Образ Софії Київської як історичної пам’ятки та художнього символу
У всі часи людина жадала дива. І чим, як не дивом, є Софія Київська, втілення духовної величі нашого народу. Стоїть вона, належачи як XI століттю, такою ж мірою і XXI – надзвичайне, вічне диво, символ мудрості й сили, таланту й слави. Величний образ собору, цього надзвичайного дива, “що ніколи не кінчається і не переводиться”, став центром роману Павла Загребельного “Диво”, у якому вдалося “показати нерозривність часів, показати, що великий культурний спадок, залишений нам історією, існує не самодостатньо”.
Серед інших визначних
Образ Софії Київської зображено як символ духовної незламності та нескореності всього народу. Доля собору є долею народу, з давньоруськими епізодами чергуються події 1941-1942 та 1965- 1966 років: вистояла Софія і перед варварами XX століття, які нищили Європу, бо стали на захист тисячі таких, як Гордій Отава, що сприймав її як коштовність, цінну тим, що це лише своя, неповторна і єдина святиня, без якої неможливо уявити націю. У романі перегукуються епохи: Сивоок віддає своє життя на зведення собору, Гордій Отава, створивши “власний фронт проти фашизму”, перешкоджає професору Шнурре вивезти найкращі фрески до Німеччини ціною свого життя.
Ми не знаємо, як насправді звучало ім’я автора Київського дива. Не розгадана ця таємниця вченими, та й, скоріш за все, не буде розгадана. Але імена губляться, а справа зостається. Тільки ділами можна себе возвеличити або зганьбити. Софія Київська – не лише мистецька споруда, вона – оплот духовного надбання нашого народу. Вічно стоятиме вона під небом історії символом твердині людського духу та прославлятиме народ слов’янський.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу (ЗА РОМАНОМ ПАВЛА ЗАГРЕБЕЛЬНОГО “ДИВО”) Павло Загребельний – відомий український письменник, автор багатьох творів про наших сучасників. Але особливе місце посідають в його творчості історичні романи. Один із найвідоміших – роман “Диво”, над яким автор працював десять років, маючи на меті “показати нерозривність часів, показати, що […]...
- Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської (за романом П. Загребельного “Диво”) Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської (за романом П. Загребельного “Диво”) Понад тридцять років ішов Сивоок гірким шляхом до пізнання майстерності. Він відкрив для себе найголовніше: “Що є мистецтво?” Це могутній голос народу, що лунає з уст умільців. “Я – сопілка в устах мого народу”, – говорить Сивоок. Довгі поневіряння у візантійському полоні завершилися […]...
- Ідейний зміст образу Софії Київської у творі “Диво” У своєму славнозвісному творі автор робить перегуки минулого, сьогоднішнього й майбутнього. У найцікавішому ” Диві ” подано широку картину життя наших предків за часів Київської Русі, діяльність Ярослава Мудрого, а особливістю твору є справжнє диво – будівництво споруди – Софії Київської. “Цей собор вже з першого дня його існування, певно, мало хто вважав за житло […]...
- Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу (за романом Павла Загребельного “Диво”) Обpаз Софії Київської-символ духовного надбання укpаїнського наpоду (за pоманом Павла Загpебельного “Диво”) Духовність… Ми знаємо, що починається вона з пpадавніх коpенів нашого pоду, нашого наpоду, пpо який весь світ дізнався, слухаючи чаpівний голос Укpаїни в дзвонах куполів величного Софіївського собоpу, збудованого десять століть тому. Стоїть він і досі під небом істоpії як велич укpаїнського наpоду, […]...
- Оригінальний образ Собору як символу перехідної доби (за романом Гюго “Собор Паризької Богоматері”) (1 варіант) Сьогодні собор Паризької Богоматері є, напевно, однією з найвідоміших монументальних пам’яток середньовічної архітектури. Такої широкої популярності Собор набув, не в останню чергу, завдяки Віктору Гюго, який зробив давній храм повноправною діючою особою однойменного твору, присвятивши йому стільки натхненних сторінок, зробивши оригінальний образ Собору справжнім символом перехідної доби. Лишилося багато свідчень особливого ставлення письменника до цієї […]...
- Софія Київська – символ духовного надбання українського народу (за романом Павла Загребельного “Диво”) Де шукати витоки духовності? В історії свого роду, в його прадавніх коренях. Десять століть тому було збудовано Софіївський собор у Києві, а його куполи ще й досі радо вітають сонце. Софія Київська – велич українського народу, втілення його мудрості й сили, таланту й слави, символ духовного єднання нації. Величний образ собору, цього незвичайного дива, “що […]...
- Оригінальний образ Собору як символу перехідної доби (за романом Гюго “Собор Паризької Богоматері”) (2 варіант) У романі Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” образ собору має ключове значення. Ще у вступі до твору автор зазначає, що поштовхом до написання стало випадково побачене на стіні храму слово “фатум”. Зрозуміло, що і сам собор, і слово на його стіні були створені людьми, людьми, які вже багато років тому покинули видимий світ. Як би […]...
- Образ собору в романі В. Гюго “Собор Паризької Богоматері” Образ собору в романі В. Гюго “Собор Паризької Богоматері” І. “Собор Паризької Богоматері” – один із найкращих історичних романів XІX століття (романтичний стиль, розповідь про життя Франції XV століття, початок нової епохи Відродження). ІІ. Собор Паризької Богоматері – рівноправний герой твору. 1. Символічність назви собору (названий на честь Богоматері, яка віддала сина на муки заради […]...
- Тема незнищеності історичної памяті народу в романі “Диво”, органічне поєднання різних часових та соціальних шарів Реферат Тема: Тема незнищеності історичної памяті народу в романі “Диво”, органічне поєднання різних часових та соціальних шарів. Як твердять літературознавці, “Диво” можна вважати першою частиною триптиху про Київську Русь, до якого входять ще “Первоміст” та “Смерть у Києві”. Підкреслимо: триптиху, а не трилогії, оскільки трилогія повязана задумом, сюжетом, персонажами, а триптих лише ідейним змістом. Серед […]...
- Особливості художнього конфлікту в романі П. Загребельного “Диво” П. А. Загребельного по праву вважають майстром художнього зображення конфлікту. Це письменник із великим життєвим досвідом, який захоплюється літературою, добре знає історію від давніх часів до сьогодення, відчуває важливі теми, проблеми, привертає до них увагу читача, відстоює справжні мистецькі цінності та увінчує їх творців. Зображуючи у романі “Диво” різні часові площини (період Київської Русі, роки […]...
- Зв’язок релігії та естетики в романі П. Загребельного “Диво” ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ ПАЛО (народився 1924 року) Народився в с. Солошине на Полтавщині, Навчався у військовому училищі. У17 років добровільно пішов на фронт, був тяжко поранений, майже три роки перебував у фашистських концтаборах. Працював у радянській військовій місії в Західній Німеччині. 3 1946 р.- у колгоспі рідного села. Після закінчення філологічного факультету Дніпропетровського університету був кореспондентом обласної […]...
- Утвердження незахищеності Києва як символу української нації у поемі Максима Рильського “Неопалима купина” В історію української літератури Максим Рильський увійшов як самобутній національний поет, патріот України, який щиро і високо підносив національну ідею, будив історичну пам’ять свого народу, утверджував думку про його талановитість, національне відродження країни, невмирущість рідної мови. Тому, на мою думку, не дивно, що його поеми “Слово про рідну матір”, “Жага”, “Неопалима купина” та збірники “За […]...
- Твір на тему: Культура Київської Русі Корені українського народу сягають часів, які передували добі Київської Русі. Своїми витоками наш народ тісно пов’язаний з історією слов’ян. У далекому минулому постала усна народна творчість доби Київської Русі. Відтоді до нас дійшли легенди й перекази, дружинні, святкові, весільні пісні, билини, колядки, прислів’я, приповідки. Чудовими пам’ятками давньоруської народної творчості є билини. Вони оспівують мужність і […]...
- Символіка образу собору в романі О. Гончара I. Висока оцінка роману О. Гончара “Собор” літературною критикою 80-х років XX ст. (домінує світло і чистота, висока мораль і духовність). II. Символічність образу собору в романі. 1. Особливість стилю Гончара в романі (за визначенням самого письменника – “поетичний реалізм”, коли “в землю – корінь, віти – в небеса”; звідси романтична манера письма, символічність багатьох […]...
- Тема історичної та національної пам’яті в романі “Собор” Олеся Гончара Тема історичної та національної пам’яті в романі “Собор” Олеся Гончара. “Собор” (1968) вирізняється в доробку письменника пекучістю поставлених проблем ї своєрідним їх мистецьким втіленням. У центрі твору Олесь Гончар поставив долю конкретної, тобто української, нації та долю духовного начала у житті суспільства. Як колись Шевченко прагнув пробудити сумління земляків спалахами поетичної мислі, так Олесь Гончар […]...
- Твір на тему: Пам’ятки історії та архітектури. Софія Київська (Твір-опис) Україна неймовірно багата на пам’ятки, які належать до прадавніх часів. Ці пам’ятки є свідками формування української нації. Наші обдаровані предки споруджували їх, щоб утілити народні мистецькі ідеали. Наприклад, у XI столітті за ініціативою Ярослава Мудрого було споруджено головний храм Київської Русі – Софійський собор. Саме тут відбувалися урочистості, пов’язані з посадженням князів на Київський престол […]...
- Твір на тему: Перша бібліотека на Русі (твір-розповідь з історії України) Перша бібліотека на Русі (твір-розповідь з історії України) Серед пам’яток минулого у стародавньому Києві – знаменитий архітектурний комплекс XI-XVIII сторіч – Софія Київська. Його центральна споруда – Софійський собор, закладений у XI сторіччі за наказом Ярослава Мудрого на честь його перемоги над печенігами. Відтоді Софія стає важливим культурним центром східнослов’янської держави. Тут було створено першу […]...
- Твір на тему: Софія Київська Мені пощастило побувати в Києві, чудовому й багатому на пам’ятники культури місті. Але незабутнє враження справила на мене перлина світової архітектури – Софія Київська. Збудована в XI ст. з ініціативи князя Ярослава Мудрого, вона є втіленням культурної та історичної спадщини народу. Це прямокутна споруда, яку вінчають тринадцять бань, що поступово піднімаються від крайніх малих до […]...
- Махабхарата і Рамаяна – визначні памятки індійського епосу Даний реферат виконаний командою сайту www. ukrreferat. com – найбільшого сайту з українськими рефератами та курсовими роботами! РЕФЕРАТ На тему: Махабхарата і Рамаяна – визначні памятки індійського епосу Махабхарата – енциклопедія давньоіндійського життя Махабхарата (буквальний переклад – підтримуючий воїн) – велика оповідь про Бхаратів, епічна поема про боротьбу між двома родами – Пандавами і Кауравами. […]...
- Утвердження незнищенності Києва як символу української нації в поемі Максима Рильського “Неопалима купина” Поема Максима Рильського “Неопалима купина”, написана 4 жовтня 1943 року, незадовго до визволення Києва, ввійшла до однойменної збірки, що побачила світ 1944 року. Це був час, коли народ піднявся в єдиному пориві, був охоплений однією метою – відстояти рідну землю, не дати ворогові поневолити Батьківщину. Поема “Неопалима купина”, як і всі поеми М. Рильського воєнного […]...
- Твір на тему: Твір-розповідь з історії України. Перша бібліотека на Русі Твір-розповідь з історії України. Перша бібліотека на Русі Серед пам’яток минулого у стародавньому Києві – знаменитий архітектурний комплекс XІ-XVІІІ сторіч – Софія Київська. Його центральна споруда – Софійський собор, закладений у XІ сторіччі за наказом Ярослава Мудрого на честь його перемоги над печенігами. Собор – не тільки неперевершена пам’ятка старовинної архітектури, а й мемо-ріал воїнської […]...
- Образ Собору (За романом В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”) Собор Паризької Богоматері, або Нотр-Дам де Парі є, мабуть, однією з найвідоміших монументальних споруд середньовіччя. Такій значній популярності Собор не в останню чергу має завдячувати Вікторові Гюго. Сучасники письменника пригадують, як Гюго, вказуючи на Собор, неодноразово зауважував, що вигляд цієї споруди нагадує першу букву його прізвища, адже “Гюго” французькою починається саме з “Н”. Можна простити […]...
- Яскравий світ художнього слова Л. Костенко (1 варіант) Духовність людини зумовлюється “диханням” серця. Вона йде з самих його глибин, живе в ньому і, на жаль, інколи вмирає. Але якщо в людини гаряче серце, якщо вона вміє піклуватися не тільки про себе, а і про інших, якщо з ЇЇ кохання можна скласти пісню, то така людина має багатий духовний світ. Такою є наша поетеса […]...
- Проблема історичної пам’яті в поемі “Євшан-зілля” Поему “Євшан-зілля” написав талановитий письменник Микола Вороний. Для його поезії характерні глибокі філософські роздуми, гаряче бажання щастя рідному народу. У поемі “Євшан-зілля” автор розкриває проблему вірності людини рідному краєві, своєму народові. На мою думку, це найголовніше, бо треба любити, поважати і ніколи не забувати рідний край. У своїй поемі М. Вороний звертається до людей, які […]...
- Проблема історичної та художньої правди в романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Про легендарну Марусю Чурай написано немало творів. До осмислення феномену її життя і творчості зверталися Г. Квітка-Основ’яненко, М. Старицький, В. Самійленко, С. Руданський та інші. Ім’я Марусі Чурай відобразилося також у безлічі легенд, одна з яких і стала основою твору Ліни Костенко. Сюжет роману можна розглядати у двох аспектах: зображення контексту епохи, тобто широкого суспільно-політичного […]...
- Яскравий світ художнього слова Л. Костенко (3 варіант) Ця дівчина не просто так, Маруся. Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа. Я вважаю, що саме ці слова можна сказати і про велику поетесу України Ліну Костенко. Так, вона наша і пісня, і душа, і щирість, і суддя, і захисник. Вона – поетеса, яка живе і думає, радіє і сумує разом […]...
- Яскравий світ художнього слова Л. Костенко (2 варіант) “Подивись уважніше навкруги! Чи бачиш ти райдугу серед затягнутого хмарами неба, чи відчуваєш пахощі квітів на галявинах, чи розумієш мову мурах та тварин? Чи пам’ятаєш ти нашу історію, Чи любиш Батьківщину? Ні? Тоді тобі не варто читати мої вірші”,- саме так, на мою думку, мала б звертатися Ліна Костенко до нас, сучасників. Адже її творчість […]...
- Проблема історичної пам’яті народу (за поемою М. Вороного “Евшан-зілля”) Кожна людина в світі є представником своєї нації, свого народу, а тому проблема історичної пам’яті народу, Яку порушив М. Вороний у поемі “Євшан-зілля”, актуальна і на початку XX століття, і сьогодні, на початку XXI століття. А я так думаю, що й надалі її патріотичний пафос буде актуально звучати, бо без минулого не буде теперішнього, а […]...
- Національні мотиви і особливості їхнього художнього втілення у драматичній поемі Лесі Українки “Бояриня” Національні мотиви і особливості їхнього художнього втілення у драматичній поемі Лесі Українки “Бояриня” Леся Українка. Леся… Це тепле сонячне ім’я мені знайоме з дитячих років. Відоме воно всім прогресивним людям, і в першу чергу, українцям, бо Леся Українка у недовгім житті стала народною поетесою. Вона була мислителькою та борцем шевченківського гарту. Все в її житті […]...
- Проблеми історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного “Євшан-зілля” Навчи мене, навчи, о Чигирине! Колодязь твій глибокий не змілів. Усе святе, усе неповториме, Усе чекає невимовних слів… Л. Костенко Народ живий, доки живе його історична пам’ять. Це незаперечна істина, яка примушувала не одне покоління українських письменників знову і знову повертатися до славних чи ганебних сторінок минувшини. Щоб з мовчазної згоди своїх байдужих дітей не […]...
- Звеличення історичної постаті Богдана Хмельницького у фольклорних та літературних творах Богдан Хмельницький – гетьман України, видатний державний діяч і полководець. Хмельницький доклав багато зусиль для організації українського війська, встановлення дипломатичних зв’язків з іншими країнами, вів непримиренну боротьбу з польською шляхтою. Про Богдана Хмельницького дуже багато написано у нашій літературі. Це один із найколоритніших образів в історії України, який зробив багато для того, щоб країна була […]...
- Своєрідність художнього світу В. Винниченка Якби треба було одним словом означити своєрідність художнього світу Володимира Винниченка, то це було би слово “парадокс”. Його творчість справді парадоксальна. Від появи перших оповідань і п’єс письменника і до його останніх творів вона викликала щонайжвавіший інтерес і найрізноманітніші відгуки читачів. Нею захоплювалися й обурювалися, бурхливо підтримували і сердито заперечували. Причина – у сміливому художньому […]...
- Яскравий світ художнього слова Л. Костенко (4 варіант) Нічого так чудово не скажеш, як поезію. Ніякі прекрасні слова не звучать у прозі так, як вони лунають, переливаються барвами у віршованій мові. Звичайні, щоденні слова прози у поезії стають неповторними, душевними і прекрасними. Підтвердження цьому – чисті й щирі вірші української поетеси Ліни Костенко. її поезія вчить, примушує плакати, переживати за чиїсь страждання. У […]...
- Проблема історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного “Євшан-зілля” Микола Вороний – своєрідна, складна і суперечлива постать в історії української літератури початку XX століття. Поет, перекладач, артист, режисер та історик українського театру, мистецтвознавець, Він був багатогранною творчою особистістю. Поетична спадщина Вороного виразно відбиває суспільні, естетичні погляди поета, який гаряче любив свою Україну. У циклі “З хвиль боротьби” поет щиро вболіває за долю рідного краю […]...
- Осмислення історичної долі козацтва у творчості Т. Шевченка Часи козаччини – це героїчні сторінки в історії України, славні сторінки подвигів і слави, героїв-лицарів, величі і краси козацької звитяги. Героїчне минуле нашого народу завжди захоплювало Тараса Шевченка, бо він був справжнім сином України. Поет говорить про “старину”, як про “диво”, що відійшло навіки. Все йде, все минає – і краю немає, Куди ж воно […]...
- “Слово о полку Ігоревім” – велична пам’ятка літератури Київської Русі Здоров’я князеві й дружині, Що борються за народ християнський Із військами поганими! “Слово… “ “Слово о полку Ігоревім” – найвидатніша пам’ятка культури східних слов’ян, живе джерело трьох братніх літератур – української, російської, білоруської. Із “Слова… ” ми дізнаємося про життя наших предків, про їхню величну боротьбу з різними нападниками. Боронити Руську землю від половців було […]...
- Іван Франко – майстер художнього слова Іван Франко – майстер художнього слова У літературному русі другої половини XIX століття Іван Франко – найвидатніший діяч. Його “поетична творчість вражає глибиною і багатством ідей, Широким колом тем і сюжетів, великою різноманітністю форм”. Своє палке слово Каменяр спрямовував на захист трудящих, проти несправедливого ладу, проти експлуататорів. Найвидатнішим внеском у скарбницю української поезії стала збірка […]...
- Відтворення історичної долі України в роки Руїни в історичному романі “Чорна рада” Один із корифеїв української літератури, видатний письменник, ім’я якого несправедливо було виключене з історії української літератури, в своєму історичному романі “Чорна рада” показав нам два протилежних образи: Сомка і Брюховецького. Ними автор розкриває головний конфлікт, через який бачимо основну думку твору. Ці персонажі – українські гетьмани, які стоять по різні боки історичного моменту. Сомкові автор […]...
- Образ Володьки Лободи (за романом Олеся Гончара “Собор”) Образ Володьки Лободи (за романом Олеся Гончара “Собор”) Той будує, той руйнує… Т. Г. Шевченко “Сон” “Чи світ іде до того… що на арену виступають тільки двоє: Руйнач і Будівник… ” – говорить професор Яворницький у романі О. Гончара “Собор”. Будівники зводять величні споруди, вирощують сади і хліб, творять красу, захищають добро, бережуть собори людських […]...
- Проблема історичної та художньої правди в романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” I. Л. Костенко – поет із покоління шістдесятників (нові проблеми, нові барви, теми). 1. Складний, неоднозначний шлях поетеси в літературу (перший успіх – потім шістнадцять років вимушеного мовчання, не йшла на компроміси з владою). 2. 70-ті роки – розквіт творчості поетеси (“Над берегами вічної ріки”,.”Неповторність”, “Сад нетанучих скульптур”, “Вибране”, роман у віршах “Маруся Чурай”). II. […]...
Образ наталки полтавки.