Добро і зло в романі В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”



I. Видатний французький письменник Віктор Гюго (70 років літературної діяльності, відомі романи “Людина, яка сміється”, “Трудівники моря”, “Дев’яносто третій” тощо).
II. “Собор Паризької Богоматері” – один із найкращих історичних романів XIX століття (романтичний стиль, розповідь про життя Франції кінця XV століття, роздуми над сучасністю, тема добра і зла, краси і потворності; розчарування в ідеалах Французької буржуазної революції, в можливості прогресу, початок нової епохи Відродження).
III. Головні герої роману.

/> 1. Собор Паризької Богоматері – рівноправний герой твору (собор названо на честь Богоматері, яка віддала сина на муки заради людства, втілює ідею добра, справедливості, любові; герої роману тісно пов’язані з собором).
2. Квазимодо – потворний глухий горбань (кохає циганку Есмеральду, кохання сильне, пристрасне, самовіддане, готовий у будь-яку мить прийти їй на допомогу, заради кохання здатний на злочин).
3. Есмеральда – символ жіночої краси, щирості, ніжності (прекрасна не тільки зовнішньо, а й душею; чудовий голос, здатна на сильні почуття, які не мають місця в світі, де живе Феб).
4. Клод Фролло (вчинками керують пристрасті, не знає співчуття до інших, здатний на злочин).
IV. Головна думка твору – добро завжди перевершить зло (визначити межу між добром і злом, навчити бачити прекрасне; віра в переможну силу добра, в людський прогрес).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Рильський слово про рідну матір.
Ви зараз читаєте: Добро і зло в романі В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”