Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі (за віршами П. А. Грабовського)
П. А. Грабовський – поет високого громадянського обов’язку. Де б він не був: чи то за тюремними гратами, чи у Вілюйську, чи в Якутську, чи в Тобольську,- тяжкий сум за Україною визначав зміст його творчості; поет відчував, що має жити для рідної землі, служити їй своїм словом.
Ще в юності майбутній поет дав собі клятву піти “на муки за народ” і залишився їй вірним все своє життя. Про це свідчать вірші, які я хочу взяти за основу при розкритті теми запропонованого твору. На думку перш за все прийшли поезії, присвячені Н. К. Сигиді (збірка
Мені здається, що образ Надії асоціюється в поета з образом України-неньки, яка одвічно прагнула до волі, до незалежності.
Цей мотив звучить і в інших творах поета: “До Русі-України”, “Ой, яка ти сумна, Україно”, “Прийде день великої відради”, “До українців”, “Орли”, “Дітям”.
У першому вірші думка автора сягає до історичного минулого України. Він бажає бачити
Грабовського не покидає ідея возз’єднання українського народу, розшматованого чужими кордонами. Могутність держави, на думку поета, в єдності, тому він палким словом закликає галичан, наддніпрянців до спільної праці на благо своєї вітчизни.
Хочу зазначити, що більшість віршів, присвячених Україні і українцям,- це реалістичні картини з життя уярмленого народу, висловлені вголос роздуми її сина, котрого назавжди відірвано від Батьківщини. (“Я ніколи не побачу своєї матері – України,- писав в одному з листів Грабовський,- як і не побачив своєї рідної неньки, що померла два роки тому”).
У вірші “Прийде день великої відради” поет висловлює віру: український народ скине соціальне ярмо і звільниться від шовіністичного гніту.
Грабовський завжди був громадянином своєї держави, його особисте “я” впліталося в терновий вінок громадянського погляду.
Серце поета болить від того, що вподовж віків страждає його рідний народ, його розпинають кати, всі ті, “хто паном був у краї нещасному”. Дорогою ціною за волю рідної землі платили її кращі сини (“Ой, яка ти сумна, Україно”).
Поета-борця тривожить відсутність згоди між українцями, одностайності, що заважає здійсненню заповітної мрії. Дехто з поетів-українців (вірш “Поетам-українцям”) забуває про своє призначення, про сутність поетичного кредо.
Лукаві сини дбають лише про власне забезпечення, вони “гнуть головоньку” перед чужоземними загарбниками, відцуравшись від рідного народу, рідної мови.
Поета хвилює проблема української діаспори. Ми знаємо, що доля розкидала українців по всьому світові. Грабовському прикро, що більшість братів по нації, живучи за межами України, свій природний дар віддають чужинцям, тим самим збагачуючи їх культуру.
У вірші “До українців” письменник закликає об’єднатися всіх, хто покинув межі рідної держави, для того, щоб відродити рідну культуру. Тема, розглянута автором у вірші “До українців”, актуальна і сьогодні.
Думаю, що всі вірші, присвячені Україні та її народові, мають не тільки політичний зміст, але й моральний. До такого висновку я прийшла, коли прочитала поезію під назвою “Дітям”.
У цьому вірші поетове слово до дітей, молодого покоління, того покоління, якому будувати майбутнє. Вони – нащадки і Т. Шевченка, і І. Котляревського, і Панаса Мирного – всіх тих, хто не був байдужим до своєї держави, до свого народу.
Від імені старшого покоління Павло Арсенович закликає дітей любити рідний край, допомагати ближньому, у своїх діях керуватися нормами християнської моралі.
Заповіт Грабовського сприймаю і я, людина кінця XX століття. Без любові до України, без розуміння шляхів її відродження, без осмислення свого місця в розбудові держави нам не побудувати ту Україну, про яку так марили корифеї української літератури.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі в поезії П. Грабовського Мало відміряла доля Павлу Грабовському, але за цей короткий час він зумів залишити виразний слід у духовній культурі рідного народу. Про що б не писав, які б теми не порушував, завжди його твори кликали сучасників на боротьбу проти кривди й несправедливості, захищали знедолених. У його поезіях виражені прагнення українського народу до волі, свободи, незалежності. Пристрасним […]...
- Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі в поезії П. А. Грабовського Перед тими я стану на коліна, Героям тим подяку я зложу! П. А. Грабовський Павло Арсенович Грабовський – полум’яний патріот, борець проти мороку і зла, кайданів несвободи рідного народу. Поет оспівав мучеників, трудівників, які йшли тернистим шляхом в ім’я прекрасного майбутнього, “справжні герої” – так називає він їх. Цим страдникам, що вірно служили народові, “чий […]...
- Поетичне вираження в поезіях П. Грабовського одвічного прагнення українського народу до незалежності (“До Русі-України”, “До українців”) Поетичне вираження в поезіях П. Грабовського одвічного прагнення українського народу до незалежності (“До Русі-України”, “До українців”) Боже! Чи знайдеться край, так зарабований, Як Україна, чи ні? Люд наш, цупкими кайданами скований, Гине без світла на пні. Боже! За віщо ж нам рученьки зв’язано Його нації синам, Що розмовлять та писати заказано Рідною мовою нам? П. […]...
- Віра в світле майбутнє українського народу (за віршами П. Грабовського) Павло Грабовський увійшов у нашу свідомість передусім як страдник, політичний засланець, чиє коротке життя було повністю віддане боротьбі за волю і щастя народу. Вражає сама його біографія: 20 років заслання – все свідоме життя! Перебуваючи в Сибіру, далеко від України, він не забув ні Батьківщини, ні рідної мови. У творах П. Грабовського багато сумних картин, […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (4 варіант) Увагу багатьох митців привертало і продовжує привертати славне минуле України. Серед письменників XX століття особливо хочеться виділити Павла Загребельного та Івана Кочергу. І якщо Павло Загребельний продовжував кращі традиції історичного роману, то п’єси Івана Кочерги, за словами Кіндрата Сторчака, вперше в історії українського театру розкрили хвилюючу сторінку минулого життя нашого народу, що було новим для […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (2 варіант) Коштовною перлиною серед багатьох п’єс українського драматурга Івана Антоновича Кочерги вважається історична драма “Свіччине весілля”. Прагнення письменника опанувати дух своєї неспокійної епохи найвищою мірою втілилося саме в цій драматичній поемі з нашого далекого історичного минулого. Нею автор продовжував оспівувати ідеал краси, до якого неодноразово звертався у своїй творчості, проте улюблена автором ідея у цьому творі […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (3 варіант) З-поміж усіх творів Івана Кочерги найбільший успіх спіткав ті, що торкаються історичного минулого України: “Фея гіркого мигдалю”, “Алмазне жорно”, “Ярослав Мудрий”, “Свіччине весілля” Драми є вдалим поєднанням історичної достовірності та художнього вимислу. У скарбниці нашої минувшини драматург знаходив часточки, з яких потім майстерно будував твір. Певну епоху зображення суспільного життя в драмах Кочерги виокремити не […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (1 варіант) Івана Антоновича Кочергу завжди цікавила історична тематика. Вивчаючи документи минулих століть, невтомний дослідник ретельно відбирав будь-які цікаві факти, що підтверджували потяг українського народу до свободи, його нездоланність, чесність, які переконували в тому, що наш народ вартий прекрасної долі. Зацікавили письменника грамоти литовських князів, що на той час володіли Києвом, від 1494 і 1506 років, у […]...
- Художнє втілення прагнення українського народу до волі (за оповіданням М. Коцюбинського “Дорогою ціною”) I. Головна тема оповідання М. Коцюбинського “Дорогою ціною” (трагічна доля і волелюбний дух українського народу). II. Остап і Соломія – головні герої оповідання: 1. Втілення в образі Остапа Мандрика прагнення народу до волі (у кріпацтві звичайні селяни стали панським товаром; розповіді діда про козаків, про Січ; мрія про щасливе подружнє життя; рішення пана розлучити його […]...
- Відображення прагнення народу до національної самостійності, до волі у поемі І. Франка “Мойсей” Однією з високохудожніх перлин української літератури є написана в 1905 році глибокопатріотична поема І. Франка “Мойсей”, у кожному рядку якої відчувається зболена душа автора за стражденну долю України, його любов, віра і надія на те, що прийде час, і наш народ “… огнистим видом засяє у народів, вільних колі… і гляне, як хазяїн домовитий, по […]...
- Відображення прагнення народу до національної самостійності, до волі в поемі Івана Франка “Мойсей” Відображення прагнення народу до національної самостійності, до волі в поемі Івана Франка “Мойсей” Коли уярмлений, знесилений український народ стояв над прірвою своєї духовної смерті, йому явився пророк Тарас і відвів від безодні, поставивши насторожі коло “рабів німих” своє безсмертне слово. Народу завжди потрібен був поводир, який вказував би шляхи у світле майбутнє. Услід за Шевченком […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови в поезії Дмитра Павличка Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови в поезії Дмитра Павличка. Рідне слово, мова рідного народу – це одна із наскрізних тем у творчості Дмитра Павличка. У часи, коли сфера використання української мови була звужена, мова принижена. Д. Павличко написав сонет “О рідне слово, що без тебе я?” (1956), який увійшов до “Київських сонетів”. Перший […]...
- Відображення прагнення народу до національної самостійності, до волі в поемі І. Я. Франка “Мойсей” Правда проти сили! Боєм проти зла? Між народ похилий Вольності слова! І. Франко I. Я. Франко – один з тих видатних письменників, у творчості яких знайшли високохудожнє втілення світові теми й мотиви. Він часто звертався до інонаціональних джерел, переосмислюючи їх згідно зі своїми поглядами. Одним з найвеличніших міфологічних образів Франко вважав образ Мойсея. Написаний у […]...
- Поетичне вираження любові до землі в поезії Максима Рильського Коли читаєш вірші Максима Рильського, то ніби йдеш битим шляхом, а навколо розляглися безмежні поля України. Творчість його невичерпна. Кожному, хто діткнеться поезії Максима Рильського, впадає в око палка любов до життя, жагучий потяг до єднання з людьми та природою. Його поезія оспівує духовне багатство трудівника, що оновлює, відроджує, прикрашає свою землю, У творчості поета […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мов (за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?”) (4 варіант) Хто голодував, той ніколи не викине в сміття шматок хліба. Хто пройшов пекло війни, не буде співати гімнів кривавому богу Аресу. Кому затикали рота, відбираючи останній скарб, рідну мову, ніколи не забуде цього, він, як дзвонар у набат під час пожежі, буде скликати людей до захисту рідного слова. Таким дзвонарем є Дмитро Павличко. Син лісоруба, […]...
- Поетичне вираження любові до матері-землі у віршах “Спасибі”, “Розмова з другом” Рідна земля – найдорожчий скарб народу. Любов до неї надихає на подвиги, зігріває душу, допомагає у важкі часи. Красу української землі описував у своїх віршах М. Рильський Поет палко любить природу рідного краю. Як живу істоту, описує він ліс у вірші “Розмова з другом”: Ліс зустрів мене як друга Тінню від дубів крислатих, Смутком білої […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мов (за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?”) (2 варіант) Кожна людина, на мій погляд, яка любить свою Батьківщину, піклується про розвиток рідної мови. Це і не дивно, адже ми розуміємо, наскільки це важливо для нашого суспільства. Вірні патріоти мріють про подальший розвиток своєї країни, мріють побачити її наймогутнішою серед інших країн світу. А якщо країна не має власної мови, то гріш їй ціна. Це […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мов (за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?”) (1 варіант) Українська земля дуже часто народжує талановитих людей, бо сама є дуже щедрою. Серед них багато артистів і художників, письменників і поетів. Усі вони дуже люблять і поважають свою Батьківщину, намагаються своєю працею принести їй якнайбільшу користь, прославити її. їхня талановитість розкриває перед ними двері у широкий світ, де збирається увесь бомонд. Але, на диво, українці […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мов (за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?”) (3 варіант) Летить над просторами нашої рідної землі щира українська пісня, зігріваючи душу та бентежачи серце; від краю до краю чутно знайомі до болю мелодійні звуки. Це – українська мова. Від неї не може відцуратися справжній патріот, її не може забути той, хто хоч раз у житті почув її чудові переливи. Тому не треба чому дивуватися, що […]...
- Поетичне вираження любові до України у творчості В. Сосюри Творчість багатьох українських письменників пронизує глибока самовіддана любов до Батьківщини, прагнення зберегти і примножити славу рідного народу. Великим патріотом України називають Володимира Сосюру (1898-1965), адже його життя і творчість стали яскравим прикладом безмежної синівської любові до матері-Вітчизии. Пройшовши драматичний і болючий шлях національного самоусвідомлення, шлях, сповнений цькувань і переслідувань, жорстоких страждань, невимовних душевних мук, поет […]...
- Поетичне вираження любові до матері-землі у творах М. Рильського Сто років – поважний вік. Але не для поета. Його душа молода. І навіть коли постаріє та згасне тіло – душа молодітиме. Адже душа – вічна! Нещодавно незабутньому Максимові Тадейовичу виповнилося сто. Пишу без частки “б”, бо хіба думаємо ми, відкриваючи томик його поезії, про те, що нема вже між нами ювіляра… На білу гречку […]...
- Образи борців за волю народу в поезії П. Грабовського Боротьба за народне визволення і народне щастя – зміст усієї творчості П. А. Грабовського. Я не літав в надзоряні країни, А все державсь бездольної землі; Боровся я за щастя для людини, За світло в чорній млі. Так характеризує сам поет своє покликання у вірші “Смієшся ти, але спитатись треба… “. У поезії Грабовського оспівується борець-революціонер, […]...
- Жага мандрів, порив до волі, гостре відчуття самотності – провідні настрої лермонтовської поезії (за віршами “Три пальми”, “Хмари”, “Вітрило”) М. Лєрмонтов був надзвичайно талановитою людиною. У ньому поєднувався талант поета, музиканта, художника. І в кожній із цих галузей він виявляв неабиякі здібності. Та найбільше вславився він як великий поет Росії. Читаючи вірші М. Лєрмонтова, ми можемо дізнатися про історію його душі, зрозуміти його як поета і людину. А життя цієї людини було зовсім не […]...
- Сонячні кларнети – поетичне вираження авторського розуміння гармонії Всесвіту Сонячні кларнети – поетичне вираження авторського розуміння гармонії Всесвіту І. Становище української літератури на час виходу збірки “Сонячні кларнети”. (Рік видання збірки – 1918-й. В Україні ішла громадянська війна. Держава щосили намагалася стати незалежною, вибороти давно очікувану волю. Найталановитіші, най прогресивніші сили літератури або передчасно зійшли в могилу (Леся Українка, М. Коцюбинський), або були розчавлені […]...
- “Сонячні кларнети” П. Тичини – поетичне вираження авторського розуміння гармонії Всесвіту Уже своєю першою збіркою “Сонячні кларнети” Павло Тичина здобув загальне визнання читачів і критики. Вона вийшла друком у 1918 році. У віршах її поєдналися дві музи – Музика і Поезія з братом Живописом. Тому картини заговорили звуками, звуки утворили полотна, слова засяяли барвами. Внесений у заголовок книжки незвичний образ – символ сонячних кларнетів якнайкраще відбиває […]...
- Далеке минуле українського народу у творах А. Малишка (цикл “Запорожці”) Далеке минуле українського народу у творах А. Малишка (цикл “Запорожці”) А. Малишко – поет ліричний, романтичний, який відчував і бачив зв’язок поколінь, зв’язок минулого і сучасного. У цьому самобутність його лірики. Цикл “Запорожці” став мовби прологом до творчості поета періоду Великої Вітчизняної війни. Цикл складається з трьох віршів: “Ворон”, “Битва І”, “Битва II” – і […]...
- Зображення прагнення народу до національного відродження в поемі І. Франка “Мойсей” (2 варіант) Іван Франко – великий син України, чия слава не меншає з роками. Навпаки, кожний новий ювілей Каменяра наближає до нас його думки, образи, мрії. Мені здається, що Франко і подібні до нього діячі заслужили визнання багатьох поколінь українців передусім своєю відданістю народові, рідному краю. Вони допомагали Батьківщині своїми творами, викликали у земляків бажання змінити життя, […]...
- Відображення прагнень народу до національної самостійності, до волі в поемі “Мойсей” Люди, люди! Я ваш брат, Я для вас рад жити, Серця свого кров’ю рад Ваше горе змити. І. Франко Поема “Мойсей” – один з найкращих творів І. Я. Франка. За жанром – це філософська поема. Вона була написана у 1905 році, на початку революції в Росії, коли народ піднявся на боротьбу проти гнобителів. У передмові […]...
- Поетичне вираження любові до землі у творах М. Рильського Максим Рильський розпочав свою творчість у “гроні п’ятірному” неокласиків. Їх висока школа дуже вдячно позначилася на поетичній майстерності цього тонкого і вишуканого лірика. Навіть у тих творах, які він був змушений написати на догоду ідеологам від літератури (а таких “поезій” у нього небагато, та й ті написані з метою захистити себе від цькування за “буржуазність”), […]...
- Тематика поетичної творчості Павла Грабовського. Аналіз поезій “До Русі-України”, “До українців” Тематика поетичної творчості Павла Грабовського. Аналіз поезій “До Русі-України”, “До українців”. Із 38 років життя П. Грабовський 20 років провів у неволі – тюрмах, таборах, па засланнях. Відірваний від рідиого краго, фізично недужий, часто доведений до відчаю, поет все ж зумів зберегти віру у праве діло борця за кращу прийдешність України. Він ні на хвилину […]...
- Проблема національного відродження українського народу в ранній творчості П. Тичини (1 варіант) Павлу Григоровичу Тичині довелося жити у важкі для нашої країни часи: Перша світова війна, революція, громадянська війна, становлення та втрата незалежної української держави, радянська диктатура з її забороною писати правду, висловлювати власну думку. Все це не могло не відбитися на творчості поета: змінювалися часи – змінювався характер та проблематика віршів Тичини. І якщо в ранній […]...
- Зображення прагнення народу до національного відродження в поемі І. Франка “Мойсей” (1 варіант) Геніальну спадщину великого Каменяра українського народу по праву вважають окрасою української культури. Він дивував світ своїм всебічним талантом, надзвичайним розумом, бурхливою суспільно-політичною і культурною діяльністю, глибокою вірою у щасливе майбутнє нашого народу. Своєрідним підсумком усієї творчої діяльності видатного літературного діяча є його поема “Мойсей”. Вершинним твором Іван Франко немовби звітував перед своїм народом, а тому […]...
- Проблема національного відродження українського народу в ранній творчості П. Тичини (2 варіант) Музика весняної пори, що символізувала початок нового життя на початку двадцятого століття, зазвучала у “Сонячних кларнетах” – збірці поезій молодого поета, що поспішав назустріч не тільки власній долі, а й змінам у суспільстві, поета, чий голос зазвучав на всю Україну, збуджуючи її від зимового сну, Висловлюючи її думки і почуття, поета, якого буде названо “співцем […]...
- Поезія П. Грабовського – “крик болю і туга за рідною Україною” I. Павло Грабовський – талановитий український поет, професійний революціонер, політичний засланець (велике бажання працювати для рідного краю; важкі умови на засланні у Сибіру, де поет тяжко хворів та почував себе самотнім; виявлення високої національної свідомості; жертовна і самовіддана праця в ім’я свого народу і культури; “Крик болю і туги за рідною Україною”, – так охарактеризував […]...
- Роздуми О. Довженка про долю українського народу “Слов’янство дало світові великого митця, мислителя і поета О. Довженка”. Олександр Довженко став одним із зачинателів, новаторів вітчизняного і світового кіномистецтва, його визначним майстром, який зумів збагатити культуру художніми відкриттями. Ідея змінити, зробити світ кращим стала провідною в усіх його творах. І людину майбутнього хотів він бачити кращою, чеснішою, благороднішою. А це полягало в глибокому […]...
- Трагічні картини минулого українського народу у творі Л. Костенко “Маруся Чурай” Про наші битви – на папері голо. Лише в піснях вогонь отой палить. Л. Костенко. Іноді чуються голоси про те, що Україна не має своєї історії, а те, що є – невиразне і бліде. Ліна Костенко, яка у своїй творчості часто звертається до історичного минулого нашої держави, доводить протилежне – Україна має свою давню, насичену […]...
- Трагічні картини важкого минулого українського народу в романі “Маруся Чурай” (1 варіант) Важко тій країні, яка не має своєї історії; важко тому народові, хто її забуває. А ще важче тій нації, яка не знає своєї історії. Була та й є своя історія і в українців. Історія страшна і кривава, історія трагічна і непідвладна людському суду. Неможливо стерти з пам’яті людської тяжкі картини і нападу ординців, і стрілянини […]...
- Втілення моральної краси й таланту українського народу в образі Марусі Чурай (за однойменним романом Л. Костенко) (2 варіант) Історія життя Ліни Костенко – це повість про те, якою сильною й непереможною може бути людина, що виростає з народу, живе з ним, вірно служить йому і зв’язана назавжди з рідним народом усіма ділами й помислами своїми. Епіграфом до її творчості можуть бути слова: Поезія – це завжди неповторність, Якийсь безсмертний дотик до душі! Поетична […]...
- Крик болю і туги за рідною Україною у поезії Павла Грабовського “Крик болю і туги за рідною Україною” у поезії Павла Грабовського Сутність лірики талановитого українського поета Павла Грабовського, ім’ям якого пишається наша вітчизняна література, Іван Франко влучно передав словами: “Крик болю і туги за рідною Україною”. І, дійсно, коли читаєш щирі рядки, сповнені сердечного запалу, поєднаного з невимовним сумом, зримо відчуваєш муки поета-патріота, відірваного на […]...
- Поезія, народжена серцем (за віршами Т. Шевченка) У творчості Т. Шевченка є чимало віршів, Присвячених краєвидам любої його серцю України. Шевченкова поезія, як і народні казки, як і мамині колискові, з ранніх літ живе разом з нами. Ми всі зростаємо під гудіння хрущів над вишнями. Ми з дитинства милуємося хмаронькою, що пливе за сонцем. За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І […]...
Твір по оповіданню федько халамидник.