Завбачення в літературі



Завбачення в літературі – здійснення прогностичної функції художньої творчості. Приклади передбачення митцями майбутніх подій, відкриттів чи тенденцій розвитку (від чобіт-скороходів до швидкісних потягів), які беруться з фольклору, пригодницько-фантастичної, аналітико-реалістичної літератури, свідчать лише про те, що в художньообразному мисленні письменників так чи інакше відбивається здатність людини виходити бодай у мріях поза межі видимого. Пізнання невіддільне від інтуїтивного осяяння і мрії, аналітична скрупульозність не вбиває

передчуття невідомого – все це живить творчість, яка витончує духовні сили авторів і читачів. дослідниця прогностичних можливостей мистецтва К. Шудря вважає, що “і евристична, і прогностична функції мистецтва органічно пов’язані з його естетичною основою. Художня творчість не змогла б вирішувати евристично-спонукальних і прогностичних завдань, коли б не спиралася на естетичні можливості мистецтва, на його здатність зацікавлювати людей творчою діяльністю за законами краси, розвивати вибірковість естетичного смаку і почуття, формувати естетичний ідеал”. Одна із форм 3. – сновидіння, що досить часто
використовуються у художній літературі: “Сон” (“На панщині пшеницю жала”) Т. Шевченка, “Каменярі” І. Франка, “Сон” Панаса Мирного та ін. Однак прогностичні здібності не завжди знаходять адекватне трактування у тому середовищі, в якому вони проявляються, і подеколи набувають драматичного, а то й трагічного характеру, як це розкрито у драматичній поемі Лесі Українки “Кассандра”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Майстер корабля дуже стисло.
Ви зараз читаєте: Завбачення в літературі