Аналіз літературного твору

Аналіз літературного твору (грецьк. analysis – розклад, розчленування) – логічна процедура, суть якої полягає у розчленуванні цілісного літературного твору на компоненти, елементи, в розгляді кожного з них зокрема та у взаємозв’язках з метою осягнення, характеристики своєрідності цього твору. А. л. т. опосередковується розумінням специфіки художньої літератури і структури літературного твору, його безпосереднім естетичним сприйняттям. Мета, предметна спрямованість свідомості аналітика, застосовані при цьому методи визначають види А. л. т. (естетичний, психологічний, соціологічний тощо), які можуть здійснюватися різними шляхами (проблемно-тематичний, пообразний, цілісний, “за автором” (повільне читання). А. л. т. обстоюється і традиційно здійснюється прихильниками описової поетики” яка бере свій початок з “Поетики” Аристотеля. Літературознавчі школи, які продовжують традиції, започатковані Платоном, розробляють засади і методику рецептивної поетики, замість А. л. т. здійснюють його інтерпретацію. А. л. т та його інтерпретація дуже близькі, тому прихильники

прагматичної поетики тепер вживають спарений термін “аналіз-інтерпретація”, який передає поняття про сукупність аналітико-синтезованих процедур, методів, прийомів, що використовуються в складному процесі осягнення своєрідності завершеного літературного твору, зафіксованого в тексті. А. л. т., його інтерпретація є складовими частинами методології літературознавства, вивчення художньої літератури, дослідження її історії. У “новій критиці” США та Англії А. л. т. означає вирізнення елементів структури твору, пояснення їх значень у синтезованих символах, метафорах, синтаксичних структурах. деякі митці і теоретики відкидають потребу А. л. т., визнаючи необхідність його для осягнення і розуміння тільки естетичного сприйняття твору.