Ой на горі вогонь горить – Історичні пісні

ОЙ НА ГОРІ ВОГОНЬ ГОРИТЬ
Ой на горі вогонь горить,
Під горою козак лежить,
Порубаний, постріляний,
Китайкою покриваний;
Накрив очі осокою,
А ніженьки китайкою;
А в головах ворон кряче,
А в ніженьках коник плаче:
“Ой коню мій вороненький,
Товаришу мій вірненький!
Не плач, коню, надо мною,
Не бий землі під собою.
Біжи, коню, дорогою
Степовою, широкою,
Щоб татари не впіймали,
Сіделечка не здіймали,
Сіделечка золотого
З тебе, коня вороного.
Як прибіжиш під ворота,
Стукни, грюкни коло плота;
Як прибіжиш ти в батьків двір,
Заржи, коню, на ввесь подвір!
Вийде сестра – розгнуздає,
Вийде мати – розпитає:
“Ой коню мій вороненький!
А де ж мій син молоденький?”
“Не плач, мати, не журися:
Та вже ж твій син оженився,
Узяв собі паняночку –
В чистім полі земляночку”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)




О земле втрачена явися тема,ідея,жанр, герої.
Ви зараз читаєте: Ой на горі вогонь горить – Історичні пісні
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.