Аня Тет – Хочешь, я согрею тебя временно

Related posts:

1. Стихотворение Пушкина “Если жизнь тебя обманет… “ Поэтические строчки из многочисленных произведений А. С. Пушкина знакомы нам с самого раннего детства. Под его волшебные сказки мы сладко засыпали и видели прекрасные, цветные сны. Взобравшись с ногами на высокий стул, мы читали его стихотворения Дедушке Морозу. Подростками мы бурно обсуждаем личность Онегина. И зачастую не догадываемся, что лирика поэта обладает поистине лечебной силой. […]...
2. Стих – Я люблю тебя Я тебя бросала Тебе изменяла Но сама страдала По ночам Ведь я здесь А ти где то там Говорили тебе Много слов Ти ише найдешь свою любовь Но ти терпел Все мои измени Ведь любовь твою Никто и неизменит Да ты любил Да я любыла Но теперь желею О том что изменяла И о том […]...
3. “Предчувствую Тебя… ” (Любовная лирика А. А. Блока) Александр Блок – известная личность, гениальный поэт. Каким он был? Любил ли он свой народ? Природу? Кого любил? О чем мечтал? На все эти вопросы можно найти ответы в строках его произведений. Я хотела бы рассказать о юношеской лирике Блока, его раннем творчестве. Может быть, потому, что мне наиболее близок именно этот период жизни поэта, […]...
4. Таня Бенещук – Ты знай, что я все также жду тебя Ты знай, что я все также жду тебя, С одиночеством горьким провожая закаты. Я как прежде безумно и нежно любя, Разбиваю разлуки стальные ограды. Я прошла б за тобой сто дорог, Все ошибки твои приняла бы наградой. Ты мой мир, моя жизнь… Ты мой Бог, Но не выдам души моей тайны. Все оставим с тобою […]...
5. Таня Бенещук – Спрошу тебя, не ответишь Спрошу тебя, не ответишь… Кричу, но как всегда молчишь. А на асфальте дождь рисует силуэты, Где ты все дальше от меня бежишь. Я разбиваю руки и целую небо, Сказать молю, когда вернешься ты. Но небо отвечает мне не смело: “Он не вернется, унес с собою он твои мечты”. Унес мечты, любовь, разбил мне сердце. Забрал […]...
6. “Сердце в будущем живет… ” (по стихотворению А. С. Пушкина “Если жизнь тебя обманет… “) (1 вариант) Мне нравится поэзия А. С. Пушкина. Когда читаешь его стихи, понимаешь, что это не просто отражение внутреннего мира поэта, но и способ общения с читателем. Поэт не только рассказывает нам о своих переживаниях, мыслях, но и делится опытом, дает мудрые советы. Так, когда я читаю стихотворение “Если жизнь тебя обманет… “, возникает ощущение, что с […]...
7. “Сердце в будущем живет… ” (по стихотворению А. С. Пушкина “Если жизнь тебя обманет… “) (2 вариант) Говорить о Пушкине можно бесконечно. И всего, что бы мы о нем ни сказали, будет мало. Пушкин – это целый мир, огромный, уникальный, неповторимый. Его творчество настолько велико и многогранно, что можно посвятить его изучению всю свою жизнь – и узнать, понять, полностью осмыслить лишь некоторую часть. С именем Пушкина мы выросли. Его стихи сопровождали […]...
8. Аліна Звіздецька – Люди – човни, кораблі Люди – човни, кораблі. Люди в морі. Беруть один одного штурмом, на абордаж. А в мене зав’язані очі солено-вологим… Набрала не той екіпаж. Можливо, ми хворі Пливти проти ночі Без компаса у думках. Просто казати: “Отче..”? Ми підмальовуєм очі І граємо роль, як в кіно Із фальшивим ескортом. Мені би не звідати дно Серед дикого […]...
9. Аня Тет – Спасибо Небу за тебя.. Спасибо Богу! Спасибо Небу за тебя.. Спасибо Богу!.. Я сквозь года и время шла к тебе так долго, Что растеряла почти, встретить тебя – веру, И не беда, что ты отнюдь не первый.. Читай в глазах ответы все – они не врут! Я расцветаю от заботы твоих рук.. Ты стал тем солнцем, поселившим во мне свет, За […]...
10. Надія Ковалюк – Я знов торкаюсь твого тіла, наче вперше Я знов торкаюсь твого тіла, наче вперше. Хоч знаю, що востаннє… і нехай. Я заціловую тебе, на мить завмерши, Наповнюю жагою через край. Вуста вустами затуляю на пів-слові. Я знаю, це закінчиться… нехай… І моє тіло із твоїм в шаленій змові. Кохай мене, хороший мій, кохай… Я загорну тебе в красу свою жіночу, І заведу […]...
11. Надя Ковалюк – Я знов торкаюсь твого тіла, наче вперше Я знов торкаюсь твого тіла, наче вперше, Хоч знаю, що востаннє… І нехай. Я заціловую тебе, на мить завмерши, Наповнюю жагою через край. Вуста вустами закриваю на пів-слові. Я знаю, це закінчиться… Нехай… І моє тіло із твоїм – в шаленій змові. Кохай мене, хороший мій, кохай… Я загорну тебе в красу свою жіночу, І […]...
12. Мудрость мужественного, оптимистического отношения к жизни в стихотворении А. С. Пушкина “Если жизнь тебя обманет… “ А. С. Пушкин по праву считается великим поэтом, ведь его стихотворения способны не только “зажечь” в читателе сердце, подарить радость, но и поддержать в трудную минуту, помочь разобраться в себе. Стихотворение А. С. Пушкина “Если жизнь тебя обманет… ” кажется мне очень мудрым, философским. Поэт говорит о том, что нет никаких причин сердиться и расстраиваться, […]...
13. Я остался одинок Как жаль растались мы с тобой И я остался одинок Но серце мне твердит всегда Что я по жызни одинокий волк Современем я начал понимать Что день за днем теряю я покой Что ты не будеш больше обнимать и нежно в шею целовать И что не будешь ты моя а я как видишь твой Ну […]...
14. Катерина Кочетова – Відкрий мені приховані світи Відкрий мені приховані світи В своєму серці, де весна панує, Я спробую по тим стежкам піти, Де вітер ранок росами малює. Веди мене у неозору даль, Дізнатися хочу, про що ти мрієш, Із хмарами я розжену печаль, А ти, мов сонце, поглядом зігрієш. Тримай мене за руку й не пускай, Я збережу секрети твого світу, […]...
15. Аня Тет – Спойте мне сегодня колыбельную Спойте мне сегодня колыбельную Убаюкайте мою печаль и грусть Нотами цветными, акварельными Отогрейте мой замерзший дух Спойте мне сегодня рок-н-рольную Пусть дрожит вся плоть от гигагерц За тоской, отчаяньем и болью Я давно не слышала стук сердца.. Спойте мне сегодня мелодичную И пускай в глазах дожди и мрак Вы аккордами – высокими и низкими Излечите […]...
16. Аня Тет – Никогда недооценивайте боль Никогда недооценивайте боль Это лучшее, что нам сослали Свыше И пускай печет, и жжет, и жмет – Она делает нас человечней, .. чище! Не страшитесь сильно одиночества Нет на свете ничего полезней – Разговора, человека с совестью “Кто он?”.. “Что хочет от жизни?” Не пугайтесь слишком тишины Ведь она воистину прекрасна.. В ней ни лицемерия, […]...
17. Микола Вінграновський – Але було вже пізно мальвам Але було вже пізно мальвам, І літові, і ластівкам, Лиш далечінь синьоблагальна Когось благала: не пускай!.. Але – прощалось. Вітром-листом Чи по тобі, чи по мені. Пустилось берега все чисто – Одна розлука на коні. Давно своїм вирлатим оком Нас приглядав вирлатий час, І маємо: оце глибоко, А це ось мілко поміж нас… Я знаю: […]...
18. Надя Ковалюк – Ну от і все, хороший мій… Іди! Ну от і все, хороший мій… Іди! В моїм житті ти був всього лиш гостем, Усі ми по природі, як вовки – Тікаємо, якщо затІсний простір. Ти знаєш – я не втримую людей, Бо що минуло – те вже не воскресне, Хто має йти – той все одно піде, Закутавшись у куряву словесну. Ти знаєш, […]...
19. Балада прикмет (скорочено) – Війон Француа Переклад Л. Первомайського Я знаю – мухи гинуть в молоці, Я знаю добру і лиху годину, Я знаю – є співці, сліпці й скопці, Я знаю по голках сосну й ялину, Я знаю, як кохають до загину, Я знаю чорне, біле і рябе, Я знаю, як господь створив людину, Я знаю все й не знаю […]...
20. Твоя душа мне стала всех родней Твоя душа мне стала всех родней, Твои глаза всех красивей на свете. Я на всегда хочу быть лишь твоей, И забывать о всех, о всей планете. Твое прикосновенье – моя дрожь, Твоя улыбка – мое сердцебиение. Поверь мне, это правда. Нет, не ложь, Хочу побыть твоей, хотя б еще мгновенье. Ты извини за мысли, слезы […]...
21. Елла Євтушенко – Cніг Я не знаю яка я Не знаю не знаю яка я Я згубила свій вигляд у нóчі бездонних лінзах Обертаються сни І я голову злегка стискаю І зминаю у кульку неначе шматок пластиліну Я не знаю нічого Не знаю не знаю нічого А життя гуркотить і трясе немов у трамваї Листопад не спинився і гучно […]...
22. Анастасія Кравець – Забудь про все – тримай нейтралітет! Забудь про все – тримай нейтралітет! І щастя не пускай ти із тенет! Все буде, тільки згодом – почекай! Ти віднайдеш в душі своїй розмай!...
23. Сочинение на тему: Гроза Кому из нас не знакомо то томительное чувство, которое навевает гроза. Когда охватывает напряженное ожидание, предчувствие трагедии. Когда хочется, поскорее спрятаться, убежать, но словно завороженный стоишь и смотришь на властно разворачивающееся перед тобой действо. Неизъяснимой тоской наполняется сердце, когда собирается гроза. Такая грусть овладевает, что начинаешь особенно остро чувствовать свое одиночество. Безысходные мысли огромной сизой […]...
24. Катерина Кочетова – десь в гаю, там де зоряні ночі Десь в гаю, там де зоряні ночі, Де не чути шелесту трав, Обійнявши міцніш прошепочеш, Як за мною весь час сумував. Я візьму твою руку в долоні, Подивлюсь в неозору даль. Я не знаю, що ночі холодні, Бо з тобою за радість й печаль. У мовчанні слів не відшукаєш, Тут немає ні рамок, ні меж, […]...
25. Олександр Ірванець – Це ані добре, ні погано Це ані добре, ні погано. Це просто сталося – і квит. Чужа жоно, чужа кохана, Пощо ти увійшла в мій світ? Печаль то вхопить, то відпустить. Очима глип – в сузір’я Риб. Ми переходимо цю зустріч, Як переходжуємо грип. Печаль ця викрутить і вижме, Лишивши щось на самім дні. Це все закінчиться за тиждень, Ну, […]...
26. Сергей Есенин – “Письмо матери” (аудіо варіант) Ты жива еще, моя старушка? Жив и я. Привет тебе, привет! Пусть струится над твоей избушкой Тот вечерний несказанный свет. Пишут мне, что ты, тая тревогу, Загрустила шибко обо мне, Что ты часто ходишь на дорогу В старомодном ветхом шушуне. И тебе в вечернем синем мраке Часто видится одно и то ж: Будто кто-то мне […]...
27. Мне не быть при тебе собой Мне не быть при тебе собой, Никогда, ни смешной, ни резкой Я не буду твоей святой И любить не хочу тебя.. Бестолку Для тебя я всегда не такая Будь я тихой и даже послушной Непокорная и озорная Ты останешься равнодушным Не могу я рыдать что есть силы Или хвастаться новым платьем Ты меня никогда бы […]...
28. Христина Сирова – для мене Ти Фатовий Затули мене своїми словами від холоду. Відговори від депресивних феноменів. Налий у мене тепла, як виливаються повені. Хороший мій, втопи словами мою печаль. Ти бачиш, руки тремтять. Серце тривожиться. Я прислухаюсь до вуст твоїх, аж божеволію. Як стетоскоп до пульсу. Знеболююче… Як анальгін твої слова. Вуста. А я спустошена… Так переймаюся твоїми застудами. Твої пунктуації […]...
29. Надя Ковалюк – Хороший мій… Недавно ще коханий Хороший мій… Недавно ще коханий… Із волошковим полем у очах. Колись твій образ срібними нитками Вплітався в моє серце по ночах. Далекий мій… Приніс ти стільки болю, Що вистачить на декілька життів. Та не була б застужена тобою – Ніколи не писала б я віршів. У них – мої надії розіп”яті, Які відчутні в кожному […]...
30. Іван драч – Калинова баляда Я часто не знаю. Не знаю, де хвилі Стають золоті, де багряно-тривожні, Не знаю, де міра вготована силі Й нащо мої клекоти сині спроможні. Не знаю. Не відаю. І колінкую Перед відомим (відомим для кого?), Своєму коневі кую свою збрую І в губи цілую зорю дорогу. Крапчасті напасті, роковані роки, Чоласті незвідані вади “не знаю”. […]...
31. Христина Головко – І він у вікні чекає на тебе І він у вікні чекає на тебе Замішує з цукром гірку печаль, І застелив щастя до неба І заварив тобі з м’ятою чай У нього руки як поле зимою На плечах у нього тінь думок Він не обійде тебе стороною До серця у нього відкритий замок Тиша і сила залита у очі Десь у колінах […]...
32. Наталія Пиж – Впізнай свою вину Вечірній туман спадає на плечі, Холодний вітер рветься у вікно. Мені одній не важче і не легше. Мені одній якось усеодно. В душі моїй і сум і туга плаче, На серці біль, обіда і печаль. Не знаю я що може все це значить, Але мене саму збирає жаль. Життя моє змінилося-я знаю. Не думала, що […]...
33. Марта Тарнавська – Будь зо мною Люблю тебе я давно, ти – світу вікно, Ти – радість і жаль, ти – сміх і печаль. Ходім у край наших мрій, коханий мій, До зір аж ходім, там вічний наш дім. Любов – життя наснага і джерело, В любові зустрічаймо добро і зло. Яке ж бо радісне наших серць злиття: Будь зо мною […]...
34. Павло Тичина – Не знаю і сам я, за що так люблю Не знаю і сам я, за що так люблю Безщасную тую Вкраїну мою? За що так кохаю? І що у їй є? – Нещасний народ, його гірке життє: Темнота та голод… Ох, ліпше мовчать! За що ж так любити, за що так кохать? Не знаю, не знаю! – але я люблю, І сили свої всі […]...
35. Буду нежным как прежде Чего ты хочешь, скажи, я мир переверну мне хватит сил, взорву любую звезду Не лгу превращу металлы в лаву, камни в пыль, укрощу свой пыл, славу Буду нежным как прежде, обезвреженным, бережным, зверем бешеным, твоим сумасшедшим отверженным.. “Триада – дежавю”...
36. Ірина Ярко – Розлучене кохання – Привіт коханий! – О, привіт кохана! Я так давно-давно тебе чекав! – Я, знаю любий, дуже добре знаю… – Ти вибач, що я болю завдавав! – Це ти, мене пробач, моє кохання. – Не варто люба, винний лише я. – Я чую в твоїм голосі зітхання. – Звичайна втома, ластівко моя! – Як ти […]...
37. Стеша Виноградова – знаєш, хороший Знаєш, хороший, а я вечорами холодними і пустими, Коли синьо-прозорим інеєм покривались стіни, А в сусідній квартирі у когось стікала слина По грудях і стегнах, як показник бажання, Я покірно складала руки й за тебе молилась. і рани, Всі рани, тобою безжально нанесені, вражена, Я сиділа сама і гоїла тими молитвами. і зневажена Я чекала, […]...
38. Надія Ковалюк – Хороший мій, далекий мій, не мій Хороший мій, далекий мій, не мій… Твої долоні ще для мене рідні. На серці досі віє буревій, Не розтопились ще сніги тогідні… З надією збудовані мости Стоять до мого серця непорушно. І на душі ще досі тільки ти. Від іншого тепла мені вже душно. Навіщо я ту ніжність берегла? Невже, щоб комусь іншому віддати? Чому […]...
39. Аня Тет – дождь каплями едкими, резкими Дождь каплями едкими, резкими Стучит в мою душу без спроса Срывает в ней все занавески, Безжалостно хлеща по окнам.. Пускай… Я на встречу пошире Открою железные ставни К дождю привыкать не впервые, К ненастью внутри – и подавно.. Дожди всегда были и будут, От них никуда нам не деться. Вот только порою так жутко… Так […]...
40. Ольга Анцибор – дорога в самотність Так чекала кохання, Так хотілось весни. Та роки все летіли, Наче віщії сни. Із спекотного літа Раптом виринув ти, Та до осені разом Не змогли ми дійти. Не розвіяв самотність, Тугу не розігнав, Мовби метеоритом Моїм серцем промчав. Ніжно перса погладив, Ледь торкнувся чола, І дорога далека За тобою лягла. Ця дорога в самотність, Ця […]...