Олесь Гончар – Гірський етюд

Мов дівчата худенькі, ялини
Розбрелись по безпліддю гір.
Дерев’яна гірська хатина,
Чорних буйволів повен двір.

І хазяйська дочка-мадярка
Виносить мені молока.
Усміхнулась до мене жарко,
Та усмішка її не така,

Як у тої, що десь у школі
Перед дітьми сумна стоїть, –
Від мене, від скель цих голих
На відстані цілих століть.

1944, Трансільванія


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)




Лист до літературного героя раскольнікова.
Ви зараз читаєте: Олесь Гончар – Гірський етюд
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.