Іван Андрусяк – Вертеп

Related posts:

1. Іван Андрусяк – З дитячих ігор і забав Коли тобі стане аж занадто нудто Заведи собі янголятко і дідуся Грайся так Підстав дідусеві ногу Хай гримнеться мордою об асфальт Янголятко опусить голівку Подаруй дідусеві 5 копійок Янголятко підніме голівку Розбий дідусеві каменем окуляри Янголятко опусить голівку Звільни дідусеві місце в трамваї Янголятко підніме голівку Вилий дідусеві на голову помиї Янголятко опустить голівку Скажи […]...
2. Іван Андрусяк – прощання смислу – вирок і пророцтво Прощання смислу – вирок і пророцтво Словам не доторкнутися до слів Допоки губи вимочивши оцтом Не заговориш: істина – в землі Її прозорих крил тонка рослина Ще проростає зрошена в собі А ти живеш допоки біль нахлине Прокинешся – на те вона і біль І погляду розтуленим огромом Зриваєш листя кроплених дощів Не знаючи що […]...
3. Іван Андрусяк – взуття душі Взуття душі – ночівля чинбаря (віддерти слово відмочити горло) А відьмою на босий чин бояр І день іде і ніч іде і голо (не вісімнадцять) знаком терезів Розбити небо вирячене в тебе Це недоосінь мила ці антени Я ображав але не зобразив Не стер на пальцях липову кору Голів ребристих вицвілих притонів Продовжую зривати давню […]...
4. Іван Андрусяк – це потреба бути – все одразу Це потреба бути – все одразу Сплюснути розпечене лице Нидіти хворіти псоріазом Пахнути дешевим ялівцем Вибирати з кожного по жмені Солі порятунку і жінок І стирати звивини шалені Доки не зачинено шинок Осене таке твоє ристалище Чорна і коричнева сльота Статися допоки все не сталося Здатися допоки самота І не хлібом – синьою вервечкою Безконечних […]...
5. Іван Андрусяк – звірям Wild (at our first) beasts uttered human words… Звірям (першого разу) ми людську мову принесли – другого разу каміння співало як птиці чудесні – Але зоряна пустка настала таке наше третє пришестя У голові його, дитино Знайдеш серце (розтрощене) У серці його, мейбл Знайдеш ліжко (насправді) У ліжку його, сибілло Знайдеш повію (заложниця) А в […]...
6. Іван Андрусяк – Середньовічні візії 1. Допоки цих филистимлян Лисиці не усіх спалили Допоки крутиться земля І меч архангела гаврила Подібен гострому хресту Пора не виходити з дому Тобі печернику старому Дано корону і фартух І тліють єретицькі мощі І голосно смієшся ти Лисиці також хрестоносці Коли штахетові щити 2. О недоречна прадавня буколіка Казка приречена Доброго вечора черепе йорика […]...
7. Іван Андрусяк – Не возводять ні мости, ні вежі Не возводять ні мости, ні вежі Псальмопівчі. Як тобі меж ними? Доторкає до волосся вечір Язиком вологим і незримим. Дівчинко, це прорізи цвітуть. З меду квітка витече в долоню. Для Рахилі кожна ніч холоне І по грудях розтікає грудь. А для тебе що я принесу? Дим рапавий? Мічене кадило? Я тобі віддамся, як людина. Пристрітом […]...
8. Іван Андрусяк – Подячна молитва з докором Ти не сотворив мене сліпим Дякую Тобі Господи Ти не сотворив мене горбатим Дякую Тобі Господи Ти не сотворив мене сином алкоголіка Дякую Тобі Господи Ти не вразив мене водянкою мозку Дякую Тобі Господи Ти не сотворив мене гаркавим калікою ліліпутом епілептиком гермафродитом конем мохом і ніякою іншою флорою і фауною Дякую Тобі Господи Але […]...
9. Іван Андрусяк – і обезводнена цим житієм І обезводнена цим житієм Духом сахари Каліграфічно плетеш битлиєм На маргіналі Пахне відлучена до корінця Ніч норовиста І до грудей тобі нитка лиця Капле зумисно І викорінена з патоки крил З глиняних ножен Тихо спиває душа твоя пил Жертвоприношень...
10. Іван Андрусяк – Предтеча 1. Набридло дертися в пресвітери Бо на пораненій горі Виписують дражливі літери Архістратиги комарі А інші версії заказані Тому ховайся в рукавах Бо крізь твоє гебрейське казання Зростає прерійна трава І не зітхнути цими горами І не розгледіти з вікон Як над окрушинами хворими Витає прерійний дракон 2. Може здатись на котячу милість І заночувати […]...
11. Іван Андрусяк – синієш синім плачеш босим Синієш синім плачеш босим Дітей годуєш волохатих Допоки братися за розум На припічку чужої хати Миром казали – так і нині Опока сиплеться із глини І не чекаючи пришестя Життя триває проти шерсті І з платонічної мороки Як з глини що зійшла і стала Шістнадцять олов’яних кроків До вироку або до слави Вошивий замах на […]...
12. Іван Андрусяк – ці тексти як жінки Ці тексти як жінки регочуть віддаються Виношують тремтять від дотику руки А їхній чорний трон на паперовім блюдці Немов старий магніт притягує зірки Їм сниться по ночах шалений шов бетону Підземної стіни точений барельєф І місяць як кольє стискає плоть червону І венам золотим розлитись не дає Ці тексти як жінки вони старіють зранку Але […]...
13. Іван Андрусяк – Цнота Пройшов крізь блакитну залу де пили вино І крізь смарагдову де грали в покер Пройшов через жовту залу де палили опіум І крізь чайну кімнату де жували пейот Заходив також до пурпурної кабіни Темної як труна Дійство у ній бридке і розкішне Аж після опівночі Наситившись кольорами по вінця Наважився вийти на вулицю Однак навіть […]...
14. Іван Андрусяк – Гортанні крики божевільних Гортанні крики божевільних. Сухотні стіни. Сивий страх. І гостра музика весільна. І запах спирту на губах. Між ними – це не ти! – у танці Втолочуєш у землю біль. Вельон на золотистій таці Несуть три дружки не тобі. Це не вельон, а лікарняний, Слізьми крохмалений халат. Не вір! Зірви квітастий бант, Неначе бинт ілюзій п’яних. […]...
15. Іван Андрусяк – істинно кажу тобі – зима Істинно кажу тобі – зима Так і час переступає тричі І нікого вічного нема Нині понад нами чоловіче Все воно з-під немочі росло І кришились хмари на дорогу Мислити – останнє ремесло Ми його прощатимемо богу Скрипти на старий пісенний лад – Мушлю чи пістоля чи трембіту На півсвіту глянути назад І переконатись на півсвіту […]...
16. Іван Андрусяк – зоря як дичина пройде поміж рядами Зоря як дичина пройде поміж рядами Судини і кістки полуда і лайно Ти вибереш вікно як пам`ятку для дами А дама не прийде і лишиться вікно Гортанна тінь руки на чорному фіранку Кому її віддам сьогодні уночі Одягнуті мерці не в патоку а в рамку Я нині сам піду провідати мерців Опуклі від стіни відчалять […]...
17. Іван Андрусяк – Саломея (поема) Ми цілу ніч садили сад, Який не розцвіте. Тарас девдюк Один На кручу виходили Як листки по одному І біліли дівчата в руках І терпіли відбір А коли закінчився Лиш я залишилась лежати Буркун волосатий Ти мав одинокі пальці Між ними Як між іконами хтось Прокладав погляди І тремтів постом Але мама казали Що ти […]...
18. Іван Андрусяк – Облога Василеві Герасим’юку 1. Якщо ніхто якщо нікого Якщо нікому доведеш Що вороги пливуть до бога Як поцілунки на манеж Що королям на цілий вечір Розтасувати короля Що скатертиною предтечі Живе і крутиться земля Де золоченою травою Кошлатих воїнів шляхи А хто вернувся за тобою Того замінимо ніким Переживемо хвилі сонні На прю до вежі меч […]...
19. Іван Андрусяк – відпостити всю зиму замість мене Відпостити всю зиму замість мене Хіба зуміє ця челядина Впаде звізда і оскоромить вени Зелений хрускіт теплого вина Питво солодке а провадить сушу На рушникове листя тихо ша Таку плитку таку холодну душу Витравлює споряджена душа Їй несть числа і звір її неплодний І висне дар над волосом її Челядині бракує обезводнень Розщеплених у череві […]...
20. Іван Андрусяк – Троянда для Піночета Я не доріс до розмови про плаху Сервус озерам які прогоріли Пане диктаторе осінь це бахур Що відгризає душу від тіла Каплю диктує – плодяться зливи Крону диктує – корінь зів`ється Курва, народ наш безмежно щасливий В парнокопитному ворку провидця Може в якомусь темнім провансі Кулю зліпити можуть по троє Ми ж пережили струси і […]...
21. Іван Андрусяк – Кат Кажуть що кат Працює тепер без фрака І навіть без маски (хіба що в парижі але тут без) Він одягнутий звично А звично це Сіробуромалинововсмужку Жалюгідні смаки Провінційних піжонів Бурмочуть про кризу театру А навіть цю виставу зіпсували Коли мене вішатимуть Кат має бути у фраку...
22. Іван Андрусяк – я себе посеред ікони на дерево проміняв Я себе посеред ікони на дерево проміняв І ніч прилипає до горла холодним вологим лезом Вони справді кожної ночі підбирають мені імена І я прикриваю ними свій фіолетовий безум Легше терпіти муку вона виглядає старшою Її благородні стегна прикриті траурним шовком Я привітаю кожного кому дорога ця лажа Доки його в підземному не проковтне тусовка […]...
23. Іван Андрусяк – і самоти береговизна І самоти береговизна І ніч докришена в укіс Душа привиділась і висне Як закривавлений поріз І крихти котяться зпівока Категоричні як сліди Пересувна мораль пророка Устань і йди в уста води Голосовіння майже наше Місцями сонне далі в лад Прости утоплений монаше Що я дослухався порад Що видихся що пересилив Собі самого полонить Поріз присох […]...
24. Іван Андрусяк – Іноземні мови Чи твій тато палить люльку? Так мій тато палить люльку Yes my father smokes the pipe Повтори цю фразу ще раз І вона тобі відкриє Ві- Кно у світ І коли ти сидітимеш на бродвеї В барі шикарнім як око диявола Тебе конче хтось запитає Чи твій тато палить люльку? Так мій тато палить люльку […]...
25. Іван Андрусяк – Ad Hominem (поема) 1. Причетно рубали ліс Виступали з полону як Пересушені храми а Корчі не сохли росли Далі росли ширше і Ширше і терпіти їх було Важче ніж сонцю Важче ніж Магомета А тоді прийшли чорні Люди і дихали димом і Казки про змія горинича не Лякали навіть дітей бо Діти вмирали швидше ніж Народжувались казки А […]...
26. Іван Андрусяк – це дуплаве свято генералів Це дуплаве свято генералів Нині тут забава навпаки Голови на плечах догорають Ніби розцяцьковані свічки Падають посоловілі звізди В келихи з отруєним вином Господи тобі не все одно Випити чи знов на небо вішати Доливай і не важливо скільки Не доп’єм то най ковтає чорт А солдати лазять по маківках Не запалених іще свічок Сірники […]...
27. Іван Андрусяк – Одинадцятилітній закоханий Клякса плакса Чого плачеш Моя мила поїхала далеко І вже ніколи її не побачу А скільки тобі років Одинадцять Фе такий великий і плачеш Ні я ніколи не плачу Навіть коли розіб’ю коліно Але сьогодні Мене дуже болить серце В такому віці серце Так пане справді серце Я завеликий щоб плакати Але замалий щоб кохати […]...
28. Іван Андрусяк – гортанний – в захід – аспера Гортанний – в захід – аспера Перистий – в проріз – лист Від патоки до пастора Інкубуси сплелись Перетин слова з променем Вирощує церкви Горбатого до повені Виводять з голови До негра як до пристрою Підключимося ще Населення не приросту А простору рече Уже стирає курява Корону й ширину І свастика накульгує На ніженьку єдну […]...
29. Іван Андрусяк – наврочили – я пас чужих дітей Наврочили – я пас чужих дітей І зиму відгороджував від стайні І тільки сад де ігрища летальні Переступали – вабив золоте Мережив клин – за граблі за русло Як босоногий (тиша в пальці коле) І так воно сочилось до миколи (до николая) мічене сусло Не хмелю з пива – жому наварив Сухого чиру чи барди […]...
30. Іван Андрусяк – Вирок поезії Андрієві Охрімовичу Я останній прозаїк блідих поколінь Я останній пророк мегаполісу Де червоною ниткою в календарі Інтроспекція власного голосу Де питають мене і питаюся я А ніхто відповісти не пробує Де колеги від генія до холуя Замасковані чорною робою Розтроюджений мульками менталітет Патетична бравада липова Якщо кожен четвертий на світі поет То нема ні одного […]...
31. Іван Андрусяк – Шевченко Я зашкодив сатані і тепер діла пропащі Із кумедних валунів обізвався дикий пращур Перестріне на валу і гаркаво засміється Гляньте юному ослу чорна жриця віддається Я забуду прорости на задвірках сеї мови Де літаючи кроти будуть свідками єгови Де повітряні шари як модерні одаліски Де у прихистку чадри верховодять голі мізки Але хай живуть усі […]...
32. Іван Андрусяк – звитяжці станули живими Звитяжці станули живими А сіль зійшла і все зійшло І не вміщалося жало Щоб виправдовувати ними Оселя ближче до тепла До грижі в мозку (до презумпції) Попід деревами просунутись І випити – оце хвала Оце гидота (чир і блаж Кобіт захланних ремигання Котів сорочинці) загальний Шинок повітря – куля й раж І замах з вірою […]...
33. Іван Андрусяк – димом теменним андрійку Андрієві Кокотюсі Димом теменним андрійку Осінь і праліс і просто Вилити в проріз вікон Озера синій простір Листям стелити кволим Брами і брили змоклі Ободом ніби коливом Горлом ловити окрик Світом слутим андрійку Вернуться і наспіють Врізати під лінійку Звивисте тіло змія Покотом жити нині Зимне чоло накривши Місяць від пуповини Відмежувати віршем Тільки на […]...
34. Іван Андрусяк – поволі – так дозволено було Поволі – так дозволено було – Земля й вода мінялися місцями І ти не знав оракули чи грами Тобі прогнозували западло Верстав як тать історію судин Мажорних крил розтрощене суцвіття Немовби залишаючись один На ціле неголене підборіддя Викреслював закони вороття В потребу жити як потребу прози Щоб деревіло в затінку життя Як струп академічної залози […]...
35. Іван Андрусяк – я уявляв собі смерть не такою Я уявляв собі смерть не такою Наївно вірив Що нестямний оргазм страху Рвучко жбурне мене Поза межі болю А насправді все чую Все бачу Але ж достоту мертвяк Ні застогнати Ні затремтіти Ані рухнутися Ніби просяклий страхом і терпінням Став персонажем баєчки Про доктора тульпа І лиш доходяга студентик Длубається мені в мозку якоюсь хріновиною […]...
36. Іван Андрусяк – чия то гою праща несповита Чия то гою праща несповита Чия по світу лань пустелю п’є Нехай до жита докульгає свита На неї в московита дружба є Не язиком то каменем прилиже Дізнатися чи зиждеться душа А те що залишилося понєже То братику схоластика й олжа А свити свита справити не слічна Прокльон дається раз і поготів Провина – пуповина […]...
37. Іван Андрусяк – Каїн (фрагменти з поеми) * (заспів) Яворова річейка Золота кладойка Зійди свароже Ясен стежиною Тай до господойки Калачі медові Терпке вино Куштуй свароже Трути ялової Зілля пекучого М’яка подушейка Білейка постіль Воснеси свароже Гілку шипшини На світел престол * Доки лебідка гралася небо захмарило Доки небо захмарило земля змарніла На чотири сторони світу лицем повернусь Відшукаю ознаки півночі на […]...
38. Іван Андрусяк – котиться в нікуди Now does our world descend… Котиться в нікуди Нині жорстокий світ (друзі як вороги; Мов перевівся рід) От і уся судьба Плакати на гробах Творчість пропаща гра (воля: рабом живи) Що уявив що знав, Все у єдиний вир; Нібито і не жив Тільки терпів терпів Мислі бідар гіркий Думати тяжко вмів Але про так і […]...
39. Іван Андрусяк – диктатор Я диктатор і можу собі дозволити все Палити вішати мордувати У всіх на очах гвалтувати Найцнотливіших жінок і дівчат Дарувати повіям брильянтові забавки Тоді коли нарід жере коржики з висівок Говорити своїм міністрам А поцілуйте мене точнісінько в задницю І знімати штани посеред зали сойму Вони ж ідіоти лише радітимуть з цього Вечорами лелію плани […]...
40. Іван Андрусяк – Панночко з блакитними очима Панночко з блакитними очима, Панночко з блакитними сльозами, Як мені хотілося навчитись Бути з вами і не бути з вами. Як мені хотілося, повірте, На вітрах проворно пелехатих І вдихати вас, немов повітря, І, немов повітря, видихати. Але ви – не ви. Як у люстерці, Роздвоїлись викриво й лукаво. Ви одна спинилися під серцем, Інша […]...