Кохання в ліриці Пушкіна

I. О. С. Пушкін – геній російської і світової літератури і культури (багатство і різноманітність творчості поета).
II. Любовна лірика О. С. Пушкіна.
1. Опоетизування поетом своєї біографії (історія написання вірша “Я помню чудное мгновенье”; простежування життєвого шляху поета з 1819 по 1825 рік; зачарування Пушкіним прекрасною жінкою, яку зустрів на балу в Петербурзі 1819 року, Анною Петрівною Керн; недовге знайомство; південне заслання поета; переїзд до села Михайлівське, маєток його батька; друга зустріч із Анною Петрівною; 1825 року написання з надзвичайним натхненням вірша, присвяченого цій жінці; велика популярність вірша; написання М. І. Глинкою романсу на ці слова).
2. Особливості любовної лірики Пушкіна (“На холмах Грузии… “, “Все в жертву памяти твоей”, “Что в имени тебе моем”, “Мадонна” та інші – відображення поетом у віршах особистих переживань і почуттів; відсутність опису портрета улюбленої жінки, лише “голос ніжний”, “милі риси”, “небесні риси”; важливість для поета опису почуттів і думок, коли чимось глибоко зворушений

і схвильований; надзвичайна простота і людяність віршів про любов).
3. Прославлення Пушкіним кохання взагалі – як ідеального і піднесеного почуття (віра поета в здатність кохання творити чудеса: штовхати людей на героїчні вчинки, рятувати від самотності, гоїти глибокі сердечні рани, знайти нові сили і творче натхнення:
И сердце бьется в упоенье,
И для него воскресли вновь
И божество, и вдохновенье,
И жизнь, и слезы, и любовь;
Оспівування поетом кохання з першого погляду (“Я помню чудное мгновенье”) і нерозділеного кохання (“Я вас любил… “); сильні і шляхетні почуття поета; жертовність поета заради щастя улюбленої жінки; висока самовіддача в коханні).
ІІІ. Вірші О. С. Пушкіна про кохання, ніжні і пристрасні, веселі і сумні, вчать нас кохати по-справжньому.