа у творах Миколи Вінграновського (за поезією “Грім” та оповіданням “Первінка”) Микола Вінграновський народився в місті Первомайську на Миколаївщині в селянській родині. І з дитинства відчував сильний зв’язок з оточуючей його красою природи. Багато письменників оспівують свій рідний край, виражають свою любов до нього, захоплюються його неповторністю. Одним з таких письменників є Микола Вінграновський. У поезії “Грім” яскраво відтворена картина літної грози. Зазвичай грім лякає людей, […]...
- Краса української природи за поезією М. Вінграновського Над гарячим степом високе небо та вогнисте літнє сонце. Розкішні квітки горять золотим вогнем. Десь недалеко садок, а в садку яблука, сливи, груші. А ще в садку дуже багато квітів. Саме це запам’ятав із дитинства поет Микола Вінграновський. Рід поета ведеться від Дніпра-Славутича, від маленьких і великих річок, від садів у цвіту. Там коріння Миколи […]...
- Природа у поезії М. Вінграновського Найбільше з прочитаних поезій М. Вінграновського мені сподобався вірш “Ходімте в сад… “. Поет не просто описує природу рідного краю, а використовує такі метафори та образи, які по-справжньому вражають, дивують і надовго залишаються в пам’яті. Сонне волосся ночі, згорблений чумацький небопад, жовті кулачки груші – які прекрасні образи, які яскраві! Після прочитання цієї поезії я […]...
- Музичність поетичних образів Павла Тичини Однією з головних особливостей чудової поезії II. Г. Тичини було його світосприймання через музику. Коли читаєш його твори, здається, що музика супроводжує кожен рядок поезій, а потім ще довго живе в душі, хвилює і радує. Про те, як поет був закоханий у музичні теми, як володів майстерністю перекладати красу людей, велич часу, красномовно свідчать його […]...
- Краса поетичних образів у віршах В. Сосюри Коли я читаю вірші В. Сосюри, моє серце сповнює невимовно прекрасне відчуття. Чарівні образи один за одним виникають в уяві, дивують своєю ніжністю, поетичністю. Вражає своїм ліризмом образ України навесні, сповнює душу ніжністю і любов’ю. “На гіллі рясному цвіт немов сніжинки”, “у росі фіалки”, “ріки у тумані” – усі ці деталі створюють прекрасну картину весняного […]...
- Проблеми планетарного масштабу крізь призму буденного (поезії збірок “Тиша і грім”, “Земне тяжіння”) Кілька поколінь читачів захоплено читали поезії Василя Симоненка, знали їх напам’ять, цитували принагідно, коли заходила розмова про болючі проблеми цілих поколінь. Рання смерть поета створила навколо нього справжній ореол мученика. Можна було навіть почути розмови про навмисне знищення його поетичного генія. Так це чи ні, кожен, мабуть, вирішуватиме для себе, але Симоненкове слово було настільки […]...
- Природа і людина у творах (за поезією “Грім” та оповіданням “Первінка”) (1936-2004) Народився в м. Первомайську на Миколаївщині в селянській родині. Навчався в Київському інституті театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого, у Всесоюзному державному інституті кінематографії в Москві. Працював на Київській кіностудії імені О. Довженка актором, режисером, сценаристом. Поет, прозаїк. Автор поетичних збірок “Атомні прелюдії”, “Сто поезій”, “На срібнім березі”, “Київ”, “Поезії”, “Цю жінку я люблю” та […]...
- Перша колискова для маленького українця (за поезією М. Вінграновського) 1. З покоління “дітей війни”. (Український письменник Микола Вінграновський належав до так званого покоління “дітей війни”. На початок Великої Вітчизняної війни йому виповнилося п’ять років. На його дитинство випали тяжкі випробування воєнного лихоліття та повоєнної відбудови. Ці враження торкнулися багатьох його творів. “Перша колискова” – це напутні слова новому поколінню співвітчизників, яке не знало війни.) […]...
- Микола Вінграновський – Грім Була гроза, і грім гримів, Він так любив гриміти, Що аж тремтів, що аж горів На трави і на квіти. Грім жив у хмарі, і згори Він бачив, хто що хоче: Налив грозою грім яри, Умив озерам очі. А потім хмару опустив На сад наш на щасливий І натрусив зі сливи слив, Щоб легше було […]...
- Розмаїття образів у поезії Василя Симоненка “Можна все на світі вибирати, сину, – вибрати не можна тільки Батьківщину… ” Хто не знає цих мудрих, справедливих слів, що належать перу одного з найдивовижніших українських ліриків – Василя Симоненка. Вітчизна для поета – це не тільки рідна земля, а й народ. І кожна людина – це ж маленьке “я”, з якого складеться величне […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” (4 варіант) У ранній поезії Павло Тичина не порушує важливих питань соціальної дійсності, а лише передає переживання і настрої, навіяні природою, коханням, роздумами. Основні мотиви ранньої лірики Тичини – бадьорість, життєрадісність, свіжість. Вчитуючись у поезії “Гаї шумлять… “, чуєш звуки замріяних гаїв, голублячий шепіт трав, ніжний голо, закоханого героя. Я йду, іду – Зворушений. Когось все жду […]...
- Своєрідність образів першої збірки творів В. Винниченка “Краса і сила” В. Винниченка подарувала нам Кіровоградшина, про яку сам письменник згадує, як про край розлогих степів і неквапливих людей, які повагом пересуваються степовими дорогами на возах, погейкуючи на волів. Саме цей край наснажив митця вітром свободи, героїчним духом минулого, що позначився і на його долі, і на його творчості. Уже першими своїми творами В. Винниченко заявив […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” (1 варіант) Передусім, треба сказати, що Павло Тичина – це геніальний український поет. Багато своїх поетичних творів він присвятив природі рідного краю, який він надзвичайно любив. Його поезії описують красу та велич української землі. Поет зміг в декількох рядках передати той необ’ємний, величний простір, який розгортається перед його очима. В поезії “Де тополя росте” автор майстерно змальовує […]...
- Краса та сила поезії Гійома Аполлінера Краса та сила поезії Гійома Аполлінера Гійом Аполлінер (1880-1918), напівполяк і напівіталієць, став одним з найяскравіших поетів Франції. Аполлінер – це його псевдонім, а утворив він його сам від одного зі своїх п’яти імен: Гійом Альбер Володимир Олександр Аполлінарій; прізвище ж насправді було Костровицький. Аполлінер став теоретиком сюрреалізму, напряму в літературі, і цей термін належить […]...
- Образна сила поезії Рільке Образна сила поезії Рільке Ми вивчали творчість австрійського поета Райнера Марії Рільке. Його вірші мають філософське спрямування: По всьому – це. І це кінець надходить. Та я повинен і осліпши йти. Чому мене примушуєш доводить, Що Ти єси, хоч зник для мене Ти? У його поезії вражає сприйняття ліриком життя, яке настає після смерті, неначе […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” (3 варіант) Павло Григорович Тичина був щедро обдарованою людиною. Не тільки писав вірші, а й гарно малював, добре знався на музиці, вправно грав на багатьох інструментах, чудово співав. І це вплинуло на його поетичні твори: вони дуже музичні, несуть в собі багато світла, тепла, яскравих барв. Поет дуже любив природу, тонко відчував її красу. Шелест трав і […]...
- “Поет-це слово. Це його життя” (поезія М. Вінграновського) Уже перша збірка поезій М. Вінграновського засвідчила його непересічний талант і викликала відверте захоплення читачів. Поет охопив своєю увагою Космос, людство, землю, народ, добу, Україну. Саме в цих глобальних вимірах жив його ліричний герой. Поет був непересічною особистістю. Усе, до чого він прикладав свою творчу силу й енергію, розцвітало, розкривалося новими гранями людських можливостей. Результатом […]...
- Образність і музичність поетичних творів М. Рильський – один із найвидатніших поетів XX сторіччя. Його творчість відзначається різноманітністю тем і образів. У ній відбилися найкращі українські народні традиції, які у поєднанні із оригінальною образністю поета витворили яскраву особистість на тлі української поезії. У ранніх творах М. Рильського відтворений світ природи, яким сприймає його ліричний герой. Доспілі червоні яблука нагадують йому […]...
- Дивовижний світ пташиного життя в оповіданні М. Вінграновського “Гусенятко” Микола Вінграновський – відомий український поет, прозаїк, кіномитець. У своїх творах він відтворює художній світ, законом якого є краса. Один із літературознавців писав: “Сюжети його рухаються перебігом почуттів, якими щедро наділяються звірі, птахи, рослини і води… “ В оповіданні “Гусенятко” автор розповів про химерний і дивовижний світ пташиного життя, схожого на людське. Він показав радощі […]...
- Духовна і образна сила поезії Рільке Іноді стає важко зрозуміти, здавалося б, прості слова, неначебто їх сенс сягає за межі досяжного. І не треба навіть напружувати свій мозок, намагаючись второпати, яке призначення вони несуть у собі чи спробувати відкрити для себе щось нове зі сказаного. І саме в тому й полягає безмежна сила цих слів, бо вони назавжди залишатимуться вічними. Вже, […]...
- Короткий життєпис Миколи Вінграновського ВІНГРАНОВСЬКИЙ Микола Степанович народився 7 листопада 1936 р. в м. Первомайськ Миколаївської обл. У 1960 р. закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії – майстерня О. П. Довженка. Письменник, актор, кінорежисер. Лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, премії “Благовіст”, премії фундації Антоновичів (США). Автор книжок віршів: “Атомні прелюди”, “Сто поезій”, “Поезії”, “На срібнім березі”, “Київ”, […]...
- Життєвий й творчий шлях М. Вінграновського Рік народження Миколи Вінграновського – 1936-й. Той, що дав українській літературі Івана Драча, Володимира Підпалого, Віталія Коротича; роком раніше народилися Василь Симоненко й Борис Олійник, ще роком пізніше – Євген Гуцало. Майже всі ті, кого пізніше назвали поколінням шістдесятників, хто разом із трохи старшими Григором Тютюнником, Ліною Костенко, Дмитром Павличком, Віктором Близнецем та трохи молодшими […]...
- Творчість Миколи Вінграновського Головна й домінантна ознака лірики Миколи Вінграновського – оптимістичність і емоційність світобачення ліричного героя. Його переживання завжди напружені й драматичні. Поет осмислює любов у трьох основних вимірах. У суто особистому (кохання як глибинна, нерозгадана таємниця серця), суспільному (любов до рідної землі, до України, до народу й просто – до людини, близької и далекої, знайомої и […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” (5 варіант) Для того, щоб зрозуміти потаємне життя навколишнього ландшафту, треба бути дуже спостережливим. Природа не любить розкривати свої таємниці. Читаючи вірш П. Тичини “Де тополя росте… “, ми стаємо свідками повного порозуміння між людиною та природою: Шумить жито, співа, Заохочує жить. Вітерець повіва, Жито хилить, п’янить… Ліричний герой цього вірша не є тільки спостерігачем. Він глибоко […]...
- Олесь Гончар – Молодий весняний грім Молодий весняний грім, Синє його рокотання Збуджує в серці моїм Тужливе чекання, Коли вже знедолений люд, Зачувши весняні грози, Не подумає: це пливуть, Знову пливуть бомбовози. 15 жовтня 1941 р....
- Ліричний герой збірки Миколи Вінграновського “Цю жінку я люблю… “ У пору “хрущовської відлиги” в мистецтві відбувся несподіваний вибух, пов’язаний зі стрімким розвитком суспільної свідомості. Мистецтво повертало собі власну сутність. З тої пори родом і Микола Вінграновський – один із найпомітніших у плеяді шістдесятників. Багатогранний митець – поет, прозаїк, режисер, актор, – його творчий доробок надзвичайний. Учень Олександра Довженка, прилучення до світогляду якого позначилося на […]...
- Твір на тему: Користь сміху Кожен з нас на власному досвіді знає, як приємно мати справу з людиною веселою, дотепною, здатною бачити смішне навіть у серйозному, ставитися з гумором до власних невдач. Існує навіть Орден Посмішки, який присуджують діти письменникам, чиї твори вчать життєрадісності, бадьорості духу. Сміятися, звичайно ж, корисно (але не на уроках під час пояснення нового матеріалу вчителем), […]...
- Своєрідність стилю та мотивів поетичних творів Сергія Жадана Сміх, що має до мене назавтра прийти, Розпізнаю сьогодні поміж плачу я. За хвилину до того, як з’явишся ти, – Я тебе передчую. Сергій Жадан Сергій Жадан став відомим сучасним читачам насамперед як один із засновників літературної корпорації харківських поетів “Червона Фіра” (1991), до якої належали також Р. Мельників і І. Пилипчук. У своїй творчості […]...
- Туга за рідним краєм у поетичних творах В. Стуса (3 варіант) Забутий, скований путами неправди, він жив, мріючи про рідну землю – знедолену, закуту в кайдани. Таку, як був він сам. І крізь колимські морози линула його душа до рідної України, яка завжди ввижалася йому ненькою, та на той час була мачухою. Хто “він”? Він – Василь Стус, поет-патріот, який витримав усі незгоди життя заради щастя […]...
- Незвичайний дивосвіт образів І. Драча (“Балада про соняшник”) (2 варіант) Та не в дивацтві суть – а в здивуванні, У вмінні всюди диво світу світлом Осяяти: потужним світлом серця. І. Драч “Люблю повертати людину очима до сонця. Спочатку поболюють очі, зате як поліпшується зір! Світ стає дорожчим, ріднішим, відчутнішим. Люблю повертати очима до сонця мистецтва. На небі життя побачив його зразу, почав розуміти тільки недавно”, […]...
- Туга за рідним краєм у поетичних творах В. Стуса (1 варіант) З далекої Колими линуло до нас слово Василя Стуса, поета забутого, розіп’ятого, але незломленого. Ця людина жила заради рідної землі, безмежно вірила їй, хоча підлабузники, що мали у той час владу в своїх руках, намагались будь що позбутися чесних речей вірного патріота. Тому і довелося йому більшість свого життя – двадцять три роки з призначених […]...
- Туга за рідним краєм у поетичних творах В. Стуса (2 варіант) Важким було життя українського поета, вірного патріота нашої Батьківщини, люблячого сина та батька Василя Стуса. Його не захотіли прийняти урядовці, для яких одкровення поета видавались ганебними і страшними, хоча насправді вони лише намагалися зняти полуду з очей українців. Разом з тими урядовцями наче й Україна відмовилась від свого сина… Стус багато років провів у засланні […]...
- Символічний зміст поезії Я. Щоголіва “Листопад” Кожна пора року красива і неповторна по-своєму: і білосніжна зима, і весела буйнотравна весна, і красне літечко, і золота осінь. Про ці пори року складено безліч казок, прислів’їв, літературних творів. Багато поетів малювали картини природи, оспівували її неповторність і красу. Видатним майстром пейзажної лірики є Яків Щоголів, який у своїх поезіях зобразив природу у різні […]...
- Дорослі діти війни за оповіданням М. Вінграновського “Первінка” Нещодавно я прочитав оповідання Миколи Вінграновського “Первінка”. Цей твір вражає майстерним змалюванням післявоєнної розрухи. У ньому також йдеться про патріотизм і душевну щирість післявоєнного люду. Ішли останні місяці війни. У напівзгорілій хаті жила селянська родина, яка складалася з жінки Марії та трьох її дітей. Найстаршому йшов дванадцятий рік. Злидні були страшні, але Марії вдалося назбирати […]...
- Стійкість і незалежність поетичних переконань В. Стуса Стійкість і незалежність поетичних переконань В. Стуса Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів двадцятого століття. Він широко відомий в Україні та за її межами. Поет вражає своєю відвагою і самозреченням, стійкістю і незламністю, з якими він виступав за високі ідеали добра і справедливості. Навіть у неволі він свято вірив у національне […]...
- Всепідкоряюча сила кохання (“Вона прийшла”, “Є в коханні і будні, і свята… “) (3 варіант) Життя Василя Симоненка обірвалося в 28 років – у такому віці, коли людина вже стає зрілою, але ще не втрачає юнацького запалу, ще вміє мріяти, ще відкрита життю і коханню. Ллє незважаючи на такі молоді літа, поет у своїх віршах зумів передати досвід, думки, почуття людини, що прожила не мале життя. І це не дивно, […]...
- Розуміння Павлом Грабовським ролі поета і поезії в суспільстві I. Павло Грабовський – поет-борець (поет із шляхетною натурою, що не мирився з неправдою і суспільним злом; багато років провів у в’язницях та засланнях за межами України; перший з українських письменників був висланий царським урядом до Сибіру за бажання визволити Україну з-під національного та соціального гніту). II. Погляди П. Грабовського на роль поета і поезії […]...
- Василь Симоненко – Тиша і грім Средь этой пошлости таинственной, Скажи, что делать мне с тобой: Недостижимой и единственной, Как вечер дымно-голубой? А. Блок I Довго спали вітри у ярах на припоні, Довго тиша гнітюча полями повзла, І стояли дерева німі на осонні, Знемагала в пилюці вечірня імла. І на трави не бризнули роси, мов перли, Як рум’янець густий раннє небо […]...
- Журба Кузьма – Перший грім (Збірка) 1968 рік, видавництво “Веселка” ПЕРШИЙ ГРІМ Вже верба сережками Розцвіла І дзвенить над стежкою Край села. Знов гайстрі клопочуться Коло гнізд. Позбігались хлопчики Та й на міст. І в ставку корабликів, Мов качат. А у лозах зяблики Не мовчать. Хмарка сонце застує. Перший грім: – Здрра-а-стуйте! – Каже всім. В ГАЮ На сучку гніздечко, А […]...
Образ михайлика.