Ольга Перехрест – Анна. Анна
У Анни чорне волосся, троянда на литці.
Анна спускається сходами, йде до криниці.
Вдача її легка, хода невагома.
Вона набирає воду та йде додому.
Анна рудоволоса, тонка мов спиця,
Має гострі вилиці, точені ключиці.
Ходить до річки, полоще у ній білизну.
Анна не знає Анни, навіть приблизно.
Між Аннами – кілька кварталів, церква, та сама річка,
Різні вулиці, різні школи, різні дитячі звички.
Вони подібні лише іменем та, може, віком.
Обидві Анни сплять з одним чоловіком.
Поки перша Анна тримає його за руку,
У
Анна гріє в теплій долоні холодні пальці,
Прокидаючись вранці.
Друга Анна приносить ніжність свою і тепло,
Робить весняне небо прозорим мов скло,
Обережно торкається шкіри, ніби води,
І слухає, як кола розходяться навкруги.
Анни луною повторюють за ним свої імена,
П’ють однакові вИна та не знають, де їх винА.
Анни ходять мов тіні його на двох берегах,
Переходячи міст у снах.
Анна бачить, що в нього садна на спині та зайві ключі.
Анна знає. Але мовчить.
Анна-з-трояндою засинатиме на світанку,
В цей час він цілуватиме іншу Анну.
Обидві вийдуть без сну у місто.
Жодна не має, кому про це розповісти.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Ольга Перехрест – Маки Її голосу стане на двадцятьох, А вона мовчить і дивиться у новини. І мовчанка її ніби темний великий льох, Де вона зберігає всіх, в незалежності від перемог, Групи крові, статі або країни. На подвір’ї у неї зростає червоний мак, Хоч вона завжди забуває його поливати. І у кожному русі чи слові шукає таємний знак, Щоби […]...
- Ольга Перехрест – І вона цілує його в плече … І вона цілує його в плече, На якому він носить АК і наколку з Че, Говорить до нього: коли ти нарешті заснеш? Ти так себе вбиваєш, і мене за разом теж. Скільки тобі новин, сюжетів, коментарів Військових, політиків, журналістів і лікарів? На скільки замків треба закрити кордон, Щоб ти забув про війну і згадав […]...
- Ольга Перехрест – Небо навпроти сміється тобі в обличчя Небо навпроти сміється тобі в обличчя. Йдеш стіною будинку йому назустріч. Носити усмішки нині не личить, Тож робиш всупереч. Вікно під ногами прозора калюжа вулиці. Плаває птах, клює на гачок антени. Вона сідає до нього на ліжко, тулиться Ніби птаха, смиренно. Вітер вривається в двері безжально, без стуку, Перевертає все догори дригом. Доводиться самотужки брати […]...
- Трагедія Анни Кареніної (за романом Л. М. Толстого “Анна Кареніна”) Трагедія Анни Кареніної (за романом Л. М. Толстого “Анна Кареніна”) У основі соціального роману “Анна Кареніна” – історичне явище, що торкається життя усього народу. Побут пореформеного часу видався не тривким. Зубожіння, сімейні драми, крахи банків, катастрофи на залізницях – такими були ознаки 70-х років XIX століття. У романі “Анна Кареніна” Толстому перш за все імпонувала […]...
- Думка сімейна в романі Л. Толстого “Анна Кареніна” Думка сімейна в романі Л. Толстого “Анна Кареніна” І. Тема роману. (Головна тема роману – дослідження проблеми сім’ї, аналіз кризових явищ у сучасній письменнику родині.) ІІ. Структура роману. (Роман складається ніби з двох творів, які розвиваються паралельно: історія сімейного життя Анни Кареніної та доля дворянина, який живе в селі й займається вдосконаленням свого господарства та […]...
- Анна Кареніна – героїня нашого часу Анна Кареніна героїня нашого часу (за романом Л. Толстого “Анна Кареніна”) Читаючи такі твори як “Анна Кареніна” Льва Толстого, чи “Пані Боварі” Флобера, ми задумуємось над тяжкою долею жінок, над змістом і ціллю їхнього життя. І хоча це дві, можна сказати, взаємо пов’язані речі вони часто не співпадають в нашому житті. Осуджує, чи оправдовує Толстой […]...
- Анна Кареніна – жертва власних пристрастей. Роздуми над романом Л. Толстого Можливо, дехто і вважає Анну Кареніну егоїстичною натурою та самозакоханою панночкою, яка кинулася під потяг через те, що не змогла міцно прив’язати до себе коханця. Проте я вважаю, що все набагато глибше, ніж такий поверховий підхід до образу головної героїні роману Толстого. Мені щиро шкода Анну, іі лише через почуття жіночої солідарності. Толстой дуже чітко […]...
- Зображення жіночої долі в романі Л. Толстого “Анна Карєніна” Жіноча доля, жіноче щастя, жіночі проблеми – ці питання хвилювали багатьох письменників. Зі сторінок художніх творів до нас промовляють пані де Реналь, мадам де Ресто, Ліза Калітіна, Анна Кдрєніна… Письменник-реаліст, знавець людської душі, Л. М. Толстой в однойменному романі зображує трагічну долю своєї головної героїні Анни Карєніної. Анна – натура щира, відверта, енергійна, позбавлена лицемірства. […]...
- Мої роздуми над проблемами сім’ї після прочитання роману “Анна Кареніна” Л. Толстого Мої роздуми над проблемами сім’ї після прочитання роману “Анна Кареніна” Л. Толстого Епіграф роману “Мне отмщение и аз воздам” має символічний зміст, він не тільки говорить про провину Анни і покарання за неї, скільки є своєрідним попередженням лицемірам з вищого світу, які вважали, що мали право судити і карати жінку, яка є такою щирою у […]...
- Трагедія жінки в романі Л. М. Толстого “Анна Кареніна” (1 варіант) Лев Миколайович Толстой – класик світової романістики, філософ, “учитель життя”. Духовна спадщина письменника грандіозна і велична, стала помітним культурним явищем XIX та XX століть. Дійсність часу, криза старих форм життя висунули перед письменником ряд проблем, які він мав вирішити. Толстой не міг не відзначити зміну характеру духовних пошуків передового людства Росії: важливо було розкрити проблему […]...
- Трагізм протистояння особистості суспільству в романі Л. М. Толстого “Анна Кареніна” “Анна Кареніна” – одна з трьох чудових вершин у творчості Льва Толстого. Роман цей є природним переходом від “Війни і миру” до “Воскресіння”. Толстого дуже хвилювали питання сучасної дійсності. Життя Росії 70-х років відбивається в “Анні Кареніній” у всьому своєму розмаїтті, від імператорського двору до селянської хатини. В основі соціального роману “Анна Кареніна” лежить історичне […]...
- У чому суть трагедії Анни Кареніної (за романом Льва Толстого “Анна Кареніна”) У чому суть трагедії Анни Кареніної (за романом Льва Толстого “Анна Кареніна”) “Анна Кареніна” – одна з трьох чудових вершин у творчості Льва Толстого. Роман цей є природним переходом від “Війни і миру” до “Воскресіння”. Толстого дуже хвилювали питання сучасної дійсності. Життя Росії 70-х років відбивається в “Анні Кареніній” у всьому своєму розмаїтті, від імператорського […]...
- Образ Анни Кареніної (за романом Л. М. Толстого “Анна Кареніна”) ТОЛСТОЙ ЛЕВ (1828-1910) Російський письменник, класик світової романістики, інтелектуальний психолог, філософ, народний просвітитель. Літературне життя його розпочалося з 1852 р., коли була опублікована його автобіографічна повість “Дитинство”, а пізніше “Отроцтво” та “Юність” (1854, 1857). Перебування на війні дало матеріал для оповідань про Кавказькі та Севастопольські події. Панораму воєнної компанії та розгорнуті сімейні хроніки змальовує письменник […]...
- Суспільство, родина і людина у романі “Анна Кареніна” Суспільство, родина і людина у романі “Анна Кареніна” Немає нічого важливішого за сім’ю, тому що вона здатна дати відчуття захищеності, щастя. Але це в ідеалі. І Л. Толстой показує проблеми сучасної йому сім’ї на тлі суспільної моралі. Анна Кареніна – вродлива жінка, яка свого часу піддалася на умовляння родичів і взяла шлюб із багатим службовцем, […]...
- У чому особиста трагедія Анни? (за романом Л. М. Толстого “Анна Кареніна”) У чому особиста трагедія Анни? (за романом Л. М. Толстого “Анна Кареніна”) Роман Толстого “Анна Кареніна” присвячений проблемам сучасного авторові життя, був закономірним продовженням його попередньої творчої діяльності, й у той же час ніс у собі великі художні відкриття. Через особисту трагедію Анни Кареніної, через напружені духовні шукання Костянтина Левіна художник показує суспільну атмосферу післяреформеної […]...
- Леся Українка – Камінний господар Драма Діячі Командор дон Гонзаго де Мендоза. Донна Анна. Дон Жуан . Долорес. Сганарель – слуга дон Жуана. Дон Пабло де Альварес, донна Мерседес – батько і мати донни Анни. Донна Соль. Донна Консепсьйон – грандеса. Маріквіта – покоївка. Дуенья донни Анни. Гранди, грандеси, гості, слуги....
- Анна Багряна – Самотній сум розіп’ятої п’ятниці Самотній сум розіп’ятої п’ятниці, Зітхає день у сутінках годин, Бо він один. Нема йому порадниці Над мороком непрощених провин. Зітхає день. Не плаче – лиш зітхає, Бо хмарам сліз проронених шкода. Чия біда У тім, що затихає Комусь привиджена часу хода… Комусь намічена на серця матриці. А втім, зітхаючи, і день, і ніч Із протиріч […]...
- Моя Анна Ахматова Моя Анна Ахматова Непросто прожити життя жінкою. Навіть якщо це жінка така велична і сповнена гідності, як Анна Ахматова. Але її поезія переконує усіх у тому, що жінка – створіння тендітне і чутливе, здатна до високих почуттів, і разом із тим розум – її невідмінна риса. Іронічність деяких віршів вражає глибоким проникненням у суть речей. […]...
- Ольга Анцибор – Жінка Жінка йде по вулиці красива, Впевнена й легка її хода. Жінка йде по вулиці щаслива, Вже не юна – просто молода. Рання сивина лягла в волосся, Сум і радість хлюпають з очей, В тих очах я бачу, чи здалося Світло дня і темряву ночей. Ближче підійшла – ні, не здалося, Жінка і весела і сумна, […]...
- Анна Ахматова – “Ні до кого і слова в ці дні не кажу… ” (в перекладі М. Тарнавської) В перекладі Марти Тарнавської Анна Ахматова По неделе ни слова ни с кем не скажу… * Ні до кого і слова в ці дні не кажу, Біля моря самотня сиджу, І так любо, що бризки солоні морські, Як і сльози мої, гіркі. Весни й зими пройшли, та мені лиш одна Залишилась у згадці весна. Вже […]...
- Анна Багряна – Ти – не кентавр, а я – не амазонка Ти – не кентавр, а я – не амазонка, Ми просто звуки із високих веж, Заховані в невидимих солонках Солоних марень і солодких теж. Моя емблема – вічність на долоні, Твоя – гітарна порвана струна. П’ємо вино, солодке і солоне, І сміємось, сп’янілі від вина. Ти – не кентавр. А, зрештою, навіщо Нам повертатись у […]...
- Сочинение на тему: Анна Ахматова В облике Анны Ахматовой поражает многое… Мне нравится, что она сумела отстоять свое право быть не просто ученицей, возлюбленной и женой Николая Гумилева, но право быть поэтом. Гумилев вначале гордился женой, которая сочиняет стихи, но скоро его сердцу стала милее просто жена – домашняя, удобная, обычная. Ахматова же не ушла с избранного пути. Эта женщина […]...
- Анна Багряна – Ніч перед Різдвом Розсипані іскри ватри По світу, немов байстрята… Завтра – Різдвяне свято Буде хтось зустрічати. Шабашем відгуляю Оргій відьомських коло. Відьма – та, що все знає Зараз або ніколи. Відьма – це я… Бачиш, Плига вогонь вгору? Кожна іскра – як значення Вдачі чужого горя. Я ж байдужа до горя… Гей, мої потерчата! Нумо на Лису […]...
- Трагедія жінки в романі Л. М. Толстого “Анна Кареніна” (2 варіант) У статті “Жіноча неволя в руських піснях народних” великий український письменник і громадський діяч І. Я. Франко писав: “Заборонена любов найсильніша… Для жінки все міститься в тій любові, поза нею вона нічого не бачить: ні дому, ні мужа, ні про чого світу. Задля своєї любові вона рішається на найбільшу жертву, яку тільки може принести женщина […]...
- Земля (дуже стисло/скорочено) – Кобилянська Ольга Велике село д. на Буковині. Горстка хаток притулилася до величного панського лісу. Інші розташувалися серед поля. Заможна селянка докія занепокоєна долею своєї єдиної доньки Парасинки. Мати вже почуває себе вкрай погано, батько ж – страшний пиятик, він винесе все добро, проп’є у шинку. Парасинку треба конче цієї осені засватати, щоб вона та її добро знаходилися […]...
- “Мысль семейная” (По роману “Анна Каренина”) Он говорил, что задача его сделать эту женщину только жалкой, и не виноватой”. С. Толстая После окончания работы над романом “Война и мир” Лев Николаевич “увлекся” проблемами семьи и брака. Окружающая его действительность давала много материала о семейной жизни, и Толстой приступил к работе над новым романом “Анна Каренина”. Выдвинутая вначале тема семьи оказалась взаимосвязанной […]...
- Ольга Кобилянська – Земля (Скорочений переказ, дуже стисло) Ольга Кобилянська Земля (Стислий переказ, скорочено) Велике село Д. на Буковині. Горстка хаток притулилася до величного панського лісу. Інші розташувалися серед поля. Заможна селянка Докія занепокоєна долею своєї єдиної доньки Парасинки. Мати вже почуває себе вкрай погано, батько ж – страшний пиятик, він винесе все добро, проп’є у шинку. Парасинку треба конче цієї осені засватати, […]...
- Мій улюблений поет – Анна Ахматова Дуже важко говорити про улюбленого поета, особливо якщо це відомий, талановитий поет, якщо його творчість – досягнення світової культури. Про мого улюбленого поета, Анну Ахматову, написано багато, і написано здебільшого тими, хто був її сучасником, безпосередньо спілкувався з нею, учився в неї. Але в кожної людини може бути і свій Пушкін, і своя Ахматова. Той, […]...
- Ольга Анцибор – дай мені, Боже, чоловіка Дай мені, Боже, чоловіка, Того, що палко я люблю. Я знаю, що це гріх великий, Та всеодно тебе молю. Тебе благаю на колінах, Цей гріх мені прошу простить, Бо дні й роки летять невпинно, А серце любить і болить. Я зла нікому не бажаю, Не хочу кривди і жалю. Хай тільки він мене кохає, Бо […]...
- Що мені подобається в образі Анни Кареніної? Що мені подобається в образі Анни Кареніної? Роман Толстого “Анна Кареніна” належить до найкращих творів письменника. Через трагедію Анни Кареніної автор зображує складнощі особистого та сімейного життя людей, що були тісно пов’язані з сучасним йому суспільним устроєм, з законами “вищого світу”. Лев Толстой надав головній героїні свого твору жіночої привабливості та духовної краси. Гнучкий стан, […]...
- Анна Гунько – Соломії вже тридцять і осінь для неї – горе Соломії вже тридцять і осінь для неї – горе. Вона знає життя, видихає весь дим на скло. Соломія все менше сміється і менше усіх говорить. Соломії вже тридцять. У неї є власне авто і житло. Соломія з роботи приходить брудна і накручена, Він її обіймає й дає випускати на нього пар. “Мій розгублений хлопчику, я […]...
- Ольга Анцибор – діти мої Життя іде, тече, летить, Хворіють доньки, син чекає. Як серце матері болить Ніхто з дітей цього не знає. Не треба знати їм цього, Нехай живуть, життю радіють. Вони – цвіт серденька мого, Про долю їм щасливу мрію. До них я сонце прихилю, У спрагу їм джерельцем стану. Я так дітей своїх люблю, Що зірку їм […]...
- “Мир Константина Левина” (По роману “Анна Каренина”) Роман Льва Николаевича Толстого “Анна Каренина”, задуманный автором как произведение, решающее вопросы семьи и брака, постепенно дополняется вопросами социальными, общественными, нравственными. Толстой показывает жизнь пореформенной России во всем ее многообразии. В его произведении представлены все классы и сословия. Новая действительность только начинающей “укладываться” капитализирующейся России вторгается в помещичий быт. На примере семьи Левина Толстой показывает […]...
- Поэма “Анна Снегина” Я думаю: Как прекрасна Земля И на ней человек. С. Есенин Поэма “Анна Снегина” – одна из лучших в творчестве Сергея Александровича Есенина. Это эпическое произведение, так как раскрывает судьбы народа в революции, но и лирическое, отражающее суть человеческих переживаний, внутренний мир героев. Когда-то у той вон калитки Мне было шестнадцать лет. И девушка в […]...
- Роль портретной характеристики в романе Л. Н. Толстого “Анна Каренина” Как известно, связь персонажа и его портрета в художественном произведении взаимообусловлена. Через описание внешности героя автор раскрывает его внутренний мир, его подлинную сущность. Так, в “Анне Карениной” психологический портрет является одним из важнейших средств создания художественных образов. Главной особенностью Толстого-психолога является умение выделить ту или иную деталь, черту в облике героя, без которой он впоследствии […]...
- Ольга Кобилянська – Земля (Характеристика твору) (1902) Літературний рід: епос. Жанр: повість. Тема: зображення трагічної події, що сталася в гуцульській родині хлібороба наприкінці XIX ст. Головна ідея: поміркувати над причинами братовбивства, тобто пер-шогріха, зла у світі. Головні герої: заможний газда Івоніка Федорчук, його дружина Марійка, старший син Михайло, молодший син Сава; заможний газда Василь Чоп’як, його дружина Докія й дочка Парасинка, […]...
- У кого украдено щастя? (за однойменною драмою І. Я. Франка) Творчість І. Я. Франка – надзвичайне досягнення нашого літературного слова. Він написав першу українську соціально-психологічну драму – “Украдене щастя”. П’єса написана на основі народної “Пісні про шандаря”. У драмі змальовано трагедію життя головних героїв – Миколи Задорожного, його дружини Анни та жандарма Михайла Гурмана. У кого ж із них украдено щастя? Анна ще змолоду любить […]...
- Requiem – Ахматова Анна Ні, не під чужинним небозводом Вирієм я тішила судьбу – Я тоді була з своїм народом, Там, де мій народ, на лихо, був. Замість передмови У страхітливі роки єжовщини я простояла сімнадцять місяців у в’язничних чергах у Ленінграді. Одного разу хтось “упізнав” мене. Тоді жінка з голубими губами, яка стояла за мною і яка, звісно, […]...
- Земля (скорочено) – Кобилянська Ольга Недалеко від ріки Серету на Буковині простяглося село д. Навкруги нього – рівні поля, а із заходу – великий панський ліс. Оддалік видніються ще невеликі ліски. Багато господарів їздили на заробітки до Молдови, тому хати й подвір’я занедбані. А от хата докії, дружини заможного газди Василя Чоп’яка, вигідно виділялася серед сільських хат охайністю, ладом і […]...
- Анна Багряна – Свято Купала Свято Купала – ніч не для іноків, Іноді хочеться трошки несвятості, Багаття багатого, Вінків та віників, А ще – якоїсь первісної радості, Смикання кетягів стиглої ночі, Жару жертовного, що попід полум’ям, Голими п’ятами першого “хочу” Бігти щодуху З Його ім’ям…...
Дзвоник борис грінченко.