Проблема спокутування боргів минулого у драмі Ф. Дюрренматта “Гостина старої дами”

Related posts:

1. Алегорично-моральний сенс сюжету драми Ф. Дюрренматта “Гостина старої дами” Дія п’єси класика швейцарської літератури Фрідріха Дюрренматта “Гостина старої дами” відбувається в маленькому занедбаному містечку Гюллен, повз яке без зупинки мчать швидкі пасажирські потяги. Ще п’ять років тому містечко процвітало, а зараз воно повний банкрут, “найзлиденніший, найжалюгідніший, наймізерніший закуток на лінії Венеція – Стокгольм”. Жителі Гюллена у своїх нещастях звинувачують масонів, великий капітал, міжнародний комунізм. […]...
2. Алегорично-моральний зміст сюжету драми “Гостина старої дами” Алегорично-моральний зміст сюжету драми “Гостина старої дами” В есе “Проблеми театру” Фрідріх Дюрренматт стверджував, що найбільш вдалою формою для висвітлення конфліктів сучасності є трагікомедія. Гротескні перебільшення, балаганні жарти та несподівані парадокси властиві трагікомедії, дозволяють, на його думку, зобразити не лише справжню природу світу та людини, але й показати механізми несправедливості. “Гротеск – одна з великих […]...
3. Гостина старої дами (скорочено) – дюрренматт Фрідріх Стислий переказ Трагічна комедія Дія перша Події п’єси відбуваються у містечку Гюллен. Спочатку Гюллен зруйнований і занедбаний: неохайний будинок станції; заіржавілий семафор; напівздертий розклад потягів на. мурі; будка з череп’яним дахом та обшарпаними плакатами. Такими ж неохайними і занедбаними виглядають п’ять чоловіків на станції. Один із них, маляр, малює транспарант “Ласкаво просимо, Клер!”. Четверо інших […]...
4. Гостина старої дами (інша версія переказу) (скорочено) – Дюрренматт Фрідріх Трагікомедія Дійові особи Клер Цаханасян, з дому Вешер, мультимільйонерка (“Арменіан Ойл”) Її чоловіки VII – IX Ключник Робі, Тобі – весь час жують гумку Кобі, Лобі – сліпі Господарі: Іль Його дружина Його донька Його син Бургомістр Учитель Священик Лікар Поліцай Перший, Другий, Третій, Четвертий – міщани Маляр Перша, жінка Друга жінка Панна Луїза Інші: […]...
5. Проблема відповідальності вчених за наукові відкриття у драмі Б. Брехта “Життя Галілея” (2 варіант) Ще кілька десятків років тому мало хто в нашій країні міг уявити, наскільки доступними та зручними можуть бути досягнення новітніх високих технологій. Сьогодні майже в усіх родинах із середнім та високим достатком є домашній персональний комп’ютер, найчастіше підключений до мережі Інтернет. Із великим задоволенням ми користуємося маленьким кишеньковим комп’ютером – мобільним телефоном, який дає можливість […]...
6. Проблема українізації у драмі Миколи Куліша “Мина Мазайло” Драма “Мина Мазайло”, що була написана у буремні і хвилюючі роки післяреволюційного економічного і культурного відродження України, – надзвичайно актуальний твір для нашого народу, оновленого подіями національного пробудження. Невмолимий прес економічних проблем вичавлює з наших ослаблених тоталітаризмом душ усі сили і замулює щедрі витоки національних поривань, які напувають цілющою джерелицею наш дух. Наша свідомість мізерніє. […]...
7. Проблема відповідальності вчених за наукові відкриття у драмі Б. Брехта “Життя Галілея” (1 варіант) Історія науки знає немало прикладів, коли видатний дослідник, зазнаючи утисків і принижень від влади, змушений був відмовитись від свого вчення. Однак знаємо й імена науковців-ентузіастів, які за свої переконання готові були вмерти, бо вірили, що знання можуть перетворити суспільство з безликої покірної церкві маси на здоровий душею й розумом народ. Одним із творів, присвячених проблемі […]...
8. Проблема відповідальності за долю батьківщини у драмі Лесі Українки “Бояриня” Проблема відповідальності за долю батьківщини у драмі Лесі Українки “Бояриня” Минуло десять років від дня проголошення незалежності України. За ці роки моя країна пройшла нелегкий шлях випробувань, становлення державності. І завжди мої земляки з особливою увагою придивлялися до постатей своїх лідерів, перш за все враховуючи ступінь їхньої відповідальності за долю України та її майбутнього. Мабуть, […]...
9. Проблема боротьби зи вільне, красиве, духовно багате життя у драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки Проблема боротьби зи вільне, красиве, духовно багате життя у драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки. Драма Лесі Українки “Лісова пісня” написана на щедрому грунті української міфології та фольклору. У творі на новому для української літератури худож-ньому рівні йде осмислення краси життя. “Лісова пісня” – це глибока філософія взаємодії добра і зла, співіснування красивого і потворного. Цю […]...
10. А все ж минулого тепер і не існує Кожен по свому стежкою простує, З наступним кроком далі йде. А все ж минулого тепер і не існує, І ідентично сонце не зійде. Кожен тримає в серці пережиту мить І мріє повернутися до неї. За кінчика хоча б уже схопить, Та час уривки вже не склеє. Кожен і далі милий голос чує. Шукає в спогадах […]...
11. Павло Мовчан – Гостина Добросте шляху – ти ж додому, Повняться спіллю відра в криниці, Солодко буде у погостівці. Виросте стіл, як чотири осичини. Стіни обступлять, цибулею ввінчані, Матінко наша, при вічній турботності, Нащо викруглюєш яблуко в крашанку – Скачуть сороки по чистому обрусі, Щедрість твою вихваляють – не вихвалять… Ти підцинобрюєш крила їм щіткою. Тихосте лугу, де сутінь […]...
12. Висвітлення проблеми багатства і бідності в драмі Г. Ібсена “Ляльковий дім” (3 варіант) Однією з важливих проблем драми Г. Ібсена “Ляльковий дім” є проблема багатства і бідності. Але ця проблема є важливою лише в ключі іншої, не менш важливої і значущої. Багатство – це, в першу чергу, влада, яка надає особистості більше можливостей реалізуватися у житті. Від того, якими моральними принципами послуговується особистість, залежать її вчинки, ставлення до […]...
13. Твір на тему: Чорнобиль не має минулого часу Чорнобиль не має минулого часу Чудовими краєвидами, щедро врожайними садами, прекрасними лісами славилась чорнобильська земля. Та тільки – до жахливої позначки, до радіаційної межі, проораної квітневої ночі 1986-го. Звідтоді ця земля стала називатись зоною – скаліченою, непридатною для життя місцевістю. І якщо від атомної катастрофи здригнулись серця всіх землян, то слово “зона” не перестає боліти […]...
14. Відображення побуту старої інтелігенції після перевороту 1917 року (за комедією “Мина Мазайло”) (3 варіант) Микола Куліш у своїй комедії “Мина Мазайло” намагався зобразити побут старої інтелігенції, якої залишилося не так вже багато серед представників його сучасності. Багатьох знищило суспільство, яке вважало їх за зайвих людей, багатьох вбили революція і війна. Тому дуже важливо прислухатися до їхніх думок, сподівань, спостережень, незважаючи навіть на деяку кумедність їхніх зауважень. Єдиним представником старої […]...
15. Висвітлення проблеми багатства і бідності в драмі Г. Ібсена “Ляльковий дім” (2 варіант) Дев’ятнадцяте століття стало еволюційною епохою в розвитку драматургії. Це пов’язано перш за все з іменем норвежця Генріка Ібсена. Народився майбутній драматург в маленькому містечку Шієн. Колись його родина багатих датських судновласників переселилась у Норвегію. Батько був діяльною, здоровою натурою, мати – німкеня за походженням була вкрай набожною. Через деякий час батько збанкрутував, і життя багатої […]...
16. Відображення побуту старої інтелігенції після перевороту 1917 року (за комедією “Мина Мазайло”) (2 варіант) З плином років змінюється наше життя, змінюються наші погляди на нього, наші звички. І як би ми не намагалися затриматися на місці, побути ще хоч трохи у минулому, нам неодмінно доведеться визнати, що ми трохи запізнилися, і тепер потрібно наздоганяти згаяний час. Саме так сталося з дядьком Тарасом з комедії Миколи Куліша “Мина Мазайло”. Дядько […]...
17. Відображення побуту старої інтелігенції після перевороту 1917 року (за комедією “Мина Мазайло”) (1 варіант) Після перевороту 1917 року змінилося життя людей. Хтось швидко освоївся в новому для усіх світі, а хтось ніяк не міг звикнути до непростих змін. Важко було тим людям. їх наче викинули з життя, залишивши тільки спогади і мрії. Вони, здається, не вірять у те, що переворот принесе щастя людям, що нові зміни якось покращать їхнє […]...
18. Жіноче питання в драмі Г. Ібсена “Ляльковий дім” Жіноче питання – одне з найцікавіших в історії будь-якого суспільства. Власне, жіноче питання – один із критеріїв, за яким визначають ступінь розвиненості суспільства. Історично склалося у творах XIX ст., що жінка – найуразливіша ланка суспільства: її права більш обмежені, їй майже кожну мить нагадують про другорядну роль у житті, а на її слабкі плечі покладено […]...
19. У чому проблематичність і головний сенс дискусії у драмі Б. Шоу “Пігмаліон” Долю людини, її вдачу, поведінку визначає час, у який вона живе, її суспільство, соціальний стан, а ще вплив інших людей, що постають на її життєвому шляху: вихователів, вчителів, коханих. Цей процес, звичайно, двосторонній, бо учні теж впливають на своїх вчителів, друг у чомусь визначає коло інтересів та діяльності свого товариша, разом з коханим з’являються нові […]...
20. Трагічні картини важкого минулого українського народу в романі “Маруся Чурай” (2 варіант) Важко згадувати трагічне минуле українського народу. У пам’яті чомусь звичайно залишаються приємні спогади, а не часи кривавих баталій, голоду та фатальної безвиході. Але це наша історія, тому її треба згадувати, щоб відчувати відповідальність за рідну землю, за її чарівну природу, за її міста та села. Пам’ятає історію свого народу велика українська поетеса Ліна Костенко, тому […]...
21. Висвітлення проблеми багатства і бідності в драмі Г. Ібсена “Ляльковий дім” (1 варіант) Г. Ібсен започаткував нову європейську драматургію. Завдяки його діяльності утверджувався новий тип театру. Письменником було висунуто сучасні естетичні принципи: актуальність проблеми, зближення драми з життям, показ подій через інтелектуально-аналітичне осмислення, принцип відкритого фіналу. Відкритий фінал представлений у п’єсі “Ляльковий дім”, де розв’язка по суті є постановкою нового питання, причому конфлікт п’єси не розв’язується, а загострюється. […]...
22. Тема історичного минулого в поемі “Тарасова ніч” Без історичної пам’яті немає майбутнього. Події минулих часів мають бути взірцем, уроком для сучасного життя, оскільки ми можемо подивитися на них відсторонено, з більшою об’єктивністю, зробити правильні висновки. Саме тому без перебільшення величезне значення відіграють твори на історичну тематику. До минувшини українського народу, його зламних періодів неодноразово звертався Т. Г. Шевченко. Змалюванню великого селянсько-козацького повстання, […]...
23. Трагічні картини важкого минулого українського народу в романі “Маруся Чурай” (1 варіант) Важко тій країні, яка не має своєї історії; важко тому народові, хто її забуває. А ще важче тій нації, яка не знає своєї історії. Була та й є своя історія і в українців. Історія страшна і кривава, історія трагічна і непідвладна людському суду. Неможливо стерти з пам’яті людської тяжкі картини і нападу ординців, і стрілянини […]...
24. Трагічні картини важкого минулого українського народу в романі “Маруся Чурай” (3 варіант) Минуле дивиться на нас кривавими очима і ніби запитує: чи зможемо ми зберегти мир на Землі, чи зможемо зберегти власну волю, щоб ніколи більше не відчувати на собі страшних часів поневолення і розпачу, коли ти стаєш наймитом у власній хаті. Ліна Костенко тому і написала свій неперевершений роман у віршах “Маруся Чурай”, щоб попередити нас […]...
25. Проблема морального максималізму у п’єсі Г. Ібсена “Ляльковий дім” Людині притаманне прикрашати власне життя, причому не тільки для чужих очей, а й для власних. Це зрозуміло, навіть природно. Як птах будує власне гніздечко, так людина створює затишок у власному домі, лад і традиції у сім’ї, стиль життя. Погано лише, коли це стає самоціллю, не фоном, а основним сюжетом, коли поступово щезають серйозні розмови й […]...
26. Проблема історичної долі Росії (за п’єсою А. Чехова “Вишневий сад”) Проблема історичної долі Росії (за п’єсою А. Чехова “Вишневий сад”) “Вся Росія – наш сад”. Ось так у комедії Чехова розкрито символічний зміст великого родинного маєтку, де зібралися ще поки не колишні і ще поки не майбутні господарі. “Вся Росія – наш сад”, і наприкінці літа вирішуватиметься доля саду, доля Росії. Проте вже на початку […]...
27. Поетизація боротьби за національну незалежність у драмі Ф. Шіллера “Вільгельм Телль” I. Шіллер – поет, драматург, теоретик мистецтва Просвітництва. (Поряд з видатними письменниками і мислителями Лесінгом та Гете Шіллер є основоположником німецької класичної літератури. Бунтарське прагнення до свободи, утвердження людської гідності, ненависть до феодального устрою дістали чітке відображення у ранніх драмах, таких як “Розбійники”, “Підступність та кохання” тощо. Зіткнення просвітницьких ідеалів з дійсністю, інтерес до сильних […]...
28. Трагічні картини минулого українського народу у творі Л. Костенко “Маруся Чурай” Про наші битви – на папері голо. Лише в піснях вогонь отой палить. Л. Костенко. Іноді чуються голоси про те, що Україна не має своєї історії, а те, що є – невиразне і бліде. Ліна Костенко, яка у своїй творчості часто звертається до історичного минулого нашої держави, доводить протилежне – Україна має свою давню, насичену […]...
29. Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (1 варіант) Івана Антоновича Кочергу завжди цікавила історична тематика. Вивчаючи документи минулих століть, невтомний дослідник ретельно відбирав будь-які цікаві факти, що підтверджували потяг українського народу до свободи, його нездоланність, чесність, які переконували в тому, що наш народ вартий прекрасної долі. Зацікавили письменника грамоти литовських князів, що на той час володіли Києвом, від 1494 і 1506 років, у […]...
30. Образ Мавки у драмі-феєрії “Лісова пісня” (1 варіант) Феєрія “Лісова пісня” Лесі Українки – чудовий здобуток так званого “срібного віку”. Твір було закінчено у 1911 році. Ті часи були розквітом поезії, епохою літературних експериментів, великого оновлення поетичного слова. Леся Українка змогла вплести справжню перлину до вінка літератури. Феєрія “Лісова пісня” вважається найвищим досягненням у літературній спадщині поетеси. Центральний образ феєрії – Мавка – […]...
31. Проблема добра і зла в трагедії Вільяма Шекспіра “Гамлет” Так создан мир, что живо, То умрет. В основу трагедії “Гамлет”, створеної Шекспіром 1600 року, покладено давні сказання про принца, який удає з себе божевільного, щоб приховати свій план помсти за вбивство батька. Але якщо в легенді головною темою була родова помста, то у Шекспіра Гамлет почав нове життя. У центрі трагедії проблема добра і […]...
32. Проблема вибору людини в межовій ситуації (за романом А. Камю “Чума”) – А що таке чесність? – … спитав Рамбер, – … бути чесним – значить робити свою справу. А. Камю “Чума” Альбер Камю – французький письменник, лауреат Нобелівської премії, філософ, учасник руху Опору, взагалі, непересічна людина. Камю, як на мене, цікавий письменник. Сам твір “Чума” на мене справив враження не стільки як текст, а скоріше […]...
33. Проблема щастя у п’єсі А. Чехова “Вишневий сад” Проблема щастя у п’єсі А. Чехова “Вишневий сад” Про п’єси Чехова говорять, що їх проймає якесь відчуття постійного неблагополуччя. Здається, усі герої по-своєму хороші люди, але всі по-своєму нещасливі. Чому? Що таке щастя і чи можливе воно для них? Відповіді на ці питання читач одержує, спостерігаючи за розвитком характерів героїв. Ось Любов Андріївна Раневська приїжджає […]...
34. Тема історичного минулого у поемі Т. Шевченка “Гайдамаки” Творчість Т. Г. Шевченка (1814-1861) – перлина української літератури, гордість української нації. Від козачка у пана Енгельгардта до учня Петербурзької Академії мистецтв, від неграмотного кріпака до автора знаменитого “Кобзаря” пройшов шлях цей самобутній поет, художник. Через усі його твори проходить мотив волі, протесту проти насильства, кріпосного рабства, мотив національної гідності. Все це було зумовлене усім […]...
35. Твір на тему: “Шануй завжди сліди минулого” (латинський вислів) В них обретает сердце пищу: Любовь к родному пепелищу, Любовь к отеческим гробам. О. С. Пушкін Академік Д. Лихачев у своїх “Листах про добре і прекрасне” писав про те, що пам’ять і знання минулого, заповнюючи світ, роблять його більш цікавим і значним, що без минулого світ для людей порожній. Знання історичного минулого він називав “четвертим […]...
36. Туга за рідним краєм у драмі Лесі Українки “Бояриня” (1 варіант) Батьківщина… Скільки емоцій і почуттів, радощів і переживань закладено у цьому слові! Відірвавшись від рідної землі, людина, мов відірвана від рідного грунту квітка, душевно в’яне, засихає. І тільки повернення на Батьківщину може відживити, поновити її втрачені сили. Випробування розлукою із рідною землею багато видатних українських діячів відчули на собі. Серед них і Леся Українка, відома […]...
37. Трагічні картини важкого минулого українського народу (за романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) РЕФЕРАТ На тему: Трагічні картини важкого минулого українського народу (за романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) У віршах поетеси привертає увагу історична тема, історична пам’ять. Талановита поетеса не зрушує коріння, розуміючи його значення в розвитку духовності, національної культури. Ім’я Ліни Костенко – як прапор нашої поезії. Нашій літературі пощастило, що є в ній постать, яка життям […]...
38. Мовне питання – проблема Англії… і України Свого часу Бернард Шоу сказав про те, що він знає три англійські мови: однією він пише свої твори, другою говорить офіційно, а третьою спілкується з друзями. Виявляється не так давно, на початку XX століття, для англійців чужою була рідна мова. У п’єсі “Пігмаліон” Шоу говорить про це прямо: “Можете ви показати мені хоч одну англійку, […]...
39. Твір на тему: Уславлення в народному епосі історичного минулого українського народу Кожен народ із давніх-давен прагнув до поетичного осмислення власної історії – минулого і сучасного, зазирнути у майбутнє. Це осмислення і відтворила усна народна творчість, що зберегла для нащадків дух і події далеких епох, її краса і художня довершеність захоплює і дивує, викликає повагу і гордість за український народ, його славетну історію. Не можна без хвилювання […]...
40. Неоднозначність образу Галілея у драмі Б. Брехта “Життя Галілея” (2 варіант) Одною з провідних рис Відродження Гегель називав “пробудження самотності духу”. А історик тих часів Леон Леруа зазначав: “Ніколи в минулому не було сторіччя, коли б культура й вільне мистецтво досягли такої досконалості, як тепер “. Хоча п’єса Б. Брехта і була написана у XX ст., проте дух цієї епохи сповна позначився на образі такої непересічної […]...