Романтичний образ Максима Тримача (за однойменним оповіданням Марка Вовчка)
(1833- 1907)
Справжнє ім’я – Марія Олександрівна Вілінська. Народилася в с. Єкатерининське Орловської губернії в родині російського поміщика, я минулому офіцера царської армії. Виховувалася у своєї тітки в родині Писаревих (батьків відомого російського критика Дмитра Писарєва), Навчалася в Харківському пансіонаті, після закінчення якого оселилася у тітки в Орлі, Одружилася у 1851 р. з Панасом Марковичем (був засланий до Орла за діяльність у Кирило-Мефодіївському товаристві) і виїхали з ним в Україну. Родина жила в Чернігові. Тут Марія Олександрівна
Декілька років перебувала на лікуванні за кордоном у Німеччині, Англії, Італії, деякий час жила в Парижі. Тут вона познайомилася з багатьма визначними людьми свого часу: Герценом, Тургенєвим, Добролюбовим, Толстим, Менделєєвим, Сєченовим та ін. Була співробітником у журналі “Современник” та інших прогресивних російських виданнях. У 1867р. повернулася в Росію, жила в Петербурзі, Саратові, потім на Північному Кавказі, в Україні. Похована в
Прозаїк. У1857 р. вийшла друком перша збірка творів “Народні оповідання”, що принесла письменниці велику популярність і невдовзі була перекладена російською мовою. У 1867р. у Петербурзі виходить друга книга “Народних оповідань”. Писала прозові твори російською мовою, публіцистичні статті, робила переклади з європейських мов (її переклади творів Жуля Верна вважаються одними з найкращих).
Романтичний образ Максима Тримача
(за однойменним оповіданням Марка Вовчка)
Свобода бажана для багатьох. Свобода слова, дії, вчинків і поглядів. Кожен із нас вкладає в це поняття свій зміст, особливе значення. Хтось мріє вільно висловлювати свою думку, а хтось бажає звільнитися від заборон і обмежень, які заважають жити, приносять муки із дня в день. Я вважаю, що у світі не існує цілковито вільних людей. Різноманітні правила, обмеження й заборони не обминають нікого. І ми прагнемо свободи, боремося за неї, і у цьому прагненні здатні до рішучих вчинків, слів, звершень. Та іноді, отримуючи таку бажану незалежність, ми просто не знаємо, що з нею робити. Наприклад, підліток, який хоче звільнитися від опіки дорослих, отримавши можливість діяти самостійно, швидко розуміє, що йому потрібна підтримка й чиясь мудра порада. Безцільне прагнення не призводить ні до чого, і тільки людина, яка має чітко визначену мету, яка не відступає від своїх принципів і поглядів, може пізнати справжню суть свободи. У боротьбі за неї народжуються сильні особистості, з вольовим духом, з непокірним і незалежним характером.
Саме таким був головний персонаж оповідання Марка Вовчка, Максим Тримач.
Він був морально сильною людиною, мав власні принципи і погляди на життя. Тримач ніколи не відступався від своєї думки, вмів приймати важливі рішення, все намагався вирішити самотужки. Максим бачив свободу у рівноправ’ї, не визнавав панів, був запеклим ворогом кріпацтва. Він не міг спокійно дивитися на те, як багатії принижують гідність простих людей – селян-кріпаків. Одного разу, коли якийсь пан образив його односельця. Тримач спалив хату багатія й вигнав того за Дніпро. Своїми словами й вчинками він заслужив неабияку повагу на селі. Його любили всі сусіди, збиралися навколо нього, прислухалися до його слів. Максим Гримам боровся за справедливість, вважав, що жити треба своєю працею й нізащо нікому не підкорятися. Я вважаю, що саме такі люди, які вміють зберегти власну гідність і захистити свої права, заслуговують на повагу. Марко Вовчок змалювала через образ Максима Тримача романтичний характер, який поєднує у собі бунтівний дух, прагнення свободи й незалежності, вміння відстоювати свої позиції у суспільстві. Бажання волі об’єднувало людей, і вони йшли захищати свою честь і гідність. Образ не єдиний в українській літературі: постійний гніт і приниження з боку панів викликали реакцію – і завжди знаходився хтось, у чиїх жилах кипіла кров при погляді на несправедливість. У наш час, здається, особистостей із таким характером майже не лишилось, люди ні за що не борються, вони втратили мету, а можливо, ми їх не помічаємо або втратили довіру до них.
Та все ж яким би добрим не був характер Максима Тримача, ідеальних людей не буває. Романтичний герой приречений на самотність. І, звичайно, бути таким твердим, впертим і непокірним не завжди добре. У Тримача виникла проблема у стосунках з донькою Катрею. Він суворо заборонив їй виходити заміж за кріпака, бо хотів мати за зятя вільного чоловіка, а для доньки бажав щастя і, головне, свободи. Не міг він віддати свою єдину кровиночку панові. Для Катрі ж важливішими були її щирі почуття до Семена, вона не зважала на його соціальний стан, становище у суспільстві. Перед молодою дівчиною постало тяжке завдання: вирішити свою долю. З одного боку, вона не могла не послухатися свого батька, бо дуже його поважала. З іншого ж – Катря боялася втратити своє кохання, єдине й найважливіше для неї почуття. Душевні переживання й суперечки приносили їй невимовні страждання. І, дізнавшись про загибель Семена, Катря не витримала такого удару й пішла з цього світу. Містична сцена смерті доповнює й без того вміле зображення подій і побудову твору. Місячна ніч, гарне біле вбрання дівчини, похилена верба і маковий вінок, який залишився плавати на воді – все це заворожує читача. Але понад усе вражає трагізм безвихідного становища. Авторка в образі Катрі уславлює вірність коханню, звеличує кохання як духовну якість, | що підіймається над усіма перешкодами. І
Марко Вовчок за манерою викладу близька до народної творчості, звертає увагу на проблеми, що пов’язані з кріпацтвом, та від цього і твір не стає менш актуальним: стосунки батьків та дітей – проблема І; одвічна. Не можна сказати, хто винен, хто правий. У таких ситуаціях правда десь посередині. Досвідчені батьки завжди бажають нам щастя, тому до них треба прислухатися. Але іноді батьківське прагнення і щастя для своїх дітей переходить межі, а їхнє втручання до особистого життя дорослого сина чи дочки можуть призвести до невиправних наслідків. Так і Максим Тримач: дуже любив Катрю, хотів, щоб та прожила щасливе життя з вільним і заможним козаком. Та не треба було так суворо ставитися до доньки. Батько не зміг зрозуміти, чого хоче молоде серце Катрі, не дав їй свободи – і втратив назавжди. Потім зрозумів свою помилку, та вже було надто пізно. У цьому випадку й виявляється вада сильної особистості Максима Тримача. У стосунках із близькими треба бути в міру суворими й завжди намагатися зрозуміти рідну й дорогу тобі людину. Саме тоді, коли, заради щастя власних дітей, батьки зможуть не бути такими суворими і недосяжними, а діти прагнутимуть не просто почути, але й послухати батьків, які пройшли значний відтинок життя і намагаються вберегти нас, дітей, щоб не впали у прірву, – лише тоді буде вирішена проблема взаєморозуміння між батьками й дітьми.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Особливості характеротворення в оповіданні Марка Вовчка “Максим Тримач” Марко Вовчок – видатна українська письменниця, хоча її можна назвати й видатною російською та французькою письменницею. Найповніше розкриття її тіланту, оригінальності та самобутності відбулося у творах, присвячених життю України. Це народні оповідання з їх панорамною, багатобарвною різноманітністю й водночас типовістю людських характерів, доль, ситуацій. Серед них виділяється оповідання “Максим Тримач”, позначене виразною романтичною спрямованістю та […]...
- “Пророче наш, моя ти доне!” (За творчістю Марка Вовчка) Як відомо, у Немирові Марко Вовчок написала більшість своїх перших оповідань, які були зібрані у збірку під назвою “Народні оповідання” (1857 р.). За два роки вийшла ще одна збірка “Рассказы из народного русского быта”. Вона багато писала про тяжку жіночу долю, про селянську безвихідь за часів кріпаччини. Марко Вовчок збагатила українську літературу жанрами соціально-проблемного оповідання […]...
- Образ жінки-страдниці в “Народних оповіданнях” Марка Вовчка Вражають глибиною трагічного звучання особливо два оповідання про долю жінок – “Горпина” і “Одарка”. Якщо в першому з виключною художньою силою показано руйнування материнського щастя, то в другому змальовано страждання і загибель дівчини, яку занапастив кріпосник. Трагедію обох жінок Марко Вовчок описує у народнопісенному ключі. Фольклорний матеріал вона інтерпретує по-своєму, як художник і соціолог. Усна […]...
- Образ оповідача у творчості Марка Вовчка Намагаючись якнайповніше передати риси характеру жінки-селянки, письменниця сама перевтілюється у її образ, використовуючи постать оповідача в межах літературної традиції першої половини XIX ст. Панівною формою художнього викладу в оповіданнях та повістях цього часу була традиційна, започаткована Квіткою-Основ’яненком за народним зразком оповідь, що являла собою усний монолог людини з демократичного, найчастіше селянського, середовища. Ставилася мета створити […]...
- Романтичність оповідання “Максим Тримач” Марка Вовчка Марко Вовчок – жінка в літературі. Жінка, що ховається за чоловічим прізвищем. Одне це вже саме по собі незвичайне. А ще до того красуня, за якою страждав не один із найосвіченіших, найпривабливіших чоловіків тодішньої Європи. Росіянка за національністю, вона стала українською народною письменницею. Дворянка за походженням, яка ненавиділа всім серцем кріпацтво. Саме з цієї ненависті, […]...
- Тематична палітра “Народних оповідань” Марка Вовчка Реалістичні твори Марка Вовчка звучали як безкомпромісний вирок кріпосництву. Початок літературної діяльності Марка Вовчка припадає на середину 50-х років, коли вона жила в Немирові. Перебування у навколишніх селах з метою запису народних пісень, приказок, легенд не тільки відкрило очі молодій дослідниці на багатство поетичного генія українського народу, а й допомогло їй глибоко відчути всю несправедливість […]...
- Образи кріпаків-протестантів у творі Марка Вовчка “Інститутка” Образи кріпаків-протестантів у творі Марка Вовчка “Інститутка” I. “Інститутка” – реалістична повість про боротьбу кріпаків за своє визволення. II. Спільні риси селян-кріпаків. 1. Прагнення до волі. 2. Сміливість, рішучість, здатність до протесту. (Прокіп до глибини душі вражений соціальною несправедливістю, стає на шлях протесту проти сваволі поміщиків, скоро переходить до рішучих дій. Коли панночка вдарила бабусю […]...
- Антикріпосницька спрямованість повісті Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок увійшла в українську літературу зі збіркою під назвою “Народні оповідання”. Уже сама назва говорить за себе: народне життя, за яким письменниця уважно спостерігала, підказало їй зміст і образи творів. Найчастіше її перо торкалося болючої проблеми селян – їх особистої неволі, кріпосної залежності від поміщиків. Шляхетна натура письменниці, вихованої в повазі до людської особистості, […]...
- Образи кріпаків у творчості Тараса Шевченка і Марка Вовчка Через усю творчість Тараса Шевченка червоною ниткою проходить тема страждання покріпаченої України, уярмленого, поневоленого рідного народу. Безпосередньо тему кріпацтва Кобзар уперше порушує у поемі “Сліпа”, в якій гостро засуджує поміщицьку мораль і показує повну залежність кріпаків від сваволі пана. Як правило, герої з народу шевченкових соціально-побутових та історично-побутових поем наділені рисами ідеальності. В образах Ганни […]...
- Порівняльна характеристика Устини і панночки за повістю Марка Вовчка “Інститутка” “Інститутка” – це перша в українській літературі соціальна повість, глибоко реалістичний твір про взаємовідносини між кріпаками та панами. Письменниця показала нестерпне становище селян, що є наслідком жорстокості і бездушності кріпосників, зобразила наростання народного гніву, мораль панів і трудового народу, стан тодішньої освіти. У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпачки Устини і молодої пані. Назва твору […]...
- Проблема закріпачення козацтва в оповіданні Марка Вовчка “Козачка” В оповіданні Марка Вовчка “Козачка” глибоко розкривається трагічна доля у минулому вільної людини, а потім рабині-кріпачки Олесі, типова доля жінки, уярмленої в кріпосницькій неволі. Шляхом протиставлення життя людей вільних і закріпачених Марко Вовчок яскраво показала нелюдський характер кріпосницької системи, що зневажала, нівечила все краще в людині – забирала її сили й здоров’я, спустошувала душу. Головна […]...
- “Інститутка” Марка Вовчка: волелюбна романтична вдача героїв, прагнення до особистої свободи “Інститутка” Марка Вовчка: волелюбна романтична вдача героїв, прагнення до особистої свободи Марко Вовчок – визначна українська письменниця середини XIX століття, яка своєю творчістю заклала підвалини для подальшого розвитку оповідних жанрів в українській літературі. Однією з повістей, які правдиво й переконливо висвітлюють умови життя селян в Україні за часів кріпацтва, є соціально-побутова повість “Інститутка”. Тема повісті […]...
- Головні образи повісті Марка Вовчка “Інститутка”: порівняльний аналіз Повість “Інститутка” Марка Вовчка, як і більшість її творів, присвячена темі життя кріпаків. Важливо, що у цьому творі письменниця майстерно змальовує не тільки життя та психологію кріпаків, але й психологію поміщиків. Усі персонажі умовно поділяються на дві групи – кріпосників та кріпаків. До першої групи належать панночка, стара пані та лікар, чоловік панночки, а до […]...
- Образи жінок-кріпачок у творі Марка Вовчка “Інститутка” Образи жінок-кріпачок у творі Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок у багатьох своїх творах показала тяжке підневільне життя жінок-кріпачок. Не стала винятком і повість “Інститутка”, де письменниця змалювала правдиві образи Устини, Катрі, бабусі. Життєрадісною вдачею, волелюбністю й оптимізмом приваблює Устина. Вона рано залишилася сиротою, росла в чужих людей. В десять років її забрали до панського двору […]...
- Місце Марка Вовчка в історії розвитку української прози В С Т У П З арештом Т. Г. Шевченка у 1847 році прогресивна українська література зазнала тяжкого удару. Миколаївська реакція ще більше посилилася у зв”язку з революцією 1848 року в західноєвропейських країнах. У грудні 1849 року стояли на ешафоті засуджені військовим судом петрашевці. Смертний вирок був замінений їм засланням. Але в середені 50-х років […]...
- Народність творів письменниці Марка Вовчка Народність творів письменниці Марка Вовчка I. Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська) – видатна українська письменниця другої половини XIX століття. II. Життя селянства за часів панщини у творах Марка Вовчка. 1. Популярність творів Марка Вовчка (піднесення питань боротьби проти кріпацтва; створення реалістичних оповідань і повістей; широке використання антикріпосницької народної поезії). 2. Динаміка образу кріпака-селянина в творах […]...
- Моє ставлення до панночки з повісті Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок зображувала у своїх творах непросте життя селян часів кріпацтва. Окреме місце у її оповіданнях та повістях посідає тема жіночої долі, бо жінки чи не найбільше потерпали від несправедливості і жорстокості оточуючого світу. Героїні оповідань Марка Вовчка постають перед нами багатостраждальними, чутливими і часто зажуреними, проте завжди щирими і чуйними, сильними духом. Письменниця майстерно […]...
- “Народні оповідання” Марка Вовчка – гірка правда шиття тих часів Дві книжки оповідань Марка Вовчка мали назву “Народні оповідання”, яка промовляє сама за себе. У своїх творах письменниця зобразила життя народу, не прикрашуючи його, вона показала те, що бачила сама, те, що чула від людей. Тому, можливо, ці твори і сприймаються так: сповненими щирості, справжніх почуттів, горя та радості. На жаль, на тому історичному етапі […]...
- Тема Добра і Зла в повісті Марка Вовчка “Інститутка” Можна, звичайно, розглядати образи твору традиційно, даючи їм вичерпну характеристику та поділяючи на позитивних і негативних. Але хотілося б розглянути ці образи як проблему боротьби Добра і Зла в людському житті. Звернімо увагу на такий факт: у повісті “Інститутка” немає жодного образу, який би можна було характеризувати як такий, що дає підстави стверджувати, наскільки складна […]...
- Порівняльна характеристика Устини та панночки за повістю Марка Вовчка “Інститутка” “Народні оповідання” української письменниці Марка Вовчка стали визначним явищем літератури XIX століття. Недарма їх так високо оцінив великий український поет Тарас Григорович Шевченко, який навіть називав молоду письменницю своєю донею. А повість “Інститутка”, включена до цього циклу, мабуть, є найкращим твором Марка Вовчка. Можна сказати, що “Інститутка” – це перша в українській літературі соціальна повість, […]...
- Інститутка Марка Вовчка – перша українська реалістична повість Інститутка Марка Вовчка – перша українська реалістична повість Повість Марка Вовчка “Інститутка” була першим великим твором, у якому показано антагонізм між кріпаками і кріпосниками, стихійний протест проти жорстокості та сваволі панства, засуджувалося кріпацтво як велике соціальне зло. Розпочала письменниця роботу над повістю в Немирові на основі спостережень життя у панських маєтках. Змалювала вона повновладну поміщицю […]...
- Життя та творчість Марка Вовчка МАРКО ВОВЧОК (1833-1907) Справжнє ім’я – Марія Олександрівна Вілінська. Марія Олександрівна Вілінська народилася 22 грудня 1833 р. в селі Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії в родині збіднілого дворянина. У 1839р. помер її батько, мати вдруге одружилась з лютим кріпосником, який знущався і з кріпаків, і з своєї родини (побачене в дитинстві пізніше стало матеріалом для […]...
- Порівняльна характеристика Устини і панночки (за повістю “Інститутка” Марка Вовчка) Повість “Інститутка” належить до найцінніших перлин нашої літератури. Ця повість має велику пізнавальну та художню цінність як правдива пам’ятка про тяжке життя українського народу за часів кріпацтва. У ній зображено життя безправної кріпачки Устини і повновладної жорстокої поміщиці, розвиток і формування їхніх характерів. У повісті одна сюжетна лінія, що розгортається як зіткнення антагоністичних сил. Тому […]...
- Добро і Зло – не просто абстракція (Деякі думки за повістю Марка Вовчка “Інститутка”) Добро і Зло – не просто абстракція (Деякі думки за повістю Марка Вовчка “Інститутка”) Можна, звичайно, розглядати образи твору традиційно, даючи їм вичерпну характеристику і поділяючи на позитивних і негативних. А я б хотіла розглянути образи з твору “Інститутка” Марка Вовчка як проблему боротьби Добра і Зла в людському житті. Звернімо увагу на такий факт: […]...
- Зображення під’яремного становища кріпаків та їх волелюбних прагнень у творах Марка Вовчка I. Творчість Марка Вовчка у колі письменників антикріпосницького напряму (Т. Шевченко, І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, використання народної поезії). II. Тема боротьби проти гнобителів у творчості Марка Вовчка. 1. Динамізм образів кріпаків (від мрії про волю до відкритої непокори). 2. Образ жінки-кріпачки – центральна постать “народних оповідань” (майстерність описання безправних кріпаків, реалістичні образи Олесі, Горпини, Одарки. […]...
- Безправне становище жінки-кріпачки за оповіданням М. Вовчка “Горпина” Марко Вовчок вивчала життя кріпаків, безпосередньо спілкуючись із ними. Ці зустрічі й розмови викликали в письменниці жагуче бажання розповісти правду. Особливо цікавило Марка Вовчка безправне становище жінок-селянок. В оповіданні “Горпина” письменниця створила типовий образ пана-ліберала. Та Марко Вовчок довела, що навіть ліберали можуть бути ворогами українського народу. Головна героїня оповідання – Горпина. Вона була “білолицю, […]...
- Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки (за повістю Марка Вовчка “Інститутка”) Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки (за повістю Марка Вовчка “Інститутка”) I. Життєві ідеали кріпачки та панночки. (Устина мріє стати вільною, а панночка – розбагатіти за рахунок експлуатації селян-кріпаків.) II. Основні риси характеру. 1. Повага Устини до простих людей і зневажливе ставлення панночки до бідних. (Устина щира і привітна з подругами-кріпачками. […]...
- Відповідь на контрольне питання До творчості Марка Вовчка Як, розкриваючи образ пана-ліберала, Марко Вовчок підтверджує думку: “немає добрих панів”? У повісті “Інститутка” Марко Вовчок викриває і не тільки жорстоких, а й “добрих” панів, яким є полковий лікар, пан-ліберал. Його образ подається в розвитку: спочатку гордий і незалежний полковий лікар, потім – щасливий жених інститутки, а тоді – її покірний чоловік, “квач”, як його […]...
- Взгляд на малороссийскую словесность по случаю выхода в свет книги “Народні оповідання Марка Вовчка” Пантелеймон Куліш Пантелеймон Куліш ВЗГЛЯД НА МАЛОРОССИЙСКУЮ СЛОВЕСНОСТЬ ПО СЛУЧАЮ ВЫХОДА В СВЕТ КНИГИ “НАРОДНІ ОПОВІДАННЯ МАРКА ВОВЧКА” Каждая отрасль знания, каждый род художественного творчества явились из потребностей жизни, материальных или духовных. Так и все книги и книжонки, имеющие своим предметом старинную и нынешнюю Малороссию в каком бы то ни было отношении, показывают, что их вызвали потребности […]...
- Образ Івана Котигорошка (за оповіданням М. Коцюбинського “Дорогою ціною”) Образ Івана Котигорошка (за оповіданням М. Коцюбинського “Дорогою ціною”) М. Коцюбинський розповідає в оповіданні “Дорогою ціною” про події, які відбувалися у 1834-1836 роках. Після ліквідації Задунайської Січі посилилось переслідування втікачів за Дунай і в Бессарабію. На кордонах були виставлені козачі пікети. “По всій Бессарабії ганяли дозорці, вистежуючи скрізь по ровах, стогах сіна, комишах болотяних річок […]...
- Романтичний образ Прометея у поемі Дж. Байрона “Прометей” Міфічний образ Прометея у всі часи знаходив відображення у творах поетів, прозаїків, драматургів. Відомо, що античний драматург Есхіл присвятив Прометеєві цілу тетралогію, від якої збереглася лише трагедія “Прометей закутий”. До Есхіла образ титана зацікавив іншого античного драматурга – Гесіода, який започаткував критичну традицію в інтерпретації образу Прометея. Гесіод підкреслював, що титан досяг своєї мети за […]...
- Марія – це вічне добро (за однойменним романом У. Самчука) Марія – звичайне слов’янське ім’я. Мою бабусю теж звали Марією, вона була селянською жінкою, мала п’ятьох дітей, яких виховувала та “виводила” в люди сама. Мій дідусь не повернувся з війни, пропав безвісти. Кожного літа я приїздила до бабусі в село, бачила, як вона поралася на городі, дуже любила доглядати городину, а яка у неї була […]...
- Образ жінки-трудівниці Ганни Розсохи за оповіданням Ю. Мушкетика “Суд”) До образу жінки зверталася більшість письменників, як класиків, так і сучасних. А якщо говорити про українську жінку, то це не просто особистість, це явище у світовій історії. Бо жінка разом з уособленням ніжності, доброти, лагідності містить в собі надзвичайну мужність, сміливість, стійкість і витривалість. В історії України було чимало періодів, коли жінки разом із чоловіками […]...
- Як я розумію образ білого коня Шептала? (за оповіданням В. Дрозда “Білий кінь Шептало”) Ти знаєш, що ти людина? Ти знаєш про це чи ні? В. Симоненко Індивід… Особистість… Індивідуальність… Колись російський письменник М. Горький писав: “Людина – це звучить гордо”. Так, якщо людина – принципова, має свої цінності, розуміється в чеснотах, обраною стежкою по безмежних просторах землі. Тому-то земля й 4юме-режена стежками людських доль, що тягнуться до обрію […]...
- Алегоричний образ коня Шептала (за оповіданням Володимира Дрозда “Білий кінь Шептало”) В короткому оповіданні “Білий кінь Шептало” Володимир Дрозд зумів порушити глибокі соціальні проблеми, які хвилюють кожну особистість, схильну до самоусвідомлення і самовираження. Алегоричний образ білого коня стає символом індивідуума, що відрізняється від оточення, виділяється з натовпу. І читач розуміє, що насправді думки, що спадають на думку Шепталові, то роздуми людини – неординарної, особливої… Таку людину […]...
- Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ранній ліриці Павла Тичини Павло Тичина – один з тих поетів і письменників початку XX століття, які сприйняли революційні ідеї романтично. Але Тичина був талановитішим, тому й став найяскравішим співцем українського ренесансу. Розповідаючи про почуття, викликані березневими подіями 1917 року, в поемі “Золотий гомін”, поет говорить: Предки. Предки встали з могил, Пішли по місту. Предки жертви сонцю приносять – […]...
- Дід – вільний козак, онук – перевертень. (Обраи Мирона та Максима Гудзів за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Як не згадати одну українську мудрість: “Добре ім’я – найкраще багатство”! Справді, життя – складне, непередбачуване: не знаєш, де натрапиш на камінь, а де – на вибоїну, зустрінеш в дорозі добро чи зло. Тільки сильна і добра людина може пройти свій життєвий шлях гідно, не розтративши духовних скарбів, доброти й любові, гідності й честі. Таким, […]...
- Образ Орисі за оповіданням “Орися” (3 варіант) Головною героїнею твору П. Куліша є дівчина Орися. Вже з самого початку твору автор розповідає про неї як про найкращу та найвродливішу дівчину всієї України: “… вона краща і над ясную зорю в погоду, краща й над повний місяць серед ночі, краща й над саме сонце… “ Орися була дочкою сотника Таволги, який любив її […]...
- Образ Орисі за оповіданням “Орися” (ІІ варіант) П. Куліш написав дуже гарне оповідання “Орися”, що трохи схоже на легенду. Орися – головна героїня твору, українська дівчина. На початку твору “… вона краща і над ясную зорю в погоду, краща й над повний місяць… ” І була ця дівчина донькою сотника Таволги. Батько дівчини помічав, що багато козаків задивляються на Орисю, приїздять здалека, […]...
- Образ Орисі за оповіданням “Орися” (4 варіант) Пантелеймон Куліш, прагнучи показати ідеал української дівчини, створив романтичне оповідання “Орися”. Головна героїня оповідання – дочка сотника Орися. Письменник не вдається до детального опису її зовнішності, але зрозуміло, що Орися була дівчиною укісної вроди: “… вона краща і над ясную зорю в югоду, краща й над повний місяць серед ночі, краща над саме-сонце… “ Орисю […]...
Хто така надия кир'ян.