Непомнящий Віктор – Хоч ти не дощ, але стікаєш по обличчю
Хоч ти не дощ, але стікаєш по обличчю,
Не море ти, але на смак солона,
Коли прийду в твоє я місто по узбіччю,
Не проганяй мене з свого порога.
Можливо я дійду до тебе тільки по складам,
Бо буквам розберусь або на розділові,
Тобі молитись буду і твоїм богам,
Як в день, так і в нічній густій покрові.
Ти посміхайсь частіше, адже тобі личить,
І погляд твій простий, та ніби океан,
Якби ж мені тебе хоча б на вічність,
Якби ж ще раз торкнути твій душевний стан.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Віктор Непомнящий – Я знайшов собі іншу Я знайшов собі іншу, вона схожа на тебе, Померли надії на нас і на наше майбутнє, Нам більше бачитися з тобою немає потреби, Але знай, ти для мене залишишся незабутня. Ти не мій ідеал – в тебе надто багато недоліків, Хоча полюбив я тебе через них, і твої проколи, Ще багато зламається душ, безліч стане […]...
- Непомнящий Віктор – І хотів би я, щоби ти знала І хотів би я, щоби ти знала, що я відчуваю, І хотів би я, щоби ти відчувала те, що відчуваю я, Ну а поки втікай від мене так, як я від тебе втікаю, Ніби по реверсу, ніби нестримна ріка. І якщо є пекло, я буду у ньому горіти, І якщо є слова правдиві, я хотів […]...
- Непомнящий Віктор – Я хотів би тобі розказати історії Я хотів би тобі розказати історії, Трішки вигадані, що вже пройдені, В сонце і бурю весною осінньою, В місті розбитих сердець. Відчуваю смола з нікотином стержнями, Із легень витікає у вени, Ми одні як і всі у своєму пеклі, ми, Ми одні на великій сцені. Та не варто стікати слізьми за живими, Якщо навіть надлишок […]...
- Непомнящий Віктор – Я наче із тобою, але сам Я наче із тобою, але сам, Ти наче з ним, та час від часу ти зі мною, Не задавай мені болючих запитань, Чи я люблю тебе, чи стану ще собою. Ти з ним лягаєш в ложе, я пустий, І час від часу переповнюють бажання, Набрати ванну і зануритись у ній, Мій світ як хвилі твого […]...
- Віктор Забіла – Два вже літа скоро пройде Два вже літа скоро пройде, Як я закохався; Якби знав я своє горе, Лучче б був не знався Я з тобою, дівчинонько, То б не знав і муки, Не знав би я, як то любить, Не знав би і скуки. Як не бачу тебе тиждень, То за год щитаю; А побачу, і то тяжко, Що […]...
- Ольга Анцибор – Мамі Я прийду до тебе з поцілунком, Мамочко ріднесенька моя, Обдарую скромним подарунком, З святом привітаю тебе я. З днем народження, моя хороша. Щоб не знала більше ти журби, Хай чекає ще зими пороша, Не фарбує скроні хай тобі. Мамо, відтепер давай забудем Все погане, наче й не було. Хай тебе всі поважають люди І в […]...
- Віктор Забіла – До коня ДО КОНЯ Що, мій коню, що, мій добрий, Годі гарцювати, По байракам через рови Годі вже стрибати, Як, було, колись стрибаєш, Як, було, гарцюєш, Хропеш, іржеш, під собою І землі не чуєш. Шовкова твоя грива З вітром розмовляла, Удила в зубах скрипіли, Збруя вся тріщала. Не заржеш уже тепер так, Не пирнеш ніздрями, Не вириєш […]...
- Гуде вітер вельми в полі!.. – Забіла Віктор Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс ламає; Плаче козак молоденький, Долю проклинає. Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс ламає; Козак нудить, сердешний, Що робить, не знає. Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс ламає; Козак стогне, бідолаха, Сам собі гадає: “Ревеш, вітре, да не плачеш, Бо тобі не тяжко; Ти не знаєш в […]...
- Віктор Забіла – Будяк БУДЯК Поралися люди в полі – Хліб святий збирали І діток своїх маленьких Всіх позабирали. Інші колоски збирали, К матеркам носили. \”Любий Сидір! Любий Семен!\” – За те їх хвалили. \”І я, мамо, осьде скілько, Дивись, назбирала!\” \”І ти, любая, Хотинко, – Мати їй сказала. – З’їжте сальця трошки з хлібцем, Да не розкидайте; Як […]...
- Олена довганюк – Ти знаєш, як важко без тебе? Ти знаєш, як важко без тебе? Наскільки потрібен мені? В присутності твоїй потреба, Тобою наповнені дні. Як погано без тебе буває Як серце без тебе болить… І сум як мене покидає, Як голос твій чую умить. Авжеж, ти, напевно все знаєш, Про що я, буває, мовчу, Та уваги, на те, не звертаєш Про що я […]...
- Твір на тему: Посмішка матері Ніколи не стане благородною, доброю, чуйною та людина, яка в дитинстві не була гарним сином чи ніжною донькою. Тому кожен із нас має подумати, наскільки він зобов’язаний перед своєю матір’ю. Скільки безсонних ночей провела вона над колискою маленької дитини. Скільки турбот віддала вона, поки ми підросли. Та й зараз вона турбується про тебе, юначе. Адже […]...
- Микола Вінграновський – Станси 1 Люблю я думать. Я люблю Очима тишу цілувати, Коли, як в тихому гаю, В душі урочисто і свято. І грона кращих почуттів, Налитих мужністю й стражданням, Нести в твій дім і сподіванням Поїти серце в забутті. 2 Степліло літечко… степліли Веселі дні веселих літ – І світ піймав мене… Зраділий, Я обізвався серцем в […]...
- Кіплінг Редьярд – Якщо Якщо спокійний ти перед юрбою, Де зведено на тебе поговір, Зневірений, залишився собою, І зрозумів тягар чужих зневір; Якщо навчився ти терпляче ждати, Поміж брехні самому чесним буть, Не прибирався у святецькі шати І люттю не відплачував за лють; Якщо ти мріям не віддавсь на ласку, Якщо ти владар пристрастям своїм, Якщо приймаєш Успіх та […]...
- Олена довганюк – Мабуть, в тобі мене привабила твоя простота Мабуть, в тобі мене привабила твоя простота. Мене тягнуло до тебе з першого погляду, з кожною хвилиною ти ставав для мене все цікавішим. Попри багатство твоєї душі і розуму, ти – надзвичайно простий і зрозумілий, добрий і відкритий. Ніколи до цього я не зустрічала таких людей… Ти допоміг мені зрозуміти себе, адже твої думки збігаються […]...
- Віктор Забіла – Сорока СОРОКА Сорока в дворі скрекоче, Гостей возвіщає; Ждала дівка козаченька, Котрого кохає. Ждала, ждала, виглядала, Миленький не їде, – Мабуть, тоді він вже буде, Як місяць ізійде. Зійшов місяць, вже й високо, Зіроньки блищали, – Виглядали карі очі Да й плакати стали. Гірше горя, гірше нудьги Того дожидаться, Хто на цілий вік поклявся, Щоб із […]...
- Краткое содержание Баран-непомнящий – Салтыков-Щедрин Михаил Евграфович Баран-непомнящий Краткое содержание сказки Баран-непомнящий – герой сказки. Стал видеть неясные, волновавшие его сны, заставлявшие подозревать, что “мир не оканчивается стенами хлева”. Овцы стали глумливо именовать его “умником” и “филозофом” и чуждаться его. Баран захирел и умер. Объясняя случившееся, овчар Никита предположил, что покойный “вольного – барана во сне видел”....
- Володимир Сосюра – Вступ до поеми “Мазепа” Навколо радощів так мало… Який у чорта “днів бадьор”, Коли ми крила поламали У леті марному до зорь. І гнів, і муку неозору Співаю я в ці дні журби, Коли лакеї йдуть угору Й мовчать раби… Німій, одуреній, забитій, Невже не встать тобі від ран? Москві та Жечі Посполитій Колись жбурнув тебе Богдан. А потім […]...
- Аліна Звіздецька – як ніколи не твій Як ніколи не твій і як завжди не тліючий автор Прибирає всі зайві думки мов ранковий двірник Прокидає твоє зазвичай позапланове завтра Кожен день твій запалює наче вологий сірник Розбирає життя на декламує їх вголос у вітальні твоєї журби І ти слухаєш всю цю цензуру а сипляться мати На скорочені суми ваших ймовірних “якби” І […]...
- Віктор Забіла – Сидів я над річкою Сидів я над річкою Да й дивився в воду; Чому радощей ніколи Я не бачив зроду? Думав, гадав: за що б долі Так мене карати? Чи я хотів кого вбити, Або що б одняти Худобу в кого чужую Або що б украсти? Мабуть, прийдеться нещасним Мені вже й пропасти. Хвиля була превелика, Вітер так і […]...
- Віктор Забіла – До невірної ДО НЕВІРНОЇ Було б шануваться, З другими не знаться, Жили б, жили бі ми з тобою, Як би серце із душою. А тобі як новенький, Зараз тобі і миленький: Мене зараз покидаєш, Мене зовсім забуваєш. А божилася й клялася, Що зовсім вже оддалася Мені серцем і душею І що будеш вік моєю! Ти ніколи не […]...
- Олена довганюк – У мене є мрія єдина У мене є мрія єдина – Провести з тобою життя. Віддати тобі до краплини Всю душу, усі почуття. І кожній радіти хвилині, Як чую твій голос м’який, І очі ті бачу єдині, І дотик той чую легкий. Як в обійми твої потрапляю І більше не хочеться йти… Я саме тоді відчуваю, Що кращим на світі […]...
- Віктор Забіла – Маруся МАРУСЯ Жала дівка жито в полі, Сама й зажинала, Не бачилась довго з милим, Бачити бажала. Не дуже то пильнувала, Усе оглядалась, Бо милого козаченька Вона сподівалась. Уже й вечір, його нема, Дівка плакать стала, Що не вийшов він до неї, Що й мало нажала; Додому пішла із поля, Цілий день не ївши, Всю ніченьку […]...
- Віктор Забіла – От і празника діждались От і празника діждались, Веселяться люди! А мені, мабуть, ніколи Радощей не буде. Дивлюсь на все, як без очей, Бо щастя не маю; Я і в будень, я і в празник Нуджусь да скучаю. Минулося моє щастя! Не бачусь я з нею. Не бачуся з дівчиною, З милою моєю; Лучче б серце розлучили Моє із […]...
- Володимир Самійленко – Україні Ти звеш мене, й на голос милий твій З гарячою любов’ю я полину; Поки живуть думки в душі моїй, Про тебе, ненько, думати не кину. Як мрію чистую з найкращих мрій, Я заховаю в серці Україну, І мрія та, як світище ясне, Шляхом правдивим поведе мене. Нехай той шлях важкий, нехай тернистий! Але хіба тоді […]...
- Кочевський Віктор – Олов’яний соловейко (Збірка) 1971 рік, видавництво “Веселка” ЛІСНИЧИЙ Сухо стрельне під чоботом гілка, З морюхи глухо вибухне дим, І зненацька сполохана білка Вгору полум’ям скочить рудим… Загоряється зір в Ялисея На той хрускіт, на біличий скік.. Зброя дідова спить у музеї,- Сам він в лісі лишився навік. Звик старий пробиратися вранці, Не збиваючи з листу роси,- Тільки смужка […]...
- Алла Жабокрик – Твій голос Твій голос Твій голос тепер мені сниться Від нього потрібно ховатися так Як від сонця ховають зіниці. Твій голос Твій голос мене убиває Ламає/ судомить/ шмагає/ зжерає Твій голос. А скільки ж у ньому прозріння! Твій голос – моє божевілля І я віддала би усе щоб щодня Сходити з розуму (бо ж то фігня) Нащо […]...
- Кочевський Віктор – Лісове свято (Збірка) 1977 рік, видавництво “Веселка” ПО ЗАМЕТАХ Після вранішньої хвижі Морозець в обличчя дише, Лижі лісом аж летять! І листки дубка-нестрими Мишенятами рудими По заметах шарудять. Лиш один лісничий знає, Чом я сніжний вир збиваю, Між густе гілля біжу… Для заблуканого лося, Щоб ситніш йому жилося, Віхтик сіна прив’яжу. СХОдИ Земляні хатинки – Темні та тісні, […]...
- Семенко Михайль – Кохання Як мрію світлу і прекрасну Я образ твій ловлю Як море любить сонце ясне Так я тебе люблю Всю ясність серця що плекаю Віддам тобі тобі Відтак я тьми в душі не маю І не піддамсь злобі. 20. III. 1917. Владивосток...
- Леонід Кисельов – Відлине день без’язикий Відлине день без’язикий І чути в тиші нічній: Люди, дерева, ріки Тужно кричать: “Не бий!”. Затулити вуха. Заплющити очі. А втім не варто, бо я вже звик. Щогодини, щодня, щоночі, Немов білокрів’я, ковтати крик. 1968...
- Кочевський Віктор – В лісовій майстерні (Збірка) Гарні вірші про природу для дітей ГРОМАР Над полями проживає Молодий кравець Громар, Блискавицями зшиває Й розгорта сувої хмар. А як тільки їх розгорне, Візьме ножиці й чикне – Струсонеться небо чорне І посипле чистозорне Водяне зерно рясне. Зграї крапель де й беруться Пил змивають з буряків, Шарудять у кукурудзі І збігаються, як друзі, До […]...
- Собор Паризької Богоматері (скорочено) – Гюго Віктор Дія роману розгортається в Парижі 1482 року. Велике свято на Гревській площі. Приїздить сам кардинал. Розігрують повчальну п’єсу молодого поета Гренгуара, але вона успіху не має. Тоді влаштовують конкурс гримас. Найбільш відразливого вирішили оголосити Папою блазнів. Це “почесне” звання одержав Квазімодо – дзвонар собору Паризької Богоматері. Нещасний був дуже страшний на вигляд: одноокий, горбатий та […]...
- Віктор Остапчук – Синові Синові І всім, кого чекають і чекатимуть завжди Чекати сну – як ти влетиш у дім, Мов ранній грім, Затупотиш по сходах… А пелюстки у світлі золотім Пливуть до неба по великих водах. Чекання, сину, вже – як ремесло, Як вміння жити. Сіяти і ткати. Тримати вперто пам’яті весло, Наперекір і навздогін чекати. Чи карта […]...
- Соловей – Забіла Віктор Не щебечи, соловейку, Під вікном близенько; Не щебечи, малюсенький, На зорі раненько. Як затьохкаєш, як свиснеш, Неначе заграєш; Так і б’ється в грудях серце, Душу роздираєш. Як засвищеш голосніше, А далі тихенько: Аж у душі похолоне, Аж замре серденько. Зовсім трошки перестанеш, Лунь усюди піде; Ти в темну ніч веселися, І як сонце зійде. Твоя […]...
- Соломія Волошин – І кожен день чекаю я тебе Увагу хлопців легко здобуваю, Запрошення від них я відхиляю, Бо серце і думки мої заповнюєш лиш ти. Коли твій образ в думці виринає, То кров пульсує і душа літає. Не знаю, як вдалось тобі зробити Та я не можу їсти, навіть пити. Мрійливий настрій переслідує мене І кожен день чекаю я тебе....
- Віктор Забіла – Палій ПАЛІЙ Іде військо запорозьке, Під небо куріє. Куди ведеш, отамане, Козаків, Паліє? \”Де старшина звелить мені Ворогів рубати, Там і будем, бо за віру Не страшно вмирати. Я присягнув, я поклявся Царю з козаками До послідньой каплі крові Биться з ворогами. Покидаєм жінок своїх, Діток, батьків рідних, Ми вже себе не жалуєм, Нам їх жалко, […]...
- Дмитро Загул – Моя сердечна Україно Моя сердечна Україно, Країно юнацьких мрій! Не раз я падав на коліна І кликав: – Я твій! Я твій! Про тебе марив я наяві, Про тебе марив уві сні, Твоїй кривавій давній славі Складав свої пісні. А як брати мої вмирали В останній боротьбі, В моїй душі гули хорали На спомин по тобі. Там, де […]...
- Якби ти знав, що я люблю тебе щей досі Якби ти знав як я люблю тебе ще досі І сердце рветься десь туди де зараз ти Та як же знати де тебе шукати Твій образ лиш я бачу увісні Як хочеться вернути час назад Та як зробити це незнаю Не вернеш тих вже почуттів Що лише жити зараз заважають Чому так сталось я не […]...
- Віктор Забіла – Туга серця ТУГА СЕРЦЯ Літа мої молодії, Вам вже не вертаться; Душі моїй прийшла пора Слізьми обливаться. Серцю мойму як хотілось, Так не удалося: Схаменулось, стрепенулось, Кров’ю запеклося. Одно мені тепер в світі Тільки вже зісталось, Щоб скоріше серце моє З світом розпрощалось. Кохав дуже я дівчину, Як росу травиця, Як голубку голуб сизий І як волю […]...
- JohenGefest – Я Тебе Люблю Скажу тобі такі слова… Ті що вже давно лежать у моєму серці… Ті що значать для мене дуже багото… Перше слово це… Я! Я це той хто неможе без тебе… Я це той хто завжди ціннить тебе… Я це той хто хоче бути всім для тебе… Друге слово це… ТЕБЕ! Тебе буду я любити… Тебе […]...
- Микола Руденко – З долини, де часу воли ліниві З долини, де часу воли ліниві Гойдали Розум в тихому візку, Пішов орач на галактичні ниви, Де зорі – ніби зерна в колоску. А телескопів лупоокі вежі Ворушаться у темряві нічній: Невже Земля самотня в цім безмежжі І цілий світ належить тільки їй? Невже увесь той шал, усі стихії Гриміли задля того у віках, Щоб […]...
Кроки до злочину злочин і кара.