Калька
Калька (фр. caique – копія) – запозичення слів та виразів з іншої мови шляхом їх буквального перекладу, поширене у книжному та розмовному мовленні. досить часто виникає за двомовності та багатомовності; наприклад: “відмінник” – від російського “отличник”, “льотчик” – від російського “летчик”, витіснивши українське слово “літун”, тощо. Подеколи калькуються і фразеологічні звороти: “через терни до зірок” – від лат. “per aspera ad astra”, “присутність духу” – від фр. “presence d’esprit” і т. п. Механічна К. збіднює, часом спотворює мову (слово “рожа” витіснене з українського активного словника, тому що його зміст нівелювався під впливом російського слова однакового звучання, але з відмінним вульгарним лексичним значенням), засмічує її лексичний склад, призводить до втрати її національної специфіки.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Бытовой образ провинции в пьесе Островского “Гроза”. (Жизнь калиновцев – реалистическая калька России Островского) Гроза – явление очищающее и необходимое в природе, приносящее с собой свежесть, прохладу и живительную влагу после долгой изнурительной жары и суши. Она несет очищающее, обновляющее действие. “Глотком свежего воздуха” и новым взглядом на жизнь в середине XIX века стала в литературе пьеса А. Н. Островского “Гроза”. Богатый творческий материал дали автору великая русская река […]...
- Пуризм Пуризм (фр. purisme, від лат. purus – чистий) – 1. Позірне прагнення до чистоти й суворості моралі. 2. Надмірне прагнення зробити недоторканними якісь норми мови, скеровані на усунення іншомовних елементів, головним чином у лексиці, словотворенні й синтаксисі, і заміну їх неологізмами чи народномовними конструкціями. Гіпертрофований П. збіднює стилістичне багатство мови й утворює зайві лексичні дублети, […]...
- Постшістдесятники в українській літературі Витіснене покоління, також Постшістдесятники,- генерація поетів в українській літературі, найбільша активність яких припадає на сімдесяті роки XX століття. Термін було запропоновано українським письменником Іваном Андрусяком, який, зокрема, спирався на оцінки критика Володимира Моренця. На думку критика Володимира Моренця, поети “витісненого покоління”, на відміну від шістдесятників, не вдосконалювали соцреалізм, а творили нову для української літератури поетику. […]...
- Гетерофемія Гетерофемія (грецьк. heteros – інший, означає різнорідність; друга частина терміну походить від імені давньогрецької богині правосуддя Феміди) – помилкова заміна певного слова близьким йому за звучанням, але не за змістом. Так, словосполучення “духовне явище” стосується духівництва, хоч часто воно вживається у розумінні причетності до духу, що у цьому випадку мусило б мати відповідний вигляд: “духове […]...
- Лінгвістичні запозичення Лінгвістичні запозичення – слова (рідше морфеми, синтаксичні конструкції) чи стійкі словосполучення, засвоєні одними мовами з інших унаслідок географічних, економічних, політичних, культурних зв’язків між народами. Своєрідним різновидом Л. з. є калька – слово чи мовний зворот, повністю або частинами перекладений з іншої мови, наприклад, українське слово “півострів” – калька з німецької Halbinsel, “медовий місяць” – калька […]...
- Аполітизм Аполітизм (грецьк. а – префікс, що означає заперечення, відсутність, politike – політика) – відсутність зацікавлень політикою, політичною діяльністю, свідоме нехтування політичними проблемами. У літературі і літературознавстві А. свідомо культивується тими, хто розуміє мистецтво як незацікавлену естетичну діяльність, а політику трактує як безцеремонне маніпулювання масами задля власної вигоди чи задоволення честолюбства і тому самоусувається від активного […]...
- Тавтологія Тавтологія (грецьк. tаutos – те саме і logos – слово) – спеціальне або непередбачене повторення тих самих, спільнокореневих або близьких за значенням слів. Т. як стилістичний засіб увиразнення належить до стилістики, як спосіб організації віршованого мовлення – до віршування, як прояв мовленнєвої неохайності – до культури мовлення. Як риторична, стилістична фігура Т. спостерігається в художній […]...
- Володимир Сосюра – Рідна мова Вивчайте, любіть свою мову, Як світлу Вітчизну любіть, Як стягів красу малинову, Як рідного неба блакить. Нехай в твоїм серці любові Не згасне священний вогонь, Як вперше промовлене слово На мові народу свого. Як сонця безсмертного коло, Що кресить у небі путі, Любіть свою мову й ніколи Її не забудьте в житті Ми з нею […]...
- Аналіз вірша Олександра Олеся “О слово рідне! Орле скутий!..” “О слово рідне! Орле скутий!” – пристрасний гімн рідному слову. Поет прославляє народ, який зберіг рідну мову в страшну годину, “коли він сам стоять не міг”. Слово в поезії О. Олеся може бути мечем і сонцем. Слово – це душа народу і її, душу, можна зберегти, тільки зберігши мову. Вірш “О слово рідне! Орле скутий!” […]...
- Олександр Олесь – О слово рідне! Орле скутий!.. (Характеристика твору) Характеристика твору Олександр Олесь “О слово рідне! Орле скутий!..” “О слово рідне! Орле скутий!” – пристрасний гімн рідному слову. Поет прославляє народ, який зберіг рідну мову в страшну годину, “коли він сам стоять не міг”. Слово в поезії О. Олеся може бути мечем і сонцем. Слово – це душа народу і її, душу, можна зберегти, […]...
- Ой зацвіла рожа край вікна – Соціально-побутові пісні ОЙ ЗАЦВІЛА РОЖА КРАЙ ВІКНА Ой, зацвіла рожа край вікна… (2) Ой, мала я мужа, Ой, мужа я мала, Ой, мала я мужа Пияка. Нічого не робить, тільки п’є, (2) Як прийде додому, Як додому прийде, Як прийде додому, Жінку б’є. – Не бий мене, мужу, не карай, (2) Бо покину діти, Бо покину дрібні, […]...
- Валуєвський циркуляр Валуєвський циркуляр – таємне розпорядження Російського уряду від 20 липня 1863 про заборону друкування книг українською мовою. Автором був міністр внутрішніх справ Російської імперії П. Валуев, відомий своїми антиукраїнськими поглядами. В. ц. значною мірою інспірований російськими політичними колами, публіцистами, які звинувачували (часто під впливом польської шовіністичної преси) українські національно-культурні сили у революційній пропаганді, політичному сепаратизмі, […]...
- Памфлет Памфлет (англ. pamphlet від грецьк. pan – ycе, ihlego – палю) – невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного жанру на злободенну тему. П. оголено тенденційний, призначений для прямого впливу на громадську думку. Його стилю притаманна яскрава афористичність, ораторські інтонації (дав.: Ораторська проза), експресивність, іронія, згущена до сарказму. Образливий П., що спотворює факти, окарикатурює дійсність та […]...
- Троянди й виноград – Рильський Максим Із поля дівчина утомлена прийшла І, хоч вечеряти дбайлива кличе мати, За сапку – і в квітник, де рожа розцвіла, Де кучерявляться кущі любистку й м’яти. З путі далекої вернувся машиніст, Укритий порохом, увесь пропахлий димом,- До виноградника! – Чи мільдью часом лист Де не попсований? Ну, боротьбу вестимем! В саду колгоспному допитливий юнак Опилення […]...
- Твір на тему: Що для мене українська мова (замітка до газети) Мова – це характер і духовна могутність народу. Саме він дає їй силу й красу. У своїх піснях він творить зразки неперевершеної поезії, а його генії і таланти високо підносять авторитет рідного слова, вплітаючи у вінок своєї культури найкрасивіші троянди. Отакі квіти вплели в той вінок і Т. Г. Шевченко, і Леся Українка, і Олександр […]...
- Маджама Маджама – у грузинському віршуванні – різновид шаїрі (чотиривірша з омонімічними римами). Втілений у поемі Ш. Руставелі “Витязь у тигровій шкурі”, перекладеній М. Бажаном: Славлю я любов високу, душ піднесених потугу, Що її не вкласти в слово, в нашу мову недолугу. Дар небес – таке кохання, неземне стремління духу, – Хто до нього прагне, мусить […]...
- Твір на тему: Мово рідна, світи в ріднім домі! Для кожної людини рідний дім – де місце, де можна відпочити від турбот, це захист від незгод, це відчуття підтримки близьких людей, їхнє тепле, ласкаве слово. Слово, мова – це те, що нам дає можливість висловити свої почуття, думки. Наша мова – українська, тому що наша земля – Україна. Так вже сталося в історії нашої […]...
- Твір на тему: Рідна мова – неоціненний скарб Кожний народ має свою мову. У ній відбито його звичаї, побут, його національний менталітет. Мова – це колективна пам’ять народу, у ній відображена його історія. Письменники та поети вдосконалюють рідну мову, створюють літературу, яка підвищує духовний рівень народу, його духовну могутність. Над удосконаленням української мови працювало багато талановитих майстрів слова. Це й Котляревський, і Тарас […]...
- Семенко Михайль – Вона Вона мене оболесила, вона мене занадсонила – Мені ж здавалось, що підійме мене до вершин! Ах, невже вона навіки серце моє розореолила! Ах, невже, невже тут мені кінець і загин! 21. X. 1916. Владивосток __________________________________ Маються на увазі елегійні, ліричні мотиви українського поета О. Олеся (1878-1944) і російського поета С. Надсона (1862-1887)...
- Взаємодія Взаємодія – взаємозв’язок, взаємозалежність елементів будь-якої системи, в процесі яких вони змінюються. Характер, спрямованість і наслідки такої взаємозалежності індивідуальні. дія – це вияв діяльності активного суб’єкта. В. – зіткнення діяльності двох або більше чинників, має процесуальний характер, але не завжди приводить до взаємовпливу. Термін “В.” стосується зв’язку всіх об’єктів, а термін “взаємовплив” слід застосовувати до […]...
- Критика “О слово рідне! Орле скутий!..” Олександр Олесь Громадянська лірика Олександра Олеся – це відображення особистої позиції поета в суспільстві, його переконань, ідеалів, урешті-решт, це свідчення часу, доби, у яку він жив. Вірш ” О слово рідне! Орле скутий!.. ” (1907 р.) зображує тяжке становище української мови в перші десятиліття XX ст., а також розуміння автором ролі поетичного слова, справжньої поезії в житті […]...
- Максим козак Залізняк скорочено – Історичні пісні Максим козак Залізняк, Козак з Запорожжя. Як поїхав на Вкраїну, Як пишная рожа! Зібрав війська сорок тисяч В місті Жаботині. Обступили город Умань В обідній годині. Обступили город Умань, Покопали шанці Та вдарили з семи гармат У середу вранці. Та вдарили з семи гармат У середу вранці, Накидали за годину Панів повні шанці… Отак Максим […]...
- Іван Андрусяк – за розкішним притоном За розкішним притоном брудної як світ арагви Тінь стола одинока чи попіл загублених магів Жовте право на вітер де бритва на спомин ягве Утікає із лаку як з ножен в яких комахи Відкладаючи яйця прилипли жінки і пальці Розімкнути вечерю а далі не шкло не шкалка Деревій і вода пережовані як скитальці І душа помаранчі […]...
- Слово – найдорожчий скарб народу (за поезією “Мова”) (1 варіант) Мови нашої слова – Наче музика жива. С. Пархоменко Мова – велике духовне надбання народу, його гордість. Красу неповторної української мови оспівували Т. Шевченко, І Франко, Л. Українка, П. Тичина, В. Сосюра та інші представники українського славного письменства. Калиновою, солов’їною називали нашу мову поети. Великий український письменник М. Рильський, наслідуючи досвід батька, якого польські шляхетські […]...
- Слово – найдорожчий скарб народу (за поезією “Мова”) (2 варіант) Максим Тадейович Рильський народився в Києві в 1895 році. Його батько був етнографом, фольклористом і громадським діячем. Мати була простою селянкою. Зростав він у селі під Києвом, грався з сільськими хлопчаками, тому й знав злигодні їхнього життя. Великий вплив на формування світогляду майбутнього поета мав композитор М. Лисенко. У ті роки, як він сам згадував, […]...
- Максим козак Залізняк Максим козак Залізняк, Козак з Запорожжя. Як поїхав на Вкраїну – Як пишная рожа! Зібрав війська сорок тисяч В місті Жаботині, Обступили город Умань В обідній годині. Обступили город Умань, Покопали шанці Та вдарили з семи гармат У середу вранці. Та вдарили з семи гармат У середу вранці, Накидали за годину Панів повні шанці… Отак […]...
- Містерія Т. Шевченка “Великий льох”: алегоричний смисл твору Містерія Т. Шевченка “Великий льох”: алегоричний смисл твору Слово “містерія” походить від грецького і означає таїнство. Містерія в літературі – масова драматична вистава на сюжети релігійних легенд. Як же зрозуміти назву поеми Т. Шевченка “Великий льох”? Як збагнути творчий задум автора? Адже так важко переказати зміст твору. Ця поема поєднує в собі два роди літератури: […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Змія Змія рослинна й кущувата, Змія покручена й слизька, Мов мокра палиця картата, Співає хлопцеві в руках. Змія, мов рожа, гребеняста Росте з-під каменя кущем. Слова рослинні і хвилясті Злітають радісним дощем. Мов папороть, перед очами Стає прапервісність твоя. Ти ще рослина, ти ще камінь, Тебе обкручує змія....
- Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) (3 варіант) “Мова – це душа народу, його культура, його характер, в мові здійснюється зв’язок часів, сучасне перегукується з минулим”. Ці слова Максима Рильського про мову можна було б використати як епіграф до багатьох поезій різних авторів. У тому числі й до вірша “Мова” Олександра Підсухи. Перший рядок вірша “Ой яка чудова українська мова!” став крилатим висловом. […]...
- Твір на тему: Навіщо треба вивчати російську мову? (твір-роздум) Навіщо треба вивчати російську мову? (твір-роздум) Російська мова – одна з найпоширеніших мов у світі. Вона належить до числа восьми міжнародних мов. Це означає, що люди різних національностей спілкуються один з одним російською мовою. Я навчаюсь у російськомовній школі. У нас усі предмети викладають російською мовою. Усі мої родичі, друзі й просто знайомі розмовляють російською […]...
- Микола Зеров – Твори в двох томах Київ: Дніпро, 1990. – 853 + 614 с. До першого тому творів видатного поета і вченого увійшли його поезії, а також переклади поетичних, драматичних та прозових творів, що належать до найвищих здобутків українського художнього слова. До другого тому творів видатного поета і вченого увійшли його фундаментальні праці з літературознавства та історії українського письменства, що охоплюють […]...
- Краса і велич рідного слова у поетичній творчості Максима Рильського Краса і велич рідного слова у поетичній творчості Максима Рильського. М. Рильський надавав проблемам мови великого значення впродовж усієї творчості. Він був надзвичайно вимогливий до мови власних творів, невтомно працював над збагаченням свого поетичного словника. Поет закликав своїх сучасників боротися за чистоту і збагачення україн-ської мови. Прикладом такого звернення є вірш “Мова”, в якому поет […]...
- Аналіз творчості Ліни Костенко Основні мотиви її творчості – це: – історія нашого народу; – єднання людини з природою; – філософічність буття; – тема поет і поезії; – тема кохання; – тема війни; – тема творчої праці; – тема моралі тощо. Вражає читача щирість висловленої думки, емоційність слова, за допомогою яких розкривається людська душа. І саме над нею найчастіше […]...
- Мова величава – Глазовий Павло Якщо в нашій безталанній мові Набереться двісті тисяч слів, То за кожне українське слово Вже поклали сто голів… Нашу мову величаву Чуємо не всюди. І не мова винна в цьому – Винуваті люди. Не вживеться щира мова З кволими рабами, В яких думка на припоні, Язик за зубами. У чиновницьких чуланах, Де столи дубові, Де […]...
- Твір на тему: Рідне слово Часто кажуть, що душа народу виражається в слові. Це справді так, бо рідне слово сповнене любові, воно витримало випробування впродовж століть, продовжує жити в душах тих, хто сприймає його не як державну мову, а як щось рідне, материнське, ніжне. А з ніжної душі й слово виринає чисте, свіже, запашне, як лірична українська пісня. Рідне слово […]...
- Народність Народність – одна з основних прикмет літератури. Проблема полягає в різному тлумаченні Н. л. і в коректному застосуванні цього принципу художньої літератури*як критерію поцінування художніх творів. Ще І. Франко 1878 звертав увагу на те, що І. Нечуй-Левицький не розмежував понять “реальність, народність, національність”, а пізніше вказував народницькій критиці на чистий утилітаризм у підході до художньої […]...
- Уславлення вірності інтересам нації в казці “Хоробрі з Найхоробріших” (2 варіант) Казка М. Магери “Хоробрі з Найхоробріших” розповідає про боротьбу українського народу за волю. Жив собі “народ волелюбний у мирі і злагоді, не хотів ні з ким воювати. Плекав своє “невмируще чудо-дерево Мову”. Охороняв це дерево Сивобородий – втілення мудрої старості. І коли напали на нашу землю загарбники, кращі сини – Хоробрі з Найхоробріших – вирішили […]...
- Уславлення рідної мови в поетичній творчості Максима Рильського та Володимира Сосюри Уславлення рідної мови в поетичній творчості Максима Рильського та Володимира Сосюри Українська мова! Скільки невимовних страждань випало на твою долю! Споконвіку тебе не визнавали як самостійну мову, забороняли, намагалися стерти з людської пам’яті. Про це з болем у душі розповідає у своєму вірші “Рідна мати” М. Рильський. Цареві блазні, раби на розум і на вдачу, […]...
- До брата – Сосюра Володимир На мові нашій дня печать. Вона – як сяйво серед ночі… Її не можна забувать, Вона душі твоєї очі. Єднає з піснею в гаю Вона з життям тебе любовно… Коли ж забудеш рідну мову, Загубиш душу ти свою. Коли йдучи з труда дороги, Слова не ті вкладеш в уста, Немов піджак з плеча чужого Для […]...
- Елітарне мистецтво Елітарне мистецтво Елітарне мистецтво (фр. elite – краще, добірне, вибране) – художня творчість духовного авангарду суспільства, нації, розрахована на витончене естетичне сприйняття. Е. м. далеко випереджує рівень художнього розвитку широких верств публіки, не визнає утилітаризму в мистецтві, відбиває. прагнення людини до духовного вдосконалення, активізує художнє життя, задаючи високі взірці для наслідування, спонукає змагальність талантів. Елітарні […]...
Тема вірша до моря вороний.