Павло Тичина – Дух народів горить



Дух народів горить,
дух народів – “мов жрець”.
Тільки в нас як було: ті ж раби,
ті ж підгінчі…
О прийдіть же, прийдіть, Маккавея мечі!
Спалахніте, вогні Леонардо да Вінчі!
Наша кров на полях, на полях на чужих.
Наша кров, мов душа самогубця голосить.
Заспокойте ж її, заспокойте скоріш.
Чи ви й досі не вчули, чого вона просить?
Наші браття мовчать, бо їм смерть у очах.
Чом же ви мовчите, ви, трагічно-безжурні?
Чи забули ви сміх, чи забули ви глум
Під плачі наші журнії, журні, бандурні?
О нещасні! Мовчіть… занімійте навік.
Хай буяють другі, розквітають хай інчі.
… Як я плачу по вас, Маккавея мечі
Вогні творчі да Вінчі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Вірші рідна мати моя.
Ви зараз читаєте: Павло Тичина – Дух народів горить