Іван Андрусяк – порозсипавши сутінки і шкло

Порозсипавши сутінки і шкло
Порозбиравши вежі і залоги
Ми виявляли що житття було
Точнішим від своєї перемоги

Воно трималось чіпко за полу
Воно повільно дерлося до горла
І цю країну темну як золу
Заповідало матірним монголам

І знуджено сушити сухарі
Просилися мисливці і дівчата
І термосали небо димарі
Над привидом розгорбленої хати

Самі собі землею і лайном
Живцем і жорном лезом і залізом
Передчували що життя було
Таким як ми вологим і облізлим

І ми носили крихти голубам
І церемонно скаржились навиліт
Що кожен день відпущений не нам
І кожну ніч подужати не в силі

Визбируючи сутінки і шкло
Ми руйнували вежі і залоги
Ми виживали

А життя було

Сильнішим від своєї перемоги


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Чарівний світ дитинства з повісті зачарована десна.
Ви зараз читаєте: Іван Андрусяк – порозсипавши сутінки і шкло
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.