Головна ⇒ 📌Твори з зарубіжної літератури ⇒ Жан-Батіст Мольєр “Міщанин-шляхтич”
Жан-Батіст Мольєр “Міщанин-шляхтич”
“Сміх часто буває посередником
У справі відрізнених істини від обману”.
В. Г. Бєлінський
Новий художній напрям у літературі XVII ст. – класицизм – знову, як і попередники, доба бароко і Відродження, звертається до античності як до естетичного еталона. П’єса відомого комедіографа Мольєра “Міщанин шляхтич” стала втіленням рис класицизму (лат. classicus – зразковий), якому притаманні нормативність правил, ієрархія жанрів (поділ на високі, середні, низькі), культ розуму, гармонійність форм.
Основою класицизму є раціоналізм,
У класицизмі, як літературному напрямі, в драматургії існувало правило трьох єдностей: дії (головна дія не повинна перериватися не пов’язаними з нею прямо подіями та епізодами), часу (події повинні завершуватися протягом однієї доби), місця (місце дії залишається незмінним).
На противагу бароко, якому характерні пишність і піднесеність стилю, представники класицизму подали сувору композицію, ясність і точність мови.
До низького жанру в ієрархії жанрів класицизму відноситься комедія (грецьк. komodia: від komos – весела процесія
Комедія як жанр поділяється на комедію-балет, комедію ситуацій, комедію характерів, комедію масок тощо).
П’єса Мольєра “Міщанин-шляхтич” має риси комедії-балету, У якій поєднується слово, танець, пантоміма, музика, образотворче мистецтво, і риск комедії характерів, побудованій на викритті рис характеру, що викликають сміх.
Комедія “Міщанин-шляхтич” породжує безмежжя питань, серед яких і таке: які суспільні явища штовхнули Мольєра на створення цього епохального
Твору?
Мабуть, головною причиною написання комедії “Міщанин-шляхтич” стала життєва потреба суспільства в утвердженні в житті і мистецтві світлого розуму, логіки, суворого порядку і моральності.
До Мольєра найвідоміші письменники доби класицизму Корнель і Расін у своїх творах стверджували, що справжня людина в будь-якій ситуації чинитиме відповідно до вимог здорового глузду й обов’язку, хоч через це страждатимуть її почуття. На відміну від своїх попередників, Мольєр йде далі: він стверджує, що серце і розум мають бути в гармонії, тому й не тільки простофіля Журден висміюється в п’єсі, але й аморальний аристократ Дорант з холодним егоїстичним розумом.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Міщанин-шляхтич (інша версія) (скорочено) – Мольєр Жан Батіст Переказ: У комедії “Міщанин-шляхтич” автор звертається до актуальної проблеми громадського життя Франції XVII ст.: зубожіння аристократів (моральне й матеріальне) та проникнення в їхнє середовище неотесаних буржуа, які за гроші мріяли придбати дворянські титули. Слідуючи своєму принципу “виправляти людей, розважаючи їх”, великий комедіограф зображує Журдена, одержимого однією пристрастю – стати тим, ким він не є ні […]...
- Що висміює Мольєр? (за комедією “Міщанин-шляхтич”) Сміх – гостра зброя письменників у боротьбі з різними людськими пороками: лицемірством і плазуванням, гонористістю та пихатістю, зажерливістю, скупістю, підлабузництвом… Китайський філософ Конфуцій сказав: “Скаржитися на неприємну річ – це подвоювати зло, сміятися з неї – це нищити його”. А французький письменник Франсуа Рабле у передмові до свого роману “Гаргантюа і Пантагрюель” писав: “… правду […]...
- Висміювання безпідставних претензій на аристократизм у комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання безпідставних претензій на аристократизм у комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” І. Мої почуття під час читання п’єси та перегляду комедії Мольєра (задоволення від смішного тексту, чудової гри акторів, цікавого сюжету; комедія актуальна, бо й зараз живуть такі ж дурнуваті й пихаті люди, як пан Журден). ІІ. Головний герой комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”. 1. Марнославні бажання буржуа Журдена […]...
- Міщанин-шляхтич (скорочено) – Мольєр Жан Батіст Комедія Дійові особи комедії Пан Журден – міщанин. Пані Журден – його дружина. Люсіль – дочка Журденів. Клєонт – закоханий у Люсіль. Дорімена – маркіза. Дорант – граф, закоханий у дорімену. Ніколь – покоївка в Журденів. Ков’єль – слуга Клеонта. Учитель музики. Учень учителя музики. Учитель танців. Учитель фехтування. Учитель філософії. Кравець. Його учень. Два […]...
- З чого сміється Мольєр у комедії “міщанин-шляхтич”? З чого сміється Мольєр у комедії “міщанин-шляхтич”? Мольєр (Жан-Батіст Поклеп) – драматург, поет, актор – створив чудові п’єси, шо дотепер не сходять зі сцен багатьох театрів світу: “Тартюф”, “Дон Жуан”, “Мізантроп”. І однією з найкращих, найяскравіших його комедій є “Міщанин-шляхтич”, де автор намалював сатиричний образ буржуа. Перед нами міщанин Журден – головний герой п’єси, що […]...
- Проблематика та художні особливості у комедії Мольера “Міщанин-шляхтич” МОЛЬЄР ЖАН БАТІСТ (1622-1673) Справжнє прізвище – Поклей. Завдяки Мольєру виник французький і театр комедії. Мольер поєднав у своїй творчості народний французький фарс та італійську імпровізаційну комедію, традиційні маски підкреслив деталями живого побуту, на сцені повноправно звучить мова простого народу. 1652 р. – на сцені розігруються невеличкі фарси, написані Мольером. 1653р. – зіграна перша повноцінна […]...
- Основна проблематика комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Основна проблематика комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Головна проблема, на якій побудовано сюжет “Мішанина-шляхтича”, відображає певний історичний етап розвитку буржуазії у Франції. Новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, зароблених різними шляхами, почувалися рівними дворянам. Саме тому вони намагалися наслідувати дворянським манерам, зовнішньому стилю поведінки, одягу, способу життя. Саме про одного з таких буржуа – пана Журдена – […]...
- Над чим сміється Мольер у комедії “Міщанин – шляхтич”? Над чим сміється Мольер у комедії “Міщанин – шляхтич”? Одного дня восени 1669 року трапилась і у Версалі зовсім пересічна подія. На аудієнцію до Людовика XIII було запрошено турецьке посольство, втім, прийняли його далеко не одразу. Спершу дипломатів змусили довго чекати і врешті-решт запросили до Галереї Нового Палацу, вбраної з надзвичайною пишністю. Король сидів на […]...
- Проблематика та художні особливості комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Проблематика та художні особливості комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” На уроці зарубіжної літератури ми читали чудову п’єсу Мольєра “Міщанин-шляхтич”, а невдовзі дивилися цю п’єсу в театрі ім. Шевченка. П’єса і особливо спектакль нам дуже сподобалися. Мольєр показав суспільне життя Франції ХVІІ століття. Мольєр – засновник “високої комедії”. Незважаючи на класицистичні правила, дотримання яких було обов’язковим […]...
- Жан Батіст Поклен Мольєр Біографія МОЛЬЄР (ЖАН БАТІСТ ПОКЛЕН) (1622-1673) Великий французький драматург, театральний діяч народився в Парижі 15 січня 1622 року в буржуазній сім’ї й повинен був успадкувати професію свого батька, придворного шпалерника, або стати юристом але він вирішив стати актором. За розповіддю Гримаре, першого біографа Мольєра, дід частенько водив онука до Бургундського готелю на вистави трагедій, трагікомедій, в […]...
- Проблематика та художні особливості комедії Мольєра ” Міщанин-шляхтич” У творах видатного французького комедіографа Мольєра відбилися проблеми й естетичні пошуки його часу, а його доля відобразила становище письменника в суспільному житті Франції XVII століття. В історію світової літератури Мольєр увійшов як засновник “високої комедії”. Незважаючи на класицистичні правила, дотримання яких було обов’язковим для драматургів його часу, Мольєр, створив художньо досконалі комедії з напруженим сюжетом […]...
- Над чим сміється Мольєру комедії “Міщанин-шляхтич”? “Міщанин-шляхтич” – не єдина п’єса Мольєра, в якій він висміює шляхту. Починаючи з перших своїх творів Жан-Батист Поклен (сценічне ім’я – Мольєр) спирався на народну творчість, народний гумор. І невідомо, чи став би він великим драматургом, якби не п’ятнадцятирічна школа життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром. Але не слід відкидати і […]...
- Учителі пана Журдена. Якими я їх бачу? (за комедією Мольєра “Міщанин-шляхтич”) Триста днів на рік ми проводимо у школі, і кожного дня по 5-6 годин поруч із нами люди, які терплять наші пустощі, грубість, несвідомість, несправедливість. Учитель! І відразу бачиш перед очами людину, яка схилилася над учнівськими зошитами. Для того щоб провести урок та розказати нам навіть щось просте, учитель повинен багато знати, багато читати, усе […]...
- Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Прочитавши комедію відомого французького драматурга, актора, театрального діяча Мольєра “Міщанин-шляхтич”, ми подивилися ще й виставу у театрі й отримали неабияке задоволення від смішного тексту автора і чудової гри акторів. Певно, й зараз живуть на світі такі дурнуваті й пихаті люди, як головний герой п’єси Журден. […]...
- Чому смішний пан Журден? (за комедією Мольєра “Міщанин-шляхтич”) I. Великий комедіограф Жан Батист Мольєр (головний принцип Мольєра – “виправляти людей, розважаючи”). II. Журден-шляхтич. 1. Одержимість Журдена ідеєю стати шляхтичем (готовність віддати свій капітал за дворянський герб; бере уроки музики, декламації, танцю; замовляє яскраві сукні; наказує звертатись до себе “ваша милість”). 2. Граф Дорант виманює у Журдена гроші (шахрайство, злодійство, ледарство дворян, яких узяв […]...
- Висміювання пихи і марнославства в комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання пихи і марнославства в комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Головний герой п’єси буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів навчитися аристократичних манер і завів у себе вдома цілий штат учителів. Журден смішний, бо не розуміє, що середовище, до якого він хотів продертися, не заслуговувало на такі мрії: воно було гірше за нього. […]...
- Бути шляхтичем непросто (за комедією Мольєра “Міщанин-шляхтич”) Герой однієї з найвідоміших комедій Мольєра “Міщанин-шляхтич” – такий собі пан Журден. Нажив він собі грошенят, а от роду був ну зовсім не аристократичного. А так хотілося панові Журдену стати одним із них – тобто дворянином. Це бажання настільки заволоділо його думками і всім його єством, що він став виглядати наївно, часом кумедно, а часом […]...
- Різноманітність комічних прийомів створення сюжету в комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Мабуть, зовсім не проста справа – створити комедію. Треба не тільки знайти у суспільстві негативне явище, щоб висміяти його, зриваючи маску з усіх вад і недоліків, що схоже на хірургічне втручання. Треба ще провести інтенсивну терапію – лікування сміхом, випромінюванням здорового глузду, припікання іскрометним феєрверком сатири. Для того треба весь час тримати глядача й читача […]...
- Жан Мольєр – реформатор французького театру Навчаючись у єзуїтському коледжі, а згодом вивчаючи юридичні науки в Орлеанському університеті, Мольєр, мабуть, і не здогадувався, що стане відомим комедіографом, актором і реформатором театру. Проте згодом виявилось, що саме театр став для Мольєра єдиним захопленням, найвищою пристрастю і найважливішою справою його життя. 1643 року разом з родиною Бежар він організував свій перший театр. Однак […]...
- Чи варто торгувати честю та гідністю заради високого титулу? (твір-роздум за комедією “Міщанин-шляхтич”) Що таке честь? Що вона значить у житті людини? Чи варто жертвувати нею задля своїх корисливих цілей? Честь – це гідність людини, що викликає загальну повагу й пошану, а також власне почуття гордості. Без честі людина не зможе нічого досягти в житті, адже люди не сприйматимуть її серйозно. А торгувати честю й гідністю заради високого […]...
- Світове значення Мольєра Світове значення Мольєра Мольєр підніс жанр комедії, розроблений Шекспіром та іншими поетами Відродження, на нову висоту. Він показує вже не дивовижні пригоди та неймовірні випадки із втручанням долі чи випадковості, як це робив Шекспір. На відміну від Шекспіра Мольєрова комедія сатирична. У Мольєра мотиви поведінки обумовлені певним становищем людини в суспільстві. Дехто прагне якнайкраще влаштуватися […]...
- Світове значення Мольєра. Творча робота Творча робота Світове значення Мольєра Мольєр підніс жанр комедії, розроблений Шекспіром та іншими поетами Відродження, на нову висоту. Він показує вже не дивовижні пригоди та неймовірні випадки із втручанням долі чи випадковості, як це робив Шекспір. На відміну від Шекспіра Мольєрові комедія сатирична. У Мольєра мотиви поведінки обумовлені певним становищем людини в суспільстві. Дехто прагне […]...
- Степан Руданський – Шляхтич Мша кінчилась у костьолі, Люд порозсипався, У костьолі тілько шляхтич Убогий зостався. Та ще десь за образами Захристиян лазить, То святих там заслоняє, То в них світло гасить. Обдивився кругом шляхтич – Не видно нікого, Та живенько, де Антоній, Припав до святого: “Błagam cię, człowieczku święty! Błagam cię, Antoni! Podaj, serce, mnie pieniędzy, Niech ja […]...
- Художня своєрідність класицистичної драми Класицизм як художня система склався в XVII столітті й охоплював не лише літературу, а й інші види мистецтва: живопис, скульптуру, архітектуру, музику. Назву класицизм ввели в ужиток на початку XIX століття, підкреслюючи, що митці цього напрямку наслідували античну “класику”, брали її за взірець. Класицизм – перша художня система, яка усвідомлювалася саме як система зі своєю […]...
- Аналіз “Мартин Боруля” Іван Карпенко-Карий “Мартин Боруля” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “Мартин Боруля” : драма. Жанр “Мартин Боруля” : трагікомедія (комедія в 5-ти діях – так визначив жанр твору автор), Тема “Мартин Боруля” : сатиричне зображення заможної верхівки села, що в гонитві за дворянськими привілеями […]...
- Живучість образу Журдена Живучість образу Журдена Читаючи комедію Мольєра “Міщанин-шляхтич”, мимоволі думаєш, що великий драматург якимось містичним чином побачив і наш час – сучасних Журденів, коли люди неосвічені, часом навіть малограмотні, прагнуть здобути і титул, і владу. Журдени ніколи не вмруть, поки існуватимуть ті, хто вважає, що можна купити те, що не дано природою. Подекуди герой Мольєра викликає […]...
- Комедія ситуацій Комедія ситуацій – жанровий різновид комедії, розбудований на несподіваному повороті сюжетної лінії, інтризі чи “непередбачуваному” збігові обставин. К. с, відома з античної доби, розвивалася в середньовічних фарсах, у комедії масок, в інтермедіях тощо. до цього жанру зверталися Т. де Моліна (“Чеснотна Марта”), В. Шекспір (“Комедія помилок”), Ж.-Б. Мольєр (“Тартюф”), М. Гоголь (“Ревізор”), І. Котляревський (“Москаль-чарівник”), […]...
- Жан-Батіст Гренуй ЖАН-БАТІСТ ГРЕНУЙ Любов у житті людини починається з любові материнської, безкорисливої, щирої, самовідвертої. “Що означало для Гренуя слово “мати”? – запитуємо ми у школярів. І отримуємо відповідь: нічого. Існує в світі людей і така невмируща цінність, як милосердя, її повинні втілювати ті, хто опікується сиротами. Але Греную цю цінність зазнати не вдалось. Усі годувальниці ненавиділи […]...
- “Людська комедія” Оноре де Бальзака – грандіозна енциклопедія життя Франції першої половини XIX ст Літературна спадщина Бальзака неосяжна. Реалістичні повісті “Гобсек”, “Шагренева шкіра”, “Ежені Гранде”, які включено до збірки “Етюди приватного життя”, що вийшла 1830 року, поклали початок одному великому творові. 1834 року Бальзак дійшов думки, щоб об’єднати всі написані ним твори, а назву циклу – “Людська комедія” – було знайдено пізніше – під впливом бесіди з приятелем про […]...
- Твір А. Чехова “Вишневий сад” – комедія чи драма? Твір А. Чехова “Вишневий сад” – комедія чи драма? І. Чому Станісдавський поставив драму? (К. Станіславський писав: “Для меня “Вишневий сад” не комедия, не фарс – а трагедия в первую очередь”. Саме так він поставив п’єсу, оскільки побачив трагедію нещасливих людей, які не можуть зарадити собі, не в змозі боротися проти обставин, що сильніші за […]...
- Алегоричний зміст і гуманістичне спрямування “Божественної комедії” Данте І. “Божественна комедія” – найвидатніше творіння італійського поета Данте Аліг’єрі (увійшла в історію як найвище досягнення мистецтва середньовіччя). ІІ. Життя та творчість Данте – символ життя середньовічної людини-мислителя, людини-митця, що прагне справедливості (за політичні пристрасті став вигнанцем, був приречений на смерть, але не відступив від своїх поглядів). III. “Божественна комедія” – популярний жанр середньовіччя (сумний […]...
- Лібортени, або Лібертини Лібортени, або Лібертини (лат. libertinus – вільновідпущений) – представники вільнолюбної тенденції у французькій літературі XVII ст., що вивільнялася з-під засилля-релігійної та світської догматики, захоплювалася повнотою земного життя, обстоювала принципи свободи особистості (поет Т. де Віо, філософ П. Гассенді, романісти Ш. Сорель, С. Сірано де Бержерак та ін.). Традиція Л. спостерігалася у творчості Ж.-Б. Мольєра, Ж. […]...
- Морально-етичні проблеми в комедії Івана Карпенка-Карого “Мартин Боруля” Морально-етичні проблеми в комедії Івана Карпенка-Карого “Мартин Боруля” Драматургічна спадщина І. К. Карпенка-Карого – це самобутнє й цікаве явище в історії вітчизняної театральної культури. Невмирущу славу принесли митцеві його сатиричні комедії: “Сто тисяч”, “Хазяїн”, “Суєта”. Сюди ж належить і комедія “Мартин Боруля”, яка піднімає важливі морально-етичні проблеми і цим самим стає в ряд безсмертних творів. […]...
- Аналіз п’єси “Мина Мазайло” М. Куліша Миколу Куліша називають творцем “модерної драми”. Але драматург змушує й сьогодні сприймати один із своїх кращих творів не очима, а серцем, читати й перечитувати його, сміятися і замислюватися над проблемами сьогодення, які корінням своїм сягають у далеке минуле. Сюжет п’єси відомий ще з часів Мольєра і Карпенка-Карого. Та в М. Куліша він заіскрився новими барвами. […]...
- Історія задуму і створення “Людської комедії” Оноре де Бальзака Історія задуму і створення “Людської комедії” Оноре де Бальзака Оноре де Бальзак відіграв велику роль у розвитку літератури XІX століття, у формуванні нової реалістичної естетики. Сміливість і масштабність задумів – ось що характеризує його творчість. Найвидатнішим його утвердженням стала епопея “Людська комедія” – грандіозний цикл прозових творів. Критичне ставлення до сучасності примусило письменника наполегливо вивчати […]...
- Задум і створення “Людської комедії” Оноре Де Бальзака Задум і створення “Людської комедії” Оноре Де Бальзака Оноре де Бальзак відіграв велику роль у розвитку літератури XIX століття, формуванні нової реалістичної естетики. Сміливість і масштабність задумів – ось що характеризує його творчість. Найвидатнішим його звершенням стала епопея “Людська комедія” – цикл прозових творів. На початку 30-х років у Бальзака виникає задум створити цикл романів, […]...
- Іван Карпенко-Карий – найвидатніший український драматург XIX століття Іван Карпенко-Карий – один з корифеїв української сцени, талановитий драматург і актор. Він займає найбільш помітне місце в українській класичній драматургії та в історії українського театру другої половини XIX ст. і початку ХХ ст. Його драми і комедії є найвищим досягненням критичного реалізму, гордістю національної театральної культури. Саме він створив перші і кращі зразки нових […]...
- Подорож у пекло (за “Божественною комедією” Данте”) Коли в Європі набирав розвитку могутній культурний рух Відродження, Данте Аліг’єрі написав свій невмирущий твір “Божественну комедію”. Своїм твором великий італієць прагнув “вирвати усіх живих з кігтів недолі й повести їх до щастя”. Комедія від першої до останньої сторінки пройнята постійним пошуком нового шляху в житті, який має обрати кожна людина. Багато поколінь читачів вважали […]...
- Художні особливості поет Данте “Божественна комедія” Сучасники називали “Божественну комедію” Данте геніальним творінням, якому судилося пережити цілі століття. Поему називали книгою про Всесвіт і такою ж мірою книгою про самого поета. Геніальність автора полягає у тому, що йому вдалося поєднати суто середньовічні картини світу з усталеним уявленням про потойбічне життя і спокутування земних гріхів із надзвичайно відвертим, пристрасним і емоційно забарвленим […]...
- Комедія масок, або Комедія дель арте Комедія масок, або Комедія дель арте (італ. commedia dell’arte – професійна комедія) – різновид італійського імпровізованого народного театру доби Відродження, що успадкував традиції римської доби. Персонажі К. м. (“слуги”-маски: Бригелла, Арлекін, Серветта, Пульчинелла; сатиричні маски: старий купець Панталоне, а також ліричні герої без масок) були втіленням комічного гротеску, буфонади, яскравого видовища карнавального типу. Як театральний […]...
Ганна чубач ой краса.