Людина і природа у романі “Собор”
Олесь Гончар у своєму романі “Собор” порушив найактуальніші проблеми свого часу, зокрема, й проблему екології. Але не тільки констатація цієї проблеми є в романі: у ньому вбачаємо і певне пророцтво щодо погіршення екологічної ситуації у майбутньому. І насправді, питання природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища стоїть зараз надзвичайно гостро. Звісно, у наш час ведуться розробки щодо знищення поганого впливу промисловості на природні багатства, розробки альтернативного палива тощо, але екологічна ситуація невпинно
Як розробляє Олесь Гончар проблему екологічної кризи у своєму романі? Насамперед, ця проблема втілюється в образі Володьки Лободи, також і через зображення заводів, промисловості.
Згадаємо, як ставилися наші пращури до природи. Вони вбачали в кожному листочку, в кожній квіточці живу душу, вони вірили в духів природи, якими було населено усе навколо них: лісовики, домовики, мавки та водяники були постійними супутниками народного життя. Звісно, у XXI столітті, рівно як
Насправді, відчуття вторгнення машин та техніки у людське життя, хоча й викликає у деяких людей гордість за розвиток технічного потенціалу людства, у більшості спричиняє сум і відчуття приреченості, відчаю – через те, що світ стрімко розвивається у якомусь невідомому, неконтрольованому напрямку. І простій людині, яка далека від технічних інновацій, вже немає місця у цьому світі, бо нема куди подітися від зазіхань цивілізації.
Невпинний розвиток науки, який мав місце протягом XX століття, притаманний й нашому сучасному життю. Цей розвиток згубно впливає не тільки на природу, але й на людей. Людина набуває віри у свою всевладність, у те, що вона може впливати на природу, все переробити під свої власні потреби. Але водночас людина відчуває себе підкореною, страшна зброя несе загрозу всьому людству, а забруднення повітря та навколишнього середовища, знищення недоторканих острівців дикої природи супроводжує людину навіть у повсякденному житті.
Нам добре відомі утопічні проекти щодо повороту річок, розробки нових родовищ та земель, будівництва фабрик та будь-яких промислових, підприємств у заповідних районах. Це почалося ще у XX столітті, минуло кілька десятків років, але “експерименти” із природою тривають.
Ми пережили страшну екологічну катастрофу – Чорнобиль, ми знаємо, якою поганою є екологічна ситуація в сучасній Україні. Я сподіваюсь, що це навчить нас та наших нащадків дбайливого ставлення до багатств нашої природи і виправлення помилок минулого, не тільки збереження природи, але й поліпшення її стану, підірваного немудрим використанням її багатств.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Природа і людина в романі І. Багряного “Тигролови” Природа – то колиска людської цивілізації. Завжди вона давала людині матеріальний достаток та насолоду від спілкування з нею. І при дбайливому до себе ставленні віддячувала стократ. Ще Г. С. Сковорода закликав жити в гармонії з природою. Але природа для слабких духом, невмілих та недосвідчених може бути жорстокою, навіть згубною. У романі І. Багряного “Тигролови” пейзажам […]...
- Володька Лобода – людина-функція (за романом “Собор”) Людина-функція. Таке влучне означення було дано образові Володьки Лободи у критиці. І насправді, якщо замислитися, ми розуміємо, що інакше цю людину і не назвеш! Особисто в мене Володька Лобода асоціюється із персонажем роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Звісно, така асоціація не одразу спадає на думку, але ж у Чіпки та Володьки […]...
- Природа і людина у новелістиці О. Кобилянської (за новелою “Природа”) Саме в новелістиці талант О. Кобилянської розквітнув у повну силу. Новелу “Природа” Іван Франко зараховував до кращих новел цієї письменниці. Аналізуючи творчість О. Кобилянської в цілому, Л. Білецький визначав три характерні риси її новелістики: ліризм, психологізм та почуття природи. Ліризм проявлявся у глибокій внутрішній настроєності, переплетеній надзвичайно чуйним смутком, тугою за чимось високим, за ідеалом […]...
- Людина й природа в поезії Максима Рильського Люби природу не як символ душі своєї, Люби природу не для себе, люби для неї. М. Рильський Краса природи рідної землі надихала багатьох митців на створення визначних шедеврів. Природа, її гармонійна краса і щедрість присутні і в ліриці та поетичному епосі М. Рильського, в його нарисах і оповіданнях. Про роль природи в розвитку літератури Та […]...
- Людина і природа в поезії Максима Рильського Чарують і захоплюють поезії видатного українського поета Максима Тадейовича Рильського. На мою думку, найголовніше місце в його багатогранній творчості посідає тема людини і природи. У кожному рядку ніби відбувається їх єднання. Автор доводить, що людина і природа нероздільні. У роздумах про життя поет доходить висновку, що людина не може існувати без природи, особливо наголошує на […]...
- Висвітлення складних проблем сучасності в романі О. Гончара “Собор” (1 варіант) Мабуть, не створено й досі більш актуального й дискусійного, глибокого й вражаючого своєю проблематикою, всеохопного твору української літератури, ніж “Собор” Олеся Терентійовича Гончара. Не тільки про долю витвору козацького таланту розповідає в романі письменник, він торкається майже всіх проблем сьогодення. Так, сьогодення, бо написаний протягом 1963-1967 років твір сприймається як тільки-но надрукований. Однією з найбільш […]...
- Людина і природа у поезії Ф. Тютчева Із поезією Федора Івановича Тютчева у кожного покоління читачів пов’язані свої згадки. Але я не знаю людини, якій була б не знайома ця лірика. У дитинстві ми читаємо вірш на дитячих святах: Зима недаром злится, Прошла ее пора – Весна в окно стучится И гонит со двора… А згодом нас починають вабити інші тютчевські рядки: […]...
- Гнівне засудження духовної спустошеності у романі “Собор” (1 варіант) Людина намагається жити так, як підказує їй совість, як навчили її батько та мати, як навчило її життя. Яким буде її внутрішній світ, чи зможе вона піднятися над буденністю, стати кращою за своїх близьких, відчути себе потрібною для суспільства? Важко відповісти на ці питання, але варто це зробити. Інакше для чого тоді жити: щоб задимлювати […]...
- Людина і природа у творчості О. Кобилянсьної Духовно обдарована від народження Ольга Кобилянська глибоко відчувала багатство і красу рідного краю. В чудових лісах зелених Карпат черпала письменниця творчу наснагу. На матеріалі побаченого, пережитого написані новели “Битва”, “Некультурна”. Письменниця згадувала: “З таких дальних прогулок я привезла з собою вели-. кого лісу здобуток, а це – “Битву”, котру я бачила власними очима… Довгий час […]...
- Екологічні проблеми в романі О. Гончара “Собор” Роман “Собор” Олеся Гончара став справжнім явищем в українській літературі. Він порушував головні проблеми часу. Автор точним чуттям художника передчував і час оновлення суспільства, і час великої біди для народу, яку готували в ті далекі 60-і пристосуванці, юшкоїди, що мислили на рівні своїх потреб, а не на державному рівні. У чиновництва виробилася своя психологія, дикий, […]...
- Твір на тему: Екологія. Природа й людина. Думки відомих письменників 1. Фольклор. У календарно-обрядових піснях народ утілив спостереження за природою, своє уявлення про життя природи і відобразив найважливіше: усе життя людини пов’язане з природою, з її циклами, сівбою та збором урожаю. Тому й славить народ і цвіт садів і трав, і налите стигле зерно, і всю землю, матінку-годувальницю. 2. Т. Шевченко. З усіх численних віршів […]...
- Людина і природа в поезії Федора Тютчева ТЮТЧЕВ ФЕДІР ВАНОВИЧ (1803 – 1873) Російський поет, політик, дипломат. Творчість Тютчева відносять до пізніх романтиків, його називають “поетом думки”, “поетом-філософом”. Поет заглиблюється у філософічне, космічне осмислення життя, він намагається знайти зразок гармонійності і відкриває його в самій природі. Природа в його віршах одухотворена, він бачить в “ясності осінніх вечорів” урочисту “красу і безгоміння” (“Осінній […]...
- Людина і природа в ліричних віршах М. Рильського Людина і природа в ліричних віршах М. Рильського. Праця, природа, культура – ця “велика тріада” посідає чільне місце у творчості М. Рильського. Його поетичний світ на диво мальовничий, сповнений ясності і прозорості. Ще в юності поета турбувала проблема відносин людини і природи. Це філософська реакція юного поета на все, що діється навколо, спроба рятівного виходу […]...
- Людина і природа у творах Миколи Вінграновського (за поезією “Грім” та оповіданням “Первінка”) Микола Вінграновський народився в місті Первомайську на Миколаївщині в селянській родині. І з дитинства відчував сильний зв’язок з оточуючей його красою природи. Багато письменників оспівують свій рідний край, виражають свою любов до нього, захоплюються його неповторністю. Одним з таких письменників є Микола Вінграновський. У поезії “Грім” яскраво відтворена картина літної грози. Зазвичай грім лякає людей, […]...
- Філософія буття в романі О. Гончара “Собор” (2 варіант) Роман Олеся Гончара “Собор” – роман філософський, в якому автор не просто розкриває важливі морально-філософські категорії, але й передусім ставить проблеми духовності своїх сучасників, пошуки ними сенсу буття, збереження історичної пам’яті й наступності поколінь, визначає витоки духовного нігілізму й споживацтва, байдужості у ставленні до національних святинь. Героями роману є прості люди із селища Зачіплянка. Старше […]...
- Природа і людина (за творами Кнута Гамсуна “Пан” і Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”) Відчуття людини як часточки природи не лише в побуті, а й у вираженні почуттів стали темою багатьох творів світової літератури. Збагнути цю гармонійність дуже складно, бо людина, вдосконалюючи своє життя за допомогою різних пристроїв, техніки, полегшує своє існування, але разом із тим вона віддаляється від першооснов свого буття. У природі все розвивається закономірно й перебуває […]...
- Зв’язок поколінь у романі О. Гончара “Собор” I. Захисники собору та недруги. (Саме в ставленні до собору розкриваються всі персонажі твору. Вони ніби поділяються на два умовних табори – захисників цієї величної споруди та недругів. Духовно багатими і чистими постають перед нами жителі Зачіплянки. У кожного з героїв своя доля, своя історія, свій шлях.) 1. Студент-мрійник Микола Баглай. (Справжнім красенем постає перед […]...
- Ідея духовного багатства людини в романі О. Гончара “Собор” Живе не той, хто чадить… Живе – хто Іскрить! Живіть так, молоді, щоб встигли Зоставити слід після себе путящий… О. Гончар. “Собор” “Собор” – один із перших, творів у літературі XX століття з екології в широкому розумінні слова – це і збереження архітектурних пам’яток, і народної пісні, ї душі людської – а це чи не […]...
- Природа і людина у творах (за поезією “Грім” та оповіданням “Первінка”) (1936-2004) Народився в м. Первомайську на Миколаївщині в селянській родині. Навчався в Київському інституті театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого, у Всесоюзному державному інституті кінематографії в Москві. Працював на Київській кіностудії імені О. Довженка актором, режисером, сценаристом. Поет, прозаїк. Автор поетичних збірок “Атомні прелюдії”, “Сто поезій”, “На срібнім березі”, “Київ”, “Поезії”, “Цю жінку я люблю” та […]...
- Природа і людина у “Кримських сонетах” А. Міцкевича Адам Міцкевич – видатний поет-романтик. А для романтиків природа завжди була чи не найважливішою для створення не тільки фону для подій, але й настрою. Вона стала душевним камертоном і для Адама Міцкевича. Особливо яскраво це видно в “Кримських сонетах”. Так, у вірші “Аккерманські степи” читач разом з автором може помилуватися безкраїм степовим океаном зелені: Воз […]...
- Людина і природа (за повістю Хемінгуея “Старий і море”). ІІ варіант Велич людини – в усвідомленні її відповідальності. А. де Сент-Екзюпері Ернест Міллер Хемінгуей – видатний американський письменник XX століття, лауреат Нобелівської премії. Це була неповторна, талановита людина, яка мужньо і вільно прожила своє життя, не раз підтвердила сказану колись фразу: “Я нічого не боюся”. Творець відомих усьому світу романів “Прощавай, зброє”, “По кому дзвонить дзвін”, […]...
- Природа й людина у творі Є. Гуцала “Лось” Природа й людина у творі Є. Гуцала “Лось” Людина і природа – нерозривне, людина є її часткою. Є. Гуцало розповідає нам лише про короткий епізод із житія людей і природи. Але ця розповідь зворушує, викликає співчуття і водночас гнів, що люди можуть бути настільки жорстокими. Автор знайомить нас із красенем, великим, сильним лосем. Він сповнений […]...
- Ідея собору в романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Ідея собору в романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Кого не вражали старовинні собори? Проходиш повз один з тих, що збереглися, піднімеш голову, а він наче дивиться на тебе, слідкує, розмірковує, аж душу проймає. Цікаво! Звісно, що письменники не обминали цю тему у своїй творчості. Кожен народ має свою святиню, свій […]...
- Гнівне засудження духовної спустошеності у романі “Собор” (3 варіант) Зараз усе частіше люди звертаються до своєї історії, духовної спадщини, їм стають небайдужі історичні пам’ятки, їх хвилює минуле, їм хочеться відчути духовний зв’язок між багатьма поколіннями предків, стати подібними до них з їхньою жагою життя, любові до усього живого, красою душі. Тому ростуть на Землі собори, храми, будуються каплиці, відроджуються людські душі. І стоїть серед […]...
- Філософія буття в романі О. Гончара “Собор” (1 варіант) “Майстер, голос якого має ціну всюди, де в пошані сила й краса духовності, гуманізму, національної свободи, – таким постає видатний письменник сучасної доби Олесь Гончар,” – так відгукувався про цього майстра слова відомий літературознавець А. Погрібний. Та є в Олеся Гончара ще одна іпостась – він філософ. А завданням будь-якого філософа є створення власної філософськи […]...
- Ідея духовного багатства людини в романі “Собор” (2 варіант) В історії кожної літератури є книга, які позначають віхи сходження культури того чи іншого народу до духовних висот людства. В українській літературі XX століття такою книгою, безперечно, є “Собор” Олеся Гончара. Цей твір – гостро проблематичний, бо торкається він багатьох болючих питань, таких як екологія, історичний зв’язок поколінь, кар’єризм, але з особливою силою звучить тема […]...
- Твір на тему: Ми і природа (твір-роздум) Великою проблемою в нашій країні і в усьому світі є ставлення до природи. Люди вже не помічають навколо себе прекрасної природи, вони вирубують ліси, осушують болота, вбивають звірів, будують заводи і забруднюють природу. У багатьох країнах створено організації захисту природи, але це дуже мало, адже люди продовжують жорстоко знищувати природу, не усвідомлюючи того, що роблять. […]...
- Гнівне засудження духовної спустошеності у романі “Собор” (2 варіант) З дитинства нас виховували батьки, виховательки у дитсадках, вчителі у школі. Ми набиралися знань, спілкувалися з друзями, намагалися відповісти на хвилюючі питання сучасності. Інколи замислювалися над тим, що ми маємо у душі, чи маємо право називати себе Людьми з великої літери. Олесь Гончар у своєму романі “Собор” теж намагається знайти відповіді на хвилюючі питання, хоче […]...
- Символіка в романі О. Гончара “Собор” СИМВОЛІКА В РОМАНІ О. ГОНЧАРА “СОБОР” ПРОБЛЕМИ В РОМАНІ. * Суспільно-політичні; * Народногосподарські; * Ідеологічні та духовні, екологічні, етичні естетичні. СИСТЕМА ПОНЯТЬ: * Національних, історичних, філософських; * Про безкінечне життя; * Про Вітчизну; * Про духовні зв‘язки. Символіка в романі “Собор” До найвиразніших символів у сюжеті належить епізоти, що пов‘язані з собором. Собор в романі […]...
- Природа і людина у творчості Івана Драча Природа і людина у творчості Івана Драча Спочатку подивімося, в яких умовах виникла поезія Івана Драча. Поезія, а лірика в першу чергу, не могла не вловити тих величезних зрушень, які відбувалися в науці й техніці, змінювали уявлення людини про світ, в якому вона живе, перебудували людську психологію, створюючи привабливі утопії про блага технізованої цивілізації. Хто […]...
- Людина і природа в “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Людина і природа в “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Потрапивши на чужу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві красу рідної землі, яка підсвідомо проявляється у сутності єства ліричного героя його “Кримських сонетів”: Я так напружив слух, що вчув би в цій землі І голос із Литви (“Акерманські степи”). “Кримські сонети” […]...
- Тема історичної та національної пам’яті в романі “Собор” Олеся Гончара Тема історичної та національної пам’яті в романі “Собор” Олеся Гончара. “Собор” (1968) вирізняється в доробку письменника пекучістю поставлених проблем ї своєрідним їх мистецьким втіленням. У центрі твору Олесь Гончар поставив долю конкретної, тобто української, нації та долю духовного начала у житті суспільства. Як колись Шевченко прагнув пробудити сумління земляків спалахами поетичної мислі, так Олесь Гончар […]...
- Проблеми духовного буття нації у романі О. Гончара “Собор” Годинник вічності поволі відраховує останні миттєвості другого тисячоліття, а нажахане людство пильно вдивляється в обличчя нової епохи. Що там, за порогом тисячоліть? Суцільні проблеми – голоду і перенаселення, ядерної катастрофи і екологічної кризи. Та чи не найважливішою серед них є загальнопланетарна проблема втрати духовності. Коли одного з відомих політиків Збігнєва Бжезинського напередодні нового, 1992 р” […]...
- Проблема духовності людини в романі О. Гончара “Собор” Що ми вкладаємо в поняття “духовність”? Одразу не відповіси. Словники часто уникають давати визначення духовності: думаю, настільки це багатогранне, ємне і всеохопне слово, за яким приховуються такі якості людини (духовною може бути тільки вона!), як доброта, повага до людей, прагнення зберегти пам’ять роду і народу, вірність, високі моральні переконання, щирість, відвертість, відданість переконанням, уміння любити […]...
- Ідея духовного багатства людини в романі “Собор” (1 варіант) Роман “Собор” – це твір інтелектуального наповнення, гостропроблемний і дискусійний. З’явившись в українській літературі в кінці 60-х років, він був тим сплеском, який торкнувся больових точок суспільства. У романі гостро поставлені питання збереження навколишнього середовища, пам’яток минулого, цілісності людської душі. Олесь Гончар один із перших указав на небезпеку кар’єризму не тільки в морально-етичній, а й […]...
- Собор як символ духовної краси народу (за романом О. Гончара “Собор”) (1 варіант) Людина – це не степова рослина перекоти-поле, яку осінній вітер жене степом. Передусім, у неї є душа. У кожного народу – свої моральні цінності, духовні скарби. Для українців – це святий хліб і рушник, рідна мова і пісня, родина. А ше собори… Храми, до яких люди приходили зі своїми болями і радістю, горем і щастям. […]...
- Ідея духовного багатства людини у романі О. Гончара “Собор” Олесь Гончар – складна постать в українській літературі. Він не боявся відгукуватися на найсуперечливіші проблеми, які ставив час, тому його твори залишають неоднозначне враження. Складні проблеми буття людини в суспільстві знайшли своє втілення в романі “Собор”, доля якого склалася непросто. Певна публіцистичність роману загострювала поставлені проблеми, тому автор зазнав гонінь за свій твір. Роман був […]...
- Висвітлення складних проблем сучасності в романі О. Гончара “Собор” (2 варіант) У своєму творі автор підносить і намагається розв’язати багато проблем сучасності, про які в той час далеко не кожен митець зважився б взагалі говорити. Тому й мав роман “Собор” такий величезний резонанс у суспільному та культурному житті країни. Спробуємо визначити, які ж проблеми піднімає твір. Для цього наведемо кілька цитат з тексту. Перш за все […]...
- Ідея духовного багатства людини в романі Олеся Гончара “Собор” Роман “Собор” – це твір інтелектуального наповнення, гостропроблемний і дискусійний. З’явившись в українській літературі у кінці 60-х років, він був тим сплеском, який зторкнув больові точки суспільства. У романі гостро поставлені питання збереження навколишнього середовища, збереження пам’яток минулого, збереження цільності людської душі. Олесь Гончар один із перших вказав на небезпеку кар’єризму не тільки в морально-етичній, […]...
- Людина і природа (за повістю Хемінгуея “Старий і море”). І варіант Ернест Хемінгуей у повісті “Старий і море” свідомо уникає описів природи, застосовуючи художній прийом “потоку свідомості”, внутрішні монологи старого рибалки, які надають твору “ефекту присутності” читача. Рибалка спостерігає, як світяться тропічні водорості у западині завглибшки в сімсот морських саженів; як у вирі, що утворюється від зіткнення стрімкої глибинної течії з урвищами дна, кишить сила-силенна всякої […]...
Мій улюблений герой шерлок холмс.