Патрус-Карпатський Андрій – Біографія
Андрі́й Михайлович Патрус-Карпатський (29 березня 1917, село Теребля, тепер Тячівського району Закарпатської області – 9 квітня 1980, Київ) – український поет лівого спрямування, перекладач, в’язень сталінських концтаборів. Член комуністичних угруповань Карпатської України.
Справжнє прізвище – Патрус. 1928 року закінчив місцеву початкову школу, 1930 року – дворічну сільськогосподарську школу. 1930 року вступив до Хустської гімназії (виключено 1935 року за приналежність до підпільної комсомольської групи). 1934 ужгородська москвофільська
Переїхав до Мукачева і там 1937 року закінчив екстерном реальну російську гімназію. Відтоді – постійний кореспондент газети “Лемко” (США).
29
26 червня 1941 року добровільно вступив у ряди Червоної армії. Закінчив курси удосконалення командного складу, воював у чині техніка-інтенданта на Південно-Західному фронті армії СРСР. У жовтні 1941 під час втечі з України поблизу Лохвиці поранено, через місяць під Богодуховом контужено. Тривалий час перебував на лікуванні. Улітку 1942 при формуванні Чехословацького армійського корпусу направлено (як колишнього громадянина Чехословаччини) в розпорядження гененалаЛюдвіка Свободи, який призначив Патруса-Карпатського своїм перекладачем-ад’ютантом. У складі Чехословацького корпусу пройшов шлях від Бузулука до Праги.
У травні 1945 року за ухвалою ЦК КП(б)У направлено на роботу в редакцію газети “Закарпатська правда”. У жовтні 1947 року заарештовано як “соціально підозрілого елемента”. На підставі вигаданих звинувачень присуджено 25 років (пізніше замінено на 10) ув’язнення в таборах особливого режиму. Звинувачений у тому, що “систематично співробітничав… у фашистсько-націоналістичній пресі”, “працюючи в 1942-1943 рр. у Чехословацькій військовій місії в СРСР, займався шпигунською діяльністю”.
Відбував покарання у Воркуті (Республіка Комі), працюючи в шахті прохідником. Потім етаповано в Озерлаг, у район концтабору Тайшет, де працював на каторжних роботах як лісоруб і електропильщик. На початку грудня 1956 звільнено з концтабору із довідкою МВС про перебування в місцях ув’язнення від 12 жовтня 1947 року до 24 листопада 1956 року. За дозволом спецслужб, 6 грудня 1956 року президія Правління Спілки письменників України поновила членство Патруса-Карпатського в СПУ. Як традиційне знущання над сталінськими в’язнями, йому виплачено “компенсацію” за каторжну працю у розмірі 2-місячного заробітку.
1973 року відвідав Кам’янець-Подільський.
Творчість
Збірки поезій “Плетью по совести” (Ужгород, 1937; російською мовою), “Батьківщина кличе до бою” (Куйбишев, 1943), “Одної матері ми діти” (Ужгород, 1946), “У сім’ї радянській” (Ужгорород, 1947), “Що в серці найсвятіше” (1958), “Іду життям” (1960), “Бескиде, відрадо моя” (1961), “Колиска орлина” (вірші і поеми, 1963), “Малиново квітнуть ялини” (1966), “Терези часу” (1967), “Верховина” (1978). Збірка поем і оповідань “Рідний край кличе” (Нью-Йорк, 1938). Збірка сатиричних і гумористичних оповідань “Чорт на мотоциклі” (1966). Воєнно-історичний нарис “З левами на щитах” (“Генерал Свобода”, 1975). Переклади з чеської, словацької, угорської мов.
Ідейно художній аналіз баллади про соняшник.