Літературно-критичний огляд
Літературно-критичний огляд – літературно-критична стаття, у якій оглядово характеризується й оцінюється низка літературних явищ, об’єднаних за певним принципом. Найчастіше в Л.-к. о. підсумовується розвиток літератури за певний період (І. Франко, “З останніх десятиліть XIX віку”); аналізуються твори певного жанру за окремий відрізок часу (І. Франко, “Наша поезія в 1901 році”) або матеріали, вміщені у тому чи іншому часописі.
Оглядові статті мають характерну структуру, свої закономірності організації матеріалу. Час у них виступає визначальною і першорядною категорією. Розрізняють Л.-к. о. тематичні (у яких насамперед розкривається і аналізується змістове навантаження), жанрові (розглядається і характеризується стан розвитку жанру за конкретний період часу), персонажні (будується як характеристика головних (центральних) героїв одного чи ряду художніх творів), проблемно-тематичні (основна увага зосереджена на постановці чи розв’язанні однієї або кількох проблем у художньому творі).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Жанр літературно-художньої критики Жанр літературно-художньої критики – форма історично складених літературно-критичних виступів: проблемна стаття, оглядова стаття, літературно-критичний нарис, літературно-критична монографія, передмова чи післямова, рецензія, анкета, інтерв’ю, фейлетон, памфлет, есе, пародія, бібліографічна довідка тощо. Кожен із даних жанрів має внутрішню змістову структуру та відповідне завдання. Жанрова класифікація не знаходить єдиного критерію. Одні схиляються до уподібнення Ж. л-х. к. з […]...
- Літературно-артистичне товариство Літературно-артистичне товариство – об’єднання київських митців (письменників, музик, малярів), осередок художнього життя України на межі ХІХ-ХХ ст. Його представники (М. Лисенко, М. Старицький, І. Нечуй-Левицький, Марія Заньковецька, М. Мурашко, Леся Українка, Людмила Старицька-Черняхівська, М. Соловцов, М. Садовський, А. Купрін та ін..), пропагуючи кращі зразки мистецтва (влаштовували виставки, концерти, літературно-музичні вечори, творчі конкурси тощо), створювали художнє […]...
- Експресіонізм – літературно-мистецька стильова течія початку XX ст Експресіонізм (від франц. expression – вираження, виразність) – літературно-мистецька стильова тенденція авангардизму, що сформувалася в Німеччині на початку XX століття. Основний творчий принцип експресіонізму – відображення загостреного суб’єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське “Я”, напругу його переживань та емоцій, бурхливу реакцію на дегуманізацію суспільства, знеособлення в ньому людини, на розпад духовності, засвідчений катаклізмами світового масштабу початку […]...
- Розстріляне відродження – літературно-мистецьке покоління 20-х – 30-х рр. XX ст. в Україні Розстріляне відродження – літературно-мистецьке покоління 20-х – початку 30-х рр. XX ст. в Україні, яке дало високохудожні твори в галузі літератури, живопису, музики, театру і яке було знищене тоталітарним сталінським режимом. Термін “розстріляне відродження” вперше запропонував діаспорний літературознавець Юрій Лавріненко, уживши його як назву збірника найкращих текстів поезії та прози 1920-1930-х рр. За це десятиліття […]...
- Основні літературно-стилістичні напрями, течії Монументалізм – напрям в оригінальній літературі Київської Русі XI ст. (поряд з перекладною літературою). Прикладом творів цього стилю є “Повість минулих літ”. Визначальні риси монументалізму: відносно проста композиція творів. Характерна риса – думки викладу часто концентруються в певну афористичну формулу, здебільшого наприкінці викладу. Іноді формула повторюється кілька разів протягом викладу. Літературне завдання цілого твору або […]...
- Літературно-художній образ Літературно-художній образ – 1) естетична категорія, що характеризує особливий, притаманний мистецтву спосіб творення уявного світу; сформований фантазією письменника світ, тією чи іншою мірою співвідносний зі світом реальним на рівні суспільних, культурних, історичних, психологічних та інших явищ. Міметичне розуміння категорії Л.-х. о. (коли уявний світ визнається за більш чи менш докладне відтворення дійсності у художній формі) […]...
- Літературно-естетичні погляди Г. Сковороди Літературно-естетичні погляди Г. Сковороди I. Г. Сковорода – філософ-просвітитель XVIII століття. II. Основні проблеми філософії та творчості Г. Сковороди. 1. Проблема сутності людини. 2. Проблема людського щастя. 3. Пошуки шляху до всенародного щастя. III. Основні положення вчення філософа. 1. Пізнання себе. 2. Вибір “сродної праці”. (Суспільство, в якому кожна людина знайшла своє місце у світі […]...
- Критичний аналіз перекладу вірша В. Маяковського “А вы могли бы?” Критичний аналіз перекладу вірша В. Маяковського “А вы могли бы?” А вы могли бы? Я сразу смазал карту будня, Плеснувши краску из стакана, Я показал на блюде студня косые скулы океана. На чешуе жестяной рыбы Прочел я зовы новых губ. А вы Ноктюрн сыграть Могли бы На флейте водосточных труб? 1913А ви змогли б? Я […]...
- Огляд творчості поетів “празької школи” Юрій Дараган Родоначальник школи, мав великий вплив на творчість поетів саме історіософськими мотивами (яскравий історизм, варяги, дикий степ, сонячний Дажбог, настрої вигнанця). Увійшов у літературу збіркою “Сагайдак” (1925). Тема України є центральною в ліриці Дарагана. У циклах віршів “Луна минувшини”, “Дике поле”, “Срібні сурми”, “Запоріжжя” Дараган творить поетичний і натхненний образ Вітчизни. Вона приходить до […]...
- Із-за брами невідомості (огляд творчості М. Вороного) Історія української літератури має два етапи, які ще на сьогодні не вивчені. Перший період – 1900-1917 pp. Він частково висвітлений ; деяких виданнях О. Олеся, Б. Лепкого, Л. Яновської, В. Винниченка, М. Яцкова, М. Філянського та інших. Дещо більше вивчений другий період – 1917-1940 pp. з небувалими в історії катаклізмами, жахливими трагедіями, насильницькими смертями сотень […]...
- Літературно-естетична орієнтація України: погляд Сергія Жадана (народився 1974 року) Народився на Старобільщині Луганської області. Закінчив філологічний факультет Харківського державного педагогічного університету Їм. Г. С. Сковороди. Мешкає в Харкові. Поет, прозаїк. Автор поетичних збірок “Рожевий дегенерат” (1995), “Цитатник” (1995), “Генерал Юда” (1995), “Пепсі” (1998) та ін. Член Асоціації українських письменників. Літературно-естетична орієнтація України: погляд Сергія Жадана Відродження вітчизняної культури на початку минулого […]...
- “… Я козак – з вільним духом, з ніжним серцем, з іскрами в очах… ” Огляд творчості О. Олеся І. Новаторські моменти О. Олеся. (Творча спадщина Олеся досить велика, якщо врахувати, що більшу частину її становить поезія – дев’ять книг. Звертався митець і до драматичного жанру. О. Олесь розширив тематичний, стильовий діапазони лірики, підніс виражальну силу українського художнього слова. Не будучи “модерністом”, він вніс багато нового в розвиток української поезії, зокрема наголосив на естетичній […]...
- Андрій Малишко – Поетичні твори. Літературно-критичні статті К.: Наукова думка, 1988. – 738 с. Ім’я Андрія Малишка вже давно й по праву вписане в історію української і всієї радянської багатонаціональної літератури. Але це аж ніяк не означає, що його художня спадщина належить історії,- краще з його доробку живе активним життям сьогодні і житиме завтра, бо не втрачає з плином часу, тієї ідейно-естетичної […]...
- Літературно-музична композиція за творчістю В. Симоненка Сценарій Я ВОСКРЕС, ЩОБ ІЗ ВАМИ ЖИТИ ПІД ШАЛЕНСТВОМ ВЕСНЯНИХ ЗЛИВ В. Симоненко (Літературно-музична композиція за творчістю В. Симоненка) Я ВОСКРЕС, ЩОБ ІЗ ВАМИ ЖИТИ ПІД ШАЛЕНСТВОМ ВЕСНЯНИХ ЗЛИВ В. Симоненко (Літературно-музична композиція за творчістю В. Симоненка) Шкільний зал прибраний під українську світлицю – квітами, рушниками, вишивками. На стіні – портрет В. Симоненка, під ним […]...
- Епіграма Епіграма (грецьк. epigramma – напис) – жанр сатиричної поезії дотепного, дошкульного змісту з несподіваною, градаційно завершеною кінцівкою (пуантом). В еллінську добу Е, вживалася як напис на вівтарях, сприймалася як епічна форма, втілена в елегійний двовірш, пізніше поети вдавалися до ямбічних та інших розмірів, розширювали її тематичні межі. до Е. зверталися Платон, Сапфо, Анакреонт, Симонід Кеоський, […]...
- Діяльність Діяльність – цілеспрямована витрата духовних і фізичних сил людини, підпорядкована пізнанню, перетворенню світу, створенню чогось нового. Розробка будь-якої теорії крізь призму діяльності, її особливостей і закономірностей дає можливість увиразнити процесуальність, динамічність виникнення і функціонування систем усіх типів і рівнів. В естетиці і літературознавстві категорія д. вияскравила однобічність гносеологізму, складну природу літературно-художнього образу, діалогу і діалогічності […]...
- Дітовбивство – найтяжчий злочин. Огляд новели В. Стефаника “Новина” Доля дарувала В. Стефанику можливість жити серед прекрасної природи Карпат – це просто рай. Тут би жити людині й радіти, але поряд з цією чудовою казкою співіснують нестерпні умови життя, злидні, розчарування галицького селянства. Кожна його новела – це окрема трагедія! З великою ніжністю змальовує Стефаник маленьких людей, яких у майбутньому чекають тільки тяжка праця […]...
- Огляд творчості Юрія Яновського Реферат на тему: “Огляд творчості Юрія Яновського” План 1. Коротка біографія письменника, його літературна спадщина. 2. Роман Юрiя Яновського “Вершники” – талановита данина своєму часу. 3. Роздуми над романом Юрiя Яновського “Чотири шаблi”. 1. Коротка біографія письменника, його літературна спадщина Юрій Іванович Яновський народився 27 серпня 1902р. в с. Нечаївці (Компаніївський район Кіровоградської області), де […]...
- Огляд творчості Євгена Маланюка Сам себе Є. Маланюк назвав імператором залізних строф! Ця фраза міцно вкоренилася в літературі стосовно життя й творчості Маланюка, у спогадах про нього. Значну частину творчості поета становить поезія, присвячена Батьківщині. Поезію Євгена Маланюка можна назвати автобіографічною, адже в ній митець передавав своє світовідчуття, розуміння подій, свідком яких він був. Воїн УПА після поразки визвольних […]...
- Cааді. Життя і творчість. Короткий огляд Реферат На тему: Cааді. Життя і творчість. Короткий огляд Перш ніж перейти до творчості відомого перського поета-мислителя Сааді, слід розглянути загальні досягнення середньовічної перської літератури, в яких умовах і під якими впливами вона розвивалася. Середньовічна перська література – набуток багатьох народів, які розмовляють на мовах іранської групи (перси, таджики, афганці, курди і т. п.), багатьох […]...
- Цей неоднозначний Панько Куліш (Після знайомства з літературно-критичними матеріалами про письменника) Пантелеймон Куліш – майже загадкова постать у літературі. Бо хоча про нього й відомо багато, та все ж збагнути його як особистість дуже складно – настільки різняться оцінки критиків різних періодів розвитку історії. Мене завжди цікавили письменники, передусім, як особистості, як люди: їхня манера розмовляти, спілкуватися з іншими людьми, висловлювати своє ставлення до тих чи […]...
- Злом не побороти зло! Огляд новели Г. Косинки “Політика” Як відомо, людські долі знаходять різні шляхи. Одні – крокують ними цілеспрямовано та впевнено, інші – шкутильгають, постійно зупиняються і розмірковують: куди йти далі? Багато питань, багато доріг… Історія України має свій тернистий шлях: це і голод, і революції, і громадянська братовбивча війна, і розкуркулення, і репресії, і геноцид… Що несли ці суспільні катаклізми? Безумовно, […]...
- Хронологічний огляд життя й творчості Івана Багряного “Іван Багряний усе життя біг над прірвою з вірою в людину, прагнучи запалити в ній невгасиму іскру, яка б висвітлила шлях із чорної прірви зневіри, приниження і знеособлення в безсмертя” (М. Жулинський). Справжнє ім’я – Іван Павлович Лозов’яга (Лозов’ягін). Іван Багряний народився 2 жовтня 1906 р. в с. Куземин на Полтавщині (тепер Сумська область) у […]...
- “Просто не любив я печальних лиць, бо любив сміятися”. Огляд життєвого та творчого шляху Остапа Вишні I. Початок літературної біографії О. Вишні. (Про початок своєї літературної біографії гуморист згадував так: “Перебуваючи в Кам’янці на Поділлі, написав фейлетон про Денікіна й поніс у “Робітничу газету”. Секретарював там Хомик. Прочитав, сказав: “Добре”. І не надрукував. Потім я поніс свій фейлетон до “Народної волі”. Редактор (небіжчик Часник) узяв, прочитав, сказав: “Добре”. І не надрукував. […]...
- “Від людини я чекаю завжди чогось хорошого” (огляд творчості Гр. Тютюнника) 1. Тяжкі роки дитинства майбутнього письменника. (Народився Григір Михайлович 5 грудня 1931 року в сім’ї селян, пережив тяжкі роки голодомору та сталінські репресії 1937 року. Батька заарештували, маючи на увазі політичний мотив, і пустили по сибірських етапах, мати вийшла заміж за іншого, зовсім не піклуючись про долю свого сина. Згодом вихованням Григіра зайнялась родина його […]...
- Ціна патріотизму – смерть в ім’я народу України. Огляд творчості В. Стуса Кожен вірш В. Стуса – це крик серця, що б’ється пораненим птахом у грудях поета. Його душа не в змозі миритися з несправедливістю, а уста не мовчать: вони говорять мовою палких віршів. Не злякали вірного сина України ні заслання, ні гулагівські табори. Із сорока семи років життя В. Стус двадцять три провів у неволі, але […]...
- Пеон, або Пеан Пеон, або Пеан (грецьк. раіаn, раіеоn, раіon – цілитель, спаситель) – в Елладі – хоровий гімн на честь бога поезії та сонця Аполлона, названий за одним з образів Гомерової “Іліади”, згадується як офірна та бойова пісня. П. літературно оформився у Спарті (VII ст. до н. е.) зусиллями критянина Фалета. Відомі автори П. – Алкман, Вакхілід, […]...
- “Я теж стою над урвищем, і по той бік – прожиті мною роки”. Огляд життя і творчості А. Дімарова 1. Письменницький хист А. Дімарова. (Здібний хлопець писав вірші і прозу ще в шкільні роки. Потім була війна, поранення, нові випробування. Служба в армії, робота в газеті. На цей час припадає початок його творчої діяльності, публікація першого твору “Гості з Волині”.) 2. Роки навчання А. Дімарова. (Протягом 1950-1951 рр. А. Дімаров навчався в Літературному інституті; […]...
- Журнал Журнал (фр. journal, від jour – день), або Часопис – друковане періодичне видання, один із засобів масової інформації, що впливає на громадську думку і формує її. Ж. містять статті або реферати з різних суспільно-політичних, наукових, виробничих та інших питань, літературні, публіцистичні твори, ілюстрації, фотоматеріали, репродукції, листи дописувачів. Ж. розрізняють за періодичністю (тижневик, двотижневик, місячник, квартальний), […]...
- “О слів жорстока і солодка влада! Не опечись на їхньому вогні… ” Огляд поетичної спадщини Б. Олійника I. “Ти – весь у слові, як у сповиткові”. (Насправді з давніх часів люди знали, яку велику владу має слово. Ним можна скалічити і зцілити, словом руйнують та створюють. Але поетичним словом навряд чи можна обпектись, бо слово, сказане поетом, як і мистецтво взагалі, має очищувальну та виховну силу, воно допомагає жити і творити, дає […]...
- Куплет Куплет (фр. couplet, від coupler – сполучувати попарно) – назва строфи в народній пісні, що складається з двох або чотирьох рядків, які між собою римуються: Змалювали очі, змалювали брови, Та не змалювали тихої розмови (“Летіла зозуля” ) Мелодія пісні охоплює куплет, переносячись із незначними варіаціями на її інші куплети. У сьогоденній естраді також використовуються К., […]...
- Іллітерат Іллітерат (лат. illitera – не буква, не літера) – запис певних звуків української мови, для яких не існує відповідних графічних знаків (“гм”, “тпру”, “угу” “хр-р-р” та ін.) або які силоміць вилучені із мовного обігу, як-от “г”: Ввійшла фігура. “Як зветесь ви?” – “Франко”. “Гм, Станко?” – “Франко!” – “Станко, запишіть. Давно тут?” – “Місяць”. – […]...
- Таблиця “Літературний процес XX століття” Початок XX ст. (до 1917 року) Ці хронологічні межі визначаються не тільки перебігом революції 1905-1917 рр., а й відходом із життя І. Франка (1916 р.) та М. Коцюбинського й Лесі Українки (обоє померли в 1913 р.). Формування після 1905 р. Києва як літературної столиці України, поширення загальноукраїнської літературної періодики Період революції й національного державотворення Література […]...
- Стиль Стиль (лат. stilos – грифель для писання) – сукупність ознак, які характеризують твори певного часу, напряму, індивідуальну манеру письменника. Мистецтвознавство під С. розуміє те спільне, що об’єднує творчість ряду митців, споріднену тематикою, способом створення художнього світу. Тут С збігається з мистецьким напрямом, течією. Оскільки літературно-стильову течію започатковує оригінальний митець з яскраво вираженим світобаченням, неповторним письмом, […]...
- Іван Франко – великий майстер художнього слова В історії української літератури є багато по-справжньому великих імен. Хтось із письменників прославився чудовими віршами, у когось була незвичайна біографія, комусь випало стати засновником або жанру, або цілого напрямку… Про Івана Франка можна говорити і в першому, і в другому, і в третьому випадках, але й цього буде мало. Адже він належить до геніїв: якими […]...
- Літературний портрет Літературний портрет – жанр літературно-критичного нарису, в якому йдеться про життєвий і творчий шлях письменника. Класичні приклади Л. п. дав І. Франко (“Осип-Юрій Федькович”, “Леся Українка”, “Еміль Золя, його життя і писання” тощо). З 1957 у видавництві “дніпро” (Київ) регулярно з’являлися Л. п. у вигляді однойменної серії (“Павло Тичина” Л. Новиченка, “Іван Петрович Котляревський” П. […]...
- Тенденційність у літературі Тенденційність у літературі (лат. tendentia, від tendo – прагну, прямую) – ідейна спрямованість літературно-художніх творів, яку письменник свідомо втілює в систему створених для цього образів. Соціальна та національна заангажованість є конкретними проявами Т., яка випливає з аксіологічної (ціннісної) природи мистецтва. Отже, проблемою для дослідника не є визнання або невизнання Т., а спосіб її художньої реалізації. […]...
- Станси Станси (італ. stanza – зупинка, кімната) – невеликий ліричний вірш, що складається із чотирирядкових ямбічних строф, кожна з яких характеризується викінченою філософською думкою. При цьому вони відмежовані одна від одної і за змістом, і за формою. Проте схема римування однакова впродовж усього вірша. Термін “С.” увійшов у західноєвропейську поезію на межі XVIII – XIX ст. […]...
- Значення слова Значення слова – відображення в слові певного явища дійсності (предмета, якості, відношення, дії). Розрізняють лексичне (індивідуальне) і граматичне (узагальнене, абстраговане) З. с. Граматичне З. с. регулярно виражається в мові за допомогою спеціальних відповідних засобів, співіснує в слові завдяки єдності з його конкретним (лексичним) значенням, наприклад, значення жіночого роду іменника “література” чи минулого часу дієслівної форми […]...
- Есе Есе (фр. essai – спроба, нарис, начерк) – невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання і не претендує на вичерпне і визначальне трактування теми. Характерні ознаки Е. – логічність викладу, що наближає його певною мірою до наукової літератури, дбайливе ставлення до художньої […]...
Твір аналіз ой летіла стрілаа.