Ліна Біла – Прості слова (листи)



Під викривленим почерком – листи
Написані й нікуди не відправлені,
Як кинуті від крОків всі мости,
Як в полі міражі – крихкі, розплавлені…

Кому їх надсилати як не ждуть?!
Кому віддати душу на потАлу?!
А думи на папір, як сніг, метуть.
А думам, наче всесвіту замало…

Відкрию, прочитаю в самоті –
Хіба таке можливо надсилати:
Два слова – як живеться у житті’,
І – будеш всім привіт передавати’.

Банальщина і я в ній – пустослів.
І в цей момент, мов я не поетеса.
Мов в пам’яті коректор хто розлив:
Слова епох змінили всі адреси.

А хочеться, щоб хтось їх прочитав,
Знайшов у них приховані підтексти.
Із нетерпінням трепетно чекав
Прості листи, прості слова… і чесні.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Значення творчости митцив у житти суспильства.
Ви зараз читаєте: Ліна Біла – Прості слова (листи)