Аналіз “Кіт у чоботях” Хвильовий



Новела ” Кіт у чоботях ” Миколи Хвильового присвячена жінці в революції.

Тема новели “Кіт у чоботях” – показ жінки в роки революції, та згубний вплив хибних ідей людини, які перетворюють її на бездумного виконавця, чиновника.

Ідея новели – засудження суспільної системи, що, прикриваючись хорошими гаслами, перетворювала вірних їй. людей у фанатичні механізми, якими можна маніпулювати.

Гапка, тобто товариш Жучок, – це тип, що його зустрічав автор-оповідач на воєнних дорогах. Жінка невисока на зріст, взута у завеликі

чоботи; за жвавий характер і, очевидно, темні очі прозвана Жучком. Спробуємо проаналізувати мову цієї новели і простежити, чи характерні для неї параметри імпресіоністичного письма.

Насамперед упадає у вічі настроєвість твору, що характерно для імпресіонізму. Захоплено-піднесене ставлення оповідача до Гапки-Жучка виражається як безпосередньо словами, так і самим синтаксисом – це в основному короткі, часто однослівні речення. Так можуть говорити вкрай захоплені люди: треба, щоб звучав гімн “моралям революції”, але Жучкові буде не гімн, а пісня.
Портрет Гапки, тобто зовнішність, письменник характеризує

одним словом “жучок”. Ми не знаємо, русява вона чи чорнява, якого кольору її очі. Відомо, що “ніс – головка від цвяшка” і що зріст – “кіт у чоботях”.

Ім’я героїні – Гапка – асоціюється із гаптуванням золотом або сріблом, із червінькою революцією, із п’ятикутною зорею на капелюшку, очі – із серпневим сонячним променем. Гапка – “мураль” революції, що тягне сонячну вагу в сонячний вік. Поєднання червінькового кольору із кольором хакі – це і є головна героїня. Зустрічаємо Кота в чоботах і біля вогню, посеред зими й темної ночі. Золото, вогонь – це асоціації тепла, радості, досконалості.

З перших рядків твору товариш Жучок – стримана, мужня, безстрашна. У битвах і в перервах між ними, коли “упоравшись біля походної кухні, виходила з вагона невідомо куди”, а потім поверталася пізно “завжди в зажурі”, вона була бійцем революції. Згодом вона стала іншою, хоч і намагалася бути корисною людям, потрібною суспільству. Тому “вона бігала, метушилася, збирала жінок, улаштовувала жіночі зібрання”, щоб говорити “про право куховарки” й таке інше. Але ж це зовсім не відповідає тій високій меті, тим ідеалам, за які вона і її товариші гинули в боях. А звідси – іронія і навіть сарказм.

Товариш Жучок – секретар парт’ячейки – розмовляє часто російською мовою (новела практично написана наполовину російською), що доносить до читача дух того часу, іншими словами – стиль життя, коли на жіночих зібраннях говорили про аборт, кохання, право куховарки.
Мовна стихія “Кота в чоботях” сповнена піднесення, радості, легкої іронії, щирого захоплення та симпатії.

“Кіт у чоботях” – безпосередня, власне чоловіча емоція, викликана незвичайною Гапкою.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Поетичне мистецтво.
Ви зараз читаєте: Аналіз “Кіт у чоботях” Хвильовий