Іван Андрусяк – кирпата безодня розплющує губи



Кирпата безодня розплющує губи
Сміється і плаче над погарлм неба
Сплелися до танцю Венера і Врубель
Під білих колон гомеричний молебен

Під місячний мармур ввіходжу останнім
Ворушаться пальці в кулак захололі
А ви залишаєтесь еллінська панно
За вічним бар’єром мітичної долі


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір опис пам'ятки архітектури за власним спостереженням.
Ви зараз читаєте: Іван Андрусяк – кирпата безодня розплющує губи