Засудження лицемірства, крутійства сільської верхівки в образах виборного і возного (1 варіант)
В українському сільському середовищі вже наприкінці XVIII – на початку XIX століття стали з’являтися люди, що відривалися від своїх коренів, від праці батьків, а займали якісь посади і таким чином намагалися вознестися над простими людьми. Це призводило до падіння моралі, забуття рідної мови, деградації. Такими є возний і виборний у п’єсі “Наталка-Полтавка” І. Котляревського.
Возний пишається своєї писемністю і вважає себе вищим за селян. Микола говорить про нього: “… бач, возний – так і бундючиться, що помазався паном”.
Якою перекрученою є мораль возного, такою перекрученою є і його мова. Він розмовляє у стилі канцелярських паперів і навіть не може освідчитися у коханні, як нормальна людина. Одружитися – це “без оторочок, волокита, проторов і убитков получити во вічноє і потомственное владєніє” свою дружину.
Виборний, хоч, за характеристикою Миколи, і є “добрим чолов’ягою”, але дуже хитрий, “як лисиця, і на всі сторони мотається; де не посій, там і уродиться, і уже де чорт не зможе, то пошли Макогоненко, зараз докаже”. Йому не подобається наука виборного про те, що треба вміти увертатися і брехати: “Брехать і обманювати других – од бога гріх, а од людей сором”. Виборний добре знає і поважає селянську мораль. Але на ділі виявляється не меншим крутієм, ніж возний. Він вміло вмовляє Наталку одружитися з возним, використовуючи її любов до матері, хоч добре знає про її любов до Петра.
Але ні возний, ні виборний не є абсолютно негативними персонажами, бо вчинок Петра здатний був розчулити їх. Тому п’єса закінчується щасливо.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Засудження лицемірства, крутійства сільської верхівки в образах виборного і возного (2 варіант) Вже майже два століття минуло з того часу, як Іван Котляревський написав п’єсу “Наталка Полтавка”. Але і сьогодні вона “продовжує лунати на сцені дивно милими піснями”, і сьогодні є актуальними ті проблемі, що знайшли відображення в цьому творі. Конфлікт п’єси має побутовий характер, але основа його – соціальна. Наталка не може одружитися з Петром через […]...
- Любов Возного – почуття щире чи корисливе? Найбільше почуття, що є в серці людини,- кохання. Коли воно зароджується, то і світ здається прекраснішим, і небо блакитнішим, і люди привітнішими. Воно може змінити людину, зробити її щасливою. Кохання приходить нежданно. Може, і возного Тетерваковського воно застало зненацька, коли він вперше побачив Наталку. Возний сам зізнається: “Так знай же, що я тебе давно уже […]...
- Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” (2 варіант) Ми вже знаємо, наскільки хитрою та підступною є лисиця в народних байках. Такою ж постає вона в байці Леоніда Глібова “Лисиця-жалібниця”. Живучи в тихому гаю, Лисичка міркувала про своє щасливе життя: От де, по правді можна жить І доленьку хвалить, В добрі кохаться, всіх любити, Ніколи зла і кривди не чинити! Чи справді Лисиця в […]...
- Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” (1 варіант) У байці Л. Глібова “Лисиця-жалібниця” дуже яскраво показано, якими підступними і лицемірними можуть бути люди. Адже відомо, що через образи певних тварин байки висвітлюють вади людей. Спочатку йде опис життя Лисиці, яка живе в тихому гаю, де її ніхто не чіпає. Всім вона хоче здаватися доброю і справедливою: От де по правді можна жить І […]...
- Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” (3 варіант) Леонід Іванович Глібов почав писати байки ще коли навчався в гімназії. Він розумів, що в них можна висловити все те, що говорити одверто було заборонено. Байка “Лисиця-жалібниця” була написана у 1891 році. У ній осуджується лицемірство, підступництво, хижацтво Лисиці. Лисиця – узагальнений образ лукавої людини, що голубить словами, живе ніби для правди, а насправді хитрує, […]...
- Засудження фанатизму в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика) (1 варіант) Фанатизмом тлумачний словник називає пристрасну відданість якій-небудь справі. Добре, якщо людина є фанатом футболу, красивих автомобілів, і страшно, коли єдиним сенсом життя людини стає Політична ідея. Страшно, оскільки заради цієї ідеї фанатик зробить що завгодно, навіть найстрашніший злочин. У цьому нас переконує видатний український письменник початку XX століття Микола Хвильовий своїм оповіданням “Я (Романтика)”. “Я […]...
- Поетичний образ дівчини з народу (за п’єсою “Наталка Полтавка”) (2 варіант) “Наталка Полтавка” І. Котляревського – перша класична українська п’єса. Сотні людей переписували і вчили напам’ять пісні з неї, а їх – аж 22. Це був перший твір з народного життя, де показано ідеальний образ української дівчини. І. Котляревський не випадково ввів пісні у п’єсу, бо кожна з них допомагала глибше розкрити образ твору. З пісні, […]...
- Засудження нечесності та хитрування в казці “Фарбований Лис” (1 варіант) З давніх-давен народ складав казки, в яких героями були не тільки люди, а й тварини. Ми вже звикли, що лисичка в народних казках завжди хитра та нечесна. Таким же хитрющим є герой казки І. Франка “Фарбований Лис”. Автор так і говорить, що Лис Микита був хитрим-прехитрим: “Кілька разів бачили його стрільці, травили його псами, заставляли […]...
- Засудження нечесності та хитрування в казці “Фарбований Лис” (3 варіант) У казці І. Франка “Фарбований Лис” розповідається про Лиса Микиту. Цей Лис був дуже хитрий, йому завжди вдавалося обминути небезпеку. І серед своїх він вважався найхитрішим. Одного разу Лис похвалився, що вкраде курку серед білого дня, коли навкруги буде багато людей. Спочатку Микиті пощастило, його не помічали. Але потім за ним погналися собаки. Лис ускочив […]...
- Засудження нечесності та хитрування в казці “Фарбований Лис” (2 варіант) Мабуть, усім відомо, що хитрування, брехня завжди засуджувалися. Саме про це йде мова у казці, де за нечесність та підступність був покараний Лис Микита. Випадково потрапивши в синю фарбу, Микита видає себе за небесну тварину і проголошує себе царем усіх звірів. Усі йому вірили, але під час концерту, влаштованого звірами на його честь, Микита не […]...
- Засудження фанатизму в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика) (3 варіант) Бурхливий початок двадцятого століття був багатим на радощі і розчарування. Революції, що відбувалися одна за одною, обіцяли початок нового життя, будівництво якого було зухвалим і радісним. Але невдовзі щось змінилося, і найбільш прозірливі й чесні побачили разючу невідповідність між тим, що будували, і тим, що мали, між світлим ідеалом і вражаючою дійсністю, між високою метою […]...
- Засудження фанатизму в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика) (2 варіант) У полі голосить мати, Така худенька мати в зморшках, А на душі у неї волохато, І одцвітають синьоокі волошки. М Хвильовий Микола Хвильовий був романтиком української революції, людиною, яка свято вірила в ті ідеали, що спочатку були красиво проголошені, а потім так брутально зраджені. Дмитро Донцов писав про нього: “Романтика Хвильового, як і взагалі українська, […]...
- Гнівне засудження духовної спустошеності у романі “Собор” (1 варіант) Людина намагається жити так, як підказує їй совість, як навчили її батько та мати, як навчило її життя. Яким буде її внутрішній світ, чи зможе вона піднятися над буденністю, стати кращою за своїх близьких, відчути себе потрібною для суспільства? Важко відповісти на ці питання, але варто це зробити. Інакше для чого тоді жити: щоб задимлювати […]...
- Засудження ненаситної жадоби до збагачення у п’єсі І. Карпенка-Карого “Хазяїн” (1 варіант) Однією з найвідоміших п’єс Івана Карпенка-Карого є комедія “Хазяїн”, яку автор написав під враженням від поїздки до друзів, які жили в економії відомого тоді багатія Терещенка, колишнього селянина. Письменник на власні очі побачив, яким магнатом став Терещенко, що мав репутацію бездушного хазяїна, жадібного й ненаситного. Він і йому подібні (а таких “хазяїв” в Україні були […]...
- Засудження ненаситної жадоби до збагачення у п’єсі І. Карпенка-Карого “Хазяїн” (2 варіант) І. Карпенко-Карий справедливо вважається засновником української реалістичної драматургії. Саме в його п’єсах були порушені проблеми, які хвилювали суспільство після скасування кріпацтва. Розвиток капіталістичних відносин призвів до появи і зміцнення нового класу – сільської буржуазії. Його представники стали героями кількох творів драматурга. Перший етап того процесу відтворений у комедії “Сто тисяч”, а своєрідним продовженням теми є […]...
- Гнівне засудження духовної спустошеності у романі “Собор” (3 варіант) Зараз усе частіше люди звертаються до своєї історії, духовної спадщини, їм стають небайдужі історичні пам’ятки, їх хвилює минуле, їм хочеться відчути духовний зв’язок між багатьма поколіннями предків, стати подібними до них з їхньою жагою життя, любові до усього живого, красою душі. Тому ростуть на Землі собори, храми, будуються каплиці, відроджуються людські душі. І стоїть серед […]...
- Гнівне засудження духовної спустошеності у романі “Собор” (2 варіант) З дитинства нас виховували батьки, виховательки у дитсадках, вчителі у школі. Ми набиралися знань, спілкувалися з друзями, намагалися відповісти на хвилюючі питання сучасності. Інколи замислювалися над тим, що ми маємо у душі, чи маємо право називати себе Людьми з великої літери. Олесь Гончар у своєму романі “Собор” теж намагається знайти відповіді на хвилюючі питання, хоче […]...
- Гнівне засудження винуватців аварії (за поемою “Чорнобильська мадонна” І. Ф. Драча) (2 варіант) Мені привиділось затемнення Землі: Водневих бомб чорнолетучі зграї, І людство, скорчене у попелястій млі, І хмари, як папір, горять у небокраї. М. Вінграновський Що може бути страшнішим, ніж непомітне вмирання кількох поколінь українців? Що може бути страшнішим, ніж той ласкавий квітневий день 1986 року, коли світ раптом став чорним, а не зеленим? Так, страшний ворог, […]...
- Гнівне засудження винуватців аварії (за поемою “Чорнобильська мадонна” І. Ф. Драча) (3 варіант) Майже два десятиріччя минуло з того часу, як сталося те, чого ми й досі не можемо усвідомити до кінця. Страшна трагедія відбулася у чарівному поліському краї на північ від Києва, там, де спорудили Чорнобильську атомну електростанцію, найбільшу, наймогутнішу в світі. Але вибухнув “мирний атом”, розніс смертоносну радіоактивну хмару по всій планеті Ця страшна трагедія знайшла […]...
- Гнівне засудження винуватців аварії (за поемою “Чорнобильська мадонна” І. Ф. Драча) (1 варіант) Аварія на Чорнобильській АЕС є висхідною точкою, з якої розгортається основна сюжетна лінія поеми “Чорнобильська мадонна” Івана Федоровича Драча. Трагедія планетарного масштабу схвилювала душі всіх, змусила задуматися, чому так сталося, що людина робить не так. Дивно, але письменник передбачав це лихо у своїх більш ранніх творах. Він захоплювався тим, що розвивається наука: Дослідів зливи. Каскади […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) (IV варіант) “Сто тисяч” – це один з найкращих сатиричних творів І. Карпенка-Карого. Автор викриває експлуататора, його нестримний потяг до багатства. Г. Калитка, головний герой комедії, володіє степами, має декілька економій, велику кількість різних управителів, які по натурі такі ж жадібні, як і їх хазяїн. У гонитві за грішми багатій раз у раз потрапляє у смішні обставини, […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) (2 варіант) І. Карпенка-Карого хвилювали проблеми українського селянства, його важка доля Письменник-демократ зневажав прагнення глитаїв до збагачення, що засліплює цих людей, вбиває в них почуття любові, дружби, вірності. У своїй комедії “Сто тисяч” він показав на прикладі головного героя Герасима Калитки, як низько може впасти людина, що в житті має лише один інтерес – гроші. Калитка втратив […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) (1 варіант) І. Карпенко-Карий цікавився проблемами українського села. Він завжди хотів усвідомити причину виникнення селянина нового типу – п’явки-глитая, який збагачувався за рахунок народу. Обурюючись хижаками нового часу, письменник висміяв їх у своїй комедії “Сто тисяч”. Головний герой п’єси – багатий мужик Герасим Калитка, всі помисли якого спрямовані на придбання землі. Заради цього він накопичує гроші. Калитка […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) (ІІІ варіант) Під час перебування І. Карпенка-Карого з дружиною у вигнанні в станиці Костянтинівський, він багато спілкувався з селянами. Одного разу, обідаючи в трактирі, драматург почув історію про те, як багатого мужика обдурили шахраї, продавши замість фальшивих грошей прості папірці. Цей випадок був використаний автором, що вже давно хотів прилюдно осудити сільських багатіїв нового типу, у комедії […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) (5 варіант) П’єса Карпенка-Карого “Сто тисяч” по праву належить до кращих сатиричних комедій в українській драматургії. В основу п’єси покладений життєвий матеріал, і нічого вигаданого в ній немає. У центрі комедії – образ жадібного Герасима Калитки. Можна впевнено сказати, що прагнення до збагачення – основний зміст життя Калитки. Він любить землю, але чому ми засуджуємо цю любов? […]...
- Утвердження сили народного духу і викриття нікчемності панівної верхівки у поемі І. П. Котляревського “Енеїда” “Енеїда” І. П. Котляревського з’явилася у той час, коли на українських територіях царської Росії розформовувались козацькі слобідські полки, нищилися рештки автономії після зруйнування Катериною II Запорозької Січі. У дискусіях про український народ переважала шовіністична російська думка про те, що немає такого народу, що це лише плем’я без своєї мови і традицій. Відсутність державного захисту, соціальний […]...
- Доля сільської дівчини утворах Г. Ф. Квітки-Основ’яненка Значне місце у творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка посідають сентиментально-реалістичні повісті “Маруся”, “Козир-дівка”, “Сердешна Оксана”, “Щира любов”. Центральним персонажем кожної з них виступає сільська дівчина. У кожної із них своя доля, але є в цій долі щось спільне для всіх дівчат – кожна із них, по-своєму звичайно, переживає найсвітліше у житті почуття-кохання. Так у повісті “Маруся” […]...
- Наталка Полтавка (дуже стисло/скорочено) – Котляревський Іван Українська опера на дві дії Дійові особи: Н а т а л к а – українська дівчина. Горпина Терпилиха – її мати. Петро – коханий Наталки. Микола – далекий родич Терпилихи. Тетерваковський – возний, жених Наталчин. Макогоненко – сільський виборний. ДІЯ ПЕРША Наталка журиться, що вже давно немає її коханого Петра. Вона промовляє, звертаючись до […]...
- Зображення сільської бідноти і ставлення її до землі в повісті М. Коцюбинського “Fаtа mоrgаnа” Усе своє життя людина прагне бути щасливою. Вона творить у своїй уяві образ цього щастя. І часто очікування цього великого блага є найкращим, що вона має в житті. У повісті М. Коцюбинського ” Fata morgana ” цей мотив допомагає типізувати персонажів, бо кожен з них є уособлення певних уявлень про те, що може дати людині […]...
- Що я дізнався про шиття сільської бідноти з оповідання Остапа Вишні “Перший диктант” Що я дізнався про шиття сільської бідноти з оповідання Остапа Вишні “Перший диктант” Є письменники, які залишаються тільки у своєму часі. Нащадки їх мало читають, а то й не згадують зовсім. Твори Остапа Вишні мають іншу долю – нам їх цікаво читати. Так, прочитавши оповідання Остапа Вишні “Перший диктант”, я багато цікавого дізнався про минуле […]...
- Осуд обмеженості, лицемірства, кар’єризму, міщанства у повісті О. Кобилянської “Людина” Людина – творіння не лише природи, а й суспільства, в якому живе. Отже, оточуюче середовище має великий вплив на формування характеру, поведінку і вчинки людей. Ольга Кобилянська у своїй повісті “Людина” майстерно схарактеризувала інтелігенцію середнього достатку глухого провінційного містечка. Перш за все, це родина головної героїні Олени. Батько, Епамінондас Ляуфер, був цісарсько-королівським лісовим радником, “мав […]...
- Розкриття глибокого патріотизму і ненависті до гнобителів в образах Яреми, Гонти і Залізняка (поема “Гайдамаки” Тараса Шевченка) Тарас Григорович Шевченко – великий український народний поет. Він був сам вихідцем з народу, а тому йому, як нікому іншому, були близькі й зрозумілі його страждання. Зазнавши на собі нелюдського ставлення панів, знущання, катування, Тарас Григорович все своє життя присвятив служінню ідеї визволення трудящих, його твори – це твори критичного реалізму. У кожному слові, у […]...
- Поєднання типового та індивідуального в образах повісті “Кайдашева сім’я” Одне з найпочесніших місць в українській літературі належить Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому. Зі сторінок його творів ми дізнаємося про життя тогочасного села, про звичаї народу; створене письменником сплетіння різноманітних людських характерів породжує живу тканину його романів і повістей. У повісті “Кайдашева сім’я” розповідається про родину Омелька Кайдаша, про звичаї і порядки пореформеного українського села. Сім’я Кайдашів […]...
- Іван Котляревський – Наталка-Полтавка (Скорочений переказ, дуже стисло) Іван Котляревський Наталка-Полтавка (Скорочений переказ, дуже стисло) Українська опера на дві дії Дійові особи: Н а т а л к а – українська дівчина. Горпина Терпилиха – її мати. Петро – коханий Наталки. Микола – далекий родич Терпилихи. Тетерваковський – возний, жених Наталчин. Макогоненко – сільський виборний. ДІЯ ПЕРША Наталка журиться, що вже давно немає […]...
- Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки (за повістю Марка Вовчка “Інститутка”) Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки (за повістю Марка Вовчка “Інститутка”) I. Життєві ідеали кріпачки та панночки. (Устина мріє стати вільною, а панночка – розбагатіти за рахунок експлуатації селян-кріпаків.) II. Основні риси характеру. 1. Повага Устини до простих людей і зневажливе ставлення панночки до бідних. (Устина щира і привітна з подругами-кріпачками. […]...
- Поетичний образ дівчини з народу (за п’єсою “Наталка Полтавка”) (1 варіант) І. Котляревський – не тільки перший письменник нової української літератури, але й власне перший український драматург. У своїй п’єсі він зобразив життя простих людей, показав і їх позитивні, і негативні риси. Головна героїня твору – Наталка – є уособленням ідеалу простої української дівчини. Хоч і народилася та виростала Наталка у заможній родині, але ніколи не […]...
- Розкриття в образах Мавки і Лукаша віри в перемогу високих ідеалів людини (за драмою-феєрією “Лісова пісня” Л. Українки) Розкриття в образах Мавки і Лукаша віри в перемогу високих ідеалів людини (за драмою-феєрією “Лісова пісня” Л. Українки) Образ Мавки в драмі-феєрії “Лісова пісня” є центральним. З нею тісно в’яжеться весь розвиток сюжету драми: боротьба за людину, за справжнє людське щастя. Уже у початкових сценах першого акту Мавка постає перед нами юною лісовою дівчиною з […]...
- Викриття лицемірства та егоїзму буржуа (за новелою і де Мопассана “Пампушка”) Викриття лицемірства та егоїзму буржуа (за новелою і де Мопассана “Пампушка”) Гі де Мопассан цілком слушно вважається одним із найоригінальніших письменників-психологів. Головною рисою світогляду письменника був філософський і соціальний песимізм. Людина, на думку Мопассана, – це недосконала істота, яку не можуть виправити ні революції, ні реформи. Серед багатьох творів новела “Пампушка” принесла Гі де Мопассану […]...
- Засудження бездуховності у творі “Слово матері” Ім’я українського письменника Б. Антоненка-Давидовича донедавна було майже невідоме читачам, бо твори його заборонялися, виключалися з літературного процесу. Проте сьогодні ми маємо можливість ближче познайомитися з творчістю цього письменника, який і у складних суспільних умовах продовжував відстоювати право української мови на існування. “… Може, й справді, нам бракує часто тої “твердості” щоб створити умови, за […]...
- Іван Котляревський – Наталка-Полтавка (АНАЛІЗ) Аналіз твору Івана Котляревського “Наталка-Полтавка” 1819 р. Літературний рід: драма. Жанр: соціально-побутова драма (за визначенням автора – малоросійська опера). Тема: зображення життя й побуту українських селян на початку XIX ст.; вірність у коханні людей з народу. Головна ідея: оспівування духовної величі людини з народу. Дійові особи: стара вдова Горпина Терпилиха, її дочка Наталка; далекий родич […]...
Дон кихот доблесний лицар чи божевiльний.