Анастасія Кравець – Ранок



Ранок… Проміння ласкавого сонечка цілунками грають на її обличчі, милуючись кожною клітиною зовсім юного тіла, задивляючись у кришталеві зіниці непізнаних світів. Небесна рань позаздрила б її довершеності: ніжні риси обличчя, пасма русявого волосся, що спускаються по лебединому стану, немов заморські змії, зачаровують душу таємністю; повні коралові вуста, що приваблюють погляди ранкових метеликів, немов квіти, виблискують трояндовими пестощами… .

Ранок… це чудодійна пора “нового життя”. Свіжістю барв виграють квіти, вони надзвичайно радіють новому дню. Омиваючись сльозами радощів, дарують п’янкі аромати і дозрівають у душі плодами натхнення. Сонце ласкаво злизує їхні сльози, пестячи кожну пелюстку живої краси. Грайливий вітрець розвіває первісну втіху, додаючи пікантності кожній миті буття…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Природа сміху в кайдашевій сім.
Ви зараз читаєте: Анастасія Кравець – Ранок