Микола Вінграновський – Оксана

І спродалась, й скупилась, та й додому,
Окрай дороги стежкою собі…
А на обличчі тихомолодому
Цвітуть два маки тихомолоді.

В одній руці корзина базарова,
І на другій дитина засина…
Дощу набрала хмара вечорова
На неї й на дитину з-за села.

По крапельці, по краплі, по мокренькій
До маку, до маківоньки, до нас…
А ми собі малі та молоденькі
Ідем додому в звечоровий час.

То буде сон… І нам присниться тато…
А тату – ми, стежиною йдучи…
А хаті – хата, нашій хаті – хата
Під крапелиною хмарини уночі.

1974


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Україна в огні історія твору.
Ви зараз читаєте: Микола Вінграновський – Оксана