Любов до рідного слова в поезії М. Рильського

О рідне слово, що без тебе я?

Дмитро Павличко

“Ну що б, здавалося, слова”, – розмірковував Тарас Шевченко більше ніж півтора століття тому і приходив до висновку про надзвичайну силу рідної мови: почуєш, і “серце б’ється – ожива”. Адже це духовна схованка народу, в яку віками він складав біль пережитого і досвід свій, і миті щастя, і надії на майбутнє.

Скільки поетів присвятило свої найкращі твори рідному слову, українській мові. Серед них провідне місце займає Максим Рильський, що надавав проблемам мови великого значення

впродовж усієї своєї творчості. Його хвилювала історія української мови, розвиток у сучасному у житті, доля в майбутньому.

В українській мові відбилася історія народу, його бурхливе й неспокійне життя, яке поет прирівнює до “гулу віків”, “шуму століть”. У ньому – “бурі подих”, “неволі стогін”, “волі спів”, “сурма походу світанкова”. Українська мова за свою багатовікову історію зазнала чимало переслідувань, заборон, винищення. Про переслідування в часи царя та Радянського Союзу, про Валуєвський циркуляр та Емський указ з обуренням розповідає поет у вірші “Рідна

мова”:

В ярмо хотіли запрягти

Її, як дух степів, гарячу,

І осліпити, й повести

На чорні торжища, незрячу.

З великим болем пише поет про те, як “топтали під шалений крик, в’язнили, кидали за грати” його мову, як хотіли “зробить калікою з калік”. Та українська мова має великий духовний потенціал, адже в ній сконденсувалася духовна енергія нашого народу. Тому вистояла наша мова, стерпіла жахливі знущання. Але не минули вони безслідно. За часи тотальної русифікації українська мова щось втратила, тому зараз потребує нашої особливої уваги: ми маємо удосконалювати її і збагачувати, плекати її, “як парость виноградної лози”, полоти “бур’яни”, робити її “чистішою від сльози”. Про це пише поет у вірші “Як парость виноградної лози… “.

На думку Максима Рильського, тонкого знавця народних проблем, поета, який своєю творчістю подав гідний приклад турботи про удосконалення мови, бо був надзвичайно вимогливий до мови власних творів, джерела нового наповнення літературної мови слід шукати в народі, його поезії, в його розмовній мові:

… Немає

Мудріших, ніж народ, учителів;

У нього кожне слово – це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.

Тож давайте слідувати прикладу великого поета!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Вірш боюсь поворухнутись тишина микола вінграновський аналіз.
Ви зараз читаєте: Любов до рідного слова в поезії М. Рильського
Copyright © Українська література 2024. All Rights Reserved.