Герой літературного твору, або Персонаж

Related posts:

1. Позитивний персонаж (Герой) Позитивний персонаж (Герой) – дійова особа твору, персонаж, який є носієм авторського кредо (образ Сомка у романі П. Куліша “Чорна рада”, Володька та Матвія довбенків у романі У. Самчука “Волинь”). У фольклорі, давній українській літературі, літературі новій, включаючи епоху класицизму, поняття “позитивний герой” та “ідеальний герой” не розмежовувалися. П. п. наділявся всіма моральними чеснотами, що […]...
2. Схематичність літературного твору Схематичність літературного твору – одна з основних властивостей літературного твору, яка випливає з його мовної природи, зокрема з умовності й асинхронності знаків усної і писемної мови, а також з природи зображеного у творі світу. Особливість мови полягає в тому, що вона позначає явища загально і неокреслено, а твір представляє окремі постаті і події шляхом відбору […]...
3. Цілісність літературного твору Цілісність літературного твору – інтегральна якість довершеного літературно-художнього твору, елементи якого взаємодіють. між собою за принципом органічних систем: набувають естетично валентного сенсу тільки в контексті цілого. Це можливе тому, що задум письменника постає у вигляді образного осяяння, яке випереджує й опосередковує поетапне і поелементне втілення задуму в сюжетно-композиційну структуру, що має просторово-часові виміри. Пафос твору, […]...
4. Аналіз літературного твору Аналіз літературного твору (грецьк. analysis – розклад, розчленування) – логічна процедура, суть якої полягає у розчленуванні цілісного літературного твору на компоненти, елементи, в розгляді кожного з них зокрема та у взаємозв’язках з метою осягнення, характеристики своєрідності цього твору. А. л. т. опосередковується розумінням специфіки художньої літератури і структури літературного твору, його безпосереднім естетичним сприйняттям. Мета, […]...
5. Персонаж Персонаж (лат. persona – особа, фр. personnage – маска актора) – постать людини, зображена письменником у художньому творі, загальна назва будь-якої дійової особи кожного літературного жанру. Олюднені, оживлені образи речей, явищ природи, особин тваринного світу в казках, байках, притчах та деяких інших жанрах також називають П. деякі літературознавці ототожнюють П. з героєм, вживають ці слова […]...
6. Конкретизація літературного твору Конкретизація літературного твору (фр. concretisation, від лат. concretus – ущільнений, згущений, затверділий) – читацьке сприймання літературного твору. У цьому процесі пізнавальні чинники поєднуються з естетичними, створюючи естетичне переживання. Термін К. запровадив Р. Інгарден (1893-1970), враховуючи схематичність літературного твору, що містить неокреслені місця, і потенційні моменти, які у процесі читання вимагають смислового наповнення. Так, якщо в […]...
7. Заготовки матеріалу до літературного твору Заготовки матеріалу до літературного твору – збирання і нагромадження документів про епоху, життя історичних осіб, про специфіку діяльності людей у певній сфері виробництва, якщо, за задумом автора, це може увиразнити фабулу, сюжет, обставини дії персонажів у задуманому творі. 3. до майбутнього твору можуть бути виписки з праць психологів, соціологів, розробки окремих сцен, діалогів, сюжетних ходів, […]...
8. Принципи аналізу літературного твору Принципи аналізу літературного твору – основні положення прийнятої літературознавцем концепції художньої літератури, які спрямовують його літературно-критичну рефлексію щодо конкретних літературних творів. П. а. л. т. ефективно виконують евристичні функції, якщо вони узагальнюють істотні особливості художньої літератури як мистецтва слова з її родо-жанровим розмаїттям, а не випливають лише зі світоглядних позицій літературознавця. Трактування літератури як образного […]...
9. Оцінка літературного твору Оцінка літературного твору – встановлення, фіксація, усвідомлення його художньої цінності (вартості). Цінність властива творові як об’єкту сприймання. О. л. т. дається реципієнтом на основі осягання цінності, неможлива без його безпосереднього сприймання. В структурі оцінного акту (Процесу) взаємодіють: суб’єкт оцінки (читач, критик); предмет оцінки (твір, компонент твору, творчість письменника); основа оцінки (естетична платформа, переконання, ідеали, навіть […]...
10. Критерій оцінки літературного твору Критерій оцінки літературного твору (грецьк. kriterion – мірило, засіб судження) – система засобів (принципів, зразків, норм, канонів, аргументів) для визначення своєрідності художніх творів, оцінки їх естетичної досконалості чи недосконалості, належності до сфери мистецтва. Термін “К.” етимологічно і понятійно пов’язаний із терміном “критика”: критика – судження, оцінка, К. – засіб судження, мірило оцінки. Якщо предмети матеріальної […]...
11. Сюжет літературного твору СЮЖЕТ (від фр. sujet – предмет) – система подій в художньому творі, в ході яких розкриваються характери персонажів і головна ідея. Оскільки події подаються у розвитку, в основі сюжету лежить конфлікт. Конфлікти бувають різноманітні: соціальні, любовні, психологічні, виробничі тощо. У художньому творі, як правило, є різні види конфліктів. Класичний сюжет має такі елементи: експозиція – […]...
12. Головний герой твору М. Хвильового “Я (Романтика)” Головний герой твору М. Хвильового “Я (Романтика)” Новела М. Хвильового “Я (Романтика)” – це зображення антигуманного і антинародного характеру революції і громадянської війни. Митець аналізує суперечність служіння абстрактній ідеї, що вимагає зректися власного я, зректися всього людського. Тому долі героїв новели, як і доля самого автора, трагічні. Головний герой новели не має імені. Мабуть, М. […]...
13. Структура літературною твору Структура літературною твору (лат. structura – будова, розміщення, порядок) – спосіб зв’язку між складовими частинами, компонентами твору як цілісного організму, система істотних відношень між ними. Ще з часів Аристотеля С. л. т. вбачали у відношеннях теми, фабули, перипетій, характерів дійових осіб, мовних засобів. Філософи (передусім Г.-В.-Ф. Гегель) характеризують чотиричленну структуру твору: смисл, зміст, внутрішню і […]...
14. Тема, ідея та мотив художнього твору Тема художнього твору – це коло подій, життєвих явищ, представлених у художньому творі, у тісному зв’язку з проблемами, які з них постають і потребують осмислення. Тема, в свою чергу, включає: – життєвий матеріал, що охоплює: події, вчинки персонажів або їхні думки, переживання, настрої, прагнення, у процесі розгортання яких розкривається суть людини; сфери застосування сил та […]...
15. Мій улюблений герой твору І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Літературні герої… Вони стають для когось ідеалами в житті, для інших – негативними персонажами, для когось зразком тієї чи іншої епохи чи часу. Але всі створені письменниками образи несуть ту чи іншу виховну місію. І. С. Нечуй-Левицький у своїй соціально-побутовій повісті “Кайдашева сім’я” створив образи селян пореформеної доби XIX століття. Це яскраві і колоритні образи, […]...
16. Ліричний герой Ліричний герой – друге ліричне “Я” поета; умовне літературознавче поняття, яким позначається коло ліричних творів певного автора, форма втілення його осяянь, думок, переживань. Разом з тим Л. г. не ототожнюється з поетом, з його душевним станом, він живе своїм життям у новій художній дійсності. Між ними існує естетична єдність, певний естетичний ідеал, виражений у тексті […]...
17. Особливості літературного процесу кінця XX – початку XXI століття Особливості літературного процесу кінця XX – початку XXI століття У 1991 році Україна проголосила свою незалежність. Почалася розбудова демократичної суверенної європейської держави. Це докорінно змінило характер розвитку літературного процесу: відкидалися догматичні схеми розвитку літератури в заідеологізованих рамках “соцреалізму”, відбувався інтенсивний пошук нових естетичних способів моделювання й зображення дійсності. Проте нова естетична стратегія в українському письменстві […]...
18. Втілення задуму письменника Втілення задуму письменника – один з етапів творчого процесу, який приводить до реалізації задуму і виникнення завершеного твору-тексту. Умовно виділяють такі його етапи: 1)виникнення задуму; 2) його розробка, виношування; 3) активізація досвіду життєвих вражень; 4) пошуки форм і втілення задуманого твору; 5) реалізація, втілення задуму; 6) доопрацювання твору, шліфування тексту....
19. Мій улюблений персонаж із повісті І. Франка “Захар Беркут” Найбільш відомим художнім твором Івана Франка на історичну тему є повість “Захар Беркут”. Написана вона була 1822 року, але й сьогодні, на початку третього тисячоліття, цікавить і бентежить читача. У повісті змальовано наших далеких предків – українських верховинців із Тухольської долини, які зуміли героїчно оборонити рідний край від жорстоких татаро-монголів. У зображенні історичного минулого письменникові […]...
20. Датування твору Датування твору – часове визначення етапів роботи письменника над певним твором від задуму до остаточного завершення тексту (чистовий рукопис або машинопис), яким виявлено останню волю автора. Задля підтвердження д. т. використовуються різні джерела: нотатки, щоденникові записи, листи, свідчення сучасників, відомості з періодики тощо. для історії літератури часове визначення етапів роботи письменника над твором допомагає з’ясувати […]...
21. Сенс назви твору Василя Барки “Жовтий князь” Василь Барка писав тільки про те, що пережив сам. У 1932-33 pp. в Україні лютував голод. Письменник жив тоді в Краснодарському краї, працював у художньому музеї і був свідком того, що й до Кубані докотилася хвиля голодомору. За його свідченням, там вимерла третина населення. Барка теж голодував, на його тілі було багато ран, які розійшлися […]...
22. Печорін і Грушницький – герої роману М. Лермонтова “Герой нашого часу” Печорін і Грушницький – герої роману М. Лермонтова “Герой нашого часу” І. Композиційна й ідейна роль образу Грушницького в романі. (У центрі роману – образ Печоріна. Конфлікт Печоріна з Грушницьким – один з основних, як протистояння істинного та помилкового. Грушницкий втілює світ, проти якого повстає Печорін.) ІІ. Грушницький – пародія на Печоріна. 1. Система поглядів, […]...
23. Аналіз твору “Дім на горі” Роман-балада ” Дім на горі ” складається з двох частин. У першій (“Дім на горі. Повість-преамбула”) розповідається про життя чотирьох поколінь, які живуть у домі на горі з 1911 по 1963 рр., але в долі кожного чомусь уперто простежується низка загадкових і дивовижних послідовностей. Друга частина роману, що має назву “Голос трави”, складається з 13 […]...
24. Мій улюблений детектив (про літературного героя Артура Конан Дойля – Шерлока Холмса) Ім’я всесвітньо відомого детектива Шерлока Холмса вперше з’явилося в повісті “Етюд в яскраво-червоних тонах”. На відміну від кримінальних романів Еміліо Габоріо, котрий тільки ескізно накреслював образ свого героя, Конан-Дойль змальовує Холмса яскравими соковитими фарбами, це не просто опис злочину і злочинця, а процес інтелектуального пошуку, який веде до розкриття таємниці злочину. Шерлок Холмс проводить своїм […]...
25. Тарас Шевченко – Мені однаково (Характеристика твору) Характеристика твору Тараса Шевченка “Мені однаково” Вірш “Мені однаково” входить до циклу “В казематі”, який створений в умовах ув’язнення поета як учасника Кирило-Мефодіївського братства. У цьому творі, написаному Т Шевченком у передчутті жорстокого присуду, звучать мотиви неволі, стійкої громадянської позиції, уболівання й туги за Україною. За жанром це громадянська лірика. Темою твору є роздуми ліричного […]...
26. “Я (Романтика)” М. Хвильового: роль присвяти до твору “Я (Романтика)” М. Хвильового: роль присвяти до твору Новелу “Я (Романтика)” Миколи Хвильового присвячено “Цвітові яблуні” Ми хайла Коцюбинського. Такий інтертекстуальний перегук дає ключ до розуміння твору. У центрі обох новел – герой із розчахненою психікою, який перебуває в кризовій ситуації. Події подаються крізь призму його сприйняття, що робить оповідь підкреслено суб’єктивізованою та психологізованою. Герой […]...
27. Композиція та багатотемність твору “Маруся Чурай” – багатостраждальна українська історія з її трагічною героїкою; – характеристика колоритних народних типів, взятих з різних “поверхів” українського життя XVIII ст.; – кохання дівчини-козачки, яке відкривається безміром душевних граней та переживань – поетичних і трагічних; – сповнений пристрасті роздум про місію митця та його слова, поезії в людському житті загалом, і в українській долі – […]...
28. Актуальність художнього твору Актуальність художнього твору (лат. actualis – дійовий, справжній, нинішній) – суголосність художнього твору (передусім; – його тематики, проблематики) з сучасністю, його відповідність потребам і смакам читачів того часу, коли твір написаний, опублікований або перебуває у процесі читання (рецепції). А. х. т. – один із критеріїв його оцінки в соціологічній критиці. Проте актуальність у мистецтві не […]...
29. Ідея художньою твору Ідея художньою твору (грецьк. idea – першообраз) – емоційно-інтелектуальна, пафосна спрямованість художнього твору, яка приблизно може бути охарактеризована як провідна думка, ядро задуму автора. Уже етимологія слова “І.” вказує, що воно виникло тоді, коли духовний світ людини мав синкретичний характер, а в індивідуальній і суспільній свідомості не було виразної диференціації художньо-образного і логічно-понятійного мислення, мистецтва […]...
30. Розкриття характеру Печоріна через композицію роману (“Герой нашого часу” М. Ю. Лермонтова) Розкриття характеру Печоріна через композицію роману (“Герой нашого часу” М. Ю. Лермонтова) “Герой нашого часу” – одна з перших спроб створення в російській літературі психологічного реалістичного роману. Основна задача, що стояла перед М. Ю. Лєрмонтовим при створенні цього роману – намалювати образ свого сучасника, “яким він його розуміє і… часто зустрічав”. Людина ця мисляча, талановита, […]...
31. Леся Українка – Contra spem spero! (Характеристика твору) Характеристика твору Лесі Українки “Contra spem spero!” Вірш “Contra spem spero”, написаний Лесею Українкою 2 травня 1890 року, входив до збірки “На крилах пісень” (contra spem spero від лат. – без надії сподіваюсь). Вперше у цій збірці був надрукований у 1893 році. Для київського видання “На крилах пісень” Леся Українка скоротила твір на дві строфи. […]...
32. Тарас Шевченко – Сон (“У всякого своя доля”) (Характеристика твору) Характеристика твору Тараса Шевченка “Сон” Поема “Сон” – перша політично-сатирична поема у творчості поета. У цьому творі автор найповніше виразив політичні вимоги покріпаченого селянства. “Сон” – нищівна сатира на деспотичний режим Миколи І. Підзаголовок поеми (“Комедія”) вказує на його комічно-сатиричний характер. “Сон” написаний від першої особи у формі розповіді. Це дало авторові змогу виразити власне […]...
33. Аналіз твору “Вершники” Яновський Юрій Яновський “Вершники” аналіз твору наведений в цій статті. Жанр “Вершники” – новелістичний роман. Головні герої “Вершники”: Фрунзе, Мусій та Іван Половці, Данило Чабан, Швед, Чубенко, Максим, Адаменко, безіменний листоноша. Тема громадянської війни у романі “Вершники” постає у творі по-справжньому героїчною й романтичною. Автор правдиво показує трагедію цілої родини Половців, яких революція розкидала по різні […]...
34. Відповідь на контрольне питання До твору “Повчання Володимира Мономаха” У чому актуальність твору? Актуальність твору у виховному й патріотичному пафосі....
35. Павло Тичина – Пам’яті тридцяти (Аналіз та характеристика твору) Аналіз та характеристика твору Павла Тичини “Пам’яті тридцяти” Сюжетна основа твору – проста. Поховання на Аскольдовій могилі українців-воїнів. Проте твір більше емоційний, ніж розповідний. Читач дізнається про те, що тридцять воїнів поховали в одній могилі, що вони були молоді й славні, що навкруги буяла чарівна природа… А їх немає не буде вже ніколи. Вони навіки […]...
36. Андрій Малишко – Пісня про рушник (Характеристика твору) Характеристика твору Андрія Малишка “Пісня про рушник” Поезія А. Малишка завжди була і, сподіваюсь, буде дуже популярною в народі, бо простота і прозорість її форми, тематика, мова близькі як сучасникам поета, так і нам, його нащадкам. Це, мабуть, тому, що у своїх творах митець порушував морально-етичні та загальнолюдські проблеми сучасності. Гімном материнства називають величну поезію […]...
37. Володька Лобода в наші дні (герой з роману О. Гончара “Собор”) 1968 року Олесь Гончар створив чудовий роман “Собор”. Одним із персонажів роману був молодий чоловік Володька Лобода. Цей персонаж автор ввів, мабуть, для того, щоб показати, настільки різні бувають люди. Для одних мораль і повага до минулого – це все, для інших – ніщо. Саме до людей, які не шанують минулого, і належить керівник відділу […]...
38. Трагедійне звучання твору О. Довженка “Україна в огні” Трагедійне звучання твору О. Довженка “Україна в огні” “Україна в огні” – це кіноповість, у якій О. Довженко показав трагічні сторінки в історії України, це протест людини, що піднеслася над уламками зруйнованої країни. Своїм твором автор закликає людей до мирного співіснування, він ніби хоче крикнути “Ні!” війні, яка стільки горя завдавала нашим містам і селам. […]...
39. Іван Франко – Гімн (Вічний революцйонер… ) (Характеристика твору) Характеристика твору Івана Франка “Гімн (Вічний революцйонер… )” Усе життя Івана Франка пройшло під знаком любові до рідного народу. Він не тільки вважав за святий обов’язок служити людям, а й благословляв добровіль-но взятий на свої плечі тягар. Своєю творчістю Іван Франко звершував безнастанний подвиг – вів свій народ до щасливої долі. Вже друга поетична книга […]...
40. Автобіографія літературного героя (Джульєтта Капулетті) Я, Джульєтта Капулетті, народилася в італійському місті Вероні у відомій і шановній дворянській родині. Вихованням моїм займалася годувальниця. Хоча, по суті, ніякого виховання не було. Я бігала, де хотіла, лазила по деревах і билася із Сусанною – моєю молочною сестрою, дочкою годувальниці. Мама називала мене непосидою і журилася, що я постійно рву шовкові плаття і […]...