Мотиви поетичної творчості Богдана Лепкого



Із чорноземного Поділля прийшов у рідну літературу талановитий поет і прозаїк Богдан Лепкий. Це благословенний, щедрий край, овіяний легендами. Сам поет писав про нього в одному зі своїх ранніх віршів – “Заспів”:

Колисав мою колиску

Вітер рідного Поділля

І зливав на сонні вії

Степового запах зілля.

А уособлювало це Поділля мальовниче село Крегулець. Богдан Лепкий охопив своїм художнім зором, чуйним поетичним серцем усю Україну і примножив її духовні цінності. В іншому вірші – “Сповідь землі” – поет говорить

про єдність своєї письменницької долі з подільським краєм, з тихими полями, де він народився:

Така ніч наших сірих піль Мене на світ родила І весь смуток, весь свій біль На серце положила. Читач бачить перед собою митця, муза якого живилася тихим смутком подільських сіл, красою карпатських гір, дзвоном Черемоша. Безперечно, поезія Б. Лепкого – небуденна подія в українській літературі. Поетична творчість “найпопулярнішої постаті на Галицькому грунті” охоплює багато явищ: історичне минуле України, національно-визвольну боротьбу нашого народу, його морально-етичні пошуки, духовно-культурний розвиток,

звичаї, традиції тощо. Особливе місце, на мою думку, посідають його поезії, де Б. Лепкий – тонкий лірик меланхолійного складу і проникливий співець природи. Яскраві риси його ліричного таланту виявились у збірці “З-над моря”. Ці вірші були написані після подорожі поета до Адріатичного моря. Усім серцем прихилився він до могутньої стихії моря, відчув її глибинну силу. Величність, вічну мінливість моря поет розкриває в контексті стихій неба і землі:

Бушують, гудуть і піняться

Розбурхані хвилі на морі.

Задивлені в пропасть бездонну,

Спокійно горять ясні зорі.

Це новий і прекрасний світ, відкритий в його душі. Море – органічна частка великої природи, так само, як і подільська земля, карпатські ліси, навіває поетові тяжкі думи про долю народу. У багатьох віршах Б. Лепкий у стилі романтиків порушує проблеми людської долі, вдається до роздумів:

О, подумай, серце моє,

Чим ти є супроти світу,

Проти горя світового

Чим є твій маленькій біль.

Туга – це домінуючий настрій багатьох віршів, це та “перебендівська” основа, що “Заспіває, засміється. А на сльози зверне”. Незважаючи на моменти безнадії, туги й суму, у творах Б. Лепкого пробиваються бадьорі, оптимістичні настрої:

Гать будуйте кріпку і велику…

Щоб ми у багні не застрягли,

Та щоб онуки дідів не прокляли…

Мені здається, що саме ці рядки визначили оригінальність та самобутність поетичної творчості Б. Лепкого, яка є цінним надбанням української літератури.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Уміння любити і бути щасливим твір.
Ви зараз читаєте: Мотиви поетичної творчості Богдана Лепкого