Анна Ахматова – “Ні до кого і слова в ці дні не кажу… ” (в перекладі М. Тарнавської)



В перекладі Марти Тарнавської

Анна Ахматова
По неделе ни слова ни с кем не скажу…

*

Ні до кого і слова в ці дні не кажу,
Біля моря самотня сиджу,
І так любо, що бризки солоні морські,
Як і сльози мої, гіркі.
Весни й зими пройшли, та мені лиш одна
Залишилась у згадці весна.
Вже теплішали ночі, вже сніг розтавав,
Я до місяця вийшла у двір.
Раптом хтось незнайомий мене запитав
В тиші сосон, під небом зір:
“Чи ти та, за якою шукаю від літ,
Чи ти та, що у юності дні,
Наче мила сестра веселила мій світ?”
Я сказала незнаному: “Ні!”
Та як блиск піднебесний його осіяв,
Руки мусіла я простягти,
І він перстень таємний мені дарував,
Від любові щоб оберегти.
Він назвав ті прикмети, що будуть там,
Де зустрітися знов треба нам:
Море, кругла затока, високий маяк,
А над все найважніший – полин…
Як життя почалося, хай скінчиться так.
Я сказала, що знаю: амінь!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Дім на горі символізує.
Ви зараз читаєте: Анна Ахматова – “Ні до кого і слова в ці дні не кажу… ” (в перекладі М. Тарнавської)